Ухвала суду № 92408716, 20.10.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

20 жовтня 2020 р. Справа № 120/2354/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Драло В.О.,

представника ОСОБА_1 : Зайцева В.Ю.,

представника ГУ ДПС у Вінницькій області: Бурки М,В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Предметом оскарження в межах даної адміністративної справи є стягнення податкового боргу та скасування податкових повідомлень-рішень, на підставі яких цей борг і виник.

Підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 30.01.2019р., яким встановлено порушення п.п 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України.

Зокрема, як зазначено в акті перевірки, згідно відомостей ЦБД ДРФО ОСОБА_1 в 2017 році отримав дохід (ознака доходу 126) в сумі 1191306,00 грн. як додаткове благо у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) АТ "ОТП Банк".

Ухвалою суду від 11.09.2020 судом витребувано у АТ "ОТП Банк" інформацію щодо анулювання (прощення) боргу ОСОБА_1 та надання належним чином завіреної копії кредитного договору, повідомлення/додатковий договір до кредитного договору, укладеного між АТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 із зазначенням складових спрощеного (анульованого) боргу.

У судовому засіданні 20.10.2020 представник ОСОБА_1 заявив клопотання про проведення почеркознавчої експертизи. Обґрунтовуючи заявлене клопотання зазначив, що під час ознайомлення з матеріалами справи ОСОБА_1 виявив, що підпис від його імені на Договорі про внесення змін та доповнень № 6 (про прощення боргу) до кредитного договору № LL-B00/020/2007 від 07.12.2007 зроблено не ним. Оскільки, як стверджує представник, достовірність вказаного підпису викликає сумнів, а тому враховуючи, що з`ясування цієї обставини має істотне значення для вирішення справи, просить суд призначити по справі почеркознавчу експертизу. Крім того, просить зупинити провадження у справі до отримання результатів експертизи.

Представник Головного управління ДПС у Вінницькій області заперечував щодо задоволення заявленого клопотання та зазначив про його недоцільність в межах даної справи.

Визначаючись щодо заявленого клопотання, суд виходив із наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінський функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Питання призначення експертизи врегульовано ст. 81 КАС України, згідно з ч. 1 якої для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Відповідно до частини 1 статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Згідно із ч.1 ст.1 Закону України від 25.02.1994 № 4038-XII «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до статті 103 КАС України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Отже, судова експертиза в адміністративній справі - це дослідження експертом, тобто особою, яка володіє спеціальними знаннями необхідними для з`ясування відповідних обставин справи, матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в адміністративній справі, що перебуває у провадженні суду.

Водночас, відповідно до статті 108 КАС висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.

Таким чином, призначення по справі експертизи є правом суду, а не обов`язком. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Стаття 90 КАС України визначає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, представник ОСОБА_1 не надав жодних пояснень та доказів, які б підтверджували, що обставини, з приводу яких між сторонами виник спір, не можуть бути встановлені без проведення судової експертизи.

Беручи до уваги викладене, а також враховуючи предмет спору в даній справі, суд вважає, що з`ясування обставин, які мають значення для даної справи, та входять до предмету доказування, не потребують спеціальних знань, натомість передбачає оцінку доводів сторін та наявної у справі документів. В той же час сторонами надані належні та допустимі докази, які є достатніми для розгляду справи по суті.

Таким чином, суд не вбачає необхідності для проведення судово-почеркознавчої експертизи, а відтак в задоволенні клопотання представника позивача слід відмовити.

Клопотання про зупинення провадження у справі на час проведення експертизи є похідним від заявленого, отже також не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 102, 109, 114-117, 243, 248, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про призначення почеркознавчої експертизи відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. 293 КАС України.

Ухвала в повному обсязі складена: 26.10.2020.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна