Рішення № 92410754, 16.10.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2020 року м. Рівне №460/4835/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, за участю: секретаря судового засідання Т.А. Самкової; позивача – ОСОБА_1 ; представника відповідача 1 – В.А. Раєвської; представника відповідача 2 – П.В. Дмитрука; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області та Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області» про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 (далі іменується – позивач) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі іменується – відповідач 1) та Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області» (далі іменується – відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача 2 щодо неналежного оформлення посильної документації при направленні позивача на медико-соціальну експертну комісію до Рівненського обласного ЦМСЕ 26.06.2019;

визнати протиправну бездіяльність відповідача 2, що виразилась у невиправленні повернутої Рівненським обласним ЦМСЕ посильної документації про направлення позивача на медико-соціальну експертну комісію до Рівненського обласного ЦМСЕ, та ненаправлення позивача на медико-соціальну комісію до Рівненського обласного ЦМСЕ для встановлення ступеня втрати працездатності та ознак інвалідності;

визнати протиправними дії відповідача 1, що виразились у несвоєчасній реєстрації поданого позивачем рапорту про виплату одноразової грошової допомоги від 04.02.2020;

визнати протиправним рішення відповідача 1 у формі висновку від 19.03.2020 «Про призначення одноразової грошової допомоги», відповідно до якого позивачу у виплаті одноразової грошово допомоги у зв`язку з отриманням поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності з визначення інвалідності – п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги по причині встановлення інвалідності по закінченню шестимісячного строку після звільнення;

зобов`язати відповідача 1 скласти, затвердити висновок про призначення та здійснити виплату позивачу одноразової грошово допомоги у зв`язку з отриманням поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності з визначення інвалідності – п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що Наказом від 28.01.2019 №23 о/с «По особовому складу» підполковника поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області оформлене Направлення на медико-соціальну експертну комісію від 18.06.2019 №3585/116/05/12-2019, відповідно до якого ОСОБА_2 направлено на експертну комісію для визначення ознак інвалідності та встановлення розміру втрати працездатності у відсотках в зв`язку з його обов`язковим державним страхуванням. Відповідачем 2 здійснено оформлення документів до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи згідно Направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) №408 від 26.06.2019, проте МСЕК №1 повернуло документи через наявність у них виправлень та помилок. У зв`язку з цим позивач був змушений звертатися до іншої установи з метою встановлення інвалідності та відсотка втрати працездатності. Після отримання необхідних експертних документів позивач подав до відповідача 1 Заяву (рапорт) від 04.02.2020 про призначення одноразової грошової допомоги, за результатами розгляду якої позивачу відмовлено у призначенні ОГД. Відмовляючи у призначенні ОГД відповідач 1 вказав, що термін, протягом якого встановлено інвалідність, перевищує шість місяців після звільнення, що є підставою для відмови у призначенні ОГД на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію». Позивач вказує, що протиправні дії відповідача 2 щодо неналежного оформлення посильної документації призвели до того, що МСЕК №1 повернув таку документацію. Дане призвело до порушення шестимісячного строку, встановленого статтею 97 Закону України «Про Національну поліцію», не з вини позивача, який мав усі правові підстави для отримання одноразової грошової допомоги.

Відповідач 1 подав до суду відзив на позовну заяву, де вказав, що правових підстав для призначення позивачу ОГД не було, оскільки як встановлено з поданих документів, третю групу інвалідності позивачу визначено з 30.09.2019, а звільнення позивача зі служби в поліції відбулося 28.01.2019, тобто термін, протягом якого встановлено інвалідність, перевищує шість місяців з моменту звільнення (пункт 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію»). Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Відповідач 2 подав до суду відзив на позовну заяву, де вказав, що у червні 2019 року позивач звернувся до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області» з Направленням на медико-соціальну експертну комісію від 18.06.2019 №3585/116/05/12-2019. Згідно даного Направлення було проведено медичне обстеження позивача, лабораторні дослідження, вивчення даних медичної облікової документації хворого, частота та тривалість тимчасової непрацездатності та інші відомості. 11.07.2019 відповідач 2 отримав листа МСЕК №1 про повернення посильної документації щодо ОСОБА_2 , оскільки захворювання, з приводу якого позивач звертається до МСЕК, не входить до Переліку анатомічних дефектів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 №10. Відповідач 2 вказує, що саме МСЕК №1 відмовила позивачу у розгляді Направлення №408 від 26.06.2019, а тому відповідач 2 не допускав жодних протиправних дій щодо оформлення посильної документації. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 03.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засідання на 27.08.2020.

