Ухвала суду № 92391352, 22.10.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3609/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 жовтня 2020 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ковтун Н.Г., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача: Страхова компанія «Еталон», про стягнення некомпенсованої частини завданого матеріального збитку, заподіяного за результатами ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2020 року до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача: Страхова компанія «Еталон», про стягнення некомпенсованої частини завданого матеріального збитку, заподіяного за результатами ДТП.

21 жовтня 2020 року надійшла довідка щодо місяця реєстрації відповідача.

Суд, оглянувши матеріали вказаної позовної заяви, дійшов до висновку про необхідність залишити її без руху, оскільки позов не відповідає вимогам, встановленим ст. ст.. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подану позовну заяву майнового характеру, повинно бути сплачено судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а такожзвільнити від сплати судового збору за наявності підстав, передбачених ч.1 ст. 136 ЦПК України, ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Як визначено в п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.109.2014 року «Про застосування судами законодавства про сувої витрати у цивільних справах», при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» та інших нормативно-правових актів, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами сторони щодо можливості звернення до суду, з іншого боку.

Згідно з п.п. 60-67 рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95, «…сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб не завдати шкоди самій суті цього права та має переслідувати законну мету».

Із аналізу вказаних норм та прецедентної практики Європейського суду з прав людини слідує, що законодавець передбачив можливість звільнення сторони від сплати судового збору лише з підстав, пов`язаних з її майновим становищем.

Так, позивач ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом надав квитанцію про сплату судового збору у розмірі 840 грн. 80 копійок. При цьому позивачі заявили чотири майнові вимоги та в позові заявили про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого посилається на скрутне матеріальне становище.

Однак, відомостей та доказів скрутного матеріального становища не надано, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити. При цьому, сплата судового збору визначеного ЗУ «Про судовий збір» не є непомірною та не створює перешкод у доступі до правосуддя.

Крім того, в позові відсутне обгрунтування вимог щодо стягнення на користь позивача ОСОБА_1 витрат за лікування позивача ОСОБА_2 .

Таким чином, оскільки позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не сплачено судовий збір, тому суддя приходить до висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків.

Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З огляду на вищевикладене, позивачу у встановлений законом строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення цієї заяви без руху, необхідно усунути недоліки, в іншому випадку дана уточнена позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачу.

Керуючись ст. 4, 19, 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача: Страхова компанія «Еталон», про стягнення некомпенсованої частини завданого матеріального збитку, заподіяного за результатами ДТП - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у випадку невиконання ним вимог, викладених в ухвалі, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ковтун Н.Г.