Рішення № 92409279, 23.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2020 р. Справа№200/7957/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (ЄДРПОУ: 00191158, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1) до Азовської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ: 43333684, 87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, буд. 1) про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Азовської митниці Держмитслужби, в якій просить визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2020/000005/2 від 24.02.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2020/00009 від 24.02.2020 року.

Обґрунтовуючи позов ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» посилається на те, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, жодним чином не визначив конкретних обставин, які викликали сумніви щодо заявленої митної вартості і не визначив причини неможливості перевірки розрахунку на підставі наданих позивачем документів. На думку позивача, він надав всі необхідні документи для підтвердження даних, на підставі яких відповідач мав визначити митну вартість товару по першому методу. Порівняння відповідачем цін не з біржовими котируваннями, а з інформацією інтернет-ресурсу сайту «Asian Metal» позивач вважає таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 23.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2020 року.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що при здійсненні митних формальностей за МД від 24.02.2020 № UА 700050/2020/001242 у посадової особи митниці виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товару, що зумовило необхідність витребування додаткових документів. Зокрема, при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за «непрямими» контрактами існує потенційний ризик того, що дійсна вартість товару може бути занижена. Декларантом визначена митна вартість товару на рівні 32,89 Євро/кг, у той час, як середнє значення вартості товару фероніобій марки FeNb 65 за 1 кг, згідно інформації сайту Asian Metal за період 10 днів складає 33,81 Євро/кг. Також при здійсненні контролю встановлений факт митного оформлення Дніпровською митницею аналогічного товару за митною декларацією від 19.02.2020 року за ціною 36,38 Євро/кг. За результатом перевірки встановлено, що продавець Metinvest international SA і покупець ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» є пов`язаними особами, що вплинуло на заявлену декларантом митну вартість. Вважає, що за вказаною поставкою, на законну вимогу митниці, декларантом не надано документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, що є обов`язком у розумінні ст. 52 Митного кодексу України. Отже, зважаючи на те, що заявлена декларантом митна вартість значно менша ніж на сайті компанії Asian Metal, митним органом застосовано другорядний метод (резервний метод) для визначення митної вартості, який дозволяє порівняння цін на товари різних виробників та продавців товару.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 00191158), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005532662 від 10.07.2019.

Азовська митниця Держмитслужби зареєстрована як юридична особа з 06.11.2019, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.05.2020.

1 серпня 2015 року між Metinvest international SA, як продавцем, та Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь», як покупцем, укладений контракт № 089LS-02/554 на постачання фероніобію, за умовами якого кількість, ціна та технічні характеристики товару, а також його упаковка, маркування, зазначаються в специфікаціях.

4 липня 2016 року між вказаними суб`єктами господарювання укладена додаткова угода № 3, стосовно зміни назви Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» та його реквізитів.

Додатковими угодами № 4 від 27.12.2016, № 6 від 02.01.2018, та № 8 від 18.12.2018 продовжений строк дії контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015 до 31.12.2017, до 31.12.2018 і до 31.12.2019 відповідно.

7 січня 2020 року до контракту № 089LS-02/554 від 01.08.2015 між сторонами укладена специфікація № 9 на постачання товару FeNd(111), FeNb(112) у кількості 500 МТ +/- 10% за ціною 32,89 Євро за 1 кг чистого ніобію у сплаві на умовах CPT-Маріуполь, згідно Incoterms 2010.

Згідно із договором доручення № 089лт/002/2012 від 22.03.2012, з урахуванням додаткових угод, про надання послуг з митного декларування товарів, укладеним між позивачем, як замовником, та ТОВ «Скиф-Шиппинг» (у подальшому змінено назву на ТОВ «Метінвест-Шиппінг»), як декларантом, замовник доручив, а декларант прийняв на себе зобов`язання з митного декларування товарів замовника, що переміщуються через митний кордон України.

Декларантом ТОВ «Метінвест-Шиппінг» в інтересах ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» подано митну декларацію від 24.02.2020 № UА 700050/2020/001242, з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: фероніобію марки FeNb 65 (112) 13080 кг, ціна товару 430201,20 євро. Експортер Nobek B.V. (Нідерланди).

