Рішення № 92406832, 10.08.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 757/30646/18

пр. № 2/759/350/20

10 серпня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.,

при секретарі Марус А.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи

із самостійними вимогами Завойка Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), треті особи: Житлово-будівельний кооператив «Індикатор-7» (03148, м. Київ, вул. Я.Коласа, 23), Перша Київська державна нотаріальна контора (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 11) про визнання права власності в порядку спадкування та об"єднаний з ним в одне провадження позов третьої особи яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про зміну черговості одержання права на спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року позивач звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом вимогами якого є визання права власності на квартиру, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

Свої позовні вимоги обгрунтовує наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний дядько позивача за первісним позовом - ОСОБА_4 .. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на нерухоме майно , а саме кооперативну квартиру за адресою АДРЕСА_2 , що належала померлому як члену Житолово-будівельного кооперативу «Індикатор-7» на підставі рішення виконавчого комітету Київської міськох ради народних депутатів від 21.03.1984 року. ОСОБА_4 набув права власності шляхом виплати всіх пайових внесків, що підтверджує довідкою, виданою ЖБК «Індикатор-7» від 04.01.2018 року. ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_4 , а тому звернулась 04.01.2018 року з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса Ковток А.І., однак постановою від 20.06.2018 року нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину з причин відсутності правовстановлюючих документів. ОСОБА_1 у своєму позові просить визнати за нею в порядку спадкування за законом вищезгадану квартиру.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.06.2018 р. справу передано за підсудністю Святошинському районному суду м. Києва.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06.08.2018 р. позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03.10.2018 р. справу прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.03.2019 р. об`єднано в одне провадження для спільного розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), треті особи: Житлово-будівельний кооператив «Індикатор-7» (03148, м. Київ, вул. Я.Коласа, 23), Перша Київська державна нотаріальна контора (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 11) про визнання права власності в порядку спадкування та позовні вимоги третьої особи яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про зміну черговості одержання права на спадкування.

У своїх позовних вимогах ОСОБА_3 також, як і позивач за первісним позовом вказує, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та мав у власності квартиру за адресою АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 стверджує, що вона є двоюрідною сестрою спадкодавця, а тому є спадкоємцем третьої черги за законом. Вказує також на те, що за життя ОСОБА_4 хворів на ішемічну хворобу серця та гіпертонічну хворобу другого ступеня, а тому потребував допомоги. ОСОБА_3 стверджує, що почала проживати разом з померлим, починаючи з 2014 року, оскільки померлий двоюрідний брат потребував матеріального забезпечення та допомоги по веденню домашнього господарства. Померлий потребував регулярної матеріальної допомоги , оскільки розмір його пенсіїї був близько 1500 грн. Крім того ОСОБА_3 стверджує, що регулярно сплачувала комунальні платежі у зазначеній квартирі. ОСОБА_1 в свою чергу, була обізнана про тяжку хворобу та необхідність надання допомоги померлому, але ніякої допомоги не надавала. Таким чином, ОСОБА_3 вважає, що має право одержати за рішенням суду право на спадкування разом із ОСОБА_1 в порядку ч.2 ст. 1259 ЦК України та просить змінити черговість її права на спадкування з третьої на другу чергу.

22.12.2019 року суду було надано відзив за первісним позовом від Київської міської ради, у якому зазначено про необхідність вирішення спору у відповідності до законодавства.

В межах позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 02.04.2019 року представник відповідача ОСОБА_2 подав відзив. У відзиві зазначається, що померлий ОСОБА_4 не потребував та відмовлявся від будь якої матеріальної допомоги, оскільки вів наукову діяльність, яка приносила йому дохід і отримував проценти по депозиту за грошовий вклад. А отже твердження ОСОБА_3 про те, що вона надавала матеріальну допомогу ОСОБА_4 є безпідставними. Також вказується, що позивач насправді не проживала з 2014 року з померлим, а лише прибувала з тимчасово окупованої території для отримання пенсії. У відзиві також є посилання на те, що надані ОСОБА_3 докази про поховання суперечать фактичним обставинам, оскільки поховання ОСОБА_4 здійснювала інша людина.

02.04.2019 року ОСОБА_3 у позові третьої особи яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 подала відповідь на відзив. У вказаній відповіді на відзив заперечуються доводи наведені у відзиві.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02.04.2019 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

10.08.2020 року проведено судовий розгляд справи за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_6 .

У судовому засіданні позивач за первісним позовом позов підтримує, просить задовольнити, у позові третьої особи із самостійними вимогами просить відмовити.

Представник третьої особи із самостійними вимогами просить задовольнити його вимоги, у задоволенні основного позову - відмовити.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.14 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть з (а.с.15 т.1)

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим державою Ізраїль (а.с.11 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть (а.с.16 т.1).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , батьком ОСОБА_1 вказано ОСОБА_9 , а матір`ю ОСОБА_11 (а.с.17 т.1).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_9 , батьком ОСОБА_9 вказано ОСОБА_8 , а а матір`ю ОСОБА_7 (а.с.18 т.1).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію шлюбу, ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу отримала прізвище ОСОБА_1 .

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємицею за законом щодо майна померлого ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що відповідно до довідки ЖБК «Індикатор -7» ОСОБА_4 01.01.1992 р. у повному обсязі сплатив пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_2 в розмірі 4657 карбованця (а.с.20).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.21). Відмова нотаріуса обгрунтована відсутністю правовстановлюючого документа на квартиру.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЗУ «Про власність», що діяв в період повної сплати ОСОБА_4 пайового внеску, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Відповідно до ч.3 ст. 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Таким чином , можна стверджувати про те, що ОСОБА_4 з 01.01.1992 року був власником спірної квартири.

Відповідно до частини другої статі 1259 ЦК України передбачається, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному етані.

Підставами для потенційної можливості задоволення такого позову є сукупність юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); матеріальне забезпечення спадкодавця; надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріальне вираження, прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; тривалий час здійснення зазначених вище дій; безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Таким чином, для задоволення позову необхідна наявність всіх п`яти вищезазначених обставин. Така правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 18 липня 2018 року у справі № 713/1528/16-ц та Постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 200/21452/15-ц, Постанові від 30 травня 2019 року у справі № 346/1178/17.

У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах спадкування» роз`яснено, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Так, ОСОБА_3 не доведено обставин, які б зумовлювали можливість або необхідність застосування норм ч.2 ст. 1259 ЦК України.

Суду не надано доказів безпорадного стану ОСОБА_4 , зокрема доказів того, що хвороба, про яку згадується у позові, і наявність якої визнають сторони справи, призвела до стану здоров`я ОСОБА_4 , за якого він не зміг би забезпечувати свої потреби. Наявні в матеріалах справи чеки про сплату комунальних платежів не є доказом утримання ОСОБА_4 . Здійснення витрат на утримання квартири після смерті ОСОБА_4 , а також на його поховання жодним чином не пов`язані з його утриманням у зв`язку із безпораднім станом , яке повинно було здійснюватися за життя.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими, відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 не може бути визнана спадкоємцем другої черги то суд доходить висновку, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, суду не відомо про наявність інших спадкоємців у справі.

За встановлених обставин, вищезазначений об`єкт нерухомого майна знаходився у власності ОСОБА_4 , інших спадкоємців не встановлено, а тому за спадкоємицею ОСОБА_1 слід визнати право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Керуючись ст. 384 ЦК України, ст.ст.13,18,19,71,79,89,141,259,263,264,265,268,273,354,355 ЦПК України, ст. 15 ЗУ «Про власність», суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), треті особи: Житлово-будівельний кооператив «Індикатор-7» (03148, м. Київ, вул. Я.Коласа, 23), Перша Київська державна нотаріальна контора (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 11) про визнання права власності в порядку спадкування, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

У задоволенні вимог ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про зміну черговості одержання права на спадкування, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя: Миколаєць І.Ю.