Рішення № 92410381, 30.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3948/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача Германа М.Б.,

відповідачів Книша С.М., Малярської Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної міграційної служби України (далі - ДМС України, відповідач-1), Головного управління Державного міграційної служби України у Львівській області (далі - ГУ ДМС у Львівській області, відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДМС України від 17.10.2016 №623-к та наказ ГУ ДМС у Львівській області від 17.10.2016 №723-к/тр «Про призначення ОСОБА_1 » на посаду завідувача Радехівського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області;

- зобов`язати ДМС України перевести ОСОБА_1 на посаду першого заступника начальника Головного управління – начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірними наказами протиправно вивільнено ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника ГУ ДМС України у Львівській області та призначено на посаду завідувача Радехівського районного сектору ГУ ДМС у Львівській області. Відповідно до наказу ДМС України від 17.10.2016 №623-к позивача увільнено з займаної посади на підставі статті 43 Закону України «Про державну службу» від 10.12. 2015 № 889-VIII (далі-Закон № 889-VIII), а саме у зв`язку із змінами істотних умов державної служби. Однак відповідно до штатного розпису на 2016 рік ГУ ДМС України у Львівській області змінено лише назву посади, яку обіймав позивач, основні посадові обов`язки нової посади є ідентичними. Вважає, що в даному випадку не відбулось зміни істотних умов праці. Окрім цього, вважає незаконним переведення ОСОБА_1 на нижчу посаду в іншу місцевість без погодження позивача на підставі гарантій законодавства про працю.

Відповідач-1 ДМС України щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, суть яких полягає у законності спірних наказів. Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 43 Закону № 889-VIII якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби. Оскільки від ОСОБА_1 не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому частини четвертої статті 43 Закону № 889-VIII, він вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби на посаді завідувача Радехівського районного сектору ГУДМС у Львівській області. Вказав, що позивачем подавалась заява щодо переведення його на посаду першого заступника начальника Головного управління - начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУДМС у Львівській області, однак Міністром внутрішніх справ України не погоджено призначення ОСОБА_1 на таку посаду. У зв`язку з чим у ДМС України були відсутні правові підстави для такого призначення. Ураховуючи викладене, оскаржувані накази прийнято на підставі та в межах встановлених законом, а тому у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Відповідач-2 ГУ ДМС у Львівській області щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях. Ствердив, що станом на 2016 рік в ГУ ДМС у Львівській області були наявні вакантні посади з керівного складу: начальника ГУ ДМС у Львівській області та першого заступника начальника ГУ ДМС у Львівській області, жодних інших посад не було. Після винесення спірного наказу, ДМС України оголошувала конкурсний добір на посаду, на яку претендував позивач, однак такий не подавав документи на проходження конкурсного добору. Представник відповідача в судовому засіданні ствердила про дотримання процедури переведення позивача на нову посаду, надавши пояснення, аналогічні за змістом відзиву ДМС України,

Ухвалою від 14.11.2016 було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2017, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 22.01.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 у справі №813/3948/16, справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Згідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 11.02.2020, таку передано для розгляду судді ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 12.02.2020 справу №813/3948/16 прийнято до свого провадження та призначено справу до підготовчого засідання.

Представником ДМС України через канцелярію суду 27.02.2020 (вх.№11012) подано заяву на виконання вимог ухвали суду від 12.02.2020, в якій надано пояснення по суті позовних вимог.

Представником ДМС України 18.03.2020 (вх.№1280ел) подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину, пов`язаного із запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).

Судом відкладено підготовче засідання до 29.04.2020.

Представником ДМС України 28.04.2020 (вх.№3415ел) подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантину, пов`язаного із запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19) (вх.№3415ел) та пояснення (вх.№3465ел).

Судом відкладено підготовче засідання до 07.07.2020.

Представником ДМС України 15.06.2020 (вх.№29462) подано пояснення.

Представником ГУ ДМС у Львівській області 04.08.2020 подано пояснення.

Ухвалою суду від 04.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 26.08.2020.

Судове засідання 26.08.2020 відкладалось за клопотаннями відповідачів, мотивованими встановленням Кабінетом Міністрів України з 12.03.2020 карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ОСОБА_1 з 05.07.2012 по 23.06.2015 працював на посаді завідувача Радехівського районного сектору ГУ ДМС у Львівській області.

Наказом ДМС України від 22.06.2015 №481-к «Про призначення ОСОБА_1 » позивача призначено з 24.06.2015 на посаду першого заступника начальника ГУ ДМС у Львівській області в порядку переведення, як такого, що зарахований до кадрового резерву на цю посаду, увільнивши з посади завідувача Радехівського районного сектору ГУ ДМС у Львівській області.

Посада першого заступника начальника ГУ ДМС у Львівській області була передбачена штатним розписом ГУ ДМС у Львівській області на 2015 рік, затвердженим наказом ДМС України від 23.03.2015 №40 «Про введення в дію штатних розписів на 2015 рік територіальних органів ДМС».

Наказом ДМС від 14.03.2016 №38 «Про затвердження структур територіальних органів ДМС України» затверджено структуру ГУ ДМС у Львівській області.

Наказом ДМС від 15.04.2016 №63 «Про введення в дію штатних розписів на 2016 рік територіальних органів ДМС» (далі – Наказ №63) введено в дію з 15.04.2016 затверджений Головою ДМС Штатний розпис на 2016 рік ГУ ДМС у Львівській області.

Наказом ГУ ДМС України у Львівській області від 21.07.2016 №194 введено в дію штатний розпис на 2016 рік ГУ ДМС України у Львівській області.

Відповідно до вищевказаного наказу, штатний розпис на 2016 рік ГУ ДМС у Львівській області, введений в дію наказом ДМС України від 15.04.2016 №63 «Про введення в дію штатних розписів на 2016 рік територіальних органів ДМС», втратив чинність.

Згідно до затвердженого нового штатного розпису на 2016 року посада, яку займав позивач, була відсутня.

ОСОБА_1 24.05.2016 вручено попередження про вивільнення на підставі статті 43 Закону № 889-VIII та пункту 6 статті 83 Закону № 889-VIII, запропоновано посаду завідувача Радехівського районного сектору ГУ ДМС у Львівській області.

Позивачем до ДМС України заяву подано від 14.07.2016 щодо переведення його на посаду заступника начальника Головного управління – начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства.

Головою ДМС України листом від 25.07.2016 направлено до Міністерства внутрішніх справ України подання для погодження звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника ГУ ДМС у Львівській області та призначення його на посаду заступника начальника Головного управління – начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства.

Листом від 06.09.2016 №12595/01/14-2016 Міністром внутрішніх справ України погоджено звільнення позивача з посади першого заступника начальника ГУ ДМС у Львівській області та не погоджено призначення його на посаду першого заступника начальника Головного управління – начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Львівській області.

ДМС України листом від 19.08.2016 №П-2440/10/2490-16 повідомлено позивача про результати розгляду його заяви від 14.07.2020.

При цьому, ОСОБА_1 не подавались інші заяви, зазначені в абзаці 2 частини 4 статті 43 Закону №889-VlII.

Наказом ДМС України від 17.10.2016 № 623-к «Про призначення ОСОБА_1 » позивача з 17.10.2016 призначено на посаду завідувача Радехівського районного сектору ГУ ДМС у Львівській області в порядку переведення, звільнивши його з посади першого заступника начальника ГУ ДМС у Львівській області.

Наказом ГУ ДМС у Львівській області від 17.10.2016 № 523-к позивачу оголошено наказ від 17.10.2016 № 623-к.

Вважаючи вищевказані накази протиправними та такими, що були прийняті з порушенням норм діючого законодавства, ОСОБА_1 звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом №889-VІII (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 2 статті 1 Закону №889-VІII визначено, що державним службовцем є громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону №889-VІII, посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною 1 статті 1 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону № 889-VІІІ відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Зміна істотних умов державної служби визначена статтею 43 Закону № 889-VІІІ.

Так, відповідно до частини 1 цієї статті підставами для зміни істотних умов державної служби є: 1) ліквідація або реорганізація державного органу; 2) зменшення фонду оплати праці державного органу; 3) скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу

Не вважається зміною істотних умов державної служби зміна назви структурного підрозділу державного органу або посади, не пов`язана із зміною функцій державного органу та основних посадових обов`язків.

Зміною істотних умов державної служби вважається зміна: 1) належності посади державної служби до певної категорії посад; 2) основних посадових обов`язків; 3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення; 4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; 5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).

Про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв`язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби. У разі незгоди державного службовця із зміною істотних умов державної служби він має право оскаржити відповідне рішення в порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

При цьому, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 вказаної статті державна служба припиняється у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону).

Аналіз наведених норм Закону № 889-VIII свідчить, що при зміні істотних умов державної служби державний службовець має бути повідомлений про це і за його згодою переведений на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в державному органі. У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв`язку із зміною істотних умов державної служби державний службовець про протягом 60 календарних днів з дні повідомлення його про зміну істотних умов праці подає заяву про звільнення або переведення. Якщо такі заяви відсутні, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження державної служби.

Судом встановлено, що посаду, яку обіймав позивач, а саме першого заступника начальника Головного управління ДМС у Львівській області виведено з штатного розпису ГУ ДМС у Львівській області, та введено посаду першого заступника начальника Головного управління - начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Львівській області.

Посадові обов`язки першого заступника начальника Головного управління було затверджено наказом ГУ ДМС у Львівській області від 16.09.2014 року №135 «Про затвердження розподілу обов`язків між першим заступником начальника та заступником начальника Головного управління».

Посадові обов`язки першого заступника начальника Головного управління - начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Львівській області визначено наказом ГУ ДМС у Львівській області від 24.05.2016 року №115 «Про затвердження розподілу обов`язків між першим заступником начальника та заступником начальника Головного управління» та Положенням про управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Львівській області.

Вказане свідчить, що посада першого заступника начальника Головного управління - начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Львівській області включає виконання повноважень, як першого заступника начальника Головного управління так і начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Львівській області.

Ураховуючи викладене, в межах спірних правовідносин відбулась саме зміна істотних умов державної служби - зміна основних посадових обов`язків.

У зв`язку зі зміною істотних умов державної служби та виведенням із штатного розпису ГУ ДМС у Львівській області посади, яку займав позивач, ОСОБА_1 на підставі статті 43 Закону № 889-VIII та пункту 6 статті 83 Закону № 889-VIII попереджено про наступне вивільнення 24.05.2016 та запропоновано посаду завідувача Радехівського районного сектору ГУ ДМС у Львівській області.

Отже, відповідачами вжито всіх передбачених чинним законодавством заходів з метою забезпечення гарантій позивача на подальше проходження ним державної служби.

ОСОБА_1 не подавалося ані заяви про звільнення на підставі пункту 6 частини 1 статті 83 Закону № 889-VIII ані заяви про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Тому, ураховуючи норми абзацу третього частини четвертої статті 43 Закону № 889-VIII, позивач вважався таким, що погодився на продовження проходження державної служби на новій посаді.

Ба більше, позивач перебуває на посаді завідувача Радехівського районного сектору ГУ ДМС у Львівській області й на даний час.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про правомірність винесення спірних наказів ДМС України від 17.10.2016 №623-к та ГУ ДМС у Львівській області від 17.10.2016 №723-к/тр «Про призначення ОСОБА_1 » на посаду завідувача Радехівського районного сектору ГУ ДМС у Львівській області, що зумовлює висновок суду про відсутність підстав для їх скасування та унеможливлює задоволення позовних вимог в частині їх оскарження.

Щодо покликання позивача на те, що він на підставі статті 41 Закону № 889-VIII звернувся з заявою до ГУ ДМС у Львівській області щодо погодження його переведення на рівнозначну посаду, то суд зазначає таке.

Статтею 41 Закону № 889-VIII визначено підстави і порядок переведення державних службовців, які є відмінними від підстав і порядку переведення державних службовців, що регулюються статтею 43 Закону № 889-VIII та мають різні правові наслідки.

Так, статтею 41 Закону № 889-VIII врегульовано питання переведення державного службовця за його згодою на рівнозначну або нижчу вакантну посаду без обов`язкового проведення конкурсу, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті). У разі відсутності такої згоди державний службовець припиняє державну службу на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII .

Натомість, статтею 43 Закону № 889-VIII передбачено алгоритм дій керівника державної служби і державного службовця у випадку зміни істотних умов державної служби, який передбачає право державного службовця на подання заяви про звільнення або переведення. У разі ж відсутності таких заяв, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження державної служби. У разі відмови від переведення державного службовця на підставі вказаної статті, такий підлягає звільненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 83 Закону № 889-VIII.

