Рішення № 92384791, 20.10.2020, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

20 жовтня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/553/20 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.;

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №927/553/20

за позовом: Фізичної особи - підприємця Обловатного Валерія Миколайовича,

АДРЕСА_1 ;

до відповідача 1: Комунального підприємства «Чернігівводоканал»

Чернігівської міської ради,

вул. Жабинського, 15, м. Чернігів, 14017;

до відповідача 2: Акціонерного товариства «Чернігівобленерго»,

вул. Гонча, 40, м. Чернігів,14000

про відшкодування 8 960,00 грн шкоди;

за участю:

представника позивача: Воронецької Н.А., дов. № 2039 від 17.07.2020,

представника відповідача 1: Беловцевої О.М., посв. № 000450 від 21.09.2018. адвокат, представника відповідача 2: не з`явився;

Позивач - Фізична особа - підприємець Обловатний Валерій Миколайович звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради, Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про солідарне стягнення 8 960,00 грн шкоди, у тому числі 6 960 грн майнової шкоди та 2 000 грн моральної шкоди.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2020 відкрито провадження у справі № 927/553/20 за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу та КП «Чернігівводоканал» строки для подання відзиву на позов, заперечень на відзив.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.08.2020 до участі у справі залучено Акціонерне товариство «Чернігівобленерго» в якості співвідповідача (відповідача 2), встановлено відповідачу 2 строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив.

У судовому засіданні 13.08.2020 суд, на підставі ч.4 ст. 48 ГПК України, задовольнив клопотання АТ «Чернігівобленерго» та розпочав розгляд справи по суті спочатку, розгляд справи по суті призначено на 29.09.2020.

У судових засіданнях оголошувалась перерва до 12.10.2020 та до 20.10.2020.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

У зв`язку з відсутністю представників сторін після виходу суду з нарадчої кімнати 20.10.2020 підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з залученням до участі у справі співвідповідача - АТ «Чернігівобленерго» та заявленням останнім клопотання про розгляд справи спочатку, розгляд справи по суті розпочато з 13.08.2020.

Таким чином, строк розгляду справи по суті становить до 12.10.2020.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Таким чином, у зв`язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, з метою повного, об`єктивного, всебічного розгляду справи, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, а також зважаючи на те, що позивачем заявлялось клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу на подання додаткових пояснень стосовно заперечень відповідача 2, рішення ухвалено 20.10.2020.

Позиції учасників справи. Заяви та клопотання учасників справи.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок протиправних дій КП «Чернігівводоканал» та бездіяльності, яка заключалась у нездійсненні контролю Акціонерним товариством «Чернігівобленерго» за діями Відповідача-1, а саме: порушення вимог Правил охорони електричних мереж під час проведення земляних робіт в районі АДРЕСА_2, 30.01.2020, призвели до того, що під час розкопок був розірваний підземний кабель живлення 0,4 кВт і відповідно знеструмлені приміщення по АДРЕСА_2, зупинена господарська діяльність на належних ФОП Обловатному В.М. об`єктах, чим завдані збитки (майнова шкода) на суму 6 960 грн, що складаються з фактичних матеріальних витрат на ремонтні роботи з відновлення пошкодженого кабелю електроживлення.

Крім того, внаслідок протиправних дій Відповідачів фізичній особі - підприємцю Обловантому В.М. була завдана моральна шкода, яку позивач оцінює у 2 000 грн.

Завдана шкода підлягає відшкодуванню Відповідачами позивачу на підставі ст. 1166 ЦК України.

14.07.2020 від Відповідача-1 надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем прокладено кабель з порушенням Правил улаштування електроустановок та Технічних умов приєднання до електричних мереж ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» Чернігівських міських електричних мереж №ЧН-306/208 від 17.09.2008, що видані позивачу, а саме: кабельна лінія Позивача не була помічена сигнальною стрічкою; при пересіканні інженерних комунікацій проектований кабель Позивача мав би бути заключений у відрізки азбоцементної труби д.100 мм довжиною по 3 м; кабельна лінія Позивача залягала від поверхні землі на 0,1 м, а мала бути на відстані 0,7 м, як зазначено в п.2 Загальних вказівок Технічних умов.

Крім того Відповідач-1 зазначає, що розмір збитків визначений за відсутності незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки, як то передбачено Законом №2658.

Відзив на позов прийнято судом до розгляду.

04.08.2020 позивачем подана відповідь на відзив, відповідно до якої останній проти доводів Відповідача-1 заперечив.

Позивач зазначає, що Відповідач -1 при проведенні робіт порушив п. 6,7,8,10,11,15 Умов проведення робіт у межах охоронних зон, що є Додатком до Правил охорони електричних мереж, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997, а саме: КП «Чернігівовдоканал» не надіслало телеграму в усі організації, які мають суміжні з місцем аварії кабельні комунікації, про необхідність прибуття їх представників; розпочало земляні роботи не перевіривши шурфування за усією довжиною кабельних ліній, не встановивши показчики робіт, без тимчасового огородження, не уточнивши трасу кабельних ліній; проводило роботу не вручну до прибуття представника енергопідприємства, а застосувало землерийну спецтехніку (екскаватор), що заборонено при таких роботах; розпочало роботи за допомогою спецтехніки, не позначивши траси кабелів показчиками проведення земляних робіт; робітників не проінструктували щодо порядку виконання земляних робіт вручну і механізованим способом також не попередив про небезпеку ураження електричним струмом і відповідальність за пошкодження ліній електропередачі; не повідомив найближчу організацію, якій могли належать кабельні лінії, або місцеві органи виконавчої влади; не отримав письмовий дозвіл від енергопідприємства на проведення аварійних робіт.

Крім того, позивач зазначає, що додані до відзиву на позов документи не можна вважати належними та допустимими доказами, оскільки вони не оформлені неналежним чином.

Так позивач ставить під сумнів «Копію журналу реєстрації», «Лист вызова представителей при аварийных раскопках на водопроводной сети».

Копія дозволу № 38, виданого КП «Зеленбуд» на роботи з ремонту водопроводу з 30.01.2020 по 08.02.2020 взагалі ставить під сумнів невідкладність проведення земляних робіт: чи це були планові роботи, чи аварійні.

Твердження Відповідача-1 щодо допущених порушень при прокладанні кабельної траси є голослівними, не підтверджені жодними доказами та спростовуються наданими разом з позовною заявою витягом із робочого проекту, Договором № 306/2008, додатком до нього - технічними умовами приєднання до електричних мереж.

Щодо заперечення Відповідача-1 стосовно підтвердження розміру збитків позивач зазначає наступне: звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається лише про можливу, а не кінцеву суму витрат.

Фактично проведені витрати на відновлення пошкодженого майна підтверджуються документами про оплату таких витрат, договором № 008 від 30.01.2020, рахунком від 04.02.2020, актом виконаних робіт від 04.02.2020 та прибутковим касовим ордером від 14.02.2020.

Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду (з урахуванням заявленого відповідачем клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відповіді на відзив).

28.08.2020 Відповідачем - 2 подано відзив на позов.

Відповідно до поданого відзиву Відповідач-2 проти позовних вимог про солідарне стягнення шкоди заперечив на підставі слідуючого:

АТ «Чернігівобленерго» зазначило, що кабельна лінія напругою 0,4 кВ, що об`єднує об`єкти нерухомості позивача за адресою АДРЕСА_2 з точкою приєднання ТП-398, не є власністю АТ «Чернігівобленерго» та не знаходиться на його балансі; Товариство не здійснює бездоговірну експлуатацію та ремонт обладнання, що не є його власністю, та не несе відповідальність за пошкодження цього майна, яке виникло не з вини Товариства.

30.01.2020 КП «Чернігівводоканал» надіслало телефонограму до Чернігівських міських електричних мереж про необхідність прибуття їх представника на місце аварії водопровідної мережі біля будинку по вул. Пухова.105.

Після прибуття на місце аварії представником Чернігівських електричних мереж було оформлено письмовий дозвіл на виконання земляних робіт в охоронній зоні кабельних ліній електропередачі, які обліковуються на балансі Товариства, а саме: КЛ-10 кВ ТП-386-ТП-398, КЛ-10 кВ ТП-305-ТП-388, КЛ-10 кВ ТП -100-ТП-326.

На балансі Товариства кабельна лінія 0,4 кВ від ТП-398 до магазину по АДРЕСА_2 не обліковується, так як межа балансової належності і експлуатаційної відповідальності між АТ «Чернігівобленерго» та ФОП Обловатним В.М. встановлена на наконечниках кабельної лінії живлення РУ 0,4 кВ ТП-398, що підтверджується додатком № 2.1 до Договору про постачання електроенергії № 2976 від 22.08.2007 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності».

Крім того, Відповідач 2 зазначає, що відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі - ПТЕЕС) перелік ліній електропередавання, устаткування, пристроїв РЗАіТ, ПА, ЗДКТ, що знаходяться в оперативному віданні оперативних працівників споживача, узгоджується з електропередавальною організацією (основним споживачем або електростанцією) та затверджується особою, відповідальною за електрогосподарство, і є невід`ємним додатком до положення про порядок взаємовідносин з оперативними працівниками електропередавальної організації.

Відповідач 2 також зазначає, що після введення в експлуатацію підземної кабельної лінії, позивач повинен був звернутися до АТ «Чернігівобленерго» та надати перелік ліній електропередавання, які знаходяться в його оперативному керуванні або в оперативному віданні.

Станом на 28.07.2020 позивач не звертався до АТ «Чернігівобленерго» з вищевказаним переліком, не надав наказ на відповідального за електрогосподарство та взагалі не надав інформації щодо наявності у нього жодної підземної кабельної лінії за адресою: АДРЕСА_2 у м. Чернігові. Договір на обслуговування вищевказаної абонентської лінії між позивачем та відповідачем 2 не укладався.

Виходячи з викладеного, Відповідач -2 просить відмовити в позовних вимогах в повному обсязі.

Відзив на позов прийнято судом до розгляду.

07.09.2020 позивачем подано відповідь на відзив АТ «Чернігівобленерго», відповідно до якого останній зазначає, що доводи АТ «Чернігівобленерго» не відповідають закону та фактичним обставинам справи.

Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду.

09.10.2020 Відповідачем-2 надіслано на адресу суду додаткові пояснення по справі №927/553/20.

Відповідно до поданих пояснень Відповідач 2 зазначив наступне:

Щодо тверджень позивача про необхідність надання письмового дозволу енергопідприємства при проведенні земляних робіт у межах охоронних зон кабельних ліній, то відповідно до п.5 Правил охорони електромереж (далі - ПОЕ) охоронні зони електричних мереж встановлюються, зокрема: уздовж підземних кабельних ліній електропередачі-у вигляді земельної ділянки, обмеженою вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра; уздовж підземних кабельних ліній до 1кВ, прокладених у містах під тротуарами, у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами від крайніх кабелів на відстань 0,6 метра у напрямку будинків і споруд та на відстань 1 метра у напряму проїзної частини вулиці тощо.

Позивач жодним належним доказом не довів своє твердження, що проведення земляних робіт по АДРЕСА_2 та «прорив» кабелю відбувся у охоронній зоні електричних мереж. Крім того, позивачем не доведено та не підтверджено місце прориву кабельної лінії.

Відповідач 2 наголошує на тому, що між АТ «Чернігівобленерго» та ФОП Обловатним В.М. договір на обслуговування його кабельної лінії не укладався; кабельна лінія, яка була прокладена позивачем є його власністю та не перебуває ні у віданні, ні на балансі АТ «Чернігівобленерго».

Крім того, відповідно до п. 2.6. Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів перелік ліній електропередавання, що знаходяться в оперативному керуванні або в оперативному віданні оперативних працівників споживача, узгоджується з електропередавальною організацією та затверджуються особою, відповідальною за електрогосподарство і є невід`ємним додатком до положення про порядок взаємовідносин з оперативними працівниками електропередавальної організації. Позивач не узгоджував з АТ «Чернігівобленерго» переліку своїх ліній.

Відповідно до СОУ-Н ЕЕ 20.402:2007 (чинними на час прокладення кабельної лінії), після будівництва кабельна лінія повинна проходити її прийняття в експлуатацію; замовник надає державній приймальній комісії геодезичну систему фактичного розташування інженерних мереж, яку передають у місцеві органи інспекції державного архітектурного контролю.

Крім того, відповідно до п. 2.22 ПТЕЕС споживач, що експлуатує електричні мережі, повинен не рідше одного разу на рік оповіщати організації і населення району, де проходять кабельні траси, про порядок виконання земляних робіт поблизу цих трас.