Ухвалою суду від 27.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче засідання відкладене на 17.09.2020 за клопотаннями відповідача 1 та відповідача 2.

Ухвалою суду від 17.09.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду про суті у відкритому судовому засіданні на 15.10.2020.

Ухвалою суду від 15.10.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні оголошено перерву до 16.10.2020 за клопотанням представника позивача.

У судове засідання 16.10.2020 прибув позивач, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

До суду також прибули представники відповідача 1 та відповідача 2, заперечили проти позовних вимог, та просили суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 16.10.2020.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Наказом керівника Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 28.01.2019 №23 о/с «По особовому складу» підполковника поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 111).

Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області оформлене Направлення на медико-соціальну експертну комісію від 18.06.2019 №3585/116/05/12-2019, відповідно до якого ОСОБА_2 направлено на експертну комісію для визначення ознак інвалідності та встановлення розміру втрати працездатності у відсотках в зв`язку з його обов`язковим державним страхуванням (а.с. 21).

Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області» здійснено оформлення документів до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи згідно Направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) №408 від 26.06.2019 (а.с. 135).

Рівненським обласним центром медико-соціальної експертизи сформований лист на адресу начальника – голови ЛКК ДУ «ТМО МВС України по Рівненській області» №448/05-31/19 (вхідний від 11.07.2019), яким повідомлялося, що захворювання, з приводу якого ОСОБА_2 скеровувався на МСЕК №1 не входить до «Переліку анатомічних дефектів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 №10, тому посильна документація (ф. 088/о) повертається голові ЛКК ДУ «ТМО МВС України по Рівненській області» (а.с. 133).

У даному листі МСЕК №1 зазначено, що посильна документація щодо ОСОБА_2 у формі 088/о містить виправлення у пунктах 17а та 18; МСЕК №1 просив у листі відповідача 2 з метою усунення конфліктних ситуації з особами з інвалідністю не допускати подібних недоліків та дотримуватися вимог законодавства при оформленні медичної документації на МСЕК.

11 липня 2019 року позивач отримав документи, які повернуті МСЕК №1 відповідачу 2, що підтверджується розпискою (а.с. 141).

З даними документами позивач звернувся до Комунального підприємства «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни», яким оформлено Направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК №29) від 30.09.2019 (а.с. 63).

За результатами проведеної медико-соціальної експертизи Рівненським обласним центром медико-соціальної експертизи 24.10.2019 видано Довідку до Акта огляду медико-соціальною комісією серії 12 ААБ №504740, відповідно до якої позивачу встановлено III групу інвалідності з 30.09.2019 – захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції (а.с. 17 зворотній бік).

На підставі огляду Рівненським обласним центром медико-соціальної експертизи 03.02.2020 було видано Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності серії АГ №0025264, відповідно до якої визначено ступінь втрати працездатності у відсотках – 30 % з 18.06.2019, тобто з дати направлення позивача Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області на медико-соціальну експертизу для визначення ознак інвалідності та встановлення розміру втрат працездатності (а.с. 16).

Причина втрати професійної працездатності – захворювання пов`язане з проходженням служби в поліції; дата страхового випадку – 23.01.2019, тобто дата видачі Свідоцтва про хворобу №18 від 23.01.2019, що слугувало підставою для звільнення позивача зі служби в поліції (за хворобою) (а.с. 22).

Після отримання вказаних вище документів позивач подав до Головного управління Національної поліції в Рівненській області Заяву (Рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності від 04.02.2020 (а.с. 12), відповідно до якої просив виплатити одноразову грошову допомогу.

За результатами розгляду Заяви (Рапорта) від 04.02.2020 Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області сформований Висновок «Про призначення одноразової грошової допомоги» від 19.03.2020, яким позивачу відмовлено у призначенні ОГД на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» - термін, протягом якого встановлено інвалідність, перевищує шість місяців після звільнення (далі іменується – Висновок) (а.с. 13).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктами владних повноважень в основу оскаржуваних дій та рішень, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

За приписами статті 46 Конституції України №254к/96-ВР від 28.06.1996, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII від 21.03.1991 (далі іменується – Закон України №875-XII) інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю.

Діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у, зокрема, соціальному захисті (частина перша статті 4 Закону України №875-XII).

Соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду (частина друга статті 4 Закону України №875-XII).

Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню (стаття 36 Закону України №875-XII).

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 (далі іменується – Закон України №580-VIII), служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону України №580-VIII).

