Ухвала суду № 92402851, 23.10.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/14624/18

н/п 2-зз/953/50/20

У Х В А Л А

(про скасування заходів забезпечення позову)

23.10.2020 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Черниш О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа – Восьма Харківська державна нотаріальна контора про визнання правочинів недійсними та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2020 року, яке набуло законної сили, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.

16 серпня 2018 року за заявою позивача ОСОБА_2 було забезпечено позов, а саме накладено заборону відчуження до вирішення справи по суті на житловий будинок літ. «А-1» з прибудовами літ. «А1-1» та «а», житловою площею 51,6 кв.м., загальною площею 68,9 кв.м., та надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_1 .

05.10.2020 року до суду звернулась відповідач ОСОБА_1 із заявою про скасування заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження на вказане нерухоме майно, оскільки рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог набуло законної сили.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись судом належним чином та своєчасно, причину неявки суду не повідомили, проте їх неявка не перешкоджає розгляду даної справи. Крім того, нормою статті 158 ЦПК України не передбачена обов`язкова участь сторін при розгляді вказаного клопотання.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання

судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частинами першою, другою, дев`ятою, десятою статті 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 також роз`яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.02.2020 року, яке набрало законної сили, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

При цьому, питання щодо скасування вжитих судом заходів забезпечення позову у даному рішенні не вирішувалось.

Разом з тим, забезпечення позову має тимчасовий характер, спрямований саме на гарантування виконання майбутнього рішення суду, та має бути скасовано судом у разі, якщо потреба у такому забезпеченні з певних причин відпала.

За таких обставин, підстав для забезпечення позову, передбачених ст. 150 ЦПК України, не існує, тому суд вважає за можливим скасувати забезпечення позову по даній справі щодо накладення заборони відчуження на житловий будинок літ. «А-1» з прибудовами літ. «А1-1» та «а», житловою площею 51,6 кв.м., загальною площею 68,9 кв.м., та надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_1 , що вжите ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2018 р. по справі №640/14624/18, н/п 2-з/640/185/18, а від так заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158, 260 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову – задовольнити.

Скасувати накладення заборони відчуження на житловий будинок літ. «А-1» з прибудовами літ. «А1-1» та «а», житловою площею 51,6 кв.м., загальною площею 68,9 кв.м., та надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_1 , що вжите ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2018 р. по справі №640/14624/18, н/п 2-з/640/185/18.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-дений строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено 23 жовтня 2020 року.

Суддя Г.А. ЗУБ