Відповідач 2 також зазначає про відсутність належних доказів понесення позивачем витрат на відновлення кабельної лінії.

Додаткові пояснення долучені судом до матеріалів справи та прийняті судом до розгляду.

Заявлене у судовому засіданні 12.10.2020 усне клопотання представника Позивача про витребування у Відповідача-2 копій укладених між Позивачем та Відповідачем-2 всіх договорів судом відхилено як не обґрунтоване.

20.10.2020 позивачем надано клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме: Додатку № 5 до договору № 2976, рахунків № 2976_10_2012 від 16.10.2012, № 2976_11_2012 від 16.11.2012, № 2976_12_2012 від 16.12.2012, № 2976_05_2013 від 16.05.2013.

Клопотання не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано достатнього обґрунтування неможливості їх подання у встановлені процесуальним законом строки.

20.10.2020 позивачем подані додаткові пояснення, відповідно до яких останній зазначає, що достатньою обставиною, що підтверджує виконання ФОП Обловатним В.М. усіх Технічних умов підключення електроустановки до електричних мереж АТ «Чернігівобленерго», законності та правомірності таких дій є фактичне приєднання та підключення такої електроустановки та подальше постачання електричної енергії до ТП-398.

Крім того, позивач посилається на те, що у АТ «Чернігівобленерго» була в наявності вся проектна документація по об`єкту, у т.ч. і схема кабельної лінії.

Згідно з п. 4.1. Правил допуском на підключення електроустановки зовнішнього електрозабезпечення об`єкта замовника є прийняття цієї електроустановки в експлуатацію, технічний огляд і перевірка електропередавальною організацією електроустановок замовника від межі балансової належності до вузла обліку включно.

З урахуванням процедури підключення, передбаченої Правилами, факт підключення електроустановки до міських електромереж підтверджує обізнаність відповідача АТ «Чернігівобленерго» із проектною документацією та схемою прокладення кабельної лінії. Розташування електроустановки Позивача від будинку по АДРЕСА_2 до ТП-398.

Додаткові пояснення долучені до матеріалів справи та прийняті судом до розгляду.

Усне клопотання представника Позивача про витребування у Відповідача-2 всіх укладених договорів з Додатками судом залишено без задоволення, оскільки заявлено з пропуском строку, визначеного ГПК України. Крім того, Позивач не довів наявність причин неможливості самостійного отримання доказу, оскільки, як зазначено у відповіді Відповідача-2 від 13.03.2020, останній повідомив Позивача про можливість отримання паперової форми договору за адресою: м.Чернігів, проспект Перемоги, 126.

Будь яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.

Враховуючи предмет та підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: наявність правових підстав (порушеного права) для звернення позивача з позовом до суду, обґрунтованість заявлених вимог саме до Відповідача 1 та Відповідача 2, наявність факту заподіяння шкоди (пошкодження кабелю), встановлення неправомірності дій відповідачів, причинний зв`язок між протиправними діями відповідача та завданою шкодою, наявність вини Відповідача, обґрунтованість заявленого розміру шкоди.

Позивачем на підтвердження своїх вимог надано:

- фотокопії фіксування події,

- копію договору на виконання робіт № 008 від 30.01.2020

- копія акту виконаних робіт;

- копію рахунку-фактури,

- копію прибуткового ордера,

- копію претензії (вимоги) про відшкодування шкоди з доказами відправлення,

- копію договору про приєднання до електричних мереж № 396/2008 від 17.09.2008 з додатками,

- заяви свідків.

Відповідачем -1 на підтвердження своїх заперечень надано:

- відзив на позов;

- дозвіл КП «Зеленбуд» за №38 від 30.01.2020 для проведення КП «Чернігівводоканал» робіт по ремонту водопроводу.

- копію журналу реєстрації,

- копію листа-виклику представників,

Відповідачем - 2 на підтвердження своїх заперечень надано:

- відзив на позов,

- копію витягу з Журналу реєстрації аварійних викликів,

- копію дозволу № 33 від 30.01.2020,

- копію листа-виклику представників,

- копію додатку № 2.1 до Договору про постачання електроенергії № 2976 від 22.08.2007 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності».

