Ухвала суду № 92407266, 13.10.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14537/15-ц

Провадження № 4-с/761/189/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Мальцева Д.О.

за участю секретаря Венгерчук В.В.

скаржник ОСОБА_1

представник заінтересованої особи Галдецька Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4, заінтересована особа ПАТ «Банк Фінанси та кредит» , про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - скаржник) звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва із скаргою на дії Директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 (далі по тексту - Директор Департаменту ДВС), заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Банк Фінанси та кредит» (далі по тексту - боржник), відповідно до якої просив визнати протиправними дії Директора Департаменту ДВС щодо видачі та направлення до органів ДВС Доручення від 10.06.2020 № 1808/20.4.1/32-20 (далі по тексту - Доручення) в частині закінчення без виконання виконавчого провадження № 60640958 з виконання рішення суду у справі № 761/14537/15-ц та зобов`язати Директора Департаменту ДВС поновити порушене право стягувача, а саме відкликати Доручення в частині закінчення без виконання виконавчого провадження №60640958 з виконання рішення суду у справі № 761/14537/15-ц.

Скарга обґрунтована тим, що на виконанні у Шевченківському РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м .Київ) перебуває виконавче провадження № 60640958 з виконання виконавчого листа від 05.02.2018 № 761/14537/15-ц про стягнення з боржника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь стягувача ОСОБА_1 заборгованості за договором банківського вкладу в розмірі 109 976, 50 грн. 19.11.2019 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження. Однак у червні 2020 року стягувачу з низки публікацій в засобах масової інформації стало відомо про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до міністра юстиції з листом, відповідно до якого просив закінчити без виконання виконавчі провадження, боржниками за якими є неплатоспроможні банки у віданні Фонду, в тому числі і виконавче провадження № 60640958. На підставі зазначеного звернення Директором Департаменту ДВС було направлено Доручення № 1808/20.4.1/32-20 від 10.06.2020, яке містить вказівку про закінчення без виконання виконавчих проваджень, зазначених у зверненні Фонду. За таких обставин, скаржник був змушений звернутись до суду із вказаною скаргою, оскільки вважає, що такими діями Директор Департаменту ДВС порушує право скаржника на виконання рішення суду по виконавчому провадженні № 60640958. Також вказав, що Директором Департаменту ДВС було відмовлено у наданні зазначеного Доручення скаржнику для ознайомлення.

Директор Департаменту ДВС ОСОБА_4 в своїх письмових поясненнях заперечував проти скарги, вказав, що скарга є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Зазначив, що відповідно до Положення про Департамент державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністра юстиції № 616/к від 01.03.2019, Департамент очолює Директор. Крім того, відповідно до вказаного Положення, Директор вправі надавати доручення своїм заступникам, керівникам структурних підрозділів Департаменту, структурним підрозділам Департаменту, структурним підрозділам територіальних органів Мінюсту. Доручення, яке оскаржується скаржником, не містило жодної вказівки щодо закінчення без виконання виконавчих проваджень за переліком листа Фонду, зокрема ВП № 60640958 з примусового виконання виконавчого листа № 761/14537/15-ц про стягнення з АТ «Банк Фінанси та Кредит» на користь скаржника заборгованості за договором банківського вкладу у розмірі 109 979, 50 грн. Зазначив також, що лист Директора Департаменту стосувався належного реагування Управлінь забезпечень примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Мінюста та відділу примусового виконання рішень Департаменту щодо виконавчих проваджень, боржниками за якими є банки, що ліквідуються. В свою чергу твердження скаржника про надання Директором Департаменту ДВС вказівки щодо закінчення виконавчих проваджень не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, зазначив, що зазначене Доручення є службовим листом, та не може бути надане в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації». Додатково зазначив, що вказаний спір необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження по справі необхідно закрити.

13.07.2020 ухвалою суду справу призначено до розгляду.

22.09.2020 ухвалою суду залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ПАТ «Банк Фінанси та кредит».

Скаржник в судовому засіданні скаргу підтримав просив задовольнити.

Представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» проти задоволення скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні. Зазначив, що скаржником не надано належних та допустимих доказів того, що його права були якимось чином порушені Директором Департаменту ДВС.

Директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, на адресу суду направив письмові пояснення, відповідно до яких заперечував проти задоволення скарги через її необґрунтованість та безпідставність, провадження по справі просив закрити, оскільки справа має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

В силу положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З огляду на наведене суд вирішив продовжити розгляд справи за відсутності Директора Департаменту ДВС.

Суд, заслухавши пояснення скаржника, представника ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», дослідивши матеріали скарги, дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що на виконанні в Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавчий лист № 761/14537/15 виданий 05.02.2018 Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на користь ОСОБА_1 коштів у сумі 109 976, 50 грн. На підставі зазначеного виконавчого листа 19.11.2019 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві постановою відкрито виконавче провадження № 60640958.

Судом також встановлено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Міністра юстиції України Малюсці Д.Л. з листом від 28.05.2020 за № 49-6970/20, відповідно до якого просив посприяти у врегулюванні питань щодо закриття виконавчих проваджень, боржниками за якими є банки, в яких здійснюється процедура ліквідації, виключенню відповідних записів з Єдиного державного реєстру боржників, АСВП та ЄДР, а також попередження недопущення в подальшому подібних випадків, оскільки, на думку Фонду, державними виконавцями порушуються строк щодо закриття виконавчих проваджень, наведених в доданому до листа переліку, до якого, в тому числі, віднесено і наведене вище виконавче провадження.

З огляду на наведене, Директором Департаменту державної виконавчої служби Максимом Кисельовим направлено відповідне Доручення до Управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо належного реагування на лист Фонду, надання повної інформації щодо порушених питань у листі Фонду. Крім того, в Дорученні також зазначено, що у разі виявлення за результатами розгляду листа Фонду порушень винних осіб притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, в Дорученні не порушувалось питання про закриття виконавчого провадження № 60640958.

Крім того, скаржник в судовому засіданні визнав, що подача скарги обумовлена побоюваннями скаржника, що в майбутньому виконавче провадження № 60640958 буде закрито на підставі зазначеного Доручення Директора Департаменту ДВС.

Судом також встановлено і вказана обставина не заперечувалась сторонами, що на момент розгляду справи виконавче провадження № 60640958 не закінчене, виконавчий лист перебуває на виконанні в органах ДВС.

Так, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження», визначено органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, згідно частини першої вказаної статті, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний:1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналогічні положення містяться і в ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено в ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За вимогами ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права і свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відтак, в судовому засіданні не було встановлено, що дії Директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 щодо направлення Доручення до структурних підрозділів Департаменту призвели до порушення прав скаржника під час примусового виконання виконавчого листа № 761/14537/15 виданого 05.02.2018 Шевченківським районним судом м. Києва у виконавчому провадженні № 60640958.

При цьому, вказане виконавче провадження не закінчене, виконавчий лист продовжує перебувати на виконанні у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 447 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4, заінтересована особа ПАТ «Банк Фінанси та кредит», про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Дата складання повного тексту ухвали - 20.10.2020.

Суддя: