Рішення № 92410843, 19.10.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1301/20

19 жовтня 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представника позивача Іванців Ю.С.

представника відповідача Олексюк Р.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Дружба-нафтопродукт" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Дружба-нафтопродукт" (далі - позивач, ПП "Дружба-нафтопродукт") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПC у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2020 року №0001783201.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, за результатами фактичної перевірки ПП "Дружба-нафтопродукт" з питань наявності ліцензій на право виробництва, зберігання, здійснення оптової та роздрібної торгівлі пальним, реєстрації акцизних складів, дотримання встановлених правил торгівлі підакцизними товарами, викладеними в акті від 13.03.2020 року №297/19-00-32-01/34042478, Головним управлінням ДПC у Тернопільській області зроблено висновок про порушення вимог ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР). Між "Дружба-нафтопродукт" та приватним мали підприємством "Сяйво" (далі - ПМП "Сяйво") 04.01.19 року було укладено договір поставки нафтопродуктів №31, на виконання умов якого позивач 26.07.2019 року автомобілем Мерседес НОМЕР_1 поставив бензин неетильований в кількості 2139,84 кг. Цього ж дня була складена акцизна накладна №852, в якій відображено переміщення пального між акцизними складами, а саме: зі складу №1005920 (м.Тернопіль, вул.Лукяновича, 8) до складу №1010921 (автомобіль Мерседес НОМЕР_1 ), та вказано отримувача пального - ПМП "Сяйво". Проте відповідачем помилково розцінено таку господарську операцію як здійснення оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі пальним, без наявності ліцензії. Перехід права власності на обумовлену вище партію дизпалива відбувся у м.Теребовля з автомобіля Мерседес НОМЕР_1 , який є акцизним складом позивача, за наявності ліцензії на право здійснення оптової торгівлі без наявності місць торгівлі пальним №990614201900004, терміном дії від 01.07.2019 року до 07.07.2020 року.

Наказ про проведення фактичної перевірки у позивача не містить законних підстав, що передбачені у конструкції пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а тому такий є недопустимим доказом, що в подальшому нівелює результати перевірки, та, як наслідок, застосування фінансових санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. Також у Головного управління ДПC у Тернопільській області відсутні повноваження на проведення перевірок суб`єктів господарювання на предмет наявності ліцензій на оптову торгівлю пальним та відповідно на притягнення таких суб`єктів до відповідальності за відсутності таких ліцензій, як то зазначено у ч.4 ст.17 Закон №481/95-ВР.

За таких обставин, позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, яке підлягають скасуванню, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 09.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області 06.07.2020 року подано до суду відзив на позов (а.с.55-58). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 04.03.2020 року видано наказ №386 "Про проведення фактичної перевірки" за період з 01.01.2019 року по 13.03.2020 року тривалістю 10 діб, яку розпочати 04.03.2020 року. Наказ №386 від 04.03.2020 року та направлення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 04.03.2020 року №575, 576, складені відповідно до вимог п.81.1 ст. 81 ПК України, вручено 05.03.2020 року під розписку ОСОБА_1 . Позивач допустив посадових осіб контролюючого органу до проведені перевірки, результатами якої відображені в акті від 13.03.2020 року №297/19-00-32-01/34042478, а тому посилання ПП "Дружба-нафтопродукт" на незаконність такої не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, права якого можуть порушувати лише наслідки її проведення.

Перевіркою встановлено здійснення оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі пальним, а саме: 26.07.2019 року позивачем реалізовано ПМП "Сяйво" бензин неетильований в кількості 2880,00 л. Дану операцію підтверджено і товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №260719/20 від 26.07.2019 року, згідно якої ПП "Дружба-нафтопродукт" з пункту навантаження - м.Тернопіль, вул.Лук`яновича, 8, відвантажено пальне до пункту розвантаження - м.Теребовля. На вказану операцію з реалізації пального складено акцизну накладну згідно якої пальне фізично відвантажене з акцизного складу №1005920 (м.Тернопіль, вул.Лук`яновича, 8) автомобільним транспортним засобом з номером державної реєстрації НОМЕР_1 , на акцизний склад №1010921 (м.Теребовля) отримувачу пального - ПМП "Сяйво", а тому відповідачем підставно за порушення ст.15 Закону №481/95-ВР застосовано оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача фінансові санкції на підставі абз.8 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позові (а.с.1-8), та відповіді на відзив (а.с.68-70), просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Відзначив про помилковість твердження відповідача про те, що відповідна партія пального ПП "Дружба-нафтопродукт" була реалізована ПМП "Сяйво" за допомогою автомобіля з номером державної реєстрації НОМЕР_1, тоді як цей транспортний засіб є пересувним акцизним складом позивача, що зареєстрований за ним під №1005920. Позивач здійснив переміщення між акцизними складами цього пального, і лише потім, в межах діючого договору поставки нафтопродуктів, укладеного із згаданим контрагентом, здійснив останньому поставку. Серед іншого, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.05.2020 року №0001783201 прийнято поза межами 15 денного строку, визначеного п.86.8 ст.86 ПК України.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у відзиві (а.с.55-58), просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на безпідставність таких. Наголосив, що позивач здійснив оптову торгівлю з складу м.Тернопіль, вул.Лук`яновича, 8, в період відсутності необхідної ліцензії.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, і це не заперечуються сторонами, що ПП "Дружба-нафтопродукт" зареєстроване, як суб`єкт господарювання, який з 01.03.2016 року є платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (а.с.26).

