Ухвала суду № 92392483, 23.10.2020, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1281/20

Провадження №1-кп/443/115/20

ВИРОК

іменем України

23 жовтня 2020 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (внесеного до ЄРДР за зареєстрованим №12020140200000246 від 16.06.2020) стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Ходорів Жидачівського району Львівської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , не працюючої, з вищою освітою, одруженої, раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 185, частиною 2 статті 185 КК України,

за участю:

прокурора Стельмаха О.Р.,

представниці потерпілого Лапташинської О.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1 , –

встановив:

ОСОБА_1 , 03.06.2020, у період часу з 11 год 02 хв по 11 год 10 хв, перебуваючи у місті Жидачів по вулиці Грушевського,35 Львівської області, у приміщенні магазину «Єва», з метою заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, умисно, таємно викрала з полиць манікюрні ножиці марки «KOS», вартістю 111,75 грн, гель-лак марки «NYD» у кількості двох штук по ціні 97,97 грн за штуку та пройшла повз касу торгівельного закладу без проведення оплати вартості товару, які використала на власний розсуд, чим заподіяла матеріальну шкоду ТзОВ «Руш» на загальну суму 307,69 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 таємно викрала чуже майно, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 1 статті 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 , 04.06.2020, у період часу з 13 год 03 хв по 13 год 18 хв, перебуваючи у місті Жидачів по вулиці Грушевського,35 Львівської області, у приміщенні магазину «Єва», з метою заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, умисно, таємно викрала з полиць манікюрні ножиці марки «KOS», вартістю 111,75 грн, тональний крем марки «Max Faktor» у кількості двох штук по ціні 237,00 грн за штуку, туш марки «Evelin Big Volume», вартістю 125,00 грн та жіночий дезодорант марки «Nivea», вартістю 52,33 грн та пройшла повз касу торгівельного закладу без проведення оплати вартості товару, які використала на власний розсуд, чим заподіяла матеріальну шкоду ТзОВ «Руш» на загальну суму 763,08 грн, вчинивши крадіжку повторно.

Таким чином, ОСОБА_1 таємно викрала чуже майно, вчинивши крадіжку повторно, тим самим вчинивши дії, передбачені частиною 2 статті 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину по пред`явленому їй обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 185, частиною 2 статті 185 КК України, визнала повністю, суду пояснила, що вона дійсно 03.06.2020 та 04.06.2020 таємно викрала з магазину «Єва» у місті Жидачів зазначені у обвинувальному акті речі, про що шкодує і щиро розкаюється у вчиненому.

Суд, заслухавши позиції сторін, з яких вбачається, що вони не оспорюють обставини кримінального провадження, переконавшись у правильності розуміння сторонами змісту цих обставин та зважаючи на відсутність сумнівів у добровільності такої позиції визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом суд вважає доведеними факти:

таємного викрадення ОСОБА_1 чужого майна (крадіжка), тобто вчинення нею кримінального проступку, передбаченого частиною 1 ст. 185 КК України;

таємного викрадення ОСОБА_1 чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, тобто вчинення нею злочину, передбаченого частиною 2 ст. 185 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину (пункт 1 частини 1 статті 66 КК України).

Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної та обставини, що пом`якшують покарання.

Так, обвинувачена ОСОБА_1 вчинила умисні кримінальні правопорушення, які відповідно до статті 12 КК України, є: кримінальним проступком (частина 1 статті 185 КК України) та злочином (частина 2 статті 185 КК України).

Обвинувачена посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судима, одружена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей – доньку ОСОБА_2 , 2006р.н., та сина ОСОБА_3 , 2011р.н.

Також, суд враховує думку представника потерпілого, яка має претензії до обвинуваченої матеріального характеру, а щодо міри покарання підтримує думку прокурора з цього питання.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, у тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання, відсутність встановлених судом обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкцій частини 1 статті 185 та частини 2 статті 185 КК України, з урахуванням вимог статті 70 КК України, у виді позбавлення волі.

Водночас, враховуючи обставини, що характеризують тяжкість кримінальних правопорушень, які обвинувачена ОСОБА_1 вчинила вперше, особу обвинуваченої та її поведінку після вчинення кримінальних правопорушень, яка свідчить про усвідомлення нею негативності вчинених суспільно небезпечних діянь, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_1 без ізоляції її від суспільства і вважає за можливе, на підставі статті 75 КК України, звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на неї обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України.

Про необхідність призначення саме такого виду покарання та звільнення від відбування цього покарання свідчать ті обставини, що ОСОБА_1 кримінальні правопорушення вчинила уперше, одружена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що, в свою чергу, свідчить про її місці соціальні зв`язки, беззаперечно визнала винуватість у вчинених діяннях та щиро розкаялася, відтак, на переконання суду, призначення їй покарання, яке передбачатиме тримання ОСОБА_1 в умовах ізоляції, без можливості звільнення від цього покарання, суд вважає надто суворим і невиправданим за наведених обставин. А наявність у ОСОБА_1 дитини віком до чотирнадцяти років унеможливлює призначення їй покарання у виді обмеження волі в силу вимог частини 3 ст. 61 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України.

Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченої судом не обирався і клопотання щодо обрання такого обвинуваченій стороною кримінального провадження не заявлялось, тому суд доходить переконання про відсутність підстав для вирішення цього питання.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватою по пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 185, частиною 2 статті 185 КК України, і призначити їй покарання:

за частиною 1 статті 185 КК України – у виді арешту на строк 3 (три) місяці;

за частиною 2статті 185 КК України – у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до статті 70 КК України ОСОБА_1 призначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази, а саме:

ножиці марки «KOS» в кількості 2 шт, лак для нігтів марки «NYD», туш марки «Evelin Big Volume», жіночий дезодорант марки «Nivea», тональний крем марки «Max Faktor» – повернути ТзОВ «Руш» (ЄДРПОУ 32007740);

чотири компакт-диски (DVD+RW, 4,7 gb) – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи у сумі 3 269 (три тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Жидачівський районний суд Львівської області.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя А.І. Павлів