Обставини справи встановлені судом. Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

30.01.2020 Комунальним підприємством «Зеленбуд» Чернігівської міської ради надано дозвіл № 38 Комунальному підприємству «Чернігівовдоканал» на проведення ремонту водопроводу за адресою: м. Чернігів, вул. Пухова,105. Строк дії дозволу з 30.01.2020 до 08.02.2020.

Як зазначає позивач 30.01.2020 під час проведення технічних робіт працівники КП «Чернігівовдоканал» розірвали підземний кабель та пошкодили підземну кабельну лінію живлення напругою 0,4 кВ, що об`єднує об`єкти нерухомості за адресою: АДРЕСА_2, у місті Чернігові, з точкою приєднання (ТП)-398 до Чернігівських міських електромереж та забезпечує відповідне електропостачання.

АТ «Чернігівобленерго» було надано дозвіл/погодження КП «Чернігівводоканал» на проведення аварійних робіт, у т.ч. 30.01.2020 за адресою: м. Чернігів, вул. Пухова,105.

Як зазначає позивач у позовній заяві, АТ «Чернігівобленерго» не врахувало та не надало інформацію КП «Чернігівводоканал» про наявність підземної кабельної лінії електропостачання, прокладеної від будинку АДРЕСА_2 до Точки приєднання-398 до міських електричних мереж, що проходить уздовж будинків АДРЕСА_2 та не здійснювало контроль за земляними роботами, які проводив Відповідач-1.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що внаслідок таких дій працівників КП «Чернігівводоканал» були знеструмлені об`єкти нерухомості по АДРЕСА_2, а саме: нежитлові приміщення перукарень (приміщення 1, загальною площею 46,4 кв. м і приміщення 2 загальною площею 33,3 кв.м), які належать на праві власності Обловатному Валерію Миколайовичу , що підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 167143559 і № 167146660 від 20.05.2019.

Зазначені об`єкти нерухомості використовуються Обловатним В.М. як суб`єктом господарської діяльності - фізичною особою - підприємцем Обловатним В.М. для надання послуг перукарнями та салонами краси, що є основним видом діяльності, а також для інших видів підприємницької діяльності.

Знеструмлення вказаних приміщень призвело до неможливості подальшого їх використання за цільовим призначенням, господарська діяльність на цих об`єктах була зупинена.

30.01.2020 між Фізичною особою - підприємцем Обловатним В.М. (далі - Замовник) та Фізичною особою - підприємцем Живковичем Т.Х. (далі - Виконавець) укладено договір №008 на виконання робіт, відповідно до якого Виконавець зобов`язувався за завданням замовника виконати такі роботи: ремонтні роботи кабельної лінії напругою 0,4 кВ, в АДРЕСА_2 перевірка кабельної лінії за допомогою електротехнічної лабораторії (п.п.1.1.1.,1.1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна договору визначена згідно договірної ціни, погоджена сторонами і складає 6900,00 грн.

04.02.2020 між ФОП Обловатним В.М. та ФОП Живковичем Т.Х. підписано акт виконаних робіт № АК-007 від 04.02.2020, відповідно до якого Виконавцем виконані наступні роботи: монтаж муфти кабельної з`єднувальної 0,4кВ з матеріалами, риттям котловану під муфту, зворотною засипкою та послугами ЕТЛ. Загальна вартість робіт склала 6 960 грн.

Відповідно до квитанції прибуткового касового ордера №6 від 14.02.2020 ФОП Обловатним В.М. сплачено 6 960 грн, підстава платежу: акт виконаних робіт від 04.02.2020 № АК-0007.

18.02.2020 ФОП Обловатний В.М. звернувся до КП «Чернігівовдоканал» з претензією про відшкодування збитків в сумі 6 960 грн.

Претензія направлена позивачем рекомендованим листом № 1403502283996 від 18.02.2020.

КП «Чернігівовдоканал» отримав претензію 19.02.2020.

Листом № 04-021/825 від 17.03.2020 КП «Чернігівовдоканал» повідомив ФОП Обловатного В.М. про те, що претензія від 18.02.2020 розглянута. Підстав на оплату визначеної суми не вбачається.

Відповідно до частин 2, 3 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

За змістом частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до статті 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Отже, особи вважаються такими, що спільно завдали шкоди, якщо вони завдали неподільну шкоду взаємопов`язаним сукупними діями або діями з єдністю наміру. Солідарний характер відповідальності осіб, що спільно завдали шкоди, пояснюється неподільністю результату їх шкідливих діянь та необхідністю створення умов для відновлення порушених прав потерпілого.

