Рішення № 92410471, 26.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6363/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Юхтенко Л.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу у розмірі 26 430 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 15 липня 2020 року надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеськійобласті (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул.Семінарська, 5) до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місцепроживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу у розмірі 26 430 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 13.07.2020 року відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки-розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника, податковий борг фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 перед бюджетом становить 26430 грн., а саме: по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 20 370 грн. та військового збору в сумі 6 060 грн.

Ухвалою від 28 липня 2020 року після отримання від Відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС в Одеській області відповіді на запит суду щодо місцезнаходження відповідача, прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 21 вересня 2020 року.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого судового засідання 21 вересня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 22 жовтня 2020 року на 10 годину 00 хвилин.

На відкрите судове засідання позивач не з`явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить розпис представника у розписці. Через канцелярію суду подано клопотання представника позивача від 22 жовтня 2020 року (вхід. № ЕП/18011/20), в якому, в тому числі, представник позивача просив проводити судове засідання за його відсутності.

Відповідач на відкрите судове засідання не з`явився. Судові повістки надсилалися на адресу відповідача: АДРЕСА_1 , проте, судові відправлення повернуті до суду з позначкою пошти «адресат відсутній».

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Також судом викликано відповідача через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КАС України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.

Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відповідно до приписів ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КАС України.

Відповідач відзив на позов не надав, також не повідомив суд про поважність причини нез`явлення в судове засідання.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З цих підстав, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 22 жовтня 2020 року, про продовження розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Суд встановив, що фізична особа - платник податків ОСОБА_1 знаходиться на обліку в ГУДПС в Одеській області як платник податків.

Так, матеріалами справи підтверджено, що відносно ОСОБА_1 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань оподаткування окремих видів доходів платника податків за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

За наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства, з питань оподаткування окремих видів доходів платника прийнято акт №217/15-32-13-04/ НОМЕР_1 від 07.02.2018 року, в якому зроблені висновки, що при отриманні доходу вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна допущено порушення норм Податкового кодексу України, а саме: податкова декларація про майновий стан і доходи за 2016 рік по строку 01.05.2017 року фізичною особою не надано до ДПІ у Приморському району м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області; в порушення п. 174.3 ст. 174, п. 176.1 ст. 176, п. 179.7 ст. 179 ПК України не включено до загального річного оподаткування дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету на суму 16160 грн.; в порушення пп. 1,2 п.1.4., п. 1.5., пп. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, ст. 163, пп. 164.1.3., п. 164.1. ст. 164, пп. 168.1.1. п. 168.1, п. 168.4 , пп. 168.2.1 п. 168.2. ст. 168, п. 176.2 ст. 176, п. 177.2. ст. 177 ПК України не сплачено до бюджету військовий збір у розмірі 4848 грн. (а.с.20-23).

На підставі акту перевірки від №217/15-32-13-04/ НОМЕР_1 від 07.02.2018 року прийняті податкове повідомленні-рішення № 0089871304 від 27.02.2018 року, відповідно до якого застосовані до відповідача штраф за не подачу податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб у сумі 170 грн. (а.с. 15); податкове повідомлення - рішення № 0089851304 від 27.02.2018 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 16160 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 4040 грн., разом розмірі 20 200 грн. (а.с. 16) та податкове повідомлення-рішення № №0089921304 від 27.02.2018 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору та застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 6 060 грн. (а.с.17).

Суд встановив, що вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу відповідача та повернуті контролюючому органу.

У зв`язку з несплатою грошових зобов`язань у строк, визначений Податковим кодексом України, за ОСОБА_1 рахується податкова заборгованість у сумі 26 430,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом було надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 22.03.2018 року № 33071-17 (а.с. 10), яка була повернута з відмітною поштового відділення «не проживає».

Вказаний податковий борг не був сплачений відповідачем, що підтверджено розрахунком податкового боргу та обліковою карткою платника податків, що послугувало причиною звернення до суду.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю з таких підстав.

Згідно з пп. 15.1 -15.2 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Згідно з приписів ст. 174 ПК України, дохід, отриманий платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав належить оподаткуванню.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем в порушення вимог ст. ст. 176, 179 ПК України не було подано до контролюючого органу податкову декларації з податку на доходи фізичних осіб, не обчислено та не сплачено податку на доходу фізичних осіб та військового збору.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 54.3.1. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: 54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Суд встановив, що контролюючим органом прийняті податкове повідомленні-рішення № 0089871304 від 27.02.2018 року, відповідно до якого застосовані до відповідача штраф за не подачу податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб у сумі 170 грн. (а.с. 15); податкове повідомлення - рішення № 0089851304 від 27.02.2018 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 16160 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 4040 грн., разом розмірі 20 200 грн. (а.с. 16) та податкове повідомлення-рішення № №0089921304 від 27.02.2018 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору та застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 6 060 грн. (а.с.17).

Вказані податкові повідомлення-рішення не були оскаржені відповідачем у адміністративному та судовому порядку.

Також матеріалами справи підтверджено, що відповідачем у строк встановлений ПК України, нараховані контролюючим органом грошові зобов`язання, не були сплачені.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно з п. 59.4 зазначеної статті ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що у зв`язку з несплатою визначеного контролюючим органом податкового зобов`язання, контролюючим органом на адресу відповідача надіслано податкову вимогу №33071-17 від 22 березня 2018 року, яка повернута до податкового органу з поштовою відміткою «не проживає» (а.с.10).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктами 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, в справі достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження того, що за відповідачем рахується податкова заборгованість у сумі 26430,00 грн., яка належить стягненню на користь позивача в судовому порядку.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 зазначеної статті Кодексу, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність будь-яких заперечень та доказів з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Одеській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, в зв`язку з чим належать задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, інші судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,293,295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу у розмірі 26 430 грн., - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму заборгованості у розмірі 26430, 00 грн. (двадцять шість тисяч чотириста тридцять гривень 00 копійок) по:

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 20 370 грн. 00 коп. (двадцять тисяч триста сімдесят гривень 00 копійок) на бюджетний рахунок UA 828999980333159341000015008, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 38016923, КБК 11010500, отримувач коштів УК у м. Одесі/Приморський р-н/11011001;

- військовому збору у сумі 6 060 грн. 00 коп. (шість тисяч шістдесят гривень 00 копійок) на бюджетний рахунок UA188999980313040137000015008, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 38016923, КБК 11011000, отримувач коштів УК у м. Одесі/Приморський р-н/11011001.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5. п.15. ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу УІ Прикінцеві положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Cуддя Л.Р. Юхтенко

.