Ухвала суду № 92389188, 13.10.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0308/8518/12

Провадження № 6/161/463/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Філюк Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Денисюка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» в особі керівника відділу врегулювання проблемної заборгованості ОСОБА_2 звернулось в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву обґрунтовує тим, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 липня 2012 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” задоволено у повному обсязі.

23 червня 2020 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 2268/К, відповідно до якого право право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 1223/ФКВ-07 від 18 грудня 2007 року перейшло до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

Враховуючи вищевикладене та з посиланням на норми ст.ст. 512 ЦК України, 442 ЦПК України,ч.5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», просить замінити сторону стягувача АТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у справі № 0308/8518/12 за позовом публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, однак у письмовій заяві просить суд розглянути заяву за відсутності представника заявника.

Боржник у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

У відповідності до положень ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв`язку неявкою учасників справи в судове засідання, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 липня 2012 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” задоволено у повному обсязі. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” заборгованість за кредитним договором в сумі 90408 гривень 33 копійки, яка складається з тіла кредиту в сумі 78621,78 грн. та відсотків в сумі 11786,55 грн та судові витрати по справі, а саме: 904 гривні 08 копійок судового збору.

Даних про відкрите виконавче провадження щодо примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 липня 2012 року матеріали заяви не містять.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У п.9 ч.3ст. 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до частини першоїстатті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як слідує з матеріалів справи, 23 червня 2020 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 2268/К, відповідно до якого АТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі

право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 1223/ФКВ-07 від 18 грудня 2007 року.

Відповідно до п.965 Додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги, до заявника перейшло право вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1223/ФКВ-07 від 18 грудня 2007 року.

Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язані, зокрема ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» є новим кредитором у фінансових відносинах з боржником ОСОБА_1 .

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Виходячи з положення ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою згідно ч.1 ст.512 ЦК України, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, відповідно ч.1 ст.514 ЦК України.

Відповідно п. 1,2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Згідно Правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122цс13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували па момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно змісту ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За загальним правилом суть правонаступництва полягає в переході прав та обов`язків, що особисто не пов`язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні.

Отже, законодавством чітко визначено, що заінтересована сторона має право звернутися до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у разі заміни кредитора у зобов`язанні, правонаступником а суд замінює сторону виконавчого провадження правонаступником.

У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

У рішенні Європейського суду з прав людини «Матківська проти України» від 12 березня 2009 року (заява № 38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Вказані правові висновки, зокрема, викладено в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 2-а-1864/10 (адміністративне провадження № К/9901/558/18)

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Зважаючи на те, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд приходить до висновку, що заява про заміну стягувача його правонаступником підлягає до задоволення.

Керуючись ст.442 ЦПК України, ст. 512 ЦК України, ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», суд –

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Замінити первісного стягувача, публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника –Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222) у справі № 0308/8518/12 за позовом публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення ( виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту ухвали – 19 жовтня 2020 року.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк