Ухвала суду № 92390494, 12.10.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4821/20

Провадження № 2-з/202/130/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

12 жовтня 2020 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кухтін Г.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Дніпрофінансгрупи», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріальної округу Бочкарьова Алла Володимирівна про визнання частково недійсним договору про відступлення прав вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Білої Ірини Володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Дніпрофінансгрупи», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріальної округу Бочкарьова Алла Володимирівна про визнання частково недійсним договору про відступлення прав вимоги.

09 жовтня 2020 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, згідно якої просить суд накласти арешт та заборону відчуження на квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 48,3 кв.м., загальною площею 85,0 кв.м., що належить позивачці на праві власності, заборонивши суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо спірної квартири, а також заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпро-фінансгруп» ІКЮО: 40696815, укладати правочини про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитним договором № 8/2007/840-К/962-Н від 11.05.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра», на час розгляду справи.

Заява мотивована тим, що не вжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання сторонами спору остаточного рішення суду, а також ускладнити ефективний захист, а у подальшому і поновлення порушених (оспорюваних) прав позивачки, за захистом яких остання звернулася до суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову приходжу до наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно із ч. 2 цієї статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи викладене, вважаю, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки представлені заявницею доводи не дають підстави вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Керуючись статтями 149, 153 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня складення ухвали апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г.О. Кухтін