За приписами пункту 2 частини першої статті 77 Закону України №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Відповідно до частини другої статті 97 Закону України №580-VIII, п та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Частиною першою статті 100 Закону України №580-VIII встановлено, що визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права (частина шоста статті 100 Закону України №580-VIII).

Відповідно до пункту 1 Розділу I «Загальні положення» Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» №4, від 11.01.2016 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за №163/28293) (далі іменується – Порядок №4), ці Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т.ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів).

За правилами пункту 2 Розділу I «Загальні положення» Порядку №4, діяльність органів поліції та навчальних закладів у частині оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського спрямована на забезпечення гарантованого державою соціального захисту поліцейського.

Випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського: пов`язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону ) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту (підпункт 4 пункту 4 Розділу I «Загальні положення» Порядку №4).

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Розділу ІІ «Умови виплати ОГД» Порядку №4, днем виникнення права на отримання ОГД є: у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 1 Розділу IIІ «Оформлення документів для виплати ОГД» Порядку №4 встановлено, що формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).

СДНОП визначають обставини настання події та відповідають за правильність кваліфікації нещасних випадків, які призвели до втрати працездатності, згідно із законодавством України.

ВЛК відповідають за перевірку матеріалів на відповідність діагнозу, за яким установлено втрату працездатності, переліку хвороб, отриманих під час проходження служби, згідно із законодавством України.

Підрозділи кадрового забезпечення відповідають за достовірність інформації про періоди служби даним з особової справи та правильність визначення випадків для виплати грошової допомоги, згідно із законодавством України.

Фінансові підрозділи відповідають за правильність обчислення та перерахування до установ банку ОГД згідно з реквізитами, зазначеними в заяві (рапорті) особою, яка має право на цю виплату, згідно із законодавством України.

Керівники органів поліції, навчальних закладів відповідають за правильність призначення сум ОГД, згідно із законодавством України.

Відповідно до пункту 2 Розділу IIІ «Оформлення документів для виплати ОГД» Порядку №4, посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» №1317 від 03.12.2009 затверджено, зокрема, Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (далі іменується – Положення №1317).

Відповідно до пункту 3 Розділу «Порядок та умови встановлення інвалідності» Положення №1317, медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Пунктом 4 Розділу «Порядок та умови встановлення інвалідності» Положення №1317 встановлено, що Лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров`я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що діяльність відповідача 2 - Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області» повинна бути спрямована на вчинення належних дій щодо соціального захисту позивача щодо, зокрема, належної підготовки документації для МСЕК.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи підготовлена посильна документація щодо позивача була надіслана відповідачем 2 до МСЕК з численними порушеннями, та, як наслідок, повернута, що унеможливило розгляд питання щодо встановлення інвалідності та відсотка втрати працездатності у встановлені законом строки.

Як встановлено судом, Рівненським обласним центром медико-соціальної експертизи сформований лист на адресу начальника – голови ЛКК ДУ «ТМО МВС України по Рівненській області» №448/05-31/19 (вхідний від 11.07.2019), яким повідомлялося, що захворювання, з приводу якого ОСОБА_2 скеровувався на МСЕК №1 не входить до «Переліку анатомічних дефектів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 №10, тому посильна документація (ф. 088/о) повертається голові ЛКК ДУ «ТМО МВС України по Рівненській області».

У даному листі МСЕК №1 зазначено, що посильна документація щодо ОСОБА_2 у формі 088/о містить виправлення у пунктах 17а та 18; МСЕК №1 просив у листі відповідача 2 з метою усунення конфліктних ситуації з особами з інвалідністю не допускати подібних недоліків та дотримуватися вимог законодавства при оформленні медичної документації на МСЕК.

Також, в матеріалах справи міститься лист Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи від 31.03.2020 №31.03.2020, адресований адвокату Олексію Курисю, де вказано, що оскільки в посильній документації (ф. 088/о) від 26.06.2019 громадянина ОСОБА_2 було допущено виправлення у формі 088/о – п. 17а та п. 18; нечітко сформульовано підставу для направлення в МСЕК, така посильна документація була повернута голові ЛКК ДУ «ТМО МВС України по Рівненській області» у зв`язку з порушеннями вимог законодавства при її оформленні (а.с. 14).

Під час розгляду справи по суті представник Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області» не надав суду належних пояснень щодо наявності таких неточностей та помилок в посильній документації щодо ОСОБА_2 .

Таким чином, у даному випадку мають місце протиправні дії відповідача 2 щодо неналежного оформлення посильної документації, а тому позовна вимога про визнання протиправними таких дій Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області» підлягає до задоволення.

Суд констатує, що саме наявність таких протиправних дій відповідача 2 щодо неналежного оформлення посильної документації стало причиною пропуску шестимісячного терміну щодо встановлення позивачу інвалідності та відсотка втрати працездатності.

Разом з тим, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області», що виразилась у невиправленні повернутої Рівненським обласним центром медико-соціальної експертизи посильної документації про направлення ОСОБА_2 на медико-соціальну експертну комісію, та не направлення ОСОБА_2 на медико-соціальну комісію до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи для встановлення ступеня втрати працездатності та ознак інвалідності, не підлягає до задоволення, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено порядку та механізму виправлення неточностей (допущених помилок) у посильній документації та обов`язку її повторного надіслання.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Рівненській області, що виразились у несвоєчасній реєстрації поданого ОСОБА_2 Заяви (Рапорта) про призначення одноразової грошової допомоги від 04 лютого 2020 року, суд зазначає наступне.

Так, позивач вказує, що поданий ним Рапорт від 04.02.2020 був зареєстрований відповідачем 1 лише 28.02.2020, а оскаржуваний Висновок сформований та затверджений 19.03.2020, тобто по сплаву місячного строку, встановленого Порядком №4.

Відповідно до пункту 3 Розділу IIІ «Оформлення документів для виплати ОГД» Порядку №4, Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).

За правилами пункту 5 Розділу IIІ «Оформлення документів для виплати ОГД» Порядку №4, для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті). Засвідчення копій документів, зазначених у підпунктах 4-6, здійснює керівник установи, організації, підрозділу, що видала(в) документ. Копії документів, зазначених у підпунктах 7-9, засвідчує своїм підписом фізична особа, що подає документи, та перевіряє особа, що їх приймає.

Відповідно до пункту 6 Розділу IIІ «Оформлення документів для виплати ОГД» Порядку №4, графа «Відмітка кадрового підрозділу» на заяві (рапорті) заповнюється підрозділом кадрового забезпечення органу поліції, навчального закладу засвідчується підписом керівника цього підрозділу та скріплюється відповідною печаткою.

При прийманні матеріалів особа, що приймає документи зобов`язана перевірити оформлення заяви та поданих до неї документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та іншим документам, що засвідчують особу (пункт 7 Розділу IIІ «Оформлення документів для виплати ОГД» Порядку №4).

Зі змісту Заяви (Рапорта) від 04.02.2020 вбачається, що такий документ містить відмітку щодо реєстрації «28.02.2020», в свою чергу, позивач не надав доказів того, що дана Заява (Рапорт) була подана позивачем відповідачу 1 безпосередньо 04.02.2020, а не надіслана поштовим зв`язком (а.с. 84).

Тому, вказана вище позовна вимога не підлягає до задоволення, оскільки доказів порушення відповідачем 1 строку реєстрації Заяви (Рапорта) від 04.02.2020 позивачем не надано.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Національної поліції в Рівненській області у формі Висновку від 19 березня 2020 року «Про призначення одноразової грошової допомоги», яким ОСОБА_2 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності з визначення інвалідності на підставі Заяви (Рапорта) від 04 лютого 2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Розділу IV «Призначення і виплата ОГД» Порядку №4, у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

Зі змісту Висновку вбачається, що єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги слугувало те, що термін, протягом якого встановлено інвалідність, перевищує шість місяців після звільнення (на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Закону України №580-VIII).

За правилами пункту 4 частини першої статті 97 Закону України №580-VIII, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звільнений зі служби в поліції 28.01.2019, призначено III (третю) групу інвалідності з 30.09.2019.

Тобто, визначення поліцейському (позивачу) інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, відбулося з перевищенням шести місяців після звільнення.

Проте, суд констатує, що такий підхід відповідача 1 при складанні Висновку від 19.03.2020 був формальним та відбувся без з`ясування причин такого пропуску.

Як встановлено судом, пропуск такого строку відбувся не з вини позивача, а полягав у протиправних діях відповідача 2 щодо неналежного оформлення посильної документації.

Сферу соціального захисту поліцейських урегульовано розділом ІХ Закону України №580-VIII, яким визначаються службовий час і час відпочинку (стаття 91), відпустки та обчислення їх тривалості (статті 92, 93), грошове, медичне, житлове забезпечення (статті 94–96), порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги (статті 97–101), пенсійне забезпечення (стаття 102), навчання дітей (стаття 103), захист прав та законних інтересів працівників поліції (стаття 104).

Наведені положення Закону України №580-VIII щодо визначення прав поліцейських, які гарантуються державою у разі встановлення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), що пов`язані з проходженням ним служби та перешкоджають подальшому її проходженню, вказують на наявність комплексу організаційно-юридичних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту цих осіб.

Отримання одноразової грошової допомоги законодавець зумовлює неможливістю подальшого виконання поліцейським своїх обов`язків за станом здоров`я саме як особи, яка перебуває на службі в Національній поліції України.

Одноразова грошова допомога, передбачена частиною першою статті 97 Закону України №580-VIII, є соціальною виплатою та належить до одного із видів соціальної допомоги та характеризується тим, що вона: є разовою, безеквівалентною та адресною; не належить до видів пенсійного забезпечення; пов`язана із настанням особливого соціального ризику – втрати поліцейським професійної працездатності; призначається у сталому розмірі та визначається з урахуванням виду соціального ризику, настання якого є підставою для її виплати; призначається незалежно від рівня доходу осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги; виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, одноразова грошова допомога, передбачена частиною першою статті 97 Закону України №580-VIII, відрізняється від пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, оскільки одноразова грошова допомога не є основним джерелом існування для осіб, яким її надають.

Одноразова грошова допомога, передбачена статтею 97 Закону України №580-VIII, є юридичним засобом соціального захисту працівників поліції, що надається державою у зв`язку із втратою ними працездатності.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28–36, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції – гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі — провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

У даному випадку права позивача підлягають судовому захисту як шляхом визнання протиправним та скасування Висновку, так і шляхом зобов`язання Головного управління Національної поліції в Рівненській області скласти та затвердити Висновок про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності з визначення інвалідності на підставі заяви (рапорта) від 04 лютого 2020 року, оскільки пропуск шестимісячного строку відбувся не з вини позивача, а останній не повинен зазнавати негативних наслідків щодо не призначення ОГД внаслідок протиправних дій іншої відповідальної особи – відповідача 2 в частині належного оформлення посильної документації.

Згідно пункту 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень - обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини1 очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. У випадку розгляду справи присяжними у своєму зверненні до присяжних суддя повинен чітко пояснити факти та питання, які присяжні повинні вирішити.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Встановлених під час розгляду справи по суті обставин достатньо для висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково. Разом з тим, задоволення позовних вимог в частині призведе до необхідного ефекту – відновлення прав позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачена сума судового збору у розмірі 1681,60 грн. (квитанція від 25.06.2020 №0.0.1749346364.1, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи), а тому, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 672 (шістсот сімдесят дві) 64 (шістдесят чотири) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління Національної поліції в Рівненській області (код ЄДРПОУ 40108761) та сума судового збору у розмірі 336 (триста тридцять шість) 32 (тридцять дві) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області» (код ЄДРПОУ 08733995).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (33000, місто Рівне, вулиця Хвильового, 2; код ЄДРПОУ 40108761) та Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області» (33000, місто Рівне, вулиця Хвильового, 2А; код ЄДРПОУ 08733995) про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області» щодо неналежного оформлення посильної документації при направленні ОСОБА_2 на медико-соціальну експертну комісію до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи 26 червня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Рівненській області у формі Висновку від 19 березня 2020 року «Про призначення одноразової грошової допомоги», яким ОСОБА_2 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності з визначення інвалідності на підставі заяви (рапорта) від 04 лютого 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області скласти та затвердити Висновок про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності з визначення інвалідності на підставі заяви (рапорта) від 04 лютого 2020 року.

Позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області», що виразилась у невиправленні повернутої Рівненським обласним центром медико-соціальної експертизи посильної документації про направлення ОСОБА_2 на медико-соціальну експертну комісію, та ненаправлення ОСОБА_2 на медико-соціальну комісію до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи для встановлення ступеня втрати працездатності та ознак інвалідності, та про визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Рівненській області, що виразились у несвоєчасній реєстрації поданого ОСОБА_2 заяви (рапорта) про призначення одноразової грошової допомоги від 04 лютого 2020 року – залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 672 (шістсот сімдесят дві) 64 (шістдесят чотири) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління Національної поліції в Рівненській області (код ЄДРПОУ 40108761).

Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 336 (триста тридцять шість) 32 (тридцять дві) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області» (код ЄДРПОУ 08733995).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 26 жовтня 2020 року.

Суддя К.М. Недашківська