Разом з декларацією надані: сертифікати аналізу (якості) б/н від 28.01.2020 та від 27.01.2020; пакувальний лист б/н від 27.01.2020; рахунок-фактура (інвойс) № 123877 від 28.01.2020; автотранспортна накладна № 2000560 від 28.01.2020; супровідний документ Т1 № 20NL00085511CFC1C3 від 28.01.2020; декларація про походження товару № 123877 від 28.01.2020; розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 28.01.2020, некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - рахунок № 90024277 від 27.01.2019; договір № 089LS-02/554 від 01.08.2015 з додатковими угодами № 3 від 04.07.2016, № 4 від 27.12.2016 і № 9 від 30.12.2018; специфікація № 9 від 07.01.2019; контракти із третіми особами, пов`язані з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається, № 20160331 від 31.03.2016, № СВ/МІ-1 від 01.08.2015; специфікація № 16 до контракту від 07.01.2019; договір про надання послуг митного брокера № 089лт/002/2012 від 22.03.2012; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів 5115012;

За результатом обробки зазначеної митної декларації посадовими особами відповідача складено повідомлення декларанту від 24.02.2020 (12:16), в якому зазначено, що орган доходів і зборів вважає, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем вплинув на задекларовану декларантом митну вартість, у зв`язку із чим, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) копію декларації країни відправлення. Також зазначено, що середнє значення 1 кг ніобію 33,8188 EUR згідно відомостей міжнародної консалтингової компанії «ASIAN METAL», вище вартості товару, заявленого за даною митною декларацією. Отже для підтвердження заявленої митної вартості товару можуть бути подані інші додаткові документи: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи; а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вказаному повідомленні міститься відмітка представника декларанта про те, що декларант може надати Протокол ТК №89-ФС від 19.12.2019, надати інші документи не має можливості у термін встановлений МК України.

Згідно із повідомленням декларанту 24.02.2020 (14:01), митним органом зазначено, що на вимогу митного органу, декларантом не надано додаткові документи, а саме: копію декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, виготовлені спеціальними експертними організаціями. За результатами опрацювання Протоколу тендерного комітету №89-ФС від 19.12.2019 встановлено, що даний документ не містить відомостей щодо вартості товару «фероніобій», за якою «MENINVESTINTERNATIONAL SA» здійснює його продаж ПрАТ «МК «Азовсталь» і яка заявлена в декларації. Задекларований товар розглянуто в розрізи товарів, які є об`єктом біржової торгівлі. Зазначено, що в якості джерела використано інформацію міжнародної консалтингової організації «ASIAN METAL» із врахуванням вартості фероніобію з 23.12.2019 по 06.01.2020, за якими розрахунок митної вартості за поточною партією товару має скласти 475900,10 євро.

24.02.2029 року Азовською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2020/000005/2 з огляду на неповні відомості про митну вартість товару. Митним органом зазначено, що на вимогу митного органу, декларантом не надано додаткові документи, а саме: копію декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Стосовно наданого декларантом Протоколу тендерного комітету від 19.02.2019 року в рішенні зазначено, що він не містить відомостей щодо вартості товару фероніобій, яка заявлена в митній декларації № UА 700050/2020/001242.

В рішенні вказано, що в якості джерела використано інформацію міжнародної консалтингової організації «ASIAN METAL», яка здійснює постійний аналіз ринку та цін на метали. З врахуванням вартості фероніобію з 23.12.2019 по 06.01.2020, середнє значення 1 кг ніобію - 33,8188 EUR.

Також в рішенні зазначено, що у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними товарами, тому неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів. Методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки відсутня інформація для використання цих методів. Обраний метод визначена митної вартості товару - резервний.

Крім того в рішенні зазначені джерела інформації:

1.«ASIAN METAL» - розрахунок наведений вище;

2.МД від 19.02.2020 № UA110150/2020/002625, ціна прийнята митним органом 39,30USD за 1 кг ніобію, що за курсом НБУ на день подання МД № UА 700050/2020/001242 становить 36,3838 EUR за 1 кг ніобію.

Згідно із зазначеними джерелами інформації розрахунок митної вартості за поточною партією товару має складати 13080 кг х 36,3838 EUR/кг Nb = 475900,104 EUR.

Відповідачем виписана картка відмови у митному оформленні товарів № UA700050/2020/00009 у зв`язку з невиконанням вимог ст. 53 Митного кодексу України.

Спірні правовідносини виникли з приводу правильності визначення митної вартості товару.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім цього, відповідно до ч.4 ст. 53 МК України у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

При цьому, основний метод, не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 Митного кодексу України).

За правилами частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частини четверта та п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 12-14 статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Частинами 18 та 19 статті 58 Митного кодексу України визначено, що при продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов`язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов`язані між собою.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відмовою у митному оформленні є письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження (ст. 256 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 2.7 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 (далі - Методичні рекомендації) робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, зокрема, шляхом, перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу.

При здійсненні заходів, зазначених у попередньому пункті, дозволяється змінювати їх послідовність та обсяг залежно від характеру зовнішньоекономічної операції та результатів аналізу, виявлення та оцінки ризиків за вже проведеними заходами. За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу (пункти 3, 4 Розділу 2 Методичних рекомендацій).

Пунктом 3 Розділу 3 Рекомендацій передбачено, що посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту).

При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару.

За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару.

Розділом 5 рекомендацій передбачено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд зазначає, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Верховний Суд у своїй постанові від 15.05.2019 в справі № 825/1093/16 та постанові 20.09.2019 у справі № 820/11574/15 зазначив, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Верховний Суд в своїй постанові від 12.03.2019 у справі № 826/1857/16 зауважив, що позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари придбані у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту). У разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для направлення позивачу обов`язкової письмової вимоги про надання додаткових документів вказано взаємозв`язок між продавцем та покупцем, який міг вплинути на заявлену позивачем митну вартість. Зазначено про необхідність подання додаткових документів.

Разом з цим, за змістом оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2020/000005/2 від 24.02.2029 року підставою його прийняття стало заявлення неповних відомостей про митну вартість товару. Картка відмови у митному оформленні товарів № UA700050/2020/00009 виписана у зв`язку з невиконанням вимог ст. 53 Митного кодексу України.

Саме дані рішення є актами індивідуальної дії, які породжують для суб`єкта господарювання певні правові наслідки і можуть бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві. Тобто це рішення суб`єкта владних повноважень, які в процедурі судового оскарження перевіряються судом на дотримання вимог ст. 55 Митного кодексу України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте прийняті відповідачем рішення не відповідають обов`язковому принципу, закріпленому в цих нормах, а саме в рішеннях відсутнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Так, посилання у рішенні про коригування митної вартості на неповні відомості про митну вартість товару і невиконанням вимог ст. 53 Митного кодексу України у картці відмови не може бути визнано обґрунтованим, оскільки не є зрозумілим які саме відомості є неповними. Під час дослідження первинних документів, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для визначення митної вартості товару за зазначеною позивачем ціною. А якщо такі були, - вони мали бути визначені митним органом в прийнятих рішеннях та обґрунтовані належними доказами.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що продавець та покупець оцінюваного товару є пов`язаними особами.

Суд наголошує, що дана обставина не покладена в обґрунтування прийнятих відповідачем рішень. При цьому, мотивуючи законність прийнятих рішень, суб`єкт владних повноважень може виходити лише з тих підстав, які були ним зазначені в цих рішеннях. Отже цей довід Азовської митниці суд вважає неспроможним.

Про вплив існуючого взаємозв`язку між продавцем та покупцем на задекларовану декларантом митну вартість зазначено відповідачем лише в повідомленні митного органу від 24.02.2020 (12:16).

За змістом ч. 1, 18 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, не застосовується у разі, зокрема, якщо зв`язок між покупцем та продавцем вплинув на ціну товарів. При продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з операцій, що зазначені в п. 18 ст. 58 Митного кодексу України.

