Рішення № 92404447, 20.10.2020, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/2071/19

2/694/63/20

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2020 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Сакун Д.І.,

за участі секретаря судового засідання Матвієнко А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса електронної пошти відсутня) до Стебнівської сільської ради, Звенигородського району, Черкаської області ( місцезнаходження за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, с.Стебне, тел.9-32-19, електронна пошта невідома), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕБНЕ» (місцезнаходження за адресою: код ЄДРПОУ 03792852, поштовий індекс 20208, Черкаська область, Звенигородський район, с.Стебне, тел. 9-32-93, електронна пошта невідома), третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (адреса: поштовий індекс 18000, м.Черкаси, вул.Смілянська,131, тел.36-07-30, E-mail: Cherkasy@land.gov.ua) про визнання права власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и л а:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд: визнати за нею право на отримання земельної ділянки як члена колективного сільськогосподарського підприємства ім.. Горького с. Стебне Звенигородського району Черкаської області в адміністративних межах Стебнівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 20 червня 1980 року стала працювати в колгоспі їм. Горького с. Стебне Звенигородського району, який і видав позивачу трудову книжку колгоспника. На момент розпаювання земель колективної власності, а саме 30.12.1992 року колгосп ім. Горького реорганізовано в Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Горького, а з 04.02.2000року реорганізовано в Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Стебне». Колективне підприємство отримало Державний акт на право постійного користування землею 10.02.1995 року серії ЧР №4-2. На той час позивач була членом СТОВ «Стебне», а тому і була внесена до списків на розпаювання землі, які були невід`ємною частиною Державного акту на право колективної власності на землю СТОВ «Стебне». Однак Міськрайонне управління держгеокадастру у Звенигородському районі та м. Ватутіне довідкою від 23.10.2019 року № 31-23-0.171-811/116-19 дає відповідь на її звернення, що сертифікат на право власності на землю на ім`я позивача не виготовлявся, а тому державний акт на право власності на землю позивачу не виготовлявся. Позивач зверталася до голови села Стебне ОСОБА_2 з проханням вияснити чи має вона право на земельну ділянку, та якщо має як їй його оформити, але останній зволікав, саме тому було втрачено багато часу. Чому позивачу раніше, як всім людям, не був виготовлений земельний сертифікат та державний акт на право приватної власності на землю їй невідомо, оскільки ці документи виготовлялись за рахунок СТОВ ім.. Горького с. Стебне, що потрібно було їй самій звертатися за їх виготовленням не знала так як і не знала, що вона має на нього право, адже всім колгоспникам ці документи виготовлялись без їх додаткового звернення.

Відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області подано відзив, в якому відповідач зазначає, що оскільки у позові позивачем не зазначено жодного доказу щодо порушення прав ГУ права позивача тому важчають, що ГУ є неналежним відповідачем по справі. Разом з тим, зазначають, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку є сертифікат на право на земельну ділянку виданий районною державною адміністрацією. Також оскільки список громадян, які мають право на земельну частку пай формується самим підприємством відповідно до статуту, розглядається і затверджується загальними зборами членів підприємства відповідно до статуту розглядається і затверджується загальними зборами членів підприємства головою сільськогосподарського підприємства то підтвердження права позивача на земельну частку (пай) має розглядатися в сукупності із вимогами щодо незаконності не включення ОСОБА_1 до зазначеного списку. Просять в задоволенні позову відмовити.

Позивач в судове засідання не з`явилася. Подала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задоволити.

Відповідачем Стебнівською сільською радою Звенигородського району Черкаської області подано заяву про розгляд справи без їх участі. Не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Представником відповідача Міськрайонного управління Держгеокадастру у Звенигородському районі та в м. Ватутіне подана заява про розгляд справи без їх участі. В позові просять відмовити.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою від 03.12.2019 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання для розгляду справи по суті за правилами загального позовного провадження.

10.12.2019 року позивач подала до суду уточнену позовну заяву.

16.03.2020 року позивач подала до суду уточнену позовну заяву.

18.03.2020 року позивач подала до суду уточнену позовну заяву.

06.08.2020 року ухвалою Звенигородського районного суду (головуючий суддя Гончаренко Т.В.) у справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (згідно уточненої позовної заяви).

07.09.2020 року суддю Звенигородського районного суду ОСОБА_3 відраховано зі штату суду у зв`язку з виходом у відставку.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 року справу передано для розгляду судді Звенигородського районного суду Сакун Д. І.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д. І. від 09.09.2020 було прийнято справо до свого провадження та призначено розгляд справи по суті на 20.10.2020.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, встановив наступні фактичні обставини справи.

Згідно трудової книжки колгоспника вбачається, щоз 20червня1980 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу в колгосп «ім.. Горького» та 01.03.1995 року вибула з членів СГП «ім.. Горького» (а.с.8).

Відповідно до довідки Міжрайонного управління у Звенигородському районі та в м. Ватутіному ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 23.10.2019 року № 31-23-0.171-811/116-19 вбачається, що відповідно книги реєстрації сертифікатів на земельну ділянку та книги реєстрації державних актів на право власності на землю по Стебнянській сільській раді дані на ОСОБА_1 про наявність сертифікату на земельну частку (пай) або наявність державного акту на право власності на землю для введення сільськогосподарського виробництва по відповідній сільській раді відсутні (а.с.9).

У списку громадян, членів Колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Горького» с. Стебне, що є додатком до Державного акту позивач ОСОБА_1 вказана (а.с.10-).

З копії державного акту на право колективної власності на землю КСГП «ім. Горького» вбачається, що він був виданий 10.02.1995 року (а.с.32-37).

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

За змістом положень статті 5 ЗК України в редакції закону від 11 березня 1992 року № 2196-XII, статті 3 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання колективним сільськогосподарським підприємством, сільськогосподарським кооперативом, або сільськогосподарським акціонерним товариством державного акта на прав колективної власності на землю.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право власності колективної власності на землю.

Отже, особа набуває право на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Судом встановлено, що позивачка була членом КСП ім. Горького на момент розпаювання, що підтверджується даними трудової книжки, та була включена до списку що додається до державного акта на право колективної власності на землю, що не позбавляє її права на земельну частку. Відтак, суд вважає, що таке право належало позивачці.

Одночасно суд враховує, що згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

З огляду на зазначені вимоги в цій справі слід застосовувати положення актів цивільного законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК Української РСР.

Згідно з статтею 71 ЦК Української РСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до положень статті 76 ЦК Української РСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

За змістом пункту 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК Української РСР 1963 року.

Відповідно до статей 71, 75 ЦК Української РСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується судами незалежно від заяви сторін.

Статтею 80 ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 не навела обґрунтованих підстав для визнання поважними причин пропуску позовної давності для звернення до суду із позовом.

Посилання позивачки на те, що вона зверталася до голови села з цього питання, а останній зволікав, внаслідок чого було втрачено багато часу суд не знаходить переконливим, оскільки із зазначеним позовом вона звернулася до суду майже через 20років. Доводи про те, що про порушення її права вона дізналася лише в березні-квітні 2019 року не підтверджені жодними доказами, та суперечать свідченням позивача про звернення до голови села.

Відповідно до усталеної судової практики член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»).

З урахуванням наведених обставин, враховуючи, що позивачка не довела наявність поважних причин пропуску позовної давності та звернулася до суду за спливом 20 років (з року видачі державного акта) з моменту, коли вона набула право на земельну частку (пай), до спірних правовідносин підлягає застосуванню позовна давність, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Аналогічні висновки містяться у постановах ВС від 09.09.2020 у справі справа № 637/53/18, від 16.09.2020 у справі № 330/2463/17.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір необхідно віднести за рахунок позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 526, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 82, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса електронної пошти відсутня) до Стебнівської сільської ради, Звенигородського району, Черкаської області ( місцезнаходження за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, с.Стебне, тел.9-32-19, електронна пошта невідома), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕБНЕ» (місцезнаходження за адресою: код ЄДРПОУ 03792852, поштовий індекс 20208, Черкаська область, Звенигородський район, с.Стебне, тел. 9-32-93, електронна пошта невідома), третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (адреса: поштовий індекс 18000, м.Черкаси, вул.Смілянська,131, тел.36-07-30, E-mail: Cherkasy@land.gov.ua) про визнання права власності на земельну ділянку - відмовити.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 20.10.2020.

Суддя Д.І.Сакун