Ухвала суду № 92407235, 23.07.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21845/20

Провадження № 2-а/761/351/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за скаргою-позовною заявою ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування Гончарука Ярослава Павловича Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга-позовна заява ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування Гончарука Ярослава Павловича Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Крім цього, згідно положень ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями ч. 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

При цьому, відповідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні (ч. 3 ст. 121 КАС України).

Згідно вимог ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Так, позивач зазначає, що оскаржувана постанова винесена 06.07.2020. При цьому, скарга-позовна заява до суду подана 20.07.2020.

Доказів поважності причин пропуску позивачем строку для звернення до суду, зокрема доказів того, коли саме винесено оскаржувану постанову та коли саме позивачем було її отримано, позивачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху з вказаних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 168 КАС України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Вимоги до позовної заяви встановлені ст. 160-161, 286 КАС України.

Як вже зазначалось вище, в силу положень ч. 2 ст. 286 КАС України, в разі оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності до суду подається позовна заява.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Разом з тим, позивач звертається до суду із скаргою-позовною заявою на постанову, сторін по справі зазначив як: скаржник (позивач) та суб`єкт оскарження (відповідач) державний виконавець, в той час коли до суду необхідно звертатись з позовною заявою, сторонами по справі є: позивач, відповідач, третя особа.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно положень ч. 3 ст. 219 КУпАП, від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і шостою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 26.12.2019, справа № 724/716/16-а зазначив, що аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 53-1 КУпАП державні інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державної інспекції сільського господарства України.

Згідно підходу, використаного Верховним Судом під час розгляду вказаної справи, використання у зазначеній вище нормі ст. 219 КУпАП формулювання «від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад», вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме виконавчий або виконавчий орган - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

В свою чергу Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (згідно Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)19.11.2018 №2089).

Департамент є юридичною особою публічною права, має самостійний баланс, рахунки в установах банків та органах Державної казначейської служби, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки. Місцезнаходження Департаменту: вул. Леонтовича, 6, м. Київ (п. 16 Положення).

За таких обставин, позивачу необхідно визначитись з колом відповідачів по справі, оскільки відповідачем чи співвідповідачем у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП має бути Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оскільки саме Департамент є юридичною особою і має рахунки, відкритті в Державній казначейській службі України і на Департамент можуть бути покладені судові витрати в разі задоволення позову.

Крім того, позивачем не вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності відповідача та не вказано свій реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України.

За таких обставин, позивачу необхідно вказати зазначені відомості в позовній заяві.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема, ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути на свою користь майнову шкоду в розмірі 1674, 00 грн. та моральну шкоду в розмірі 10 000, 00 грн. При цьому, ціну позову не зазначає, хоча заявляє майнові вимоги (в тому числі майновою вимогою є і моральна шкода, яка виражена в грошовому еквіваленті).

За таких обставин позивачу необхідно вказати ціну позову.

Крім того, згідно положень ч. 8 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначає, що звільнений від сплати судового збору.

Крім того, Верховний Суд України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) зазначив таке: «У справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2-4 Закону № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції».

Однак, Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 18.03.2020, прийнятій по справі № 543/775/17, відступила від такого висновку, вказавши, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону «Про судовий збір» № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Крім того, у вказаній постанові Верховний Суд України вказує, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, підстав щодо звільнення позивача від сплати судового збору на підставі закону або з інших підстав, на які позивач посилається в своїй позовній заяві, - не вбачається.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420, 40 грн.

Крім того, згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840, 80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10 510, 00 грн.)

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відтак позивачу необхідно сплатити 420, 40 грн. за вимогу немайнового характеру та 840, 80 грн. - за вимогу майнового характеру, а всього 1 261, 20 грн. та надати докази сплати судового збору до суду (оригінали квитанцій).

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м. Києва:

Отримувач коштівУК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37995466 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA628999980313151206000026011 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)

Згідно ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Крім того, позивачу необхідно надати до позовної заяви її копію та копії доданих до неї документів для відповідача (-ів).

Відповідно до ч. 4, 7 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Позивачем, всупереч вказаних вимог, не надано до матеріалів справи оригіналу або копії оспорюваної постанови, або, у разі відсутності постанови у позивача, - клопотання про її витребування. При цьому, у своїй позовній заяві однією з вимог позивач просить витребувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Вимоги до клопотання про витребування доказів визначені ч. 2 ст. 80 КАС України, зокрема, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Разом з тим, оскільки позивачем не дотримано вимог щодо форми та змісту клопотання про витребування доказів, суд позбавлений можливості розглянути зазначені вимоги по суті та прийняти відповідне рішення.

За таких обставин, позивачу необхідно або надати відповідні докази, або надати клопотання про їх витребування відповідно до вимог, визначених ст. 80 КАС України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазнає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 160-161, 168-169, 248, 293 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Скаргу-позовну заяву ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування Гончарука Ярослава Павловича Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову про адміністративне правопорушення, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: