Рішення № 92397316, 23.10.2020, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Кремінна

23 жовтня 2020 року Справа № 414/2034/20

Провадження № 2-а/414/37/2020

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Тесленко І.О.,

за участі секретаря судового засідання Горбаньової Ю.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кремінна в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (місцезнаходження: 93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1, код ЄДРПОУ 40108845) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

позивач звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до відповідача про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги мотивував тим, що згідно постанови сержанта поліції ПСРПП Кремінського ВП Лакізи Артема Володимировича його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у зв?язку з порушенням п. 21.4.7 Правил дорожнього руху України, а саме у зв`язку з тим, що автомобіль позивача не був обладнаний дзеркалом заднього виду з лівої сторони. Позивач вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки його транспортний засіб конструктивно не обладнаний зовнішніми дзеркалами заднього виду. З огляду на зазначене позивач просить постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія БАБ №397373 від 29.09.2020 року, складену ПСРПП Кремінського ВП сержантом поліції Лакізою Артемом Володимировичем стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. скасувати, витрати у справі покласти на відповідача.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, а питання щодо стягнення на його користь судових витрат просив не вирішувати.

Відповідач Головне управління національної поліції в Луганській області представника в судове засідання не надіслав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву, заяв, клопотань суду не надавав.

Ухвалою судді Кремінського районного суду Луганської області від 09 жовтня 2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та призначено справу до судового розгляду. Додатково було витребувано в Головного управління Національної поліції в Луганській області матеріали, які стали підставою для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення та такі були надані суду відповідачем.

Суд, заслухавши вступне слово позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №397373 від 29.09.2020 року, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Москвич-412, який не був обладнаний з лівої сторони дзеркалом заднього огляду, чим порушив п. 31.4.7 г ПДР – забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду (а.с. 4, 5).

Позивачем надано фотографії транспортного засобу – автомобіля з номерним знаком НОМЕР_2 , який не обладнаний зовнішніми дзеркалами заднього огляду (а.с. 10).

В матеріалах справи наявні технічні характеристики автомобіля, згідно яких транспортний засіб обладнується дзеркалом заднього виду, розмішеними в салоні автомобілю, а моделі ИЖ-2715-01 та НОМЕР_3 обладнані дзеркалами для заднього огляду, які розташовані на передніх крилах (а.с. 11-13)

Згідно ч. 3 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивачем в судовому засіданні було надано лист Кремінського ВП ГУНП в Луганській області від 22.10.2020 року №14853/111/37-2020, згідно якого при проведенні перевірки були встановлені порушення вимог діючого законодавства під час складання постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у звязку з чим винесено постанову та рішення про скасування постанови від 29.09.2020 року.

Інших доказів суду надано не було.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року N 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має змогу спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення, в іншому випадку правомірність дій водія доводиться у судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень, з можливістю скористатись правовою допомогою.

Пунктом 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Як вбачається з п. 11 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з п.п. 1-2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктами 9-10 розділу ІІІ зазначеної інструкції встановлено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, згідно Конституції України та Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII, поліцейський, під час виконання своїх службових обов`язків, зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості. Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Також Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 р., «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 р. неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, закон покладає на відповідача обов`язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на переслідування особи позивача в порядку КУпАП.

З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП, оскільки доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення відповідачем не надано. Відповідачем не доведено, що конструкцією автомобіля Москвич-412 передбачено наявність зовнішніх дзеркал заднього виду. Фотографії автомобіля, що були надані позивачем, не містять місць кріплення дзеркал, а надана характеристика транспортного засобу передбачає наявність дзеркал заднього виду на крилах автомобіля лише для певних моделей автомобілів ІЖ. Постанова про адміністративне правопорушення містить посилання на автомобіль Москвич-412, при цьому не зазначено державного номерного знаку цього авто, а згідно наданих позивачем реєстраційних документів, зазначений автомобіль має зовсім іншу назву. Отже, підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №397373 від 29.09.2020 року, за ч. 1 ст. 121 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити.

Що стосується листа Кремінського ВП ГУНП в Луганській області від 22 жовтня 2020 року, який надав ОСОБА_1 суду, стосовно скасування постанови відносно ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 288 КУпАП передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Зі змісту п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України вбачається, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

ОСОБА_1 звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з адміністративним позовом про скасування зазначеної вище постанови 08.10.2020 року та 09.10.2020 року провадження у справі було відкрите. Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право на оскарження постанови в судовому порядку. Наданий ОСОБА_1 лист не містить інформації коли та ким скасована постанова про адімінстративне правопорушення, а також внаслідок якої процедури оскарження. З огляду на зазначене відсутні підстави для прийняття рішення про застосування п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Оскільки позивач має право розпоряджатися своїми правами на власний розсуд та відмовився від стягнення на свою користь судових витрат, суд вважає за можливе дане питання не вирішувати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 139, 227, 244, 246, 247, 248, 250, 251, 286, 293 КАС України, суд

вирішив:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №397373 від 29.09.2020 року, складену сержантом поліції ПСРПП Кремінського ВП Лакізою Артемом Володимировичем за ч. 1 ст. 121 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 23 жовтня 2020 року.

Суддя І.О. Тесленко