Рішення № 92409055, 23.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року Справа № 160/11464/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23 березня 2020 року № 3636-4283/П-03/8-0400/20 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 03 березня 2020 року про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. № 1789-ХІІ в редакції Закону № 2663-ІII від 12.07.2001р., що діяла на час призначення пенсії, з 13.12.2019 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Дніпропетровської області від 28.02.2020 року за № 18-19вих20, без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат;

- допустити негайне виконання рішення суду про присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення, відповідно до вимог ст. 382 КАС України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ОСОБА_1 з 2001 року перебуває на обліку у Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, пенсію було призначено на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001 року, у розмірі 90% від середнього заробітку без обмеження граничного розміру. Право на отримання даного виду пенсії у зазначеному вище розмірі підтверджено також постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 22.07.2016р. у справі № 200/8867/16-а.

За поясненням позивача, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019р. № 7-р(ІІ)/2019 та у зв`язку з підвищенням у вересні 2017 року заробітної плати працюючих працівників органів прокуратури, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» позивачу надано довідку Прокуратури Дніпропетровської області № 18-19вих20 від 28.02.2020 р. про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

03.03.2020р. позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугою років у розмірі 90 % від розміру заробітної плати, зазначеної у вказаній довідці без обмеження граничнго розміру.

Проте, за результатами розгляду заяви позивача, відповідач прийняв рішення за № 3636-4283/П-03/8-0400/20 від 23.03.2020р., яке позивач отримала 25.03.2020 року, та яким у проведенні перерахунку пенсії відмовлено.

На думку позивача, відмова у перерахунку пенсії - свідоме ігнорування відповідачем чинного законодавства, оскільки, з 13.12.2019р. позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури. Тому, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

05.10.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ від 14.10.2014 року порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури обумовлено частиною 20 ст. 86 цього Закону, де зазначено, що умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Другим Сенатом Конституційного Суду України 13.12.2019 року прийнято Рішення №7-р(ІІ)/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (неконституційності) положення частини 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ від 14.10.2014 року та встановлено порядок його виконання. Установлено, що ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ від 14.10.2014 року підлягає застосуванню в первинній редакції. Відповідно до п. 4 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ від 14.10.2014 року посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років. Відповідно до Рішення Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019 працівникам прокуратури, згідно Закону України «Про прокуратуру» перерахунок пенсії проводиться, зокрема, у зв`язку з підвищенням заробітної плати на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 року № 1155 затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. При цьому, п. 7 Постанови № 1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що визначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Листом Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 року за № 27-698вих.20, яким погоджено порядок дій щодо перерахунку пенсій працівникам прокуратури, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019, встановлено, що перерахунок пенсії проводиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівників прокуратури. Перерахунок пенсії проводиться за зверненням пенсіонерів до органів Пенсійного фонду України (незалежно від факту їх роботи) на підставі довідок про заробітну плату, виданих органом прокуратури, в яких складові заробітної плати визначаються на момент виникнення права на перерахунок (дата збільшення заробітної плати, в тому числі її складових).

Право на перерахунок пенсій за викладених умов виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року. Позивачем надано Довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії Прокуратури Дніпропетровської області від 28.02.2020 року за № 18-19вих20 з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня. 2019 року №7-р(ІІ)/2019 та постанову Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури».

Розмір заробітної плати в довідці зазначено за нормами чинними на 06.09.2017 року за відповідною посадою. Передбачене вказаною Постановою Кабінету Міністрів України відбулося до 13.12.2019 року, отже, не може бути підставою для перерахунку пенсії позивачу за вислугою років, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ від 14.10.2014 року. Таким чином, на думку відповідача, пенсія позивача не підлягає перерахунку на підставі наданої довідки.

Крім того, відповідач вважає, що вимоги щодо відсотку заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії, та вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії без обмеження їх максимального розміру, не підлягають задоволенню, оскільки, заявлені передчасно. За таких обставин, відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 з 2001 року перебуває на обліку у Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Пенсію призначено позивачу на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001 року, у розмірі 90% від середнього заробітку без обмеження граничного розміру.

03.03.2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури та на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(П), надавши довідку про розмір заробітної плати від 28.02.2020 року №18-19вих20.

Проте, відповідач листом № 3636-4283/П-03/8-0400/20 від 23.03.2020 року відмовив у проведенні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що у позивача відсутні умови для перерахунку пенсії.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася за захистом порушеного права до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону №2663 на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Як встановлено судом, з постанови Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 22.07.2016р. у справі № 200/8867/16-а, на день звільнення позивача загальний стаж роботи складав 39 років, з них в органах прокуратури - 36 років.

Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівниками виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 12 та 17 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ та надавали особам, яким призначена пенсія згідно даного Закону, право на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

У подальшому, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. № 3668-VІ стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ доповнена новою нормою, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Разом з тим, положення статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам, змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VІ від 08 липня 2011 року, не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.

При цьому, відповідно до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

14.10.2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII (далі Закон № 1697-VII), який набрав чинності з 15.07.2015 року.

Відповідно до нового Закону «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. № 1697-VII знижено відсотки прокурорської пенсії до 60 %, встановлено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Одночасно, частково втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р., окрім ч.ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1 Закону.

Таким чином, з часу призначення позивачу пенсії (жовтень 2001 року) до Закону України «Про прокуратуру» внесено зміни, які суттєво звужують і обмежують зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності новою редакцією цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 22, ч. 1 ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В контексті викладеного, застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання цими положеннями чинності, суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

Ураховуючи, що внесені зміни до Закону України «Про прокуратуру» стосовно зниження відсоткового розміру пенсії та обмеження максимального розміру пенсії поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності, при проведенні перерахунку пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії і має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто 90%.

Починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:

жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»;

законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Упродовж 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України не визначалося умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019р. №7-р(II)/2019 та вирішив таке:

визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.

У своєму рішенні від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Частина двадцята статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.

Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема, питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у рішенні про відмову в перерахунку пенсії на відсутність постанови Кабінету Міністрів України, яка б надала можливість здійснення перерахунку пенсії позивачу.

Відповідно до положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якою особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

При цьому, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

У свою чергу, із заявою щодо перерахунку пенсії за вислугою років, позивач звернулася до відповідача 03.03.2020 року.

Як зазначено Верховним Судом у рішенні від 14.09.2020 року у зразковій справі №560/2120/20 «Частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13.12.2019р., а відтак, Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019р. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим».

Таким чином, суд приходить до висновку, що перерахунок пенсії позивачу підлягає перерахунку саме з 13.12.2019 року.

Серед іншого, при вирішенні даної справи суд виходить з того, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-ІV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також, практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Пенсія, як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю, матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., відповідно до якої, «Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції». Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014р. зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Відповідно до п. 21 рішення від 01.06.2006р. у справі «Федоренко проти України» (заява № 25921/02), Європейський суд з прав людини, з урахуванням статті 1 Першого протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власноті.

ЄСПЛ робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися активом: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто, встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) - на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин, як на свою власність.

Тобто, в зазначених рішеннях ЄСПЛ установив, що наявність правомірних (законних) очікувань є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу, умовою наявності правомірних очікувань, у розумінні практики ЄСПЛ, є достатні законні підстави. Інакше кажучи, правомірні (законні) очікування - це очікування можливості здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі, якщо особа прямо не виключена з кола осіб, які є носіями відповідного права.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005р. № 5-рп/2005, від 29.06.2010р. № 17-рп/2010, від 22.12.2010р. № 23-рп/2010, від 11.10.2011р. № 10-рп/2011).

Виходячи з вищенаведеного, відмова у проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі та у порядку, визначеному законом, чинним на момент призначення пенсії позивачу, є втручанням у майнові права позивача у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Дніпропетровської області від 28.02.2020 року за № 18-19вих20, без обмеження суми пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що пенсію позивачу у такому розмірі перераховано на підставі постанови Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 22.07.2016р. у справі № 200/8867/16-а.

Зокрема, зобов`язано Центральне об`єднане Управління пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 90 % середньомісячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області про підвищення заробітної плати за № 18-7 вих 16 від 29.01.2016 р., відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно із законом України від 05.10.1995р. № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 р. № 2663-III) та здійснити виплату недонарахованої та невиплаченої частини пенсії починаючи з 01.12.2015 року без обмеження граничного розміру пенсії.

На незмінність відсоткового розміру вже призначених пенсій вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні по зразковій справі №240/5401/18 від 04.02.2019р. Таку ж правову позицію цей же суд сформував у справі №360/1428/17 від 12.11.2019р., в рішенні якого вказав, що на осіб, яким пенсію було призначено до 01.01.2016р., обмеження щодо її максимального розміру не поширюється. Аналогічну позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 06.10.2015р. у справі №127/11720/14-а. Обмеження з цього приводу розповсюджуються лише на осіб, які стали отримувачем пенсій за Законом України «Про прокуратуру» з 01.01.2016р.

У той же час, в постанові Верховного Суду України від 06.10.2015р. у справі №127/11720/14-а зазначено, що ..."при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому, внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв`язку із прийняттям Закону № 3668-VІ, не зазнали. Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод."

Крім того, постановою Верховного Суду від 03.05.2018р. у справі № 308/11498/16 суд на підставі ст. 58 Конституції України дійшов до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років з 13.12.2019р., на підставі заяви від 03.03.2020, документів пенсійної справи, довідки Прокуратури Дніпропетровської області від 28.02.2020 року за № 18-19вих20 та визначити розмір пенсії у відсотках у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», у редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії без обмеження її максимального розміру.

Щодо вимоги позивача допустити негайне виконання в межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає, що пункт 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов`язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.

Оскільки у даній справі вирішується вимога про негайне виконання рішення, з метою захисту прав позивача, суд вважає за можливе встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення в порядку ст. 382 КАС України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23 березня 2020 року № 3636-4283/П-03/8-0400/20 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 03 березня 2020 року про перерахунок пенсії, відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ в редакції Закону № 2663-ІII від 12.07.2001р., що діяла на час призначення пенсії, з 13.12.2019 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Дніпропетровської області від 28.02.2020 року за № 18-19вих20, без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

Допустити негайне виконання рішення суду про присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення, відповідно до вимог ст. 382 КАС України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник