Ухвала суду № 92408375, 22.10.2020, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.10.2020

Справа № 497/1801/19

Провадження № 6/497/35/2020

Ухвала

про залишення заяви без руху

"22" жовтня 2020 р. суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, ознайомившись у приміщенні суду в м.Болград з матеріалами цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа №497/1801/19 від 28.08.2020р. та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню ,

ВСТАНОВИЛА:

16.10.2020 року заявник звернувся до суду з вищевказаною заявою, яка не відповідає вимогам ст.175ч.3п.п.2,4-10 та ч.5 ст.177 ЦПК України і підлягає залишенню без руху.

Так, відповідно до ч.9ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує Закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи те, що ст.432 ЦПК України не врегульовано вимог до заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, до такої заяви підлягають застосуванню вимоги ст.ст.175-177, 185 ЦПК України у порядку приписів ст.10 цього Кодексу.

Як вбачається з вищевказаної заяви ОСОБА_1 , вона не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, оскільки заявник просить суд виконавчий лист №497/1801/19 від 28.08.2020р.: 1: визнати таким, що не підлягає виконанню, 2: зупинити стягнення за зазначеним виконавчим листом, а також, 3: витребувати виконавчий лист, не посилаючись на заходи, вжиті ним у досудовому порядку для захисту своїх прав і яких саме, з чого не зрозуміло, про що конкретно заявник просить суд постановити ухвалу: визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню чи зупинення виконання рішення суду. Крім того, в заяві відсутні посилання на обґрунтовані підстави для врегулювання даних правовідносин саме судом першої інстанції.

Статтею 432 ЦПК України регламентовано, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Проте, з вищевказаної заяви не вбачається, кого заявник вважає стягувачем, а кого боржником, а також не вбачається чіткого формулювання підстав для звернення до суду першої інстанції з такою заявою: чи виконавчий лист було видано помилково, чи обов`язок боржника відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням, тощо.

Разом з тим, з наданих суду відомостей вбачається, що справа №497/1801/19 (провадження №497/35/20), в якій 28.07.2020р. ухвалено остаточне рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 71901грн.57коп. та судові витрати, перебуває в провадженні суду апеляційної інстанції, оскільки ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.10.2020р. відкрито апеляційне провадження у цій справі.

З вказаної копії ухвали Одеського апеляційного суду вбачається, що на рішення суду першої інстанції від 28.07.2020р., безпосередньо до суду апеляційної інстанції 08.10.2020р. надійшла апеляційна скарга.

Проте виконавчий лист, що є предметом заяви, було видано Болградським районним судом Одеської області як судом, що ухвалив остаточне рішення у справі - ще 28.08.2020р. - через 30 днів після ухвалення судом остаточного рішення, - тобто, після того, як судове рішення набрало законної сили.

Про оскарження цього рішення заявник суд першої інстанції не повідомив ніяким чином, направивши апеляційну скаргу відразу до суду апеляційної інстанції, а тому, оскільки остаточне рішення у справі судом апеляційної інстанції не ухвалене, неможливо зробити остаточний висновок щодо незаконності виконавчого листа, про який йдеться у заяві та визнати його, у зв`язку з цим таким, що не підлягає виконанню, - адже поновлення строку для апеляційного оскарження або відкриття апеляційного провадження у зв`язку з надходженням апеляційної скарги, у строк, що перевищим 30 днів з дня ухвалення судом рішення, ще не дає підстав вважати, що рішення на яке подана апеляційна скарга не набрало законної сили, а виконавчий документ не надісланий до стягувача.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій в разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, або зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Проте, оскільки справа витребувана судом апеляційної інстанції для її перегляду за апеляційною скаргою заявника, і суду першої інстанції не надано відомостей заявником, чи не звертався він до суду апеляційної інстанції з аналогічною заявою - про зупинення виконавчих дій за вищевказаним виконавчим листом, крім того, враховуючи, що справа наразі перебуває у провадженні суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції позбавлений можливості ухвалювати будь-які рішення поза межами судового провадження та розглядати будь-які заяви в цьому провадженні.

Враховуючи все вищевикладене, суд, відповідно до ст.185 ЦПК України, дійшов висновку про залишення даної заяви без руху та надання заявнику строку для уточнення вимог заяви - усунення, таким чином, зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 76, 185 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 497/1801/19 від 28.08.2020р., витребування виконавчого листа з відповідного відділу виконавчої служби та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - залишити без руху та надати заявнику строк - десять днів - для усунення недоліків заяви з моменту отримання копії даної ухвали.

В разі неусунення недоліків, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.

Суддя А.В. Кравцова