Рішення № 92396404, 22.10.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10393/19

Провадження № 2/369/619/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22.10.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

секретарі Мазурик Д.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАРАЗ-9» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2019 року позивач ТОВ «ЗАРАЗ-9» звернулося до Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Позивач є виконавцем житлово.-комунальних послуг в селі Чайки Києво-Святошинського району Київської області, в тому числі в будинку АДРЕСА_2 .

Боржником із Заявником не було укладено письмовий договір про надання послуг з управління будинком станом на дату звернення до суду.

Проте, боржник, користувався житлово-комунальними послугами Заявника з 01.03.2016 р., проте оплачував їх частково, у зв`язку з чим у Боржника виник обов`язок сплатити кошти за отримані послуги відповідно до встановлених тарифів, які погоджені органом місцевого самоврядування.

TOB «ЗАРАЗ-9» виконало свої зобов`язання щодо надання житлово- комунальних послуг у повному обсязі, надавши відповідні послуги своєчасно та у повному обсязі, а боржник неналежним чином виконував свої зобов`язання по їх оплаті.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку та інформації про особовий рахунок Боржника, за період надання послуг з 01.10.2018 р. по 30.06.2019 р. наявна сума основної простроченої заборгованості Боржника перед позивачем в сумі 23 214,74 грн., що підтверджується довідкою про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг.

Тому позивач просив винести рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-9» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг 23 214,74 грн., витрати від інфляції в розмірі 1602,79 грн., 3 % річних в розмірі 458,30 грн., судовий збір 1921,00 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 3500,00 грн.

Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадження, враховуючи положення ст. ст.19,274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

У судове засідання відповідач не з`явився, письмового відзиву до суду не подав. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин та за згодою представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, перевіривши матеріали справи, та зібранні в ній докази, знаходить, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» також передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

За ст.144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, визначених законом, є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 67 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Частиною 1 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

За п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування втрат від інфляції та трьох процентів річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Позивач є виконавцем житлово.-комунальних послуг в селі Чайки Києво-Святошинського району Київської області, в тому числі в будинку АДРЕСА_2 .

Боржником із Заявником не було укладено письмовий договір про надання послуг з управління будинком станом на дату звернення до суду.

Проте, боржник, користувався житлово-комунальними послугами Заявника з 01.03.2016 р., проте оплачував їх частково, у зв`язку з чим у Боржника виник обов`язок сплатити кошти за отримані послуги відповідно до встановлених тарифів, які погоджені органом місцевого самоврядування.

TOB «ЗАРАЗ-9» виконало свої зобов`язання щодо надання житлово- комунальних послуг у повному обсязі, надавши відповідні послуги своєчасно та у повному обсязі, а боржник неналежним чином виконував свої зобов`язання по їх оплаті.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку та інформації про особовий рахунок Боржника, за період надання послуг з 01.10.2018 р. по 30.06.2019 р. наявна сума основної простроченої заборгованості Боржника перед позивачем в сумі 23 214,74 грн., що підтверджується довідкою про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг.

Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 81 ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем по справі ОСОБА_1 були порушені обов`язки щодо оплати вартості наданих житлово-комунальних послуг, а тому вимоги позивача по даному позову підлягають до задоволення.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати що складаються із судового збору, суд покладає на відповідача в повному обсязі.

Також позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 3 500 грн.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача 1000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 15, 16, 525, 625, ЦК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-82, 141, 258-259, 263-265, 268, 273,274,279, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз-9» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 23 214,74 грн., витрати від інфляції у розмірі 1602,79 грн., 3 % річних в розмірі 458,30 грн., судовий збір в розмірі 1921,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн., а всього 28 196,83 грн. (двадцять вісім тисяч сто дев`яносто шість гривень та вісімдесят три копійки).

Інформація про позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-9» (адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. В.Лобановського, 23, код ЄДРПОУ 40254249)

Інформація про відповідача: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Т.В.Дубас