Вирок № 92387022, 23.10.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

23.10.20

Єдиний унікальний номер справи 235/3387/20

Номер провадження 1-кп/235/568/20

ВИРОК

Іменем України

23 жовтня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Варибруса В.А.

секретаря Подлєсної О.А.

за участю прокурорів Кузьменко В.В., Власенко В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Безрука С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020050410000616 від 11.03.2020 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Юр`ївка, Добропільського району, Донецької області, українця, громадянина України, має середню освіту, не судимого в порядку ст.89 КК України, одруженого, непрацюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 20.02.2020 у вечірній час доби, точного часу не встановлено, знаходився на зупинці громадського транспорту в с. Гришино по вул. Центральній, де вживав алкогольні напої та достовірно знаючи, що у вказаному селі є будинок, в якому ніхто не проживає, вирішив здійснити з нього крадіжку, після чого направився до вказаного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 20.02.2020 приблизно о 22год.00хв. з метою таємного викрадення чужого майна, поєднаному з проникненням у житло, прибув до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що господар домоволодіння відсутній за вищевказаною адресою, проник через паркан на територію вищезазначеного домоволодіння. Керуючись прямим умислом і корисливим мотивом, рукою розбив скло віконної рами та проник всередину будинку.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні будинку, безпосередньо реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, здійснив крадіжку телевізора торгової марки «SONY» моделі KV-21CT1K вартістю 405,00 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Внаслідок скоєної крадіжки потерпілій ОСОБА_2 заподіяно матеріальний збиток в розмірі вартості викраденого майна, на загальну суму 405,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, погодився з кваліфікацією вчиненого діяння та обставинами вчинення кримінального правопорушення і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеними вище обставинами вчинення кримінального правопорушення. Також пояснив, що увечері 20.02.2020, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вирішив залізти у будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , з метою вчинити крадіжку якогось майна. При цьому ОСОБА_1 було достеменно відомо, що в цьому будинку останні кілька років власники постійно не проживали. Він розбив скло на вікні та заліз всередину будинку, де побачив телевізор торгової марки «Sony», сірого кольору, який визначив як предмет свого злочинного посягання. Після цього ОСОБА_1 узяв телевізор у руки, відчинив зсередини будинку вхідні двері та покинув місце злочину разом з телевізором. Через кілька днів викрадений телевізор ОСОБА_1 продав за 60грн. мешканцю с. Гришине.

Потерпіла ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, а також зазначила, що матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_1 не має, покарання просила обрати на розсуд суду..

Враховуючи те, що усі учасники судового провадження не оспорюють та не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставин справи, і вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому злочині та погоджується з кваліфікацією вчиненого діяння, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення вимог КПК України, та з огляду на відсутність заперечень учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів у даному кримінальному провадженні.

Отже, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

Однак суд вважає, помилковою інкриміновану ОСОБА_1 кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину повторно.

Відповідно до Примітки 1 до ст.185 КК України у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

З довідки № 40-19032020/14042 про судимості вбачається, що ОСОБА_1 раніше засуджувався 06.07.2009 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.185, ч.1 ст.129 КК України до 6 місяців арешту і звільнений по відбуттю покарання 05.03.2010. Упродовж цієї судимості ОСОБА_1 вчинений новий злочин і він був засуджений 08.02.2011 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст.286 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, звільнений умовно -достроково 05.08.2013 на невідбутий строк 1 рік 13 днів. Тобто, судимість за вироком від 06.07.2009 була перервана, обчислювалася заново з 05.08.2013 упродовж одного року відповідно до п.5 ст.89 КК України, і фактично була погашена 05.08.2014. Також ОСОБА_1 був засуджений 06.05.2016 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.309 КК України до штрафу 850 грн., який був сплачений 03.06.2016 року і наразі ця судимість також погашена.

За таких обставин на момент вчинення ОСОБА_1 злочину від 20.02.2020 за ч.3 ст.185 КК України його усі його судимості були погашені в порядку ст.89 КК України, в тому числі і за вироком від 06.07.2009 Красноармійського міськрайонного суду Донецької області за ч.1 ст.185, ч.1 ст.129 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу, винну у вчиненні кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.185 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в порядку ст.89 КК України не судимий , не перебуває на обліку у лікаря-нарколога, згідно довідки лікаря-психіатра від 17.03.2020 страждає на органічний розлад особистості з епісиндромом з інтелектуально-мнестичним зниженням, внаслідок ЧМТ (2006р.), за місцем проживання характеризується негативно, зловживає спиртними напоями. Згідно з Висновком судово-психіатричного експерта № 286 від 28.04.2020 ОСОБА_1 в період відповідний інкримінованого правопорушенню, виявляв органічний розлад особистості з епісиндромом в анамнезі (рідкісні еквіваленти епіприступів) з інтелектуально-мнестичним зниженням, що не досягає ступеня недоумства; психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з шкідливими наслідками, синдром залежності. В період часу, відповідний інкримінованому правопорушенню, ОСОБА_1 не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними, підпадає під дію ст.20 КК України - обмежена осудність. В період часу, відповідний інкримінованому правопорушенню, ОСОБА_1 в стані тимчасового розладу психічної діяльності не перебував. В даний час ОСОБА_1 виявляє органічний розлад особистості з епісиндромом в анамнезі (рідкісні еквіваленти епіприступів) з інтелектуально-мнестичним зниженням, що не досягає ступеня недоумства; психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з шкідливими наслідками, синдром залежності. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України є: щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України відсутні.

Відповідно до досудової доповіді від 17.08.2020 року Покровського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області ОСОБА_1 має високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий ризик небезпеки для суспільства, а тому уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого, думки прокурора та потерпілого, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції частини статті, по якій кваліфіковані його дії, у виді позбавлення волі, але на строк ближче до мінімального строку.

Разом з цим, застосовуючи кримінальне покарання до обвинуваченого ОСОБА_1 у виді позбавлення волі, суд приходить до висновку, що враховуючи особу винного, його відношення до вчинення злочину, щире каяття, поведінку під час досудового розслідування та судового розгляду, існує можливість звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від призначеного судом покарання з випробуванням, в порядку вимог ст. 75 КК України, поклавши на обвинуваченого обов`язки, які передбачені ст. 76 КК України.

Також суд враховує, що ОСОБА_1 як в період відповідний інкримінованого правопорушенню, так і в даний час виявляє органічний розлад особистості з епісиндромом в анамнезі (рідкісні еквіваленти епіприступів) з інтелектуально-мнестичним зниженням, що не досягає ступеня недоумства; психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з шкідливими наслідками, синдром залежності. ОСОБА_1 не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними, і є обмежено осудною особою.

Відповідно до ч.2 ст. 20 КК України визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Отже, суд вважає за необхідне також застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , зважаючи на обмежену його осудність, примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов на заявлявся.

Процесуальні витрати на проведення судової експертизи у сумі 628,04 грн. підтверджуються довідкою Донецького НДЕКЦ МВС України та підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки, поклавши на нього передбачені ст.76 КК України обов`язки, а саме :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання обвинуваченого.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази, а саме: телевізор торгової марки «SONY» моделі KV-21CT1K - залишити потерпілій ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати у сумі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Варибрус В. А.