Згідно положень Митного кодексу України декларант під час митного оформлення має підтвердити митну вартість та обґрунтованість обрання методу її визначення, а митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, втім наведені повноваження здійснюються митним органом у спосіб, визначений законом.

Виходячи з положень п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган наділений правом запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно частин 3, 4 статті 53 Митного кодексу України передумовою виникнення в митного органу права витребувати додаткові документи під час перевірки правильності визначення декларантом позивача митної вартості є:

- наявність розбіжностей що мають вплив на правильність визначення митної вартості, в доданих до декларації документах, ознаки їх підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

- наявність в митного органу обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Верховний Суд у своїй постанові від 15.05.2019 в справі № 825/1093/16 та постанові 20.09.2019 в справі № 820/11574/15 зазначив, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2019 в справі № 826/1857/16 зауважив, що позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари придбані у пов`язаної особи за основним методом - за ціною договору (контракту). У разі надання таких документів, контролюючий орган, у разі наявності у нього сумнівів щодо впливу взаємозв`язку на ціну товарів, має надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце та витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України.

З документів, наданих позивачем Азовській митниці до митної декларації від 24.02.2020 № UА 700050/2020/001242, а також до листа від 30.04.2020 року № 043/2020-ОД, не вбачається розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість або ознак підробки, що б могли надати митному органу підстави висновку про невірне визначення позивачем митної вартості.

В оскаржуваному рішенні невизначено встановлення під час митного оформлення розбіжностей в наданих позивачем документах на підтвердження митної вартості та не конкретизовано яким саме чином зв`язок між позивачем та продавцем товару вплинув на визначення митної вартості.

Пунктом 4 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими Наказом ДФС № 689 від 11.09.2015 передбачено що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості посадові особи, що провадять такий контроль, застосовують положення Методичних рекомендацій з метою аналізу, виявлення та оцінки ризиків щодо заявлення декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі неправильного визначення митної вартості товарів.

Наведені Методичні рекомендації передбачають можливість використання під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків таких джерел інформації як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Проте, виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого інформаційного ресурсу (інформація з мережі Інтернет, висновку спеціалізованих організацій) продажу товару, тотожного пред`явленому до митного оформлення, за ціною вищою ніж заявлена митна вартість не є безумовною підставою визнання недостовірними та неправдивими відомості щодо митної вартості товару пред`явленого до митного оформлення та не може бути безумовною підставою відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції за якою до митного оформлення пред`явлено товари.

Відповідач під час митних процедур вимагав від позивача на підставі ст. 53 Митого кодексу України надати додаткові документи. Водночас, частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено надання наведених документів за їх наявності.

У разі витребування додаткових документів на підтвердження митної вартості на підставі ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника та яким чином зв`язок між продавцем та покупцем вплинув на вартість пред`явленого до митного оформлення товару. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

З огляду на вищевикладене, відповідачем не доведено та не надано жодних аргументів та доказів того, що документи, подані позивачем до митного оформлення, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації або на визначення вартості товару вплинув зв`язок між покупцем та продавцем, що в свою чергу свідчить про недоведення відповідачем підстав незастосування основного методу визначення митної вартості.

Крім того суд зазначає, що при визначені митної вартості товару митним органом не обґрунтовано використання другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.

В рішенні про коригування митної вартості вказано, що в якості джерела використано інформацію міжнародної консалтингової організації «ASIAN METAL», яка здійснює постійний аналіз ринку та цін на метали. З врахуванням вартості фероніобію з 23.12.2019 по 06.01.2020, середнє значення 1 кг ніобію - 33,8188 EUR.

Крім того джерелом інформації визначено МД від 19.02.2020 № UA110150/2020/002625 - ціна прийнята митним органом 39,30USD за 1 кг ніобію, що за курсом НБУ становить 36,3838 EUR за 1 кг ніобію.

Тобто при визначенні митної вартості товару позивача Азовська митниця застосувала інформацію з МД від 19.02.2020 № UA110150/2020/002625, оскільки саме за ціною 36,3838 EUR за 1 кг ніобію обрахована поточна партія товару позивача.