Відповідальність осіб, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, будується з врахуванням загальних положень ст. 543 ЦК України, тобто кредитор (потерпілий) має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників (завдавачів шкоди) разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний в повному обсязі.

Сторони не заперечують факт пошкодження 30.01.2020 працівниками Відповідача -1 кабельної лінії.

З пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що у приміщенні за адресою по АДРЕСА_2 30.01.2020 між 10-00 та 11-00 першої половини дня зникла електроенергія.

Відповідачі повністю заперечують свою вину.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

За приписами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

Зобов`язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, належать до позадоговірних зобов`язань. Ці правовідносини регулюються Главою 82 "Відшкодування шкоди" ЦК України.

Відповідно до ст.1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У статті 1166 ЦК міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за завдану шкоду та підстави її виникнення. Так, для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) шкоди та її розміру;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Разом з тим, Відповідач-1 заперечує проти наявності його вини та зазначає про вину потерпілого - Позивача в прокладенні кабелів з порушенням вимог законодавства та технічної документації.

Враховуючи, що позовна вимога полягає у відшкодуванні шкоди, завданій пошкодженням абонентської кабельної лінії живлення, до спірних правовідносин підлягають застосуванню Правила охорони електричних мереж, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 за N 209 (далі - Правила №209 ), додатком до яких є Умови проведення робіт у межах охоронних зон електричних мереж та Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, що затверджені наказом Міністерством палива та енергетики від 25.07.2006 за N 258.

Так, електричними мережами, які підлягають охороні згідно з Правилами №209, вважаються трансформаторні підстанції, розподільні пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні і підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, які до них належать.

Для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки здійснюються такі заходи: відводяться земельні ділянки; встановлюються охоронні зони; визначаються мінімально допустимі відстані.

Позивач зазначає, що він є власником пошкодженої кабельної лінії, що була прокладена відповідно до Технічної документації, що є невід`ємним додатком до Договору №306/2008 приєднання до електричних мереж від 17.09.2008 і в якій передбачено прокладення кабельної лінії живлення 0,4 кВ розрахункового перерізу від ТП-398 до приміщення магазину ФОП Обловатного В.М., за адресою АДРЕСА_2 згідно з проектом. Проте, Відповідач-1, в порушення п.15 Умов проведення робіт у межах охоронних зон, застосовував у охоронній зоні, де прокладена абонентська кабельна лінія Позивача землерийну техніку, а представник Відповідача-2 не здійснював контроль за проведенням робіт, що призвело до пошкодження кабелю Позивача.

Правила №209 передбачають наступне.

Роботи в охоронних зонах виконуються відповідно до Умов проведення робіт у межах охоронних зон електричних мереж згідно з додатком до цих Правил (п.10 Правил).

У пункті 15 Умов проведення робіт у межах охоронних зон зазначено: забороняється застосування машин і механізмів ударної дії ближче 5 метрів від траси кабелів, а землерийних машин - у межах охоронної зони кабельних ліній.

Застосування землерийних машин у межах охоронної зони дозволяється лише під час розкопування, яке проводить персонал енергопідприємства. Під час розкопування безпосередньо над кабелем використання землерийних машин та інструментів ударної дії, у тому числі лома і кайла, допускається лише на глибину, за якою до кабелю або захисного покриття залишається шар ґрунту не менше 0,3 метра. Подальше виймання ґрунту повинно проводитися вручну лопатами.

Відповідач-1 та Відповідач-2 зазначають, що представник Відповідача-2 прибув на місце проведення Відповідачем-1 аварійних робіт, після чого було оформлено письмовий дозвіл на виконання земляних робіт в охоронній зоні кабельних ліній електропередач, які обліковувались на балансі Відповідача-2, а саме КЛ-10 кВ ТП-386-ТП-398, КЛ-10 кВ ТП-305-ТП-388, КЛ-10 кВ ТП -100-ТП-326.

Крім того, будь-які відомості про знаходження кабельної лінії Позивача в місці проведення аварійних робіт як у Відповідача-1 так і Відповідача-2 були відсутні.

Оскільки у Відповідачів була відсутня будь-яка інформація щодо знаходження в місці аварії водопроводу кабельної лінії Позивача, а відтак Відповідач-1, з врахуванням пункту 15 Умов проведення робіт у межах охоронної зони, міг використовувати землерийну техніку, але не глибше ніж на глибину, за якою до кабелю або захисного покриття залишається шар ґрунту не менше 0,3 метра.

Отже, Відповідач -1 діяв в межах повноважень та в порядку визначеному Законодавством.

Що стосується доводів Позивача про обізнаність Відповідача-2 щодо підземної кабельної лінії, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Правил № 258, Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі - Правила 258) установлюють основні організаційні й технічні вимоги до експлуатації електроустановок та електрообладнання (далі - електроустановки) споживачів. Правила поширюються на діючі електроустановки напругою до 150 кВ включно, які належать споживачам електричної енергії, незалежно від форм власності та відомчої належності, а також на електроустановки населення напругою понад 1000 В.

Відповідно до пункту 6.2.2, 6.2.3 Правил №258, при здачі в експлуатацію кабельної лінії напругою до 1000 повинні бути оформлені і передані замовнику: кабельний журнал, відкоригований проект ліній, акти, протоколи випробувань та вимірювань. Кожна КЛ повинна мати паспорт з документацією, зазначеною в пункті 6.2.2, диспетчерський номер та назву.

Докази введення в експлуатацію кабельної лінії Позивача в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні технічні умови приєднання до електричних мереж ВАТ ЕК «Чернігівобленерго», що є Додатком до Договору №306/2008 про приєднання до електричних мереж від 17.09.2008 та робочий проект, відповідно до яких визначено, що кабельна лінія АВБбШв-4Х16мм2 від ТП-398 до проектованого магазину повинна пролягати в траншеї на глибині 0,7м від поверхні землі і в разі пересікання інженерних комунікацій проектований кабель повинен бути заключний в відрізки азбоцементної труби д.100мм довжиною по 3м. Визначено мінімальні відстані при прокладанні електрокабелю від водопроводу, а саме 1 м паралельно та 0,5 м під час перетину (а.с.42).

Крім того, на плані-схемі до Робочого проекту також визначено місце, глибина прокладення траншеї та зазначено про прокладання кабелю в азбоцементній трубі.

В матеріалах справи на підтвердження пошкодження кабелю наявний лише фотоматеріал з місця проведення земляних робіт (аркуш справи 19).

Представник позивача не зміг вказати точне місце пошкодження кабельної лінії на плані-схемі робочого проекту прокладення кабелю.

Враховуючи технічну документацію, надану Позивачем, де зазначено про 0,7 м глибини пролягання кабелю в азбоцементній трубі д.100мм та порівнюючи з фотоматеріалом, (а.с.19) суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено, що на фотоматеріалі зображений саме кабель, який є власністю Позивача та був прокладений відповідно до наданих технічних умов.

Будь-яких інших доказів на підставі яких було б можливим ідентифікувати кабельну лінію АВБбШв-4Х16мм2, що належить Позивачу, місце її пошкодження, розмір шкоди, зокрема, таких як дефектний акт з зазначенням схеми на місцевості, підписаний представниками сторін, тощо суду не надано.

Крім того, як вбачається з технічної документації, наданої позивачем, кабелі повинні були прокладатись під землею в азбестово-цементній трубі діаметром 100мм та на відстані мінімум 1 метра (паралельно) та 0,5 метра при перетині водопроводу.

В матеріалах справи відсутні докази пошкодження саме кабелю в азбестово-цементній трубі.

Виходячи з викладеного, з наявних матеріалів справи не можливо встановити, що Відповідачем -1 була пошкоджена саме кабельна лінія Позивача АВБбШв-4Х16мм2.

Крім того, технічні умови приєднання до електричних мереж ВАТ ЕК «Чернігівобленерго» визначали такі Додаткові вимоги: плани траси ЛЕП -0,4 кВ погодити з усіма зацікавленими організаціями, землевласниками, землекористувачами та ЧнМЕМ.

Докази того, що Позивач погодив план траси з Відповідачем-1 в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.2.22 Правил №258 споживач, що експлуатує електричні мережі повинен не рідше одного разу на рік оповіщати організації і населення району, де проходять кабельні траси, про порядок виконання земляних робіт поблизу цих трас.

