Ухвала суду № 92402809, 23.10.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2279/20

Номер провадження 1-кп/623/315/2020

У Х В А Л А

іменем України

23 жовтня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Винниченка П.П.,

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Козир М.В.,

захисника Кузнєцова О.О., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізюм Харківської області матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 грудня 2019 року за № 12019220320001083 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області знаходиться об`єднане кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

29 жовтня 2020 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 червня 2020 року та продовженого ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 31 серпня 2020 року, закінчується.

Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на два місяці.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням волі, - домашній арешт.

Захисник Кузнєцов О.О. просив не задовольнти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , і просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Відповідно ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До сплину продовженого строку суд зобов"язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його сплину.

Відповідно п. 1- 4, 6, 11 ст. 178 КПК України, суд враховує, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується.

На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою суд враховує, що судовий розгляд об`єднаного кримінального провадження не розпочато, матеріали справи не досліджені в повному обсязі, обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, раніше неодноразово притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, останній раз - вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 17.12.2019 року за ч.1 ст. 357, ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст. 70 КК України до 4 років обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України з випробувальним терміном у 3 роки, на теперішній час обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 3 років, міцних соціальних зв`язків не має, ніде не працює та не має постійного джерела доходів, обвинувачений ОСОБА_1 переховувався від суду та оголошувався в розшук; може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадження, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

На даній стадії розгляду кримінального провадження судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, доцільності змінювати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не вбачається, заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати, будь-якої інформації, що свідчить про наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 хвороб, які б перешкоджали перебуванню його в умовах ізоляції від суспільства у суду немає.

Відповідно до ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Крім того, для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецедентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» 1969 року); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ «Вемгофф проти Німеччини» 1968 року).

Вислухавши прокурора, який вважав, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити на два місяці, обвинуваченого та захисника Кузнєцова О.О., які просили не продовжувати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а змінити на домашній арешт, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно продовжити на два місяці.

Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на два місяці, до 21 грудня 2020 року включно.

Розмір застави в сумі 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень, визначений ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 червня 2020 року, залишити без змін.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених зобов`язань. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Відкласти судове засідання по об"єднаному кримінальному провадженню, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, на 14 годину 30 хвилин 12 листопада 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області.

Головуючий: П.П.Винниченко