З огляду на вказане з оскаржуваних рішень не зрозуміло, чому відповідачем застосовано дану ціну товару до партії позивача, якщо цей товар не є ідентичним або аналогічним. При цьому, якщо цей товар є ідентичним або аналогічним (що викликає сумніви, оскільки вище в цьому рішенні відповідач наголосив на відсутності в нього інформації по ідентичним та аналогічним товарам) безпідставним є застосування резервного методу визначення митної вартості.

Лише в листі Азовської митниці від 13.05.2020 року декларанта повідомлено, що за МД від 19.02.2020 № UA110150/2020/002625 здійснено митне оформлення товару фероніобій з вмістом чистого ніобію у сплаві 67,52%, виробник невизначений, країна походження Бразилія, вага товару 2000 кг.

Також при наявності в рішенні двох джерел інформації щодо митної вартості, відповідач не обґрунтував, з яких підстав вартість обрахована виходячи з ціни, визначеної в МД від 19.02.2020 № UA110150/2020/002625, а не з сайту «ASIAN METAL».

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких підстав, суд вважає, що відповідачем не доведена законність та правомірність прийняття спірних рішень.

З урахуванням вищевикладеного заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 4070 грн. 70 коп., сума якого підлягає стягненню на його користь з бюджетних асигнувань відповідача.

Також при звернені до суду із даним позовом, позивачем наведений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який окрім судового збору у сумі 4070,70 грн., включає витрати на професійну правничу допомогу (в розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу 315,30 грн. за годину роботи адвоката) - 5920,90 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно із ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в матеріалах справи наявні довіреність від 27.12.2019 № 09-18/7938 на представництво позивача адвокатом Бузівською Наталею Миколаївною, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 4972 від 31.01.2018, договір про надання юридичних послуг (правої допомоги) № 180329/АЗСТ від 29.03.2018, укладений між сторонами - позивачем (клієнт) та адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога», до складу якого прийнято адвоката Бузівську Н.М. (про що до позову надано довідку від 07.03.2018); додаткові угоди до вказаного договору № 7/1 від 03.12.2018, № 34 від 01.10.2019, № 131 від 07.05.2020; акт приймання-передачі послуг № 1 від 01.10.2020 за додатковою угодою № 193 від 07.08.2020 на суму 4290,30 грн.; рахунок на оплату від 01.10.2020 на суму 4290,30 грн.; платіжне доручення № 4500113117 від 13.10.2020 про оплату юридичних послуг на суму 4290,30 грн.

За п.п. 1.1, 2.1 (п.п. 2.1.1) вищевказаного договору про надання правової допомоги його предметом є надання клієнту правової допомоги з питань, що виникають у процесі його господарської діяльності, зокрема, шляхом надання адвокату повноважень діяти від імені клієнта з усіма правами, наданими законодавством позивачу у судовому процесі.

Згідно з п. 5.1 договору загальна вартість послуг за цим договором не перевищує 200 000 грн. Вартість послуг складає 5000 грн. на місяць. Сторони мають право шляхом укладення додаткової угоди до договору узгодити виконання додаткових завдань за додаткову оплату.

Відповідно до додаткової угоди до вказаного договору № 193 від 07.08.2020 дана угода визначає порядок оплати послуг за надання послуг у спорі ПрАТ «МК «Азовсталь» з Азовською митницею Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості № UА 700050/2020/000005/2 від 24.02.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації № UA 700050/2020/00009 від 24.02.2020.

У розрахунок від 01.10.2020 розміру винагороди визначено таку вартість наданих адвокатом послуг: усна консультація клієнта, узгодження правової позиції (15 % від прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік») - 315,30 грн. за годину (витрачено 1 годину на надання послуги); збір доказів (15 % від прожиткового мінімуму) - 315,30 грн. за годину (1 година); перевірка та підготовка документів (15 % від прожиткового мінімуму) - 315,30 грн. за годину (1 година); складання позовної заяви (15 % від прожиткового мінімуму) - 315,30 грн. за годину (1 година); складання та подання процесуальних документів (заява) (15 % від прожиткового мінімуму) - 315,30 грн. за годину (1 година); гонорар за складність справи - 1% ціни позову - 2713,75 грн.; загалом - 4290,30 грн.

