Рішення № 92389350, 20.10.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11846/20

Провадження № 2/161/3031/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді - Рудська С.М.

при секретарі - Чигринюк В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Банк Форвард» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

27.07.2020 року АТ «Банк Форвард» звернулося до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування вказавши, що 05.03.2013 року відповідач підписала Заяву № 104608781, яка в п. 1 містить пропозицію (оферту) про укладення договору про надання та використання платіжної картки. 05.03.2013 року ПАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард» акцептував (прийняв) пропозицію (оферту), викладену в заяві ОСОБА_1 , і уклав з нею Договір про надання та використання платіжної картки № 104608781 (далі - Договір), шляхом відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 (далі - Рахунок) та випустив на ім`я відповідачки платіжну картку (далі - Картка). Разом з тим, у зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 умов Договору, в останньої станом на 17.07.2020 року виникла заборгованість перед АТ «Банк Форвард» в сумі 27459,34 грн., з яких: 25289,05 грн. - сума заборгованості та нараховані за період з 04.09.2017 року по 17.07.2020 року 2170,29 грн. - 3% річних. 04.08.2017 року та 10.03.2020 року АТ «Банк Форвард» направило відповідачу Заключний Рахунок-виписку із вимогою погасити заборгованість за Договором в сумі 25289,05 грн., який ОСОБА_1 було отримано. Проте в порушення цих умов Договору заборгованості в сумі 25 289,05 грн., відповідачкою погашена не була. Враховуючи викладене, просить стягнути з ОСОБА_1 до АТ «Банк Форвард» 27459,34 грн. заборгованості за Договором про надання та використання платіжної картки № 104608781 від 05.03.2013 року, а також судові витрати по справі.

15.10.2020 року відповідачкою ОСОБА_1 було подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заявлені позовні вимоги остання не визнає у повному обсязі виходячи з наступного. Зазначає, що згідно довідки про умови кредитування від 05.03.2013 року строк кредиту було встановлено від 0 до 24 місяців (з можливістю пролонгації). Відповідно до розписки про отримання картки/конверта із ПІН-кодом від 14.03.2013 року їй було видано картку № 5220641740220557 терміном дії до 31.03.2015 року. Інших карток з продовженим терміном кредитування їй не видавалося. Таким чином, якщо строк кредитування закінчився або кредитор реалізував своє право на дострокове повернення кредиту, то з цього моменту припиняється нарахування процентів за кредитом. При цьому, згідно наданого позивачем розрахунку і виписки по особовому рахунку, АТ «Банк Форвард» продовжував нараховувати проценти і після закінчення строку кредитування. Наведене свідчить про ту обставину, що позивачем безпідставно було нараховано проценти за період із 01.04.2015 року по 07.08.2017 року, на суму 19562,40 грн., тому позивач безпідставно сплачені кошти на суму 19562,40 грн. відніс до погашення заборгованості по відсотках, а не тіла кредиту. В свою чергу, посилання АТ «Банк Форвард» на умови надання та обслуговування платіжних карток вважає безпідставними, оскільки у даному випадку відсутні підстави вважати, що саме ті Умови, які були додані банком до позовної заяви, вона розуміла та ознайомилася і погодилася з ними. З виписок долучених до позовної заяви вбачається, що банком було віднесено кошти розміщені нею на рахунку в розмірі 2870,00 грн. за сплату за прострочену заборгованість. При цьому, підписана нею заява та довідка про умови кредитування від 05.03.2013 року не містила жодних умов щодо плати за прострочення заборгованості в т.ч. умов щодо розміру такої плати. Таким чином, банком було безпідставно нараховано 2870,00 грн. як плату за прострочення заборгованості, тому позивач повинен був розміщені її кошти на рахунку на суму 2 870,00 грн. віднести до тіла кредиту. Крім того, картку № НОМЕР_2 їй було видано терміном дії до 31.03.2015 року. Останній платіж за кредитною угодою № 104608787 від 05.03.2013 року було проведено 28.04.2017 року, відповідно строк позовної давності сплинув 28.04.2020 року. Щодо нарахованих банком 3% річних в розмірі 2170,29 грн. з врахуванням що картку було видано з терміном дії до 31.03.2015 року, відповідно строк позовної давності сплив 31.03.2018 року. Таким чином, банк звернувся з позовом із пропуском строків позовної давності. З врахуванням викладеного, просить в задоволенні позову АТ «Банк Форвард» до неї про стягнення заборгованості відмовити повністю (а.с. 81-83).

До початку судового засідання представником позивача було подано через електронну адресу суду заяву з проханням слухати справу за її відсутності на підставі наявних у справі матеріалів (а.с. 87).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, у своєму відзиві на позовну заяву просила розгляд справи проводити за її відсутності (а.с. 83).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, 05.03.2013 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард» (далі - АТ «Банк Форвард»), із підписаною Заявою № 104608781, яка в п. 1 містить пропозицію (оферту) про укладення договору про надання та використання платіжної картки (далі - Заява) (а.с. 5).

05.03.2013 року АТ «Банк Форвард» акцептував (прийняв) пропозицію (оферту), викладену в зазначеній вище Заяві ОСОБА_1 , і уклав з нею Договір про надання та використання платіжної картки № 104608781, шляхом здійснення дій, які відповідно до п. 2.1. Заяви вважаються акцептом оферти відповідачки, а саме: відкрив останній поточний рахунок № НОМЕР_1 та випустив на її ім`я платіжну картку (далі - Договір про картку) (а.с. 5-25).

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, наслідком акцепту (прийняття) АТ «Банк Форвард» оферти (пропозиції), викладеної в п. 1 Заяви ОСОБА_1 , став факт укладення Договору про картку.

Відповідно до п. 1 підписаної ОСОБА_1 . Заяви, Договір про картку укладений на умовах, викладених в цій Заяві, Тарифах по карткам Банку (далі - Тарифи) та Умовах надання та обслуговування платіжних карток Банку (далі - Умови по карткам). Відповідно до п. 3. Заяви, ОСОБА_1 розуміє і погоджується з тим, що складовою та невід`ємною частиною Договору про картку є Умови по карткам (діючі Тарифи по карткам Клієнт отримує у день отримання Картки, а також діючі Тарифи та Умови по карткам, розміщені на офіційному сайті Банку в мережі Інтернет, з якими Клієнт може у будь-який час ознайомитись (п. 2.17. Умов по Карткам)).

Статтею 639 ЦК України визначено, що Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Виходячи із зазначеного положення закону, Договір про картку укладений у письмовій формі, оскільки його умови зафіксовані в Заяві, Умовах по карткам та Тарифах.

При цьому, відповідно до підписаних ним (що підтверджено в п. 13) Заяви ОСОБА_1 сама запропонувала вважати вказані документи невід`ємними частинами Договору про картку. Оскільки Договір про картку укладений не шляхом підписання єдиного документу, а шляхом подання Заяв ОСОБА_1 до АТ «Банк Форвард», то один примірник Заяви відповідачки залишився у неї, а ще один - у позивача (що підтверджено в п. 12 Заяви).

Відповідно до п. 3 Заяви, ОСОБА_1 з Умовами по карткам та Тарифами ознайомлена, повністю згідна, їх зміст розуміє, та їх положень зобов`язується неухильно дотримуватись.

Відповідно до п. 4.1. Умов по карткам, які є невід`ємною частиною Договору про картку заборгованість Клієнта перед Банком за цим договором (далі - Заборгованість) виникає в результаті: надання Банком Клієнту кредиту; нарахування Банком процентів, що належать до сплати Клієнтом за користування кредитом; нарахування Банком плат і комісійних винагород, що належать до сплати Клієнтом; виникнення інших грошових зобов`язань Клієнта перед Банком, визначених Договором про картку (у тому числі Тарифами та/або Умовами по карткам).

Відповідно до п. 7.10. Умов по карткам. Клієнт зобов`язався у випадку отримання кредитів в рамках Договору про картку погасити такий кредит відповідно до Умов по карткам, а також сплатити Банку відсотки за користування кредитом та інші платежі, передбачені діючими в Банку Тарифами. Згідно п. 8.9. Умов по карткам, Банк має право стягувати з Клієнта проценти за користування Кредитом, плати, комісійні винагороди, а також інші платежі (в т.ч. штрафи/пені), передбачені Договором про картку (у тому числі Умовами по карткам та/або Тарифами).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не належним чином виконала умови Договору про картку, у зв`язку з чим у неї станом на 17.07.2020 року виникла заборгованість перед АТ «Банк Форвард» в сумі 27459,34 грн. з яких: 25 289,05 грн. - сума заборгованості за Договором про картку; 2170,29 грн. - три проценти річних (розрахунок: сума заборгованості - 25289,05 грн.; період розрахунку: з 04.09.2017 р. (перший день після закінчення 30-денного строку оплати Заключного рахунку-виписки) по 17.07.2020р. - всього 1047 днів.; сума трьох процентів річних станом на 17.07.2020 року = 25 289,05 грн. х 3 % х 1047 днів / 366 днів)

Суд вважає наданий стороною позивача розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за Договором про картку та нарахованих 3 % річних на суму боргу належним доказом у справі, в свою чергу, відповідачкою будь-якого іншого розрахунку в ході розгляду справи надано не було.

Також, суд не приймає до уваги доводи відповідачки про безпідставне віднесення позивачем сплачених нею коштів до погашення заборгованості по відсотках та прострочення заборгованості, а не тіла кредиту, оскільки усі грошові операції були проведені АТ «Банк Форвард» у повній відповідності до Договору про картку.

При цьому, суд вважає неспроможними доводи ОСОБА_1 про безпідставність посилань позивача на Умови надання та обслуговування платіжних карток виходячи з наступного.

Так, Верховний Суд у своїй Постанові від 30.10.2019 року у справі № 751/10114/16-ц щодо аналогічних правовідносин прийшов до висновку, що Клієнт АТ «Банк Форвард» була ознайомлена з тарифами банку, оскільки за умовами пункту 8 заяви-оферти, банк у повному обсязі повідомив про порядок обчислення процентних доходів, перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій, предмет кожної сукупної послуги, обґрунтування вартості супутньої послуги, правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, фінансові умови договору про картку міститься також в умовах по картках. Клієнт погодилась з тим, що з тарифами по картках ознайомлена та погоджується з ними, їх зміст розуміє і зобов`язується дотримуватись її положення.

В свою чергу, необгрунтованими є й доводи ОСОБА_1 про застосування у даному випадку строку позовної давності щодо стягнення АТ «Банк Форвард» заборгованості за Договором про картку та 3% річних виходячи із зазначеного нижче.

Стосовно строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 259 ЦК України).

У своєму відзиві ОСОБА_1 зазначила, що останній платіж за кредитною угодою № 104608787 від 05.03.2013 року нею було проведено 28.04.2017 року, відповідно строк позовної давності сплинув 28.04.2020 року.

Разом з тим, 02.04.2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким розділ XII «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Таким чином, АТ «Банк Форвард» звернувшись до суду 27.07.2020 року із вимогою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не пропустив трирічний строк позовної давності.

Щодо нарахування 3% річних на суму заборгованості за Договором про картку.

Як уже зазначалося, останній платіж за кредитною угодою № 104608787 від 05.03.2013 року ОСОБА_1 проведено 28.04.2017 року.

Згідно довідки про умови кредитування від 05.03.2013 року, яка є складовою комплексного Договору про картку, строк кредиту було встановлено від 0 до 24 місяців (з можливістю пролонгації).

Пролонгація - це продовження строку чинності документа - договору (кредитного чи депозитного).

Отже, здійснивши платіжний 28.04.2017 року відповідачка фактично продовжила дію Договору про картку.

Із наведеного слідує, що АТ «Банк Форвард» звернувся до суду як з вимогою про стягнення 3 % річних, так як із вимогою до про стягнення заборгованості, в межах трирічного строку позовної давності.

Суд вважає за необхідне наголосити, що попри усі твердження ОСОБА_1 про те, що здійснений позивачем розрахунок заборгованості є неналежним, відповідач будь-якого іншого розрахунку не надала та клопотання про призначення судової економічної експертизи в ході розгляду справи не заявила.

Відповідно до п. 8.16 Умов по карткам, Банк має право на власний розсуд визначити момент витребування Кредиту та у будь-який момент часу вимагати від Клієнта погашення заборгованості в повному обсязі шляхом формування й направлення Клієнту Заключного Рахунку-виписки - документу, що містить вимогу Банку до Клієнта про повне погашення Клієнтом всієї заборгованості за Договором про картку (п. 1.20 Умов по карткам). Сума, вказана в Заключному Рахунку-виписці, є повною сумою Заборгованості на дату його виставлення Клієнту (п. 4.19. Умов по карткам). Погашення Заборгованості на підставі виставленого Банком Клієнту Заключного Рахунку-виписки проводиться шляхом розміщення Клієнтом на Рахунку грошових коштів в обсязі, достатньому для погашення Заборгованості (п. 4.21. Умов по карткам).

Як вбачається із матеріалів справи, АТ «Банк Форвард» 04.08.2017 року, а потім повторно 10.03.2020 року направляв ОСОБА_1 . Заключний Рахунок-виписку, а відповідачка отримав даний Заключний Рахунок-виписку із вимогою погасити заборгованість за Договором про картку в сумі 25289,05 грн. (а.с. 38-40).

Згідно п. 4.19. Умов по карткам, погашення Заборгованості повинне бути здійснене Клієнтом в строк, зазначений в Заключному Рахунку-виписці. Днем виставлення Банком Клієнту Заключного Рахунку-виписки є день його формування і направлення Клієнту, (тобто формування і направлення Клієнту).

Проте в порушення зазначених умов Договору про картку заборгованості в сумі 25289,05 грн. відповідачкою погашена не була.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява АТ «Банк Форвард» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає до задоволення у повному обсязі.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

За таких обставин, з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» слід також стягнути судовий збір в розмірі 2102 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст. ст. 257, 509, 526, 527, 530, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву акціонерного товариства «Банк Форвард» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованість за Договором про надання та використання платіжної картки № 104608781 в сумі 27459,34 грн. (двадцять сім тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять гривень копійка), з яких: заборгованості за договором - 25289,05 грн.; 3% річних - 2170,29 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь акціонерного товариства «Банк Форвард» судові витрати по справі, а саме: 2102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 23 жовтня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська