Рішення № 92386289, 12.10.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3824/20

Провадження № 2/127/582/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2020 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Романюк Л.Ф.,

при секретарі Курутіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ Приватбанк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позов тим, що 02.10.2007 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н від 02.10.2007 року. Відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до п. 6.5 умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Згідно п. 6.7 умов та правил надання банківських послуг власник картки зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.

Відповідач умови кредитного договору належним чином не виконує, в зв`язку з чим станом на 30.11.2019 року утворилась заборгованість у сумі 235104,94 грн., з яких: 4075,73 грн. - заборгованість за кредитом, 227033,32 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3995,89 грн. - заборгованість за пенею.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в сумі 4075,73 грн. та 135 868, 60 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом з 02.10.2007 року по 29.04.2019 року, а разом 139944, 33 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.

06.07.2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої п.1.1.7.31 умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років. Крім того, нарахування банком відсотків після закінчення строку виконання зобов`язання є цілком законним та повністю узгоджується з Умовами надання споживчого кредиту та не суперечить положенням постанови Великої палати Верховного суду по справі № 444/9519/12 та ч.2 ст. 625 ЦК України.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заперечувала, щодо задоволення позовних вимог, просила суд застосувати строки позовної давності.

16.06.2020 року представником відповідача ОСОБА_2 надано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідно до п. 5.4 Умов та правил надання банківських послуг, встановлено, що строк погашення кредиту в повному обсязі - не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці. На картці, що була видана відповідачці № НОМЕР_1 вказано термін дії до 09/15, тобто строк дії картки до вересня 2015 року. Оскільки з 01.10.2015 року банк не звертався до суду за захистом свого порушеного права, то на даний час сплив строк позовної давності за даними вимогами.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних в справі доказів.

Судом встановлено, що 02.10.2007 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н від 02.10.2007 року. Відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.10)

Відповідно до довідки, наданої АТ КБ «Приватбанк», між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н за яким було надано картку № НОМЕР_1 , 02.10.2007 року встановлено кредитний ліміт в сумі 5000,00 грн., 15.01.2020 року кредитний ліміт змінено до 0,00 грн.(а.с.90).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 02.10.2007 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк» станом на 30.11.2019 року становить 235104,94 грн., з яких: 4075,73 грн. - заборгованість за кредитом, 227033,32 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3995,89 грн. - заборгованість за пенею (а.с.51-56).

З банківської виписки по картрахунку позичальника ОСОБА_1 судом встановлено, що банк встановив позичальнику кредитний ліміт, а остання користувалась кредитною карткою та коштами на ній. Користування карткою відбулось 17.05.2016 року, ОСОБА_1 здійснила поповнення карткового рахунку на суму 508, 00 грн.(а.с. 135-142).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, зроблений при розгляді 06.11.2013 року справи №6-116 цс 13 . згідно ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Статтями 256, 257, 258 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - в один рік. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (частини 1 і 5 ст.261 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно п. 3.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід`ємною частиною договору, строк дії картки вказаний на лицьовій стороні карти (місяць і рік). Карта діє до останнього календарного дня вказаного місяця.

Згідно з п.3.1.3. розділу ІІ Умов та правил надання банківських послуг, які є невід`ємною частиною договору, після закінчення строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту карти з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не надійшла письмова заява держателя про закриття карткового рахунку, а також при умові наявності грошових коштів на картрахунку для оплати послуг по виконанню розрахункових операцій по картрахунку (в передостанній день місяця закінчення строку дії) і при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором.

На кредитній картці № НОМЕР_1 виданій на ім`я ОСОБА_1 , вказано строк її дії, а саме до 09/15 (а.с.121 розворот).

Відповідно до п. 5.4 Умов та правил надання банківських послуг, встановлено, що строк погашення кредиту в повному обсязі - не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці (а.с.63).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 19.03.2014 року у справі № 614цс14, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Зокрема, з фотокопії картки № НОМЕР_1 виданій на ім`я ОСОБА_1 , вказано строк її дії, а саме до 09/15 (а.с.121 розворот).

З наданої позивачем банківської виписки по картрахунку позичальника ОСОБА_1 за період з 01.01.1999 по 16.06.2020 року (а.с.135-142) вбачається, що останнє користування відповідачем карткою відбулось 17.05.2016 року.

Інші операції, які вказані в даній виписці, свідчать лише про нарахування процентів та пені, тобто про самостійні дії банку, які не залежали від волі позичальника і не можуть підтверджувати користування карткою саме відповідачем ОСОБА_1 .

Суд враховує, що доказів того, що банк видавав позичальнику ОСОБА_1 нову картку з новим строком дії, як це передбачено п. 3.1 Умов та правил надання банківських послуг, не надано.

Звернувшись до суду 14.02.2020 р., позивачем було пропущено строк давності, передбачений ст.ст. 257,258 ЦК України.

Суд відхиляє твердження позивача про те, що відповідно до п.1.1.7.31 умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років.

Згідно з п.3.1.3. розділу ІІ Умов та правил надання банківських послуг, які є невід`ємною частиною договору, після закінчення строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту карти з новим строком дії). Доказів надання ОСОБА_1 картки з новим строком дії - суду не надано.

Слід зазначити, що правовим висновком Великої Палати Верховного Суду України (постанова від 03.07.2019, справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19) визначено, що: «роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Докази того, що ОСОБА_1 ознайомлена з п.1.1.7.31 умов договору, відповідно до якого, строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років, суду не надані.

Таким чином позивачем не було доведено факт пролонгації договору №б/н від 02.10.2007 року шляхом перевипуску картки № НОМЕР_1 , а відповідно факту переривання строку давності звернення до суду.

Відповідно до ст.12 ч.3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень тощо.

Згідно ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором і відповідачем заявлено про застосування позовної давності, суд прийшов до висновку про відмову банку у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 256-258, 261, 267, 526, 527, 530, 610, 611, 629, 1048, 1050 ЦК України, ст. ст. 2, 10-13, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 21.10.2020 року.

Суддя: