Рішення № 92388660, 25.10.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2020 року 320/10210/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом кандидата від Політичної партії "Європейська солідарність" ОСОБА_1 до Бучанської районної територіальної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Політична партія "Європейська солідарність" про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

24 жовтня 2020 року о 15 год. 42 хв. кандидат від Політичної партії "Європейська солідарність" ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бучанської районної територіальної виборчої комісії, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Бучанської районної територіальної виборчої комісії щодо забезпечення дільничних виборчих комісій інформаційними плакатами від Політичної партії "Європейська солідарність";

- зобов`язати Бучанську районну територіальну виборчу комісію негайно вчинити дії - забезпечити дільничні виборчі комісії Бучанської районної територіальної виборчої комісії інформаційними плакатами Політичної партії "Європейська солідарність", в тому числі і кандидата ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на дільничних виборчих комісіях Бучанської районної територіальної виборчої комісії відсутні інформаційні плакати від Політичної партії "Європейська солідарність", в тому числі і кандидата ОСОБА_1 , що свідчить про те, що Бучанська районна територіальна виборча комісія допустила бездіяльність щодо забезпечення дільничних виборчих комісій відповідними інформаційними плакатами.

Позивач вказує, що відсутність інформаційних плакатів від Політичної партії "Європейська солідарність" порушує право громадян Бучанського району на вільний вибір районних депутатів, а також виборчі права Політичної партії "Європейська солідарність", так і кандидатів від даної партії, в тому числі і ОСОБА_1 .

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що ним не було порушено вимоги статей 1, 6, 12, 206, 233 Виборчого кодексу України, про які зазначає позивач, оскільки такі доводи позивача не підтверджені жодними доказами. При цьому, відповідач зазначив, що він заявлені позовні вимоги спростовує відповідними доказами, які долучені до даного відзиву (акти про отримання).

Крім того, відповідач просить суд врахувати ту обставину, що підтверджуючих безпідставність позовних вимог доказів він міг би надати і більше, проте більшість дільниць у таку пізню годину зачинені і перебувають під охороною працівників МВС України.

Позивачем подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначила, що надані відповідачем акти про передачу Бородянській та Гостомельській селищним територіальним виборчим комісіям інформаційних плакатів місцевих організацій політичних партій не підтверджують передачу саме інформаційних плакатів від Політичної партії "Європейська солідарність", а тому такі акти не можуть вважатися належним доказом та не спростовують обґрунтованість позовних вимог.

Третя особа будь-яких письмових пояснень до суду не надала.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Політичну партію "Європейська солідарність".

Частиною 11 статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, вирішуються судом у дводенний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Болградським РВ УМВС України в Одеській області 24 травня 2000 року, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є кандидатом в депутати, включеного до Єдиного виборчого списку та територіального виборчого списку територіального виборчого округу №3 від Київської обласної організації Політичної партії "Європейська солідарність" з виборів депутатів Бучанської районної ради Київської області, що підтверджується посвідченням №5 від 28.09.2020.

Позивач у позовній заяві стверджує, що на дільничних виборчих комісіях Бучанської районної територіальної виборчої комісії відсутні інформаційні плакати від Політичної партії "Європейська солідарність".

Оскільки Бучанська районна територіальна виборча комісія не забезпечила дільничні виборчі комісії Бучанської районної територіальної виборчої комісії інформаційними плакатами від Політичної партії "Європейська солідарність", в тому числі і кандидата ОСОБА_1 , позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до положень статті 69 Конституції України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Згідно п. 20 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються організація і порядок проведення виборів і референдумів.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів є Виборчий кодекс України у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - ВК України).

Згідно статті 3 ВК України відповідно до Конституції України в Україні проводяться такі типи виборів, зокрема: місцеві вибори.

Так, постановою Верховної Ради України від 15.07.2020 №795-IX "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю 25.10.2020.

Постановою Центральної виборчої комісії від 08.08.2020 №160 "Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року" призначено на неділю, 25.10.2020, перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів.

Виборчий процес, у розумінні ч. 1 ст. 20 ВК України - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ВК України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 ВК України виборчі комісії діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією України, цим Кодексом та законами України.

Виборчі комісії, у розумінні ч. 1 ст. 33 ВК України, є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів і забезпечувати реалізацію виборчих прав громадян України, додержання та однакове застосування виборчого законодавства.

Частиною 4 статті 33 ВК України визначено, що територіальні виборчі комісії в межах повноважень, визначених цим Кодексом, забезпечують організацію підготовки та проведення місцевих виборів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 206 ВК України територіальна виборча комісія на період здійснення своїх повноважень забезпечує організацію і проведення місцевих виборів у межах повноважень та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України.

При цьому, пунктами 1, 22, 23 частини 2 статті 206 ВК України визначено, що відповідна територіальна виборча комісія, яка встановлює результати виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, результати виборів сільського, селищного, міського голови, зокрема: забезпечує підготовку та проведення відповідних місцевих виборів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та законами України.

Таким чином, Виборчим кодексом України зобов`язано територіальну виборчу комісію забезпечити організацію і проведення місцевих виборів у межах повноважень та в порядку, передбачених цим Кодексом та законами України.

Особливості інформаційного забезпечення місцевих виборів врегульовано розділом ХХХVІІІ Виборчого кодексу України.

Так, згідно ч. 1 ст. 232 ВК України спеціальне інформаційне забезпечення місцевих виборів передбачає інформування виборців, зокрема, про: зареєстрованих кандидатів та суб`єктів їх висування; передвиборні програми організацій партій - суб`єктів виборчого процесу.

Частиною 1 статті 233 ВК України встановлено, що виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна, міська, районна у місті, сільська, селищна виборча комісія за рахунок бюджетних коштів, виділених на підготовку і проведення відповідних виборів, забезпечує виготовлення інформаційних плакатів кожної організації партії - суб`єкта виборчого процесу з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної, районної у місті, а також міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше).

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ВК України інформаційні плакати організацій партій - суб`єктів виборчого процесу передаються відповідним дільничним виборчим комісіям разом із виборчими бюлетенями.

Згідно з ч. 7 ст. 233 ВК України інформаційні плакати організацій партій - суб`єктів виборчого процесу використовуються для інформування виборців у приміщенні для голосування, у тому числі в день голосування та під час голосування за місцем перебування виборців.

Аналіз наведених норм ВК України свідчить про те, що відповідна районна виборча комісія повинна забезпечити виготовлення інформаційних плакатів кожної організації партії - суб`єкта виборчого процесу з виборів депутатів районної ради, які передаються відповідним дільничним виборчим комісіям разом із виборчими бюлетенями.

Порядок виготовлення інформаційних плакатів та інформаційних буклетів місцевих організацій політичних партій - суб`єктів виборчого процесу з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті ради, а також міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) та їх передачі відповідним територіальним і дільничним виборчим комісіям затверджено постановою Центральної виборчої комісії від 06.10.2020 №349 (далі - Порядок №349), який відповідно до статей 233, 234 Виборчого кодексу України (далі - Кодекс) регулює питання виготовлення інформаційних плакатів та інформаційних буклетів місцевих організацій політичних партій - суб`єктів виборчого процесу з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті ради, міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) (далі - інформаційні плакати, інформаційні буклети) та їх передачу відповідним територіальним і дільничним виборчим комісіям.

Пунктом 1 Порядку №349 встановлено, що виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна, міська, районна у місті, сільська, селищна виборча комісія (далі - територіальна виборча комісія) за рахунок бюджетних коштів, виділених на підготовку і проведення відповідних місцевих виборів, забезпечує виготовлення інформаційних плакатів та інформаційних буклетів кожної місцевої організації політичної партії - суб`єкта виборчого процесу з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті ради, а також міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше).

Відповідно до п. 4 Порядку №349 територіальна виборча комісія, яка забезпечує виготовлення інформаційних плакатів та інформаційних буклетів, визначає підприємство, яке їх виготовлятиме (далі - підприємство-виготовлювач), про що укладає з ним відповідний договір.

Згідно з п. 5 Порядку №349 підприємство-виготовлювач у визначений відповідним договором строк забезпечує виготовлення по одному зразку інформаційного плаката кожної організації партії для кожного територіального виборчого округу та інформаційного буклета кожної організації партії.

Підпунктом 2 пункту 7 Порядку №349 встановлено, що згідно з договором із територіальною виборчою комісією підприємство-виготовлювач виготовляє інформаційні плакати та інформаційні буклети кожної організації партії у кількості, визначеній у договорі відповідно до пункту 2 цього Порядку, та передає їх на підставі акта приймання-передачі (додатки 6, 7) районній, міській (міста без районного поділу), районній у місті (в містах, у яких утворені районні в місті ради) виборчій комісії - не пізніш як за шість днів до дня голосування.

Від імені територіальної виборчої комісії інформаційні плакати та інформаційні буклети від підприємства-виготовлювача отримує голова виборчої комісії або інша особа, уповноважена рішенням цієї комісії, яка підписує відповідний акт приймання-передачі.

Відповідно до п.п.2 п. 8 Порядку №349 територіальна виборча комісія, яка отримала інформаційні плакати та інформаційні буклети, передає їх разом із виборчими бюлетенями з відповідних виборів у такі строки, зокрема:

районна виборча комісія передає відповідним сільським, селищним, міським виборчим комісіям - не пізніш як за чотири дні до дня голосування.

Водночас, пунктом 9 Порядку №349 визначено, що міська (міста без районного поділу), районна в місті, сільська, селищна виборча комісія не раніш як за три дні до дня голосування на своєму засіданні передає інформаційні плакати та інформаційні буклети відповідним дільничним виборчим комісіям разом із виборчими бюлетенями за відомістю (додатки 10, 11).

Інформаційні плакати та інформаційні буклети отримують члени дільничної виборчої комісії, уповноважені отримувати виборчі бюлетені.

Отже, Порядком №349 встановлено, що передача інформаційних плакатів та інформаційних буклетів відповідним дільничним виборчим комісіям здійснюється міською (міста без районного поділу), районною в місті, сільською, селищною виборчою комісією не раніш як за три дні до дня голосування.

Водночас, передача інформаційних плакатів та інформаційних буклетів відповідним сільським, селищним, міським виборчим комісіям здійснюється районною виборчою комісією не пізніш як за чотири дні до дня голосування.

Як зазначено вище, позивач у позовній заяві стверджує, що на дільничних виборчих комісіях Бучанської районної територіальної виборчої комісії відсутні інформаційні плакати від Політичної партії "Європейська солідарність", в тому числі і кандидата ОСОБА_1 , що свідчить про те, що Бучанська районна територіальна виборча комісія допустила бездіяльність щодо незабезпечення дільничних виборчих комісій відповідними інформаційними плакатами.

При цьому, на думку позивача, забезпечення дільничних виборчих комісій інформаційними плакатами повинно здійснюватись саме Бучанською районною територіальною виборчою комісією.

Так, дійсно, Бучанська районна територіальна виборча комісія відповідно до вимог ч. 1 ст. 233 ВК України та Порядку №349 зобов`язана забезпечити виготовлення інформаційних плакатів та інформаційних буклетів кожної місцевої організації політичної партії - суб`єкта виборчого процесу з виборів депутатів районної ради.

При цьому, Порядком №349 чітко встановлено, що відповідна районна виборча комісія зобов`язана передати відповідним сільським, селищним, міським виборчим комісіям інформаційні плакати та інформаційні буклети не пізніш як за чотири дні до дня голосування, які в свою чергу зобов`язані передати такі інформаційні плакати відповідним дільничним виборчим комісіям не раніш як за три дні до дня голосування.

Таким чином, передача інформаційних плакатів відповідним дільничним виборчим комісіям здійснюється відповідними сільськими, селищними, міськими виборчими комісіями.

