Рішення № 92408567, 21.10.2020, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/1255/19

Провадження № 2/324/31/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Каретник Ю.М.,

при секретарі Божко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Пологи в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною позовною заявою та зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Макіївка Донецької області у віці 81 року помер його рідний батько, пенсіонер - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що було встановлено рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 січня 2018 року у справі №234/19830/17, яке набрало законної сили. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді заборгованості з недотриманої пенсії, яку померлий не встиг отримати за життя від Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Запорізької області, перебуваючи там на обліку як внутрішньо переміщена особа. На даний час позивач є єдиним спадкоємцем зазначеного майна, інших родичів, які б претендували на спадщину, немає. У встановлений законом строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 помер у м.Макіївка Донецької області, яке є непідконтрольною територією України. З метою оформлення спадкових прав позивачу зараз необхідно звернутися до нотаріальної контори, однак на даний час вже минув шестимісячний строк після смерті батька позивача ОСОБА_2 для подання заяви про прийняття спадщини. Причинами, які об`єктивно ускладнювали позивачу вирішення питання поновлення строку в судовому порядку раніше, є його проживання у м.Макіївка на непідконтрольній території в зоні проведення АТО та ООС, бойових дій на Донбасі, у зв`язку із доглядом за власним житлом. В`їзд та виїзд на територію, що непідконтрольна Україні, є ускладненим, що є загальновідомим фактом. З огляну на викладене, позивач просить визначити йому додатковий строк - три місяці з дня набрання чинності судовим рішенням для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті його рідного батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у с.Бухни Погребищенського району Вінницької області.

Окрім того, позивач звернувся до суду з клопотанням про відстрочення або звільнення від сплати судового збору у зв`язку з тим, що він тимчасово проживає у м.Макіївка Донецької області, має статус внутрішньо переміщеної особи та через це у нього виникли складнощі зі своєчасною сплатою судового збору.

Від представника відповідача за довіреністю Буренка В. надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, зазначено, що відповідачами у даній категорії справ є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області є неналежним відповідачем у цій справі. У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказується, що у разі пред`явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов подано не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову. Також представник відповідача зазначив, що до 22 липня 2019 року, коли було підписано позовну заяву, позивач не звертався до нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом, а тому пропустив строк для прийняття спадщини. Позивач пояснює пропуск строку для прийняття спадщини тим, що ОСОБА_2 помер у 2016 році в м.Макіївка Донецької області, яке є непідконтрольною територією України, та тривалою судовою тяганиною щодо встановлення факту його смерті. Але судове рішення, яким встановлено факт смерті ОСОБА_2 , набрало законної сили 16 лютого 2018 року, тому зазначені причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини не можуть бути визнані поважними. З огляду на викладене, представник відповідача просив відмовити у повному обсязі у задоволені позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, але подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав повністю.

Представник відповідача у справі також у судове засідання не з`явився, але звернувся до суду із заявою, в якій просить відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві, судове засідання провести без його участі без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог позивачем, заперечення проти позову з боку відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст.ст.12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 05 грудня 2019 року Бучанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, та рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 січня 2018 року по справі №234/19830/17. Електронна копія судового рішення від 16 січня 2018 року підписана електронним цифровим підписом судді та внесена до Єдиного Реєстру. Рішення набрало законної сили 16 лютого 2018 року.

Відповідно до ст.1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст.1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч.5 ст.1268, статей 1296-1299 ЦК України.

Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК) ( 435-15 ), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Тобто, належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У той же час, пред`являючи позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_1 зазначив відповідачем Пологівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Ухвалою судді від 23 липня 2020 року було залучено до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області як правонаступника відповідача - Пологівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 було реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

За загальним правилом, відповідачем є особа, яка порушила права та законні інтереси позивача.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позивач на власний розсуд визначає особу, яка стає відповідачем, про що зазначається в позовній заяві.

Згідно зі ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Таким чином, якщо позивачем буде допущено помилку у визначені відповідача, до якого пред`явлено позов, суд не в змозі вплинути на його позицію щодо притягнення до участі у справі належного відповідача.

Відповідно до вимог чинного процесуального законодавства пред`явлення позову не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, не є підставою для відмови судом у відкриті провадження у справі або залишення заяви без руху.

Повноважень для заміни неналежного відповідача з власної ініціативи у суду також немає.

Таким чином, з аналізу вищевказаних норм права вбачається, що чинним законодавством саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, оскільки позивач із заявою про заміну відповідача до суду не звертався, а нормами ЦПК не передбачено можливості заміни відповідача за ініціативою суду, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

При цьому, позивач не позбавлений права на звернення до суду з цими ж позовними вимогами із зазначенням сторін, які відповідно до вимог чинного законодавства повинні брати участь у розгляді справи.

У даному випадку суд позбавлений можливості однозначно визначити належного відповідача, оскільки позивачем, який жодного разу не з`явився до суду для участі у розгляді справи, не було заявлено клопотання про витребування матеріалів спадкової справи та витягів зі Спадкового реєстру про заведені спадкові справи та зареєстровані заповіти щодо померлого ОСОБА_2 , а суд відповідно до вимог ч. 7 ст. 81 ЦПК України позбавлений права збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Тому суд позбавлений можливості перевірити належними та допустимими доказами твердження позивача про відсутність інших спадкоємців у померлого ОСОБА_2 , у тому числі й тих, що прийняли спадщину.

Враховуючи це, належними відповідачами у даному випадку мають бути або спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, як цього вимагають норми чинного законодавства.

Окрім того, враховуючи, що позивач звертався до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, який ним сплачено так і не було, відповідно до ст.141 ЦПК України з позивача на користь держави суд стягує 768 грн. 40 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 12, 13, 81, 133, 141, 247 ч.2, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Каретник Ю. М.