Рішення № 92386827, 23.10.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/6302/20

Провадження № 2/263/1766/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

23 жовтня 2020 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Налісної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 25 травня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за реєстраційним № 7147, вчинений 04 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18 січня 2019 року № 1848543 суму у розмірі 14 565,6 грн.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 04 квітня 2020 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 вчинений виконавчий напис № 7141 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №1848543 від 18 січня 2019 року, укладеним з ТОВ «Алекскредит». Стягнення заборгованості проводилося за період з 16 лютого 2019 року по 31 січня 2020 року. Позивачем не оспорюється факт отримання грошових коштів від ТОВ «Алекскредит», однак він посилається на те, що спірними є велика кількість фактів, що стосуються грошового зобов`язання та тексту кредитного договору. Пунктами кредитного договору 2.4.6 та 7.3 визначено, що договір має електронну форму, адже усі електронні документи, складені між кредитодавцем і позичальником (договори, додатки до них, заявки тощо) слід визнавати документами складеними в письмовій формі та підписані власноруч відповідно до законодавства України. ТОВ «Алекскредит» не надано жодної інформації про те, що договір між позивачем та ним дійсно укладений. Окрім посилання на особисті дані позивача у договорі кредитодавцем не підтверджено факту того, що ОСОБА_1 справді є клієнтом ТОВ «Алекскредит», пройшов реєстрацію в особистому кабінеті на сайті кредитодавця, підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором та того, що одноразовий ідентифікатор взагалі надавався позивачу. До того ж ТОВ «Алекскредит» не надало доказів того, що воно здійснало підписання договору, шляхом використання факсимільно відтворення аналогу підпису уповноваженої особи та відбитку печатки кредитодавця, а також доказів нарахування грошових коштів. ОСОБА_1 не ознайомлений з умовами цього договору. Відповідачем не подано нотаріусу усіх документів, які могли б підтвердити безспірність його вимог щодо боргу, а саме: недоведений належним чином факт укладення договору та не надані документи з розрахунком заборгованості. Також, на думку позивача, порушена вимога щодо обов`язку фінансової установи попередити позивача як боржника про наявність боргу, шляхом надіслання письмової вимоги про усунення порушень. У зв`язку із чим, керуючись положеннями ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Від представника позивача - адвоката Рєзніка В.В. - до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Треті особи у судове засідання повторно не з`явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Рух справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 29 липня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Витребувано у приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 документи, на підставі яких вчинений виконавчий напис за реєстраційним № 7147, вчинений 04 квітня 2020 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті указану цивільну справу.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 23 жовтня 2020 року вирішено провести заочний розгляд справи.

Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, та витребувані судом у порядку ч. 1 ст. 84 ЦПК України, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

18 січня 2019 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладений договір про надання кредиту № 1848546, відповідно до п. 1.4 якого сума кредиту складає 7 000 грн. Кредит надається у строк до 15 лютого 2019 року (включно) на 28 календарних днів (п. 1.9 договору). Пунктом 7.3 договору передбачено, що сторони підтверджують, що даний електронний договір та усі додатки до нього, додаткові угоди, правила мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені у письмовій формі (а. п. 23-25).

04 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 7147, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 18 січня 2019 року № 1848543, укладеним із ПАТ «Алекскредит», у розмірі 13 165,60 грн., а також плати за вчинення указаного виконавчого напису 1 400 грн. (а. п. 22).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 17 квітня 2020 року відкрито виконавче провадження № 61865539 щодо примусового виконання виконавчого напису від 04 квітня 2020 року № 7147, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 (а. п. 20).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 17 квітня 2020 року у межах виконавчого провадження № 61865539 накладений арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, відкритих у банківських установах, а також, які будуть відкриті після винесення указаної постанови, які належать боржнику ОСОБА_1 (а. п. 62).

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 14 липня 2020 року на підставі наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) від 15 травня 2020 року № 595/6 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_2 » нотаріальну діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупинено з 16 травня 2020 року до вирішення питання по суті, але не більше як на шість місяців. Згідно з відомостями Єдиного реєстру нотаріусів приватний нотаріус ОСОБА_2 тимчасово не діє.

У зв`язку з чим, враховуючи, що нотаріальну діяльність приватного нотаріуса ОСОБА_2 тимчасово зупинено, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі матеріалів, наявних у справі, без витребуваних у нотаріуса документів, на підставі яких вчинений оскаржуваний виконавчий напис, які на теперішній час на адресу суду так і не надійшли.

Мотиви суду.

За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку про те, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухваленій нею постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц із подібних правовідносин.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.».

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в заяві ПАТ КБ «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем.

Укладений між банком та позивачем кредитний договір, наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, оформлений в електронній формі та не посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

За таких обставин, необхідно дійти висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з квитанції про сплату судового збору, розмір судових витрат складає 840,80 грн. і такий у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

Вимогу позивача про стягнення судового збору на конкретний банківський рахунок судом не вирішуються, оскільки мають бути враховані під час виконання рішення у цій частині.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ЦК України, Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, ст. ст. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 04 квітня 2020 року № 7147, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» у розмірі 13 165,60 грн. та плати за вчинення виконавчого напису - 1 400 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення виготовлений 23 жовтня 2020 року.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», код ЄДРПОУ 41346335, адреса: вул. Якова Самарського, 12а, м. Дніпро, 49044;

Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2, адреса: АДРЕСА_2;

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, адреса: вул. Окопіної Раїси, 4а, оф. 71а, м. Київ, 02002.

Суддя О.М. Музика