Ухвала суду № 92394442, 15.10.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/3723/2020

Справа 490/6128/20

Центральний районний суд м. Миколаєва

У Х В А Л А

15 жовтня 2020 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод" про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідача про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 121927,60 та компенсації втрати частини заробітної плати у розмірі 22806,10 грн.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається, ОСОБА_1 до матеріалів справи не надано доказів сплати судового збору, проте одночасно з позовом подано заяву про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 136 ЦПК України та ст. 8 ЗУ "Про судовий збір".

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, п. 1.1) ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір, який становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, саме: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Отже, підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, чи зменшення їх розміру являється майновий стан позивача, який позбавляє його можливості здійснити оплату судового збору у визначеному Законом розмірі при зверненні з позовом до суду, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з довідкою Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області від 28.05.2020 року №9778277668035717 сума отриманої позивачем пенсії за травень 2020 року складає 2382,32 грн.

Однак, позивачем не надано довідку щодо розміру річного доходу за попередній календарний рік.

За такого, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на неможливість сплати нею судового збору або які б свідчили про те, що її матеріальний стан є незадовільним та таким, що унеможливлює сплату судового збору за подання позову, а тому стороною позивача не доведено наявність обставин, передбачених положеннями зазначеної вище статті Закону, які б слугували підставою для можливості звільнення від сплати судового збору.

За такого, відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» визначає пільги щодо сплати судового збору, при цьому не звільняє від сплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Оскільки позивач ініціює питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, йому потрібно сплатити судовий збір.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, надавши до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України.

За такого, заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод" про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати- залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом сплати судового збору.

Роз?яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.

Водночас роз?яснюю, що невиконання до вказаного строку вимог не позбавляє права повторного звернення до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Черенкова