21.10.2020 від відповідача судом отримано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, обґрунтовані наступним. Представником позивача необґрунтовано завищено запитувану суму на правничу допомогу, її не обґрунтовано та документально не підтверджено. Відповідач вважає, що збір доказів, перевірка та підготовка документів та складання процесуальних документів є фактично ідентичною юридичною послугою. Представник позивача адвокат Бузівська Н.М. здійснювала представництво позивача також в інших аналогічних справа, її правова позиція у таких справах залишається незмінною, у зв`язку з чим безпідставним є включення до розрахунку наданих послуг з надання клієнту усної консультації, погодження правової позиції, підготовки позову, оскільки адвокат вже була обізнана про обставини спірного митного оформлення. Зазначене також свідчить про недоцільність включення до розрахунку наданих послуг такої як «гонорар за складність справи» у розмірі 1% ціни позову. До цього ж, у договорі про надання правової допомоги не було відображено вартості послуг та їх складу, а внесення до нього змін шляхом підписання відповідної додаткової угоди є безпідставним.

Щодо визначення у розрахунку послуг гонорару за складність справи у розмірі 1% ціни позову - 2713,80 грн. суд зауважує, що з огляду на розрахунок послуг адвокатом витрачено лише по 1 годині на підготовку позову, складання та подання процесуальних документів, усна консультація клієнта, узгодження правової позиції та підготовку документів, що не свідчить про складність справи, оскільки адвокату не знадобилась значна кількість часу на вчинення відповідних дій.

Згідно з інформацією, яка міститься в автоматизованій системі документообігу суду "Діловодство спеціалізованого суду", за період з 01.05.2020 по сьогоднішній день адвокатом Бузівською Н.М. від імені ПрАТ «МК «Азовсталь» подано до Донецького окружного адміністративного суду подано більше 40 позовних заяв про оскарження рішень Азовської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації (справи № 200/4922/20-а, № 200/4923/20-а, № 200/4924/20-а, № 200/4925/20-а, № 200/4955/20-а, № 200/4956/20-а, № 200/4962/20-а, № 200/4964/20-а, № 200/4966/20-а, № 200/4972/20-а, № 200/6393/20-а, № 200/6403/20-а, № 200/6409/20-а, № 200/6415/20-а, № 200/6417/20-а, № 200/6506/20-а, № 200/6508/20-а, № 200/6509/20-а, № 200/6519/20-а, № 200/7955/20-а, № 200/8118/20-а тощо).

Суд вважає, що наявність такої кількості подібних спорів між сторонами, які є та були предметом розгляду в суді, ініційовані одним і тим самим адвокатом від імені одного того й самого позивача, з подібним предметом, безпосередньо впливає на час, який необхідно витрати на оформлення позовної заяви. При цьому зважаючи, що обставини справ є майже ідентичними і позови в частині визначення правової позиції дублюються, суд не вважає обґрунтованим включення до розрахунку усної консультації та узгодження правової позиції.

Згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача про безпідставність включення до розрахунку послуг гонорару за складність справи у розмірі 2713,80 грн., а також усної консультації, узгодження правової позиції у розмірі 315,30.

Слід звернути увагу, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, для включення всього розміру гонору до суму, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінюючи надані адвокатом послуги суд зазначає, що сума витрат позивача на професійну допомогу, яка підлягає присудженню на його користь становить 1261,20 грн.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (ЄДРПОУ: 00191158, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1) до Азовської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ: 43333684, 87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, буд. 1) про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Азовської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA 700050/2020/000005/2 від 24.02.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 700050/2020/00009 від 24.02.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Азовської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ: 43333684, 87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, буд. 1) на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (ЄДРПОУ: 00191158, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1) судові витрати в сумі 5331,90 грн. (судовий збір 4070,70 грн. та витрати на правову професійну правничу допомогу 1261,20 грн.).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш