Ухвала суду № 92392361, 19.10.2020, Городоцький районний суд Львівської області

460/3751/17

1-кп/441/33/2020

У Х В А Л А

с у д о в о г о з а с і д а н н я

19.10.2020 р. колегія суддів Городоцького районного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.

суддів Малахової-Онуфер А.М.

Яворської Н.І.

з участю секретаря Сорока М.В.

прокурора Ліщук А.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Вишневського М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Каланчак, Каланчацького району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця, раніше не судимого,-

за ч. 1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и л а:

У провадженні Городоцького районного суду Львівської області на розгляді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою колегії суддів Городоцького районного суду Львівської області від 11.02.2019 р. обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалою, зокрема, від 27.08.2020 р. продовжено до 23.10.2020 р. включно.

В судовому засіданні прокурор Ліщук А.І. клопоче про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 днів, мотивуючи тим, що обраний останньому запобіжний захід у виді тримання під вартою, закінчується 23.10.2020 р., ризики, встановлені судом при продовженні запобіжного заходу, не зменшились та не перестали існувати, тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення, те, що судовий розгляд до закінчення строку тримання обвинуваченого під вартою не завершено. Крім того, вказав, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, є військовослужбовцем, одружений, має стійкі соціальні зв`язки із військовослужбовцями в/ч А0666, в яких може за потреби проживати, тобто має можливість постійно змінювати своє місцезнаходження та переховуватись від суду, усі свідки у кримінальному провадженні являються чи являлись військовослужбовцями вказаної військової частини, в тому числі, ще не допитані, крім того, може іншим чином перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження, в тому числі, шляхом впливу на потерпілого, свідків, підозра є обгрунтованою, тому жоден з більш м`яких запобіжних заходів не матиме жодного стримуючого ефекту та не забезпечить належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Вказане в сукупності свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам та застосуванню до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Крім того, просить про проведення судового засідання в режимі відеоконференції із викликом свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Захисник Вишневський М.С. та обвинувачений ОСОБА_1 клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечили, вказали, що таке клопотання необгрунтоване, просять в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити. Проти задоволення клопотання прокурора про проведення судового засідання в режимі відеоконференції із викликом свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не заперечили.

Крім того, захисник клопоче про проведення судового засідання в режимі відеоконференції із викликом свідка ОСОБА_5 .

Заслухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, вивчивши клопотання прокурора, захисника, оглянувши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить наступного висновку.

У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Ухвалою колегії суддів Городоцького районного суду Львівської області від 11.02.2019 р. обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалою, зокрема, від 27.08.2020 р. продовжено до 23.10.2020 р. включно.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене.

За положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити документи, інше.

Обов`язок доведення цих обставин лежить на прокуророві.

Прокурор у судовому засіданні та у письмовому клопотанні навів доводи, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від суду, перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_1 та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Переконливих доказів того, що до обвинуваченого можна застосувати більш м`який запобіжний захід, з огляду на наведені ризики та стадію судового провадження в ході розгляду клопотання не здобуто.

З огляду на наведене, вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд оцінює також в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, а також те, що останній є військовослужбовцем, має стійкі службові зв"язки із військовослужбовцями військової частини А0666, які є свідками у даному кримінальному провадженні, допит яких ще не проведено, тому має можливість постійно змінювати своє місцезнаходження, має спеціальні знання щодо поводження зі зброєю, ознайомлений з методами переховування, може ухилятися від суду, впливати на свідків, крім того, розгляд кримінального провадження не закінчено, не допитано потерпілого, усіх свідків, ризик продовження обвинуваченим протиправної поведінки існує.

Суд бере до уваги, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вищенаведені обставини суд розцінює як такі, що доводять необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків та дотримання належної процесуальної поведінки під час судового провадження, запобігання наявним ризикам.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Лабіта проти Італії», згідно якого, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Не вдаючись до детального аналізу оцінки дій винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, суд повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у суду реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі підозрюваного, а й характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється, виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню його від суду.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.

Згідно положень ч. 2 ст. 336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст.336 КПК України, якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов`язаний вручити такій особі пам`ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.

За наведеного, оскільки свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є військовослужбовцями військової частини А0666, не зявились в Городоцький районний суд Львівської області, оскільки перебувають на службі, колегія суддів приходить до висновку про необхідність проведення судового засідання у дистанційному режимі із викликом свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до Суворовського районного суду м. Одеси.

Керуючись ст.ст. 177, 336, 369-372 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Обвинуваченому ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 15.12.2020 року включно.

Доручити Суворовському районному суду м. Одеси, який розташований за адресою: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 68, проведення судового засідання 05.11.2020 року об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції за участю свідків – ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Копію ухвали для відома і виконання направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», Суворовському районному суду м. Одеси.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Військової прокуратури Львівського гарнізону Військової прокуратури західного регіону України Ліщук А.І.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів.

Головуючий суддя Перетятько О.В.

Судді Малахова-Онуфер А.М.

Яворська Н.І.