Рішення № 92392841, 23.09.2020, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1575/20 Провадження № 2/450/1220/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"23" вересня 2020 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Добош Н.Б,

при секретарі Гев`як Ю.С.

за участі позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про предмет спору : стягнення з відповідача на користь позивача матеріальних збитків заподіяних в результаті ДТП в розмірі 9 007, 00 грн.

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): 23.01.2020 року о 20 год. 00 хв. в м. Львові по вул. Зелена, 408, відбулась ДТП за участю автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач та автомобіля Renault Espase д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 . Винним у вчиненні ДТП є ОСОБА_2 . Цивільно правова відповідальність відповідача застрахована в ТДВ СК «Альфа – гарант». Згідно протоколу огляду пошкодженого автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , який був здійснений ТДВ СК «Альфа – гарант», складено Аварійний сертифікат в якому зазначено вартість відновлювального ремонту автомобіля 21 641, 58 грн. Було враховано також фізичний знос автомобіля 70 % та франшизу в сумі 2000, 00 грн. Страховою компанією було виплачено позивачу 12636, 58 грн. Таким чином різницю вартості ремонту та страхових виплат в розмірі 9007, 00 грн., слід стягнути з відповідача.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав просив такі задоволити з підстав викладених в позовній заяві, щодо постановлення судом заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи без участі відповідача чи відкладення розгляду справи до суду від відповідача не надходило.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, з`ясувавши думку позивача висловлену у письмовій заяві, суд вважає, що існує достатньо підстав визначених для проведення судового розгляду справи, без участі відповідача, у відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, за наявними у ній доказами та ухвалення за його результатом заочного рішення, відповідно до ст. 282 ЦПК України.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

29.05.2020 року запит щодо доступу до персональних даних; 16.06.2020 року відповідь на запит, щодо доступу до персональних даних; 26.06.2020 року ухвала суду про залишення позовної заяви без руху; 28.07.2020 року заява про усунення недоліків та уточнена позовна заява; 28.07.2020 року ухвала суду про відкриття провадження у справі; 23.09.22020 року заява позивача про постановлення заочного рішення.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

23.01.2020 року о 20 год. 00 хв. в м. Львові по вул. Зелена, 408, відбулась ДТП, за участі автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля Renault Espace д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Згідно європротоколу складено між учасниками ДТП 23.01.2020 року, винним в вчиненні ДТП визнано ОСОБА_2 .

Цивільно правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ТДВ СК «Альфа гарант».

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до Аварійного сертифікату № 95-D/64/1 з розрахунку вартості матеріального збитку завданого транспортному засобу ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 від 15.02.2020 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 21 641, 58 грн.; вартість відновлювального ремонту автомобіля з врахуванням фізичного зносу становить 17 561, 28 грн. з врахуванням ПДВ.

Відповідно до ст. 29 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховою компанією у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до листа ТДВ СК «Альфа гарант» від 30.04.2020 року, адресованого ОСОБА_1 , останньому страховою компанією 19.03.2020 року було сплачено страхове відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з врахуванням зносу в розмірі 14 634, 40 грн. (без ПДВ), та за мінусом франшизи 2 000, 00 грн., що становить 12 634, 40 грн.

Так судом встановлено, що ТДВ СК «Альфа гарант» відшкодувало ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 12 634, 40 грн., що стверджується випискою з карткового рахунку про зарахування вказаних коштів на рахунок ОСОБА_1 .

Відповідно до п.6 Постанови ПВСС України за №4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" зазначено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. ст. 22, 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за винятком випадків, передбачених законом. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно положень ст.ст. 1187, 1188 Цивільного кодексу України шкода спричинена джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. При цьому, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п.16 Постанови "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" передбачено, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до положення ст. 1192 ЦК України, відповідно до якої суд з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, а також положення частини 2 ст.22 ЦК України відповідно до якої збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691 цс 15, страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодовує вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, а різницю між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням на підставі статті 1194 ЦК відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду у складі судової палати Касаційного цивільного суду № 686/17155/15-ц від 03.10.2018.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (далі - ПДВ). При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Ставка ПДВ встановлюються від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).

Тобто вартість ремонту автомобіля із врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.

Таким чином, у разі проведення ремонтних робіт у особи, яка є платником ПДВ, позивач має право на відшкодування сплаченого ним податку за рахунок страхової компанії, якщо понесення витрат із сплати цього податку буде підтверджено відповідними доказами.

Позивачем жодних доказів, щодо понесення вказаних витрат не надано, тому суд приходить до висновку, про відсутність підстав для відшкодуванню позивачу вартості відновлювального ремонту автомобіля із врахуванням ПДВ, тому є підстави для зменшення розміру страхового відшкодування на суму ПДВ.

До таких висновків прийшли судді Верховного Суду у постановах: № 206/5271/14-ц від 11.12.2019 року; № 295/6973/16-ц від 20.11.2019 року; № 212/2534/16-ц від 13.11.2019 року; № 161/2017/16-ц від 02.10.2019 року; № 200/6084/14-ц від 21.08.2019 року; № 296/10171/14-ц від 03.07.2019 року; № 398/1808/15-ц від 03.07.2019 року; № 619/2671/16-ц від 27.03.2019 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування), що становить 9 007, 18 грн. – 1501, 35 грн. (ПДВ) = 7505, 83 грн.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з цих обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 700, 64 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263- 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки заподіяні в результаті ДТП в розмірі 7 505, 83 (сім тисяч п`ятсот п`ять гривень вісімдесят три копійки) грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 700, 64 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Пустомитівський суд Львівської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30-денного строку з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач : ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач : ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ..

Третя особа : Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-гарант» м. Київ, вул. Тороповського, 14.

Повний текст судового рішення складено 02.10.2020 року.

СуддяН. Б. Добош