Таким чином, вказані норми є різними за своєю правовою природою.

В межах спірних правовідносин до позивача застосовувався порядок переведення на іншу посаду на підставі саме статті 43 Закону № 889-VIII, тобто у зв`язку із зміною істотних умов державної служби.

Закон № 889-VIII є спеціальним законом, яким регулюються спірні правовідносини.

Під час вирішення спору щодо звільнення державного службовця пріоритетними є норми спеціального закону, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціального закону не врегульовані спірні відносини, а також коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Оскільки статтями 41 та 43 Закону № 889-VIII врегульовано питання переведення державних службовців, тому до спірних правовідносин не можуть бути застосовані норми трудового законодавства.

З огляду на викладене в сукупності, посилання представника позивача на порушення відповідачем процедури переведення позивача на підставі гарантій, встановлених законодавством про працю, є помилковим.

Ураховуючи те, що в межах спірних правовідносин відбулася зміна істотних умов державної служби, то правовідносини, які виникли у зв`язку із винесенням спірних наказів регулюються нормами саме статті 43 Закону № 889-VIII, а не статті 41 цього ж Закону.

Дійсно, позивачем подано до ДМС України заяву від 14.07.2016 щодо переведення його на посаду заступника начальника Головного управління – начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства.

ДМС України вживались заходи щодо переведення ОСОБА_1 за вказану посаду. А саме, головою ДМС України листом від 25.07.2016 направлено до Міністерства внутрішніх справ України подання для погодження звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника ГУ ДМС у Львівській області та призначення його на посаду заступника начальника Головного управління – начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства.

Міністром внутрішніх справ України листом від 06.09.2016 №12595/01/14-2016 погоджено звільнення позивача з посади першого заступника начальника ГУ ДМС у Львівській області та не погоджено призначення його на посаду першого заступника начальника Головного управління – начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Львівській області.

Порядок призначення керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату ДМС на час виникнення спірних правовідносин регулювався Положенням про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 360 (далі-Положення №360).

Відповідно підпункту 9 пункту 10 Положення № 360 Голова ДМС України призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром внутрішніх справ керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату ДМС, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців і працівників апарату ДМС.

Таким чином, заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату ДМС призначає Голова ДМС України, однак таке призначення є неможливим за відсутності погодження Міністра внутрішніх справ України.

Як встановлено судом, Міністром внутрішніх справ України не погоджено призначення ОСОБА_1 на посаду першого заступника начальника Головного управління – начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС у Львівській області, у зв`язку з чим були відсутні підстави для призначення останнього на відповідну посаду.

Окрім того, наказом ДМС України від 10.10.2017 №263 «Про оголошення конкурсу на заняття вакантних посад в територіальних органах ДМС» оголошено конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б» територіальних органів та територіальних підрозділів, призначення яких здійснюється Головою ДМСС, в тому на посаду першого заступника начальника Головного управління – начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС У Львівській області.

Позивачем не виявлено бажання проходити конкурс на вказану посаду.

Судом не беруться до уваги доводи сторін щодо наявності у позивача дисциплінарного стягнення, оскільки наявність такого дисциплінарного стягнення, яке в подальшому було скасовано в судовому порядку, не враховувалось при винесенні спірних наказів.

Позовна вимога про зобов`язання ДМС України перевести ОСОБА_1 на посаду першого заступника начальника Головного управління – начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства є похідною від першої позовної вимоги.

Ураховуючи висновки суду про правомірність винесення спірних наказів, друга позовна вимога також не підлягає до задоволення.

За правилами, встановленими частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами обов`язок доведення правомірності винесення спірних наказів виконано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані накази, суд дійшов переконання, що такі прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та з дотриманням передбачених статтею 2 КАС України принципів.

Беручи до уваги викладене в сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної міграційної служби України (вул. Володимирська буд. 9, Київ, 01024, код ЄДРПОУ 37508470), Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (вул. Січових Стрільців, буд. 11, Львів, 79007, код ЄДРПОУ 37831493) про визнання протиправними і скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 26 жовтня 2020 року.

Суддя О.П. Хома