Рішення № 92395980, 19.10.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/2307/2020

Справа № 359/5563/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Русан А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль Київської області цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ :

21 липня 2020 року позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі по тексту – МТСБ України), в особі представника Василенко К.Ю., звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь : вартість відшкодованого матеріального збитку в розмірі – 15462 грн. 19 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі – 2102 грн. 00 коп.

Вимоги обгрунтовано тим, що 18 вересня 2016 року о 01 год. 10 хв. в м. Бориспіль по вул. Садова між транспортним засобом «ВАЗ-21154» з державним номерним знаком (далі по тексту – д.н.з.) НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та транспортним засобом «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , сталась дорожньо – транспортна пригода (далі по тексту - ДТП) внаслідок якої пасажиру «Chevrolet Aveo» - ОСОБА_3 завдано тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Згідно ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2018 року винним у скоєнні вказаного ДТП визнано ОСОБА_1 .. На момент вказаного ДТП цивільно – правова відповідальність відповідача не була застрахована.

На підставі заяви ОСОБА_3 та наказу № 2655 від 18 березня 2019 року позивачем сплачено регламентну виплату в розмірі 15462 грн. 19 коп.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ст. 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України та ст. 24, 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на власну користь витрати по відшкодуванню матеріального збитку в розмірі 15462 грн. 19 коп. та судового збору в розмірі 2102 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 29 липня 2020 року по справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 14 вересня 2020 року на 12 год. 15 хв..

Належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи представник позивача в судове засідання не з`явився, натомість подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв, клопотань чи відзиву на адресу суду не направив.

Суд вважає, за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує і позивач, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, давши їм належну оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Згідно ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 18 вересня 2016 року о 01 год. 10 хв. в м. Бориспіль по вул. Садова між транспортним засобом «ВАЗ-21154», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та транспортним засобом «Chevrolet Aveo», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , сталась ДТП, внаслідок якої пасажиру «Chevrolet Aveo» - ОСОБА_3 завдано тілесних ушкоджень середньої тяжкості (а.с. 6).

Згідно ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 квітня 2018 року винним у скоєнні вказаного ДТП визнано ОСОБА_1 у зв`язку з чим порушено кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 КК України (а.с. 7-8).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 17.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що страховики зобов`язані укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Відповідно ч. 21.1. ст. 21 вказаного Закону з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Всупереч наведеному відповідач на момент ДТП не мав страхового полісу на автомобіль «ВАЗ-21154», д.н.з. НОМЕР_1 . Наведене підтверджується результатами пошуку по Централізованій базі даних МТСБ України (а.с. 19).

11 травня 2018 року, постраждалий від вищевказаного ДТП пасажир «Chevrolet Aveo» - ОСОБА_3 , звернувся до МТСБУ із повідомленням про ДТП (а.с. 6).

Згідно ч. 1.3 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілі - це юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

У ст. 6 вказаного Закону зазначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

На підставі заяви ОСОБА_3 від 11 травня 2018 року та поданих ним доказів понесених витрат на лікування та наказу МТСБУ від 18 березня 2019 року за № 2655 платіжним дорученням від 19 березня 2019 року за № 936171 заявнику виплачено страхове відшкодування в розмірі 15462 грн. 19 коп. (а.с. 9 - 18).

Згідно ч. 22.1. ст. 22 у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно ч. 23.1 ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Частиною 24.1 ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Згідно ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю; для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною; для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

Відповідно розрахунку мінімального розміру відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого у справі № 50106 станом на 18 вересня 2016 року він становить 1111 грн. 67 коп., а згідно рахунку № 1 від 05 березня 2019 року матеріальна шкода, у зв`язку із лікуванням потерпілого становить 14350 грн. 52 коп. (а.с. 16- 17).

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вимогами ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено заборону експлуатації транспортного засобу на території України без чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Разом з тим, вказаним Законом передбачені випадки виплати відшкодування шкоди потерпілим у разі використання транспортного засобу власником, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБ України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно положень ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБ України, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБ України на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Як роз`яснено у пунктах 26, 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБ України), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, зазначеним Законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБ України на відшкодування шкоди заподіяної потерпілій у ДТП особі, а саме: в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З врахуванням наведеного вище суд приходить висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем заявлених вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь МТСБ України сплаченого страхового відшкодування в розмірі 15462 грн. 19 коп..

Відповідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору в сумі 2102,00 гривень, що є мінімальною ставкою, визначеною ст.4 Закону України «Про судовий збір» (а.с.5), підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь МТСБ України слід стягнути судові витрати у розмірі 2102 грн. 00 коп..

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 15, 16, 251 – 261, 267, 990, 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 12, 76, 81, 82, 141 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , відомості про код платника податків та паспорт - відсутні) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (юридична адреса : 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, IBAN : НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ, код ЄДРПОУ 21647131) завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 15462 (п`ятнадцять тисяч чотириста шістдесят дві) гривні 19 (девятнадцять) копійок та судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 (нуль) копійок.

Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст заочного рішення виготовлено 19 жовтня 2020 року.

Суддя Л.В.Яковлєва