Як вбачається з наданого відповідачем акту про передачу територіальною виборчою комісією інформаційних плакатів місцевих організацій політичних партій територіальній виборчій комісії від 24.10.2020, Бучанська районна територіальна виборча комісія передала Гостомельській селищній територіальній виборчій комісії інформаційні плакати місцевих організацій політичних партій для 10 дільничних виборчих комісій: 320222, 320602, 320603, 320604, 321309, 321310, 321311, 321312, 321313, 321314. Загальна кількість інформаційних плакатів, переданих дільничним виборчий комісіям, - 650 (шістсот п`ятдесят).

У вказаному акті зазначено, що голова Гостомельської селищної територіальної виборчої комісії ОСОБА_2 отримав інформаційні плакати місцевих організацій політичних партій для 10 дільничних виборчих комісій, що підтверджується підписом останнього на вказаному акті.

Також, з наданого акту про передачу територіальною виборчою комісією інформаційних плакатів місцевих організацій політичних партій територіальній виборчій комісії від 24.10.2020 вбачається, Бучанська районна територіальна виборча комісія передала Бородянській селищній територіальній виборчій комісії інформаційні плакати місцевих організацій політичних партій для 25 дільничних виборчих комісій: 3210225, 320185, 320186, 320187, 320188, 320189, 320199, 320200, 320201, 320202, 320203, 320204, 320206, 320207, 320208, 320212, 320215, 320216, 320217, 320218, 320219, 320220, 320221, 320223, 320224. Загальна кількість інформаційних плакатів, переданих дільничним виборчий комісіям, - 1625 (одна тисяча шістсот двадцять п`ять).

У вказаному акті зазначено, що голова Бородянської селищної територіальної виборчої комісії отримав інформаційні плакати місцевих організацій політичних партій для 25 дільничних виборчих комісій, що підтверджується підписом останнього на вказаному акті.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що Бучанська районна територіальна виборча комісія передала відповідним селищним територіальним виборчим комісіям інформаційні плакати місцевих організацій політичних партій для їх передачі дільничним виборчим комісіям.

Водночас, суд звертає увагу на те, що така передача інформаційних плакатів місцевих організацій політичних партій відповідним селищним територіальним виборчим комісіям була здійснена Бучанською районною територіальною виборчою комісією з порушенням визначеного Порядком №349 строку для такої передачі, оскільки така передача була здійснена 24.10.2020, а не як передбачено Порядком №349 - не пізніш як за чотири дні до дня голосування.

Разом з тим, суд зазначає, що дії (бездіяльність) Бучанської районної територіальної виборчої комісії щодо несвоєчасної передачі інформаційних плакатів місцевих організацій політичних партій відповідним селищним територіальним виборчим комісіям не є предметом розгляду у даній справі, а відтак суд не вправі надавати оцінку щодо правомірності або неправомірності таких дій (бездіяльності).

У той же час, суд вкотре звертає увагу на те, що Порядком №349 чітко визначено, що передача інформаційних плакатів та інформаційних буклетів відповідним дільничним виборчим комісіям здійснюється саме міською (міста без районного поділу), районною в місті, сільською, селищною виборчою комісією, а не районною виборчою комісією.

Отже, обов`язок щодо передачі інформаційних плакатів місцевих організацій політичних партій дільничним виборчим комісіям покладається саме на міську (міста без районного поділу), районну в місті, сільську, селищну виборчу комісію.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернулась до суду з позовом до Бучанської районної територіальної виборчої комісії про визнання бездіяльності Бучанської районної територіальної виборчої комісії щодо забезпечення дільничних виборчих комісій інформаційними плакатами від Політичної партії "Європейська солідарність" та зобов`язання Бучанської районної територіальної виборчої комісії негайно вчинити дії - забезпечити дільничні виборчі комісії Бучанської районної територіальної виборчої комісії інформаційними плакатами Політичної партії "Європейська солідарність", в тому числі і кандидата ОСОБА_1 .

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, окрім іншого, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

У відповідності до частин 1, 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Зі змісту наведених положень процесуального законодавства вбачається, що належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.

У даній справі позивач звернувся з позовом до Бучанської районної територіальної виборчої комісії.