Головним управлінням ДПС у Тернопільській області 04.03.2020 року видано наказ №386 про проведення фактичної перевірки ПП "Дружба-нафтопродукт" з питань наявності ліцензій на право виробництва, зберігання, здійснення оптової та роздрібної торгівлі пальним, реєстрації акцизних складів, дотримання встановлених правил торгівлі підакцизними товарами, а також інших питань, що регулюються вимогами ПК України, Закону №481/95-ВР, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР". Визначено перевірку розпочати 04.03.2020 року тривалістю 10 діб, період перевірки з 01.01.2019 року по 13.03.2020 року (а.с.11).

На підставі наказу від 04.03.2020 року №386 та направлень від 04.03.2020 року №575, 576, Головним управлінням ДПС України у Тернопільській області проведено перевірку позивача, за результати якої складено акт від 13.03.2020 року №297/19-00-32-01/34042478 (а.с.5-8).

В акті перевірки вказано та не спростовано сторонами, що в ПП "Дружба-нафтопродукт" наявна ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним №990614201900004, термін дії від 01.07.2020 року до 01.07.2024 року, що дає право на торгівлю пальним з власного автомобіля - цистерни, який є акцизним складом.

Перевіркою встановлено здійснення оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі пальним, а саме: 26.07.2019 року ПП "Дружба-нафтопродукт" реалізовано ПМП "Сяйво" пальне бензин неетильований АИ-92-К5-Евро в кількості 2880,00 л на загальну суму 68981,76 грн., що підтверджено видатковою накладною №2072 від 26.07.2019 року (а.с.40).

Дану операцію з реалізації пального підтверджено і товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №260719/20 від 26.07.2019 року, згідно якої ПП "Дружба-нафтопродукт" з пункту навантаження: м.Тернопіль, вул.Лук`яновича, 8, відвантажено бензин неетильований АИ-92-К5-Евро на автомобіль Мерседес НОМЕР_1 в кількості 2880,00 л замовнику Мерседес до пункту розвантаження: м.Теребовля (а.с.39).

На вказану операцію з реалізації пального складено акцизну накладну форми "П" №852 від 26.07.2019 року, згідно якої пальне бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше: інші бензини, код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710124194 в кількості 2841,79 л (приведених до температури 150С) фізично відвантажене (відпущене) з акцизного складу уніфікований номер 1005920 (м.Тернопіль, вул.Лук`яновича, 8) автомобільним транспортним засобом з номером державної реєстрації НОМЕР_1 , на акцизний склад уніфікований номер1010921 (м.Теребовля) отримувачу пального ПМП "Сяйво" (а.с.42).

За висновками перевірки позивачем порушено вимоги ст.15 Закону №481/95-ВР.

Головним управлінням ДПС України у Тернопільській області 26.05.2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001783201, яким на підставі абз.8 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР за здійснення оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії застосовано до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 500000,00 грн. (а.с.9-10).

Не погодившись із такими податковими повідомленням-рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки, і винесеного на підставі них спірного рішення на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України).

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1 ст.75 ПК України).

У пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

У відповідності до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п.86.1 ст.86 ПК України).

Згідно з п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області 04.03.2020 року видано наказ №386 "Про проведення фактичної перевірки", керуючись ст.20, п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.

Будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у вказаному наказі не відображено.

Положення абз.5 п.81.1 ст.81 ПК України визначають, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Зі змісту наведеної правової норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може не допустити посадових осіб контролюючого органу до перевірки, тоді як у спірних правовідносинах позивач не скористався таким правом, за результатами якої складено акт від 13.03.2020 року №297/19-00-32-01/34042478 та винесено податкове повідомлення-рішення від 26.05.2020 року №0001783201.

Так, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 826/17123/18 ухвалила постанову від 21.02.2020 року (К/9901/25669/19), в якій сформулювала такий правовий висновок: оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, враховуючи відсутність в наказі Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.03.2020 року №386 інформації про порушення вимог законодавства, що могло б бути підставою для проведення фактичної перевірки на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, суд приходить до переконання про обґрунтованість доводів позивача про здійснення такої без законодавчо визначених підстав.

Щодо доводів позивача про недотримання відповідачем строку прийняття відповідного податкового повідомлення-рішень, то слід відзначити, що наслідки порушення такого положення п.86.8 ст.86 ПК України не передбачають. Ні контролюючим органом, ні самим позивачем доказів для встановлення дня вручення платнику податків акта перевірки, суду не представлено.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду, які висловлені у постановах від 03.04.2018 року по справі № 810/5546/15, та від 24.04.2019 року у справі 3820/212/16, якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання, та вручено платнику податків у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України, прийняття такого рішення після спливу десяти робочих днів (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов`язків у яких виник спір) з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом №481/95-BP.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абз.8 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Відповідно до ст.1 Закону №481/95-ВР, оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам; місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Статтею 15 цього Закону встановлено вимоги щодо імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону №481/95-ВР, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п`ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України (ч.4 ст.17 Закону №481/95-ВР).

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки зафіксовано здійснення позивачем 23.12.2019 року оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі пальним.

В ході судового розгляду з`ясовано, що 04.01.2019 року між ПП "Дружба-нафтопродукт", як постачальником, та ПМП "Сяйво", як покупцем, було укладено договір поставки нафтопродуктів №31 (а.с.34-38).

За п.2.1 цього договору, товар поставляється погодженими партіями, у відповідності з заявками покупця на постачання тої чи іншої партії товару. Заявка може бути надіслана письмово (факсом або електронною поштою), чи продиктована в усній формі. Поставка товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання-передачі та/чи специфікаціями), які підписані представниками обох сторін.

На виконання цього договору, позивачем 26.07.2019 року поставлено ПМП "Сяйво" бензин неетильований АИ-92-К5-Евро в кількості 2139,840 кг на загальну суму 68981,76 грн., що підтверджено видатковою накладною №2072 від 26.07.2019 року (а.с.40).

Вказана поставка палива здійснена автомобілем Мерседес НОМЕР_1 його отримувачу в м.Теребовля, яка оформлена подорожнім листом №1871 від 26.04.2019 року (а.с.41) та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №260719/20 від 26.07.2019 року (а.с.39), згідно з якою ПП "Дружба-нафтопродукт" з пункту навантаження: м.Тернопіль, вул.Лук`яновича, 8, відвантажено бензин неетильований АИ-92-К5-Евро на автомобіль Мерседес НОМЕР_1 в кількості 2880,00 л до пункту розвантаження: м.Теребовля замовнику ПМП "Сяйво".

Транспортний засіб Мерседес НОМЕР_1 - автоцистерна позивачем орендовано, про що ПП "Дружба-нафтопродукт" 08.06.2019 року видано тимчасовий реєстраційний талон ХХТ №024667 (а.с.27-28).

Відповідно до договору суборенди №1/3005, укладеного 30.05.2019 року з товариством з обмеженою відповідальністю "Магістр - Д" (далі - ТОВ "Магістр - Д"), ПП "Дружба-нафтопродукт" прийнято в строкове платне користування строком на два календарні роки для здійснення підприємницької діяльності та задоволення виробничих потреб щодо зберігання та відпуску нафтопродуктів: горизонтальні наземні резервуари в кількості 3 шт. об`ємом 75 куб.м. кожен з необхідним обладнанням, що забезпечує налив, злив та облік нафтопродуктів. Об`єкти оренди знаходяться за адресою: м.Тернопіль, вул.Лук`яновича, 8, і позначені №1, №2 та №20 відповідно (а.с.29-32).

При цьому, п.3.1.5 договору суборенди №1/3005 від 30.05.2019 року, до укладення сторонами 01.08.2019 року додаткової угоди №1 (а.с.33), було покладено на ТОВ "Магістр - Д" зобов`язання самостійно забезпечувати, в межах дозволу №009.19.61, виданого 16.01.2019 року Управлінням Держпраці у Тернопільській області, експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, яке технічно пов`язане з об`єктом оренди, а саме: горизонтальні наземні резервуари №1, №2 та №20 з необхідним обладнанням, що забезпечує облік нафтопродуктів, з можливістю їх зливу.

За відомостями про акцизні склади згідно витягу з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового від 07.07.2019 року, позивачем 25.06.2019 року було зареєстровано, крім інших, акцизний склад під №1005920 по вул.Лук`яновича, 8 у м.Тернополі та пересувний акцизний склад під №1005921 автомобіль Мерседес НОМЕР_1 (а.с.26).

Переміщення згаданої партії пального між акцизними складами, що належать позивачу, а саме: зі складу №1005920 (м.Тернопіль, вул.Лук`яновича, 8) транспортним засобом з номером державної реєстрації НОМЕР_1 , що є пересувним акцизним складом ПП "Дружба-нафтопродукт" також, до отримувача пального ПМП "Сяйво" на склад №1010921 (м.Теребовля), відображено в акцизній накладні форми "П" від 26.04.2019 року №852 (а.с.42).

Відповідно до п.п. 14.1.6 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне на митній території України. Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для: а) переміщення в ньому митною територією України пального, що реалізується (крім пального, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України); б) зберігання в ньому пального на митній території України; в) ввезення пального на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Не є акцизним складом пересувним: транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального для потреб власного споживання чи промислової переробки; паливний бак транспортного засобу. Згідно з п.п. 14.1.224 - 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу пересувного - суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне; ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

При переході від одного суб`єкта господарювання до іншого права власності на пальне, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Отже, позивач, як особа, яка реалізує паливо, є платником акцизного податку з реалізації пального відповідно при використанні транспортного засобу, в якому перевозиться пальне, власником якого він є, то такий транспортний засіб є пересувним акцизним складом.

Як встановлено судом, у ПП "Дружба-нафтопродукт" є ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним №990614201900004, термін дії від 01.07.2020 року до 01.07.2024 року, що дає право на торгівлю пальним з власного автомобіля - цистерни, який є акцизним складом.

Відтак, встановлені судом обставини свідчать, що відповідачем безпідставно залишено поза увагою той факт, що автомобіль Мерседес НОМЕР_1 є пересувним акцизним складом ПП "Дружба-нафтопродукт", з якого 26.07.2019 року здійснено реалізацію пального ПМП "Сяйво" в м.Теребовля, що попередньо зберігалось на акцизному складі м.Тернопіль, вул.Лук`яновича, 8, а тому відсутні підстави для застосування до позивача фінансових санкцій за здійснення оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі пальним.

Щодо доводів позивача про відсутність у відповідача повноважень на проведення перевірок суб`єктів господарювання на предмет наявності ліцензій на торгівлю пальним та відповідно на притягнення таких суб`єктів до відповідальності за відсутності таких ліцензій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначення виключного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлення уніфікованого порядку їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності врегульовані Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" від 02.03.2015 року №222-VIII (далі - Закон № 222-VIII).

У відповідності до вимог п.3 ч.2 ст.2 Закону № 222-VIII дія цього закону не поширюється на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення таких видів господарської діяльності таких видів діяльності, зокрема, виробництво і торгівлі пальним, що здійснюється відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Тобто Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" не регулює питання лише стосовно порядку видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення таких видів господарської діяльності, зокрема, виробництво і торгівля пальним.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону №481/95-ВР ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України №609 від 05.08.2015 року "Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" затверджено перелік органів ліцензування, згідно яким до повноважень ДФС віднесено ліцензування таких видів господарської діяльності виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального; оптова торгівля спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями, тютюновими виробами і пальним. Тоді як до повноважень територіальних органів ДФС віднесено ліцензування господарської діяльності: роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним; зберігання пального.

З огляду на викладене, оскільки Головне управління ДПC у Тернопільській області не є органом ліцензування оптової торгівлі пальним, суд приходить до переконання про відсутність повноважень у відповідача здійснювати контроль за дотриманням норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" в межах даного виду господарської діяльності, що виключає законність застосування ним штрафних санкцій в частині здійснення оптової торгівлі пальним без отримання ліцензії.

За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість застосування до позивача фінансових санкцій шляхом прийняття, без належних повноважень, оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та, як наслідок, не відповідність такого критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення в повному обсязі.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Таким чином, оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 7500,00 грн. згідно квитанції №854 від 04.06.2020 року (а.с.44).

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 26.05.2020 року №0001783201.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного ДПС у Тернопільській області на користь приватного підприємства "Дружба-нафтопродукт" судовий збір в розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень, сплачений згідно платіжного доручення №854 від 04.06.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 жовтня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Приватне підприємство"Дружба-нафтопродукт" місцезнаходження/місце проживання вул. Шевченка 65,с. Нагірянка,Чортківський район,48543 код ЄДРПОУ/РНОКПП 34042478;

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області місцезнаходження/місце проживання вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43142763;

Головуючий суддя Мандзій О.П.