Рішення № 92384715, 22.10.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м. Черкаси справа № 925/992/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Ватутінського комунального підприємства теплових мереж про стягнення 14984 грн. 88 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Ватутінського комунального підприємства теплових мереж (далі – відповідач) про стягнення 8396 грн. 38 коп. пені, 2731 грн. 36 коп. 3 % річних, 3857 грн. 14 коп. інфляційних втрат, що разом становить 14984 грн. 88 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем порядку і строків оплати поставленого йому позивачем природного газу за договором № 1366/18-БО-36 постачання природного газу від 02.10.2018 року.

Ухвалою суду від 06.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/992/20, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 22.09.2020 року.

Відповідач подав суду 17.08.2020 року відзив на позовну заяву (вх. № 12527/20, а.с. 63-65), в якому позов визнав частково, повідомив про фактичне виконання грошового зобов`язання у травні 2019 року за договором № 1366/18-БО-36 постачання природного газу від 02.10.2018 року, для дотримання балансу інтересів сторін просив зменшити розмір пені на 50% від заявленої до стягнення суми позивачем та пояснив, що є комунальним підприємством, має особливий режим бюджетного фінансування, тому прямої вини відповідача в порушенні строків виконання зобов`язання за договором постачання природного газу № 2480/1617-БО-36 від 14.09.2016 року не вбачає.

Сторони явку представників у судове засідання не забезпечили, причини неявки не повідомили, про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов частково з таких підстав.

02.10.2018 року публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України» (в подальшому акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”), як постачальником, та відповідачем – Ватутінським комунальним підприємством теплових мереж, як споживачем, був укладений договір № 1366/18-БО-36 постачання природного газу (далі – Договір, а.с. 13-22).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. п. 1 Договору, постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору. Природний раз, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.п. 6.6. Договору, оплата споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування здійснюється з урахуванням положень п.п. 3.12 цього договору з урахуванням таких особливостей: споживач сплачує постачальнику вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування протягом п`яти банківських днів з дня отримання рахунка постачальника; оплата здійснюється на поточний рахунок постачальника, який зазначається в надісланому споживачеві рахунку із призначенням платежу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п. п. 8.1 Договору).

У п. п. 8.2 Договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми розстроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 року до 17.10.2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (п.п. 12.1. Договору).

Договір погоджений його сторонами, що підтверджується підписами їх представників та печатками юридичних осіб.

До Договору сторони погодили наступні додаткові угоди: № 1 від 19.10.2018 року, № 2 від 29.10.2018 року, № 3 від 31.10.2018 року, № 4 від 23.11.2018 року, № 5 від 14.03.2019 року, № 6 від 22.03.2019 року, № 7 від 22.03.2019, № 8 від 16.04.2019 (а.с. 23-39).

Додатковою угодою № 1 до Договору від 19.10.2018 року сторони викладали у новій редакції умови п. п. 2.1., 3.8.- 3.9., 12.1 Договору, щодо кількості та фізико-хімічних показників природного газу, порядку та умов передачі природного газу, строку дії договору, який продовжили до 26.10.2018 року .

Додатковою угодою № 2 до Договору від 29.10.2018 року сторони викладали у новій редакції умови п. п. 2.1., 3.8.- 3.9., 5.3., 12.1 Договору щодо кількості та фізико-хімічних показників природного газу, порядку та умов передачі природного газу, ціни природного газу, строку дії договору, який продовжили до 31.10.2018 року .

Додатковою угодою № 3 до Договору від 31.10.2018 року сторони викладали у новій редакції умови п. п. 1.4., 2.1., 3.1., 5.1.-5.3., 6.3., 12.1. Договору, щодо предмету договору, кількості та фізико-хімічних показників природного газу, порядку та умов передачі природного газу, ціни природного газу, порядку та умов проведення розрахунків, строку дії договору, який продовжили до 30.11.2018 року.

Додатковою угодою № 4 до Договору від 23.11.2018 року сторони викладали у новій редакції умови п. п. 1-12 Договору, строк дії договору продовжили до 30.04.2019 року.

Додатковою угодою № 5 до Договору від 14.03.2019 року сторони погодили, що пункти 2.3., 3.2.2., 3.4.2., 3.8.2., абз. 2 підп. 3.9.2. п. 3.9., 3.13., 5.7., абз 5 підп. 5, п. 6.2. підп.. 8, п.6.2. підп.. 4, п.6.3. абз.3 підп. 2 п 6.4. Договору застосовуються з 01.03.2019 року. Відповідно пункти 3.2.1., 3.4.1., 3.8.1., абз. 1 підп. 3.9.2. п. 3.9., абз. 4 підп. 5 п. 6.2., абз. 2 підп. 2 п. 6.4. Договору з 01.03.2020 року втрачають чинність.

Додатковою угодою № 6 до Договору від 22.03.2019 року сторони викладали у новій редакції умови п. п. 2.1. Договору, щодо кількості та фізико-хімічних показників природного газу.

Додатковою угодою № 7 до Договору від 22.03.2019 року сторони по тексту Договору слова публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України» замінили на акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.

Додатковою угодою № 8 до Договору від 16.04.2019 року сторони викладали у новій редакції умови п. п. 2.1. Договору, щодо кількості та фізико-хімічних показників природного газу.