Водночас, обов`язок щодо передачі інформаційних плакатів місцевих організацій політичних партій дільничним виборчим комісіям покладається саме на міську (міста без районного поділу), районну в місті, сільську, селищну виборчу комісію, а не на Бучанську районну територіальну виборчу комісію.

Отже, вказані обставини свідчать про те, що позивачем пред`явлено позов не до тієї особи.

При цьому, суд зазначає, що дії (бездіяльність) міської (міста без районного поділу), районної в місті, сільської, селищної виборчої комісії Бучанського району щодо не передачі інформаційних плакатів, зокрема, Політичної партії "Європейська солідарність", в тому числі і кандидата ОСОБА_1 , не є предметом розгляду у даній справі, а відтак суд не вправі надавати оцінку щодо правомірності чи неправомірності таких дій (бездіяльності).

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі № 802/2236/17-а.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, покладений на суб`єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності своєї бездіяльності не звільняє позивача від обов`язку доказування своїх тверджень чи заперечень.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Позивач не надала суду належних та допустимих доказів на обґрунтування позовних вимог, а її твердження про бездіяльність Бучанської районної територіальної виборчої комісії щодо незабезпечення дільничних виборчих комісій інформаційними плакатами від Політичної партії "Європейська солідарність", в тому числі і кандидата ОСОБА_1 , не підтверджуються жодними доказами.

Твердження позивача про те, що бездіяльність відповідача у день голосування призведе до порушення прав виборців ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені жодними доказами, а її доводи мають уявний характер.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2020 року, становить 2102,00 грн.

Отже, з урахуванням змісту позовних вимог, розмір судового збору при зверненні до суду з даним адміністративним позовом становить 1681,60 грн. (2102,00 грн. х 0,4 х 2 = 1681,60 грн.).

Проте, позивачем не сплачено судовий збір.

Водночас, позивачем подано до суду клопотання, в якому зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підтвердження вказаного позивачем долучено до клопотання копії посвідчень серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 .

Так, згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 , пред`явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України про членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 , пред`явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих ветеранів війни.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 8 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору .

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 викладено правовий висновок щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, а саме наявності пільг у сплаті судового збору учасниками бойових дій у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав та зазначила таке.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

У пункті 8 частини першої статті 4 КАС України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, додає до неї документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом №3674-VI.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина восьма статті 160 КАС України).

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

Таким чином, суд, вирішуючи питання наявності у позивача, яка має статус члена сім`ї загиблого, пільг щодо сплати судового збору, повинен з`ясувати, чи передбачене Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відповідне право, яке у спірних правовідносинах є порушеним і на захист якого подано позов.

Отже, вирішуючи це питання, суд зазначає таке.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII).

У статті 22 Закону № 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Як вже зазначалось, предметом даного позову є визнання бездіяльності відповідача щодо забезпечення дільничних виборчих комісій інформаційними плакатами від Політичної партії "Європейська солідарність" та зобов`язання відповідача негайно вчинити дії - забезпечити дільничні виборчі комісії Бучанської районної територіальної виборчої комісії інформаційними плакатами Політичної партії "Європейська солідарність", в тому числі і кандидата ОСОБА_1 .

Водночас, нормами Закону №3551-XII не передбачені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, щодо оскарження дій (бездіяльності) виборчих комісій.

Таким чином, позивач в даному випадку не звільнена від сплати судового збору, оскільки оскаржувана бездіяльність відповідача не порушує права позивача як члена сім`ї загиблого.

Іншого обґрунтування зв`язку між оскаржуваною бездіяльністю та порушенням прав позивача як члена сім`ї загиблого позовна заява не містить.

За таких обставин, суд не вбачає можливості звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Згідно з частиною 9 статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що при поданні адміністративного позову судовий збір позивачем не було сплачено, а адміністративний позов задоволенню не підлягає, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Київського окружного адміністративного суду судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1681,60 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 273-277 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, Код класифікації доходів бюджету 22030101) несплачений судовий збір у розмір 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня його проголошення, а на судове рішення, ухвалене до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.10.2020 о 05 год. 25 хв.