Рішення № 92394758, 19.10.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/7514/20

Провадження №2/592/2398/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання – Гуріної А.О., позивача – ОСОБА_1 , представника позивача – ОСОБА_2 , представника відповідача – Кліпікова Р.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Сумської філії про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і вимоги обґрунтовує тим, що згідно наказу №25/ос від 13.04.2018 року його було прийнято на роботу на посаду заступника директора Сумської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» з 16.04.2018 року, а відповідно до наказу №76/ос від 26.12.2018 року «Про припинення трудового договору» звільнено з посади заступника директора з 28.12.2018 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників. Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 31.07.2019 року у справі №591/499/19 звільнення було визнане незаконним і на виконання рішення суду його було поновлено на посаді заступника директора Сумської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту». Оскільки, після поновлення на роботі адміністрація не припинила порушення виконання колективного договору відносно нього, а саме порушувала строки виплати заробітної плати - 03.02.2020 року він звернувся до адміністрації із заявою про звільнення його з 07.02.2020 року на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі, передбаченим колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку на підставі ст.44 КЗпП України, у зв`язку з не виконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору, а саме: незаконним звільненням з посади заступника директора Сумської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», що встановлене рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 31.07.2019 року у справі №591/499/19; порушенням Приватним акціонерним товариством «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» строків виплати заробітної плати в період з серпня 2019 року по лютий 2019 року, що є порушенням ч.1.2 ст.115 КЗпП України та ч.1 ст.24 ЗУ «Про оплату праці», що пізніше було підтверджено актом перевірки від 12.06.2020 року №СМ8132/660/АВ проведеною Управлінням Держи раці у Сумській області. Наказом керівника Сумської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» від 05.02.2020 року за №05/ос його було звільнено з 07.02.2020 року з посаді заступника директора Сумської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» за ст.38 КЗпП України за власним бажанням, таким чином змінивши зазначену у заяві підставу звільнення та відповідно не виплативши вихідну допомогу при звільненні за ч.3 ст.38 КЗпП України в розмірі тримісячного середнього заробітку. Протягом півтора роки триває порушення його прав і він змушений вже вдруге звертатися до суду по їх захист. Безумовне це призвело до моральних страждань, наклало відбиток і на стан його здоров`я (почав періодично, переважно після відвідання судових засідань або колишнього місця роботи, підніматися артеріальний тиск), втрати нормальних життєвих зав`язків, оскільки він змушений докладати додаткових зусиль для відновлення своїх прав та для організації його життя. З цього приводу почали виникати конфлікти у сім`ї. Відповідач змінив підставу його останнього звільнення та виплатив тримісячний середній заробіток відповідно до ст.44 КЗпП України 19.06.2020 року – в граничний термін, встановлений у приписі Управління Держпраці у Сумській області. Станом на 22.06.2020 року остаточного розрахунку йому не видано, а середній заробіток за час затримки виплати в порядку ст.ст.116-117 КЗпП України йому не виплачено. Таким чином, через неправомірні дії відповідача у незаконному звільненні, затримці у виплаті заробітної плати, зміні підстав звільнення, невиплаті належних грошових коштів при звільненні, неодноразовому ігноруванні його законних вимог, йому завдано душевних страждань, які полягають в обуренні та роздратованості, втраті душевної рівноваги. Враховуючи довготривалий характер страждань моральну шкоду він оцінює в 10000грн. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Сумської філії на користь ОСОБА_1 від шкодування моральної шкоди у розмірі 10000грн. та судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю з зазначених в позові підстав, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Відповідачем наданий відзив на позов, в якому зазначено, що позивачем не надано доказів його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, витрат ним своїх коштів, та витрат свого часу. Позивачем не надано доказів його додаткових зусиль для організації його життя, конфліктів у сім`ї, душевних страждань, обурення та роздратованості, втрати душевної рівноваги, проблем зі сном та артеріальним тиском.. Як наслідок не надання вказаних доказів, також не надано докази причинно-наслідкового зв`язку між затримкою відповідачем виплати вихідної допомоги та моральними стражданнями позивача, які він начебто зазнав. Не надано також обґрунтування суми, в яку він оцінює начебто завдану йому моральну шкоду. Позивачем до позовної заяви додано копії довідок від 10.06.2020 року та від 19.06.2020 року Амбулаторії №2 Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2», в який йдеться лише про два випадки надання позивачу медичної допомоги. В позовній заяві позивач вказує, що у нього з`явилась потреба вживати заспокійливих препаратів та препаратів для зниження тиску, при цьому у вказаних довідках не йдеться про призначення якихось препаратів. Так, в довідці від 10.06.2020 зазначено: надана медична допомога, призначено лікування; в довідці від 19.06.2020 року зазначено: надана медична допомога. Не зазначено про потребу систематичного, періодичного тощо вживання якихось препаратів. Згідно Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 №455: п.п.2.18. довідка довільної форми, засвідчена підписом завідувача відділення та печаткою лікувально-профілактичного закладу, видається у разі тимчасової непрацездатності безробітних. Довідки, копії яких додано позивачем до позовної заяви, не містять підпису завідувача відділення, тільки підписи лікарів, та не містять відбитку печатки лікувально-профілактичного закладу, а тільки відбиток штампу. Окрім того, вказані довідки не відповідають формам первинної облікової документації, встановленим Міністерством охорони здоров`я України. Отже, ці довідки взагалі не підтверджують випадків погіршення стану здоров`я позивача та надання позивачу медичної допомоги. Позивачем в позовній заяві не вказано, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, та не надано таких доказів; не підтверджено наявність такої шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини останнього в її заподіянні; не надано показів, які б підтверджували факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру. Просять суд залишити без задоволення позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав:

Судом установлено, що згідно наказу №25/ос від 13.04.2018 року позивача, ОСОБА_1 , було прийнято на роботу на посаду заступника директора Сумської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» з 16.04.2018 року, а відповідно до наказу №76/ос від 26.12.2018 року звільнено з посади заступника директора з 28.12.2018 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників.

Викладені обставини підтверджуються копією трудової книжки позивача ОСОБА_1 (а.с.7-9).

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 31.07.2019 року у справі №591/499/19 було визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 з роботи, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора Сумської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» з 28 грудня 2018 року; стягнуто з Сумської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 грудня 2018 року по 30 липня 2019 року у розмірі 90558,56грн., з наступним утриманням з цієї суми необхідних податків та платежів, що підтверджується копією постанови Верховного Суду від 25.02.2020 року (а.с.21-27).

Як було встановлено з пояснень сторін в ході судового розгляду середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 90558,56грн. був виплачений позивачу в 2019 році за рішенням суду від 31.07.2019 року.

03.02.2020 року позивач звернувся до адміністрації із заявою про звільнення його з 07.02.2020 року на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку на підставі ст.44 КЗпП України, у зв`язку з не виконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору.

Наказом керівника Сумської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» від 05.02.2020 року за №05/ос позивача було звільнено з 07.02.2020 року з посаді заступника директора Сумської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» за ст.38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджуються копією трудової книжки позивача ОСОБА_1 (а.с.7-9).

Таким чином, відповідач змінив зазначену у заяві підставу звільнення та відповідно не виплатив ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні за ч.3 ст.38 КЗпП України в розмірі тримісячного середнього заробітку.

03.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, зміну підстави звільнення, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги.

12 червня 2020 року Управлінням Держпраці у Сумській області було здійснено перевірку порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю Сумської філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», що підтверджується копією акту №СМ 8132/660/АВ від 12 червня 2020 року (а.с.13-14), та винесено припис про усунення виявлених порушень №СМ 8132/660/АВ/П від 12 червня 2020 року (а.с.15-18).

Наказом директора Сумської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» від 17.06.2020 року за №25/ос було змінено підстави звільнення ОСОБА_1 зі ст.38 КЗпП України (за власним бажанням) на ч.3 ст.38 КЗпП України (у зв`язку з невиконанням роботодавцем умов колективного договору); відповідно до ст.44 КЗпП України призначено до виплати ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат; та зобов`язано внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.19).

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 07.08.2020 року, постановою Сумського апеляційного суду від 05.10.2020 року встановлено, що на підставі наказу №25/ос від 17.06.2020 року внесено відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1 , 19 червня 2020 року проведено розрахунок і здійснено виплату вихідної допомоги у сумі 29293грн.47коп.

Судовими рішеннями встановлено, що у день звільнення ОСОБА_1 07.02.2020 року йому була не нарахована та не виплачена вихідна допомога, і тільки 19.06.2020 року позивач ОСОБА_1 фактично отримав вихідну допомогу.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 07.08.2020 року стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги з 10.02.2020 року по 18.06.2020 року включно у розмірі 56562грн.17коп. з наступним утриманням з цієї суми податків.

Станом на 19.10.2020 року середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги позивачу не сплачено.

Згідно з ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

З приводу незаконного звільнення позивача з роботи 28.12.2018 року, незаконної зміни відповідачем підстави звільнення ОСОБА_1 з 07.02.2020 року, позивачем ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду щодо відшкодування моральної шкоди з цих підстав. При зверненнях до суду позивачу ОСОБА_1 надавалася професійна правнича допомога, і позивач не був позбавлений можливості у встановлений строк заявити вимоги про відшкодування моральної шкоди з приводу незаконного звільнення, незаконної зміни підстав звільнення.

Отже, підставами позову є заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок несвоєчасної виплати вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку відповідно до ст.44 КЗпП України.

Згідно із ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порушення трудових прав позивача, що виразилося у несвоєчасній виплаті відповідачем вихідної допомоги позивачу у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат, ігнорування відповідачем його законних вимог призвело до моральних страждань, хвилювань, оскільки позивач не працював, і не мав іншого доходу, крім пенсії, вимушений був вживати додаткових заходів для відновлення своїх прав шляхом звернення до Управління Держпраці у Сумській області, суду. Відбулися зміни у звичному укладі життя позивача.

На фоні хвилювань погіршився стан здоров`я позивача, який протягом червня-липня 2020 року звертався до медичного закладу (а.с.54-70).

Захист порушеного права у сфері трудових правовідносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли у результаті душевних страждань, яких зазнала особа у зв`язку із посяганням на її трудові права та інтереси.

У відповідності до положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода серед іншого полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Враховуючи характер, обсяг та тривалість моральних та фізичних страждань позивача ОСОБА_1 , виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір в відшкодування моральної шкоди позивачу в сумі 1300грн., яка підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Сумської філії на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 840грн.80коп.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп – НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Сумської філії (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Алма-Атинська, 37, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 04737111;Сумська філія Приватного акціонерного товариства «Київ – Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» місцезнаходження: місто Суми, провулок Заводський, 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – 34292681) на користь ОСОБА_1 1300грн. в відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Сумської філії на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп – НОМЕР_1 ) 840грн.80коп. в відшкодування судового збору.

На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А. Котенко