Із актів приймання-передачі природного газу від 31.10.2018, 30.11.2018, 31.12.2018, 31.01.2019, 28.02.2019, 31.03.201930.04.2019 року вбачається, що на виконання умов Договору позивач поставив протягом жовтня 2018 – квітня 2019 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 3544147 грн. 61 коп. (а.с. 40-46).

Відповідач свої зобов`язання за договором поставки природного газу виконав з порушенням умов п. 6.1 Договору, за поставлений природний газ розрахувався не вчасно.

За розрахунком позивача, згідно з даними його бухгалтерського обліку, відповідач заборгованість по основному боргу станом на день подання позову сплатив в повному обсязі із порушенням зазначених у п. п. 6.1. Договору строків, у зв`язку з чим, позивачем заявлені до стягнення 3% річних, пеню, інфляційні втрати за зобов`язання жовтня 2018 року у розмірі відповідно 2 грн. 70 коп. 3% річних, 13 грн. 75 коп. пеня за період прострочення з 27.11.2018 року по 02.12.2018 року; за зобов`язанням листопада 2018 року у розмірі відповідно 249 грн. 40 коп. 3% річних, 1271 грн. 92 коп. пеня за період прострочення з 27.12.2018 року по 22.01.2019 року; за зобов`язанням грудня 2018 року у розмірі відповідно 1007 грн. 84 коп. 3% річних, 416 грн. 27 коп. пеня за період прострочення з 27.12.2018 року по 22.01.2019 року, 1376 грн. 91 коп. інфляційні втрати за період прострочення з 01.02.2019 року по 31.03.2019 року; за зобов`язанням січня 2019 року у розмірі відповідно 1141 грн. 10 коп. 3% річних, 5009 грн. 79 коп. пеня за період прострочення з 26.02.2019 року по 31.03.2019 року, 2480 грн. 23 коп. інфляційні втрати за період прострочення з 26.02.2019 року по 30.04.2019 року; за зобов`язанням лютого 2019 року у розмірі відповідно 330 грн. 32 коп. 3% річних, 1684 грн. 65 коп. пеня за період прострочення з 26.03.2019 року по 31.03.2019 року (а. с. 9-12).

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору постачання природного газу № 1366/18-БО-36 від 02.10.2018 року, вимоги позивача витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення пені, передбаченої пунктом 8.2 Договору постачання природного газу № 1366/18-БО-36 від 02.10.2018 року, та наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, у виді інфляційних втрат і 3% річних.

При вирішенні спору про стягнення спірних сум пені, інфляційних втрат, 3% річних за відповідні період прострочення сплати грошових зобов`язань протягом жовтня 2018 – квітня 2019 року, суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614, 625 ч. 2 ЦК України, статей 216-218, 229 - 232, 234 ГК України, нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», роз`ясненнями, викладеними в постановах Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» № 14 від 17.12.2013 року, умовами п. 8.2. договору постачання природного газу № 1366/18-БО-36 від 02.10.2018 року, укладеного сторонами, щодо відповідальності за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Розрахунок спірних сум пені, інфляційних втрат і 3% річних судом перевірено, визнано правильним і в такому розмірі позов підлягав би задоволенню.

Обґрунтовуючи клопотання, заявлене у відзиві на позовну заяву (вх. № 12527/20 від 17.08.2020 року), про зменшення розміру пені, відповідач в особі свого представника зазначив, що враховуючи інтереси позивача, вжив усіх можливих заходів, необхідних для належного виконання свого зобов`язання, провів повне погашення заборгованості по діючих тарифах. Причиною порушення строків розрахунків перед позивачем в значній мірі є не врегулювання питання проведення розрахунків, які здійснюється в межах нормативного регулювання під контролем державних органів відповідно до Закону України «Про теплопостачання», не отримання коштів субвенції за 2018 рік, а також низька платоспроможність населення. Стягнення пені за результатами розгляду даної справи призведе до погіршення фінансового стану відповідача, матиме шкідливі наслідки значно більші, ніж їх нестягнення для позивача.

Приймаючи до уваги добровільне виконання позивачем зобов`язання зі сплати основного боргу, майновий стан сторін, наслідки спірного порушення зобов`язання для них, суд, відповідно до норм ч. 3 ст. 193, ч. 1 ст. 233 ГК України, ст. 529, ч. 3 ст. 551 ЦК України, роз`яснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в постановах від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», зменшує розмін пені, яка підлягає до стягнення на 50%, що становить 4198 грн. 19 коп. (8396 грн. 38 коп. : 50%).

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладених обставин справи, умов Договору та наведених норм законодавства суд спірні вимоги позивача вважає обґрунтованими, позов задовольняє в частині вимог про стягнення 2731 грн. 36 коп. 3% річних, 3857 грн. 14 коп. інфляційних втрат повністю, в частині вимог про стягнення пені – частково, в розмірі 4198 грн. 19 коп., що становить 50% від заявленої суми.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Ватутінського комунального підприємства теплових мереж, код ЄДРПОУ 14199608, місцезнаходження: 20250, Черкаська обл., м. Ватутіне, вул. Франка, буд. 10, на користь акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, код ЄДРПОУ 20077720, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6 – 4198 грн. 19 коп. пені, 2731 грн. 36 коп. 3% річних, 3857 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 2102 грн. судового збору.

У задоволенні позову в частині вимог про стягнення 4198 грн. 19 коп. пені – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Грачов