Ухвала суду № 92391033, 22.10.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3474/18

№ 1-кс/183/1500/20

У Х В А Л А

22 жовтня 2020 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

судді Городецького Д.І.

секретаря Пономаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області заяву обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 42018040010000203 від 10.05.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України про відвід судді,

за участю:

прокурора Баклана В.В.

в с т а н о в и в :

В провадженні судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Лили Віталія Миколайовича перебуває кримінальне провадження № 42018040010000203 від 10.05.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України.

10 жовтня 2020 року обвинувачений ОСОБА_1 звернувся з заявою про відвід головуючого судді Лили В.М.

В обґрунтування заяви про відвід судді, обвинувачений ОСОБА_1 послався на те, що суддею винесені дві постанови у справі про адміністративне правопорушення від 28 вересня 2020 року, відповідно до яких його, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 172-20 КУпАП.

Обвинувачений зазначив, що ним оскаржуються вищезазначені постанови , в той же час, під час розгляду кримінального провадження неодмінно постане питання про дані, які характеризують його особу, вчинення ним адміністративних та інших правопорушень.

Таким чином, постанови у справах про адміністративні правопорушення будуть предметом оцінки судді Лиди В.М. під час постановлення ухвал та вироку у кримінальному провадженні.

Зазначені обставини викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді, що виключать об`єктивність та безсторонність судді при розгляді зазначеного кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про місце, дату і час проведення судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що відсутні підстави для відводу, визначені ст.75 КПК України, просив суд відмовити в задоволенні заяви про відвід судді.

Розглянувши заяву про відвід, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

У відповідності до ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

2. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

У відповідності до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22 грудня 1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Щодо безсторонності суду при розгляді справ, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Однією з процесуальних форм забезпечення об`єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу у визначених законом випадках. Як випливає зі змісту норм КПК України, відвід судді є одним з механізмів, що забезпечує законність та обґрунтованість судового рішення.

Резолюцією № 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, схвалені Бангалорські принципи поведінки судді і своїми діями, поведінкою, чи висловленнями судді у сторін не повинні складатися сумніви в об`єктивності судді.

У Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6),

За практикою Європейського суду з прав людини визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності.

Найголовніше, як відзначає Європейський суд з прав людини, - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості і передусім, у разі кримінального провадження, в підозрюваного. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань, повинен дати відвід (рішення у справі Де Куббера, серія А, № 86)

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді («Ле Комт (Le Compte), ОСОБА_2 ) і Де Мейер (De Meyere) проти Бельгії». Судове рішення від 23.06.1981 p.).

Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи. Так, зазначені вище висловлювання судді можуть викликати певні сумніви в об`єктивності та неупередженості судді, що виключать об`єктивність та безсторонність судді при розгляді судової справи.

В той же час, прийняття суддею участі при розгляді інших справ відносно обвинуваченої особи не є підставою для відводу судді та не може викликати сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді зазначеного кримінального провадження.

Так, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

В зв`язку з наведеним, незгода заявника з рішенням, винесеним суддею у іншій справі, не є підставою для відводу судді, оскільки фактично, заявник надає оцінку доказам, досліджених судом у іншій справі, висловлює власну думку щодо допустимості доказів, доведеності тих чи інших обставин.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду від 03 липня 2019 року у справі № 826/14033/17.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що заява про відвід судді необґрунтована та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75-81 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Лили Віталія Миколайловича у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 42018040010000203 від 10.05.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.407 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.І. Городецький