Докази повідомлення Відповідачів про проходження зазначених трас на протязі 2008-2020 років в матеріалах справи також відсутні.

Отже, отримавши погодження для проведення ремонтних робіт з Комунальним підприємством «Зеленбуд» та погодивши схеми та місця пролягання кабелів, що належать Відповідачу-2, а разом з цим і відповідних охоронних зон, суд дійшов висновку, що Відповідачу-1 було не відомо про кабель, що пролягав у місці здійснення землерийний робіт, а саме по вул.Пухова,105.

Суд також звертає увагу, що частина 2 пункту 15 Умов дозволяє застосування землерийних машин у межах охоронної зони лише під час розкопування на глибину, за якою до кабелю або захисного покриття залишається шар ґрунту не менше 0,3 метра. Подальше виймання ґрунту повинно проводитися вручну лопатами.

Отже, доводи Позивача щодо заборони застосовувати землерийну техніку Відповідачем -1 не заслуговують на увагу.

Суд критично оцінує доводи Позивача з приводу того, що Відповідач-2 знав про наявність кабельної лінії, оскільки затверджував технічні умови та робочий проект, а також не міг без введення в експлуатацію здійснити підключення Позивача до ТП-398

Так, не є можливим ідентифікувати пошкоджений кабель з абонентським кабелем Позивача, який повинен бути прокладений відповідно до погодженого проекту, узгодження проекту не є беззаперечним доказом прокладення кабелю та введення кабельної лінії в експлуатацію. І разом з цим відсутні докази, що підтверджують обізнаність (повідомлення) Відповідача-2 про наявність кабелю в місці проведення ремонтних робіт Відповідачем-1.

Крім того, суд вважає не доцільним встановлення обставин щодо виду проведення робіт (аварійний чи ремонтних), оскільки вказана обставина не може вплинути на факт відсутності відомостей у Відповідачів щодо кабельної лінії, що була пошкоджена.

Виходячи з викладеного, Позивачем не доведено, що Відповідачам було відомо про кабельну лінію, що була пошкоджена під час проведення ремонтних робіт і разом з тим вчинено дії в порушення чинного законодавства, а відтак не доведено наявність протиправної поведінки Відповідачів, що виключає можливість застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування майнової шкоди в сумі 6 900 грн.

Щодо стягнення 2 000 грн моральної шкоди, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода, яка відшкодовується винною особою, може полягати:

- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

Обставини, які підлягають з`ясуванню і доведенню це:

1) наявність моральної шкоди;

2) протиправність діяння її заподіювача;

3) наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача;

4) наявність вини останнього в заподіянні шкоди.

У позовній заяві як на підставу для стягнення моральної шкоди позивач посилається на те, що протиправні дії відповідачів призвели до моральних (душевних) та фізичних страждань, що виявилися у порушенні сну, підвищенні артеріального тиску, головних болях, знервованості та роздратованості, напруженості стосунків з орендарями та працівниками перукарні, в родині, відчутті безпорадності та неможливості захистити свої права, погіршенні його ділової репутації.

При цьому позивач зазначає, що факт моральних та фізичних страждань можуть підтвердити свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які працюють у перукарні по АДРЕСА_2 .

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували порушення сну, підвищення артеріального тиску, головні болі, на які позивач посилається як на факт спричинення фізичних страждань.

Посилання позивача на те, що факт, зокрема фізичних страждань, можуть підтвердити ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які працюють у перукарні по АДРЕСА_2 не приймаються судом, оскільки позивачем не надано доказів, що особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є фахівцями медичної галузі та мають профільну медичну освіту.

Доказів звернення позивача до закладів охорони здоров`я зі скаргами на погіршення фізичного стану позивач не надав.

Відтак, вимоги Позивача в цій частині є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Щодо інших доводів і заперечень сторін суд зазначає наступне.

Інші посилання позивача також є безпідставні, судом до уваги не приймаються і спростовуються матеріалами справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Враховуючи положення ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця Обловатного Валерія Миколайовича, код НОМЕР_1 до Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради, код 03358222, Акціонерного товариства «Чернігівобленерго», код 22815333 про солідарне відшкодування 8 960,00 грн шкоди відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 грн покласти на Позивача.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 23.10.2020.

Суддя М.П. Ноувен