Рішення № 92408596, 23.10.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

23.10.2020

Справа №489/2887/20

Провадження №2/489/1922/20

РІШЕННЯ

іменем України

23 жовтня 2020 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Кирильчука О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Інгульського районного у місті Миколаєві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення неправильності запису в акті цивільного стану,

встановив:

Позивач просить встановити факт неправильності актового запису №5 ОСОБА_1 , складеного 26 лютого 1953 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області, встановивши, що вірною датою народження є « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість зазначеного « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; зобов`язати відповідача внести зміни до актового запису №5 від 26.02.1953 року про народження ОСОБА_1 зазначивши дату народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість зазначеного « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Оскільки виникла необхідність заміни паспорта громадянина України, проте у зв`язку із вказаними розбіжностями це зробити неможливо.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , дата народження ОСОБА_2 , зазначена « ІНФОРМАЦІЯ_1 », актовий запис №5 від 26 лютого 1953 року.

Як зазначено в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 04 січня 2001 року Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, позивачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У картці платника податків від 08.05.2001 року, дата народження позивача також зазначена « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 06 серпня 1977 року, зареєстрований відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Звенигородської районної Ради депутатів трудящих Черкаської області, актовий запис №157, дата народження ОСОБА_2 , зазначена « ІНФОРМАЦІЯ_1 », після укладення шлюбу присвоєне прізвище дружині « ОСОБА_3 ».

Згідно витягу №00022949861 з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 24 травня 2019 року, вбачається, що 26 лютого 1953 року Виконавчим комітетом Українківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області складено актовий запис №5 про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , батько ОСОБА_5 . Вказаний актовий запис зареєстровано у Реєстрі 27 травня 2011 року за №00041902099 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області.

Згідно отриманої судом копії запису акта про народження №5, складеного 26 лютого 1953 року комітетом Українківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, дата народження ОСОБА_4 зазначена « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Згідно повного витягу №00026996562 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 11 липня 2020 року вбачається, що позивач ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Виконавчим комітетом Українківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області 26 лютого 1953 року складено актовий запис №5; у графі «Відомості про дитину» документ, що підтверджує факт народження дитини: довідка від 20 лютого 1953 року, фельдшерсько-акушерський пункт Пузирі.

Згідно висновку про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану від 13 липня 2019 року, установлено, що неможливо внести зміни до актового запису про народження заявниці №5 від 26.02.1953 року, складеного виконавчим комітетом Українківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, змінивши дату народження народженої « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в зв`язку із відсутністю підстав для внесення змін, згідно пункту 3 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану передбачений Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5.

Відповідно до п.6. ч.1, ч.2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (ч.1, 2, 3 ст.49 Цивільного кодексу (далі - ЦК України).

Згідно ч.1 ст.9 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, тобто дій/подій, що впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч.1 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

У пункті 2.13 Правил зазначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності зі ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.80 ЦПК України зазначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається зі змісту вимог, позивач просить встановити факт неправильності актового запису №5, складеного 26 лютого 1953 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області, встановивши, що вірною датою народження є « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість зазначеного « ІНФОРМАЦІЯ_1 », посилаючись на те, що підтвердити даний факт в іншому порядку вона не має змоги з огляду на розбіжності у документах, тоді як від встановлення цього факту залежить та надає право на заміну паспорта громадянина України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач народилась саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Виконавчим комітетом Українківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області 26 лютого 1953 року складено актовий запис №5, тоді як позивач стверджує, що вірною її датою народження є « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Із усіх наданих доказів позивачем, окрім витребуваного судом копії запису акта про народження №5 та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису від 11.07.2020 року, неможливо встановити факт неправильності актового запису №5. Позивачем не надано протилежних доказів, що саме дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є невірною. Адже у повному витязі від 11.07.2020 року, який відповідає копії актового запису, у графі «Відомості про дитину» документ, що підтверджує факт народження дитини є довідка, саме від 20 лютого 1953 року, видана фельдшерсько-акушерським пунктом у с.Пузирі, а доказів про те, що дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка також зазначена у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 є вірною, позивачем не надано. Паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 та інші документи, видані на підставі свідоцтва про народження, жодним чином не спростовують правильність актового запису, оскільки є похідними від свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , заповненого з помилкою.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, рішення від 10 лютого 2010 року).

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що вимога заявника в частині встановлення факту неправильності запису в актовому записі є необґрунтована та задоволенню не підлягає, оскільки дата народження при реєстрації визначена на підставі довідки саме від 20 лютого 1953 року, виданої фельдшерсько-акушерським пунктом.

В частині вимоги про зобов`язання Інгульського районного у місті Миколаєві відділу державної реєстрації атів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни в актовий запис суд вважає заявлену вимогу безпідставною, оскільки внесення виправлень в актові записи покладено законодавством на відповідні державні органи та їх підставою є рішення суду про встановлення факту неправильності запису в актовому записі, тільки на підставі якого і виникає обов`язок внесення змін, тому в цій частині позов також не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 81, 89, 141, 264, 265, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційну скаргу може бути подано до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його постановлення.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач - Інгульський районний у місті Миколаєві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), пр.Миру,46/1 м.Миколаїв, ЄДРПОУ 20917634.

Суддя