Ухвала суду № 92397047, 22.10.2020, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4905/19

1-кп/405/164/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року колегія суддів Ленінського районного суду міста Кіровограда в складі:

головуючого судді Безсмолого Є.Б.,

суддів: Шевченко І.М., Драного В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кропивницький питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12018120000000036 від 03.03.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора: Бурец О.К.,

захисника: Любович О.Ю.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

судом у відповідності з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, який спливає 31.10.2020.

Прокурором вказано на доцільність продовження строку обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, з огляду на те, що останній знаходячись на волі зможе впливати на свідків, а також є ризики переховування обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, так як будучи обвинуваченим по іншій справі, вчинив дане кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні захисник Любович О.Ю. просила відмовити в доводах прокурора щодо доцільності продовження тримання ОСОБА_1 під вартою, оскільки такі доводи прокурора є необґрунтованими. Її підзахисний перебуває під вартою більше 1 року 6 місяців. При застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою єдиною обставиною була лише обгрунтована підозра та заявила клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт в певний період доби, так як ОСОБА_1 має тяжке захворювання - Гепатит С і потребує постійного лікування; має неповнолітнього сина, який має тяжке захворювання та потребує постійного догляду та утримання. Крім того, ОСОБА_1 утримується під вартою довготривалий час. Відповідно до п. 17 Листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК (ч. 1 ст. 183 КПК). Посилається на рішення ЄСПЛ у справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст.5 п.1 п.п. с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію захисника.

Заслухавши прокурора, захисника, обвинуваченого колегія суддів приходить до наступного.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 02.09.2020 обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 31.10.2020.

Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України та інших законів України. Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

У справі «Мамедова проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що розглядаючи законність і обґрунтованість подальшого тримання заявниці під вартою, районний і обласний суди увесь час посилалися на серйозність висунутого обвинувачення як на головний чинник для оцінки можливості того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме відправленню правосуддя або вчинятиме нові злочинні дії. Однак, як не раз зазначав Суд, хоч суворість покарання, що загрожує заявникові, має значення для оцінки небезпеки його зникнення або вчинення нових злочинів, потребу подовжити строк тримання під вартою не можна оцінювати з чисто абстрактної точки погляду, зважаючи лише на тяжкість злочину. Так само і продовження строку тримання під вартою не може застосовуватися через те, що вироком може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі (рішення у справі «Летельє проти Франції», «Панченко проти Росії», «Гораль проти Польщі», «Ілійков проти Болгарії»).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі "Манчіні проти Італії", за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст.5 п.1 п.п. с Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув`язнення (рішення ЄСПЛ у справі «Адам`як проти Польщі» від 19 грудня 2006 року).

Суд враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема вік, стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, а також наявність судимостей.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, яка має тяжке захворювання та потребує постійного догляду, сам хворіє на гепатит «С» , за місцем проживання характеризується позитивно.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доцільним зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, який здатен забезпечити ефективний контроль з боку органу поліції та попередити існуючі ризики.

Керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

в задоволенні клопотання прокурора - відмовити.

Клопотання захисника Любович О.Ю. - задовольнити частково.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, який полягає в забороні цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків явки до суду пов`язаних з розглядом даного кримінального провадження.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки не відлучатися із м. Кропивницький в якому він проживає, без дозволу суду; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; повідомляти суд про зміну місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 що працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтись до нього в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що наслідком невиконання будь-яких з покладених обов`язків, є підставою для вирішення питання про застосування відносно нього іншого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти в залі суду негайно.

Строк дії ухвали суду до 22.12.2020.

Копію ухвали направити до Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області - для виконання.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.Б. Безсмолий

Судді І.М. Шевченко

В.В. Драний