Ухвала суду № 92384752, 23.10.2020, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

23 жовтня 2020 року Справа № 926/2341/20

Господарський суд Чернівецької області у складі суду судді Тинка Олександра Сергійовича, розглянувши заяву представника Національного природного парку «Вижницький» про відвід судді Швеця Миколи Васильовича у справі

за позовом Державної екологічної інспекції Карпатського округу

до Національного природного парку «Вижницький»

про відшкодування шкоди в сумі 234842,00 грн, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду

Представники: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція Карпатського округу звернулася до Господарського суду Чернівецької області із позовом до Національного природного парку «Вижницький» про відшкодування шкоди в сумі 234842,00 грн, завданої внаслідок незаконної рубки дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2020 року справу призначено судді Швецю М.В.

Ухвалою суду від 09.10.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 29.10.2020 року о 14:30.

22 жовтня 2020 року за вх. № 2468 представник НПП «Вижницький» (Демяник Я.В. довіреність № 470 від 08.09.2020 року) через канцелярію суду подав заяву про відвід судді Швеця М.В.

Обґрунтовуючи подану заяву про відвід судді, заявник вказує, що сумнів у неупередженості судді викликає те, що суддя Господарського суду Чернівецької області Щвець М.В. вже розглядав аналогічний позов до НПП «Вижницький» та ухвалив «завідомо неправдиве судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, чим завдав значних збитків державі в особі НПП «Вижницький»», а також відкриваючи дане судове провадження суддя не перевірив та не встановив наявність повноважень Державної екологічної інспекції Карпатського округу для подання позову (представництва інтересів держави).

Здійснивши розгляд заяви від 22.10.2020 року за вх. № 2468 про відвід, суддя Швець М.В. дійшов висновку про її необґрунтованість.

Зважаючи на необґрунтованість заяви про відвід, ухвалою суду від 22.10.2020 року заяву представника Національного природного парку «Вижницький» від 22.10.2020 року вх. № 2468 про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Швеця М.В. передано на автоматизований розподіл для визначення судді для вирішення питання про відвід у справі № 926/2341/20.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2020 року розгляд заяви про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Швеця М.В. у справі № 926/2341/20, передано на розгляд судді Господарського суду Чернівецької області Тинку О.С.

У відповідності до частини 7 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

При цьому суд відзначає, що заяву вх. № 2468 від 22.10.2020 року про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Швеця М.В. у справі № 926/2341/20 викладено письмово, вона містить чіткі та зрозумілі аргументи на підтримку своїх доводів.

З огляду на це суд не вбачає підстав для проведення судового засідання з метою вирішення відводу.

Так, заява представника відповідача за вх. № 2468 від 22.10.2020 року про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Швеця М.В. у справі № 926/2341/20 обґрунтована тим, що виникає сумнів у неупередженості судді Швеця М.В., оскільки він вже розглядав аналогічний позов до НПП «Вижницький» та ухвалив «завідомо неправдиве судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, чим завдав значних збитків державі в особі НПП «Вижницький», а також відкриваючи дане судове провадження суддя не перевірив та не встановив наявність повноважень Державної екологічної інспекції Карпатського округу для подання позову (представництва інтересів держави).

Розглянувши заяву за вх. № 2468 від 22.10.2020 року представника відповідача про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Швеця М.В. у справі № 926/2341/20, суд зазначає наступне.

Підстави подання заяви про відвід встановлені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України приписами якої визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 № 6-рп\2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

У пункті 55 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи, щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судові помилки щодо процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Так, подана представником відповідача заява про відвід судді за своєю суттю зводиться до його незгоди з процесуальними рішеннями судді, оскільки заяву про відвід судді Швеця М.В. у розгляді справи № 926/2341/20 обґрунтовано наявністю рішення по аналогічній справі до НПП «Вижницький», з яким не погоджується відповідач та постановлення судом ухвали про відкриття провадження у даній справі.

При цьому суд зауважує, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді. Незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.

Саме тому законодавцем включено до статті 35 Господарського процесуального кодексу України частину четверту відповідно до норм якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином незгода відповідача з процесуальними рішеннями судді Швеця М.В. у будь-якій іншій справі, не може бути підставою для його відводу у справі № 926/2341/20 та не свідчить про упередженість судді у даній справі.

З приводу тверджень відповідача про те, що відкриваючи дане судове провадження суддя не перевірив та не встановив наявність повноважень Державної екологічної інспекції Карпатського округу для подання позову (представництва інтересів держави), суд зазначає, що вказані обставини підлягають дослідженню під час розгляду справи, що також не є підставою для відводу судді.

Відповідно до частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим. Положення даної норми слід розуміти, зокрема, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на конкретних доказах.

З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, обставини, пов`язані з прийняттям суддею рішень з інших справ.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини зазначені у заяві за вх. № 2468 від 22.10.2020 року про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Швеця М.В. у справі № 926/2341/20, суд встановив, що заява про відвід судді вмотивованих підстав для висновку щодо упередженості, необ`єктивності та небезсторонності судді Швеця М.В. в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України не містить.

Відтак, заява за вх. № 2468 від 22.10.2020 року про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Швеця М.В. у справі № 926/2341/20 є необґрунтованою та не підтвердженою належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 36, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви представника Національного природного парку «Вижницький» за вх. № 2468 від 22.10.2020 року про відвід судді Господарського суду Чернівецької області Швеця М.В. у справі № 9262341/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана 23.10.2020 року.

Суддя О.С. Тинок