Рішення № 92384701, 13.10.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2020 р. Справа № 924/720/20

Господарський суд Хмельницької області у складі: судді Гладія С. В., за участю секретаря судового засідання Маєвської Н.В., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства «Оболонь» м. Київ

до приватного підприємства «Іква-Агро» смт. Стара Синява, Хмельницької області

про стягнення 120676,51 грн.

Представники сторін:

позивач: Гриненко Н.О. – за довіреністю №1580/0/25-19 від 10.12.2019р.

відповідач : не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Встановив:

10.06.2020 року до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Оболонь» м. Київ до приватного підприємства «Іква-Агро» смт. Стара Синява, Хмельницької області про стягнення 120676,51 грн., з яких 88000,00 грн. основного боргу, 17600,00 грн. штрафу, 4626,02 грн. 3% річних, 10450,49 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.03.2018р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. В. Д. Слободяна» (Продавець) та приватним підприємством «Іква-Агро» (Покупець – відповідач) був укладений договір товарного кредиту пивоварного ячменю № 8/03Н, відповідно до умов якого Продавець зобов`язався передати Покупцю пивоварний ячмінь для посіву на умовах товарного кредиту, а Покупець в свою чергу зобов`язався прийняти товар, провести розрахунок за нього на умовах визначених цим договором та зобов`язався запропонувати весь вирощений ячмінь, із отриманого насіння, для реалізації на ТОВ «Агрофірма ім. В. Д. Слободяна».

Зазначає, що 29.03.2019р. між ТОВ «Агрофірма ім. В. Д. Слободяна» (Первісний кредитор) та ПАТ «Оболонь» (Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № б/н, відповідно до умов якого «Первісний кредитор» поступається правом вимоги боргу «Новому кредитору» за договором № 8/03Н від 15.03.2018р., який укладений між Первісним кредитором ТОВ «Агрофірма ім. В.Д. Слободяна» і Боржником ПП «Іква-Агро». (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору, Первісний кредитор уступає право вимоги боргу за договором у сумі 88000,00 грн., в т.ч. ПДВ 14666,67 грн. Новому кредитору.

Відповідач свої зобов`язання по поверненню товарного кредиту на суму 88000,00 грн. не виконав, в зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.06.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 29.07.2020р. здійснено у справі № 924/720/20 перехід зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та підготовче судове засідання по справі призначено на 08.09.2020р.

Ухвалою суду від 08.09.2020р. підготовче засідання відкладено на 21.09.2020р.

Ухвалою суду від 21.09.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 924/720/20 до судового розгляду по суті на 28.09.2020р.

Ухвалою суду від 28.09.2020р. відкладено розгляд справи по суті на 13.10.2020р.

Позивач в судовому засідання 13.10.2020р. позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач не скористався правом участі свого представника на судовий розгляд справи, відзиву на позов не подав; належним чином повідомлений про судове провадження, час та місце судових засідань у даній справі відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України, зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

З огляду на обставини справи, належне повідомлення відповідача про наявність судового спору, надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне:

15.03.2018р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. В.Д. Слободяна» (Продавець) та приватним підприємством «Іква-Агро» (Покупець – відповідач) укладений договір товарного кредиту пивоварного ячменю № 8/03Н, згідно якого Продавець зобов`язався передати Покупцю пивоварний ячмінь для посіву на умовах товарного кредиту, а Покупець в свою чергу зобов`язується прийняти товар, провести розрахунок за нього на умовах визначених цим договором та зобов`язується запропонувати весь вирощений ячмінь, із отриманого насіння, для реалізації на ТОВ «Агрофірма ім. В.Д. Слободяна». (п. 1.1. договору).

Згідно п. 2.2 договору, визначено найменування та кількість товару, яка передається Покупцю:

Пивоварний ячмінь сорту Себастьян 1 репродукція.

Кількість товару: 11,00 тонн.

Згідно п. 2.3 договору, вартість однієї тонни товару становить 8000,00 грн. включаючи ПДВ 1333,33 грн.

Відповідно до п. 2.4 договору, загальна вартість товару становить 88000,00 грн. включаючи ПДВ 14666,67 грн.

Згідно п. 3.1 договору, Продавець передає Покупцю товар на умовах EXW (згідно ІНКОТЕРМС 2000), який знаходиться на зберіганні: Хмельницька область, Чемеровецький район, смт. Закупне, вул. Призаводська,30 (цех по переробці насіння та комбікормів), смт. Чемерівці, вул. Об`їздна, 3 (солодовий завод) шляхом оформлення видаткових накладних.

Згідно п. 3.3 договору, Товар вважається переданим по кількості та якості за умови підписання видаткової накладної.

Згідно п. 5.1. договору, покупець здійснює розрахунок за поставлений товар, на умовах товарного кредиту, шляхом поставки пивоварного ячменю урожаю 2018 року, в кількості 19,800 тонн (кількість товару за товарним кредитом х 1,8) вирощеного із ячменю Продавця.

Пунктом 5.2. договору, передбачено, що покупець зобов`язується здійснити поставку ячменю самостійно не пізніше 01 вересня 2018 року, або інший термін за обов`язковим письмовим погодженням Сторін.

Відповідно до п. 5.10 Договору, погашення товарного кредиту в інший спосіб або ячменю іншого сорту, можливе лише за обов`язковою письмовою згодою Сторін і у вартості яка буде визначена додатковою угодою.

Згідно п. 6.1 договору, за порушення умов даного договору Покупцем, Покупець відшкодовує спричиненні цим збитки Продавцю у порядку передбаченому чинним законодавством України. Збитки, які зазнала Сторона в результаті неналежного виконання зобов`язань за цим договором, повинні бути відшкодовані понад штраф та пеню, зазначених в цьому договорі. Розмір збитків при цьому буде дорівнювати середньо ринковій вартості непоставленого (недопоставленого) товару із врахуванням п. 5.8 договору.

Відповідно до п. 6.3 договору, за порушення строку розрахунку за товарним кредитом, передбаченого п. 5.2 договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період від загальної вартості Товару за кожний день прострочення.

У разі неповернення товарного кредиту, часткового його повернення, в т.ч. з причин зараження урожаю шкідниками, псування урожаю, невідповідності вимогам по прийманню, повернення кредиту у грошовому еквіваленті Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 20% від суми договору. (п. 6.4 договору.)

Відповідно до п. 8.4. договору, даний договір вступає у дію з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

На виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар - насіння ячменю пивоварного сорту «Себастьян» в кількості 11,00 тонн, на загальну суму 88000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 111 від 19.03.2018р.

29.03.2019р. між ТОВ «Агрофірма ім. В. Д. Слободяна» (Первісний кредитор) та ПАТ «Оболонь» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № б/н, згідно якого, «Первісний кредитор» поступається правом вимоги боргу «Новому кредитору» за договором № 8/03Н від 15.03.2018р., який укладений між Первісним кредитором ТОВ «Агрофірма ім. В. Д. Слободяна» і Боржником ПП «Іква-Агро». (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, договір зазначений у п. 1.1, а також інші документи підтверджують суму заборгованості, передаються «Новому кредитору» в момент підписання даного договору. Підписанням цього договору «Новий кредитор», підтверджує, що він отримав всі необхідні документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію яка важлива для їх здійснення.

Згідно п. 2.1 договору, Первісний кредитор уступає право вимоги боргу за договором у сумі 88000,00 грн., в т.ч. ПДВ 14666,67 грн. Новому кредитору.

Пунктом 2.2 договору, передбачено, що за передане право вимоги до Боржника за договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору суму 88000,00 грн. в т.ч. ПДВ 14666,67 грн. в термін 31 грудня 2019 року.

Відповідно до п. 2.3 договору, Первісний кредитор несе відповідальність перед Новим кредитором за недійсність переданої вимоги, зазначеної в п. 1.1 цього договору.

Згідно п. 2.4 договору, Первісний кредитор не відповідає за невиконання або неналежне виконання Боржником зобов`язань, право на вимогу яких відступається з цим договором.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що з моменту підписання цього договору Новий кредитор набуває права вимоги боргу за договором в сумі 88000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 1466,67 грн. від Боржника.

Відповідно до п. 2.6 договору, обов`язок направлення повідомлення Боржнику покладається на Нового кредитора.

Згідно п. 4.1 договору, термін дії цього договору встановлюється з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання його положень.

Даний договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

09.04.2019р. ПАТ «Оболонь» на адресу ПП «Іква-Агро» надіслало повідомлення № 750/0/2-19 про відступлення прав вимоги (заміну кредитора) за договором товарного кредиту пивоварного ячменю № 8/03Н від 15.03.2018р.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 120676,51 грн., з яких 88000,00 грн. основного боргу, 17600,00 грн. штрафу, 4626,02 грн. 3 % річних, 10450,49 грн. - інфляційні втрати.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом взято до уваги наступне:

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зважаючи на характер встановлених між сторонами правовідносин вбачається, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із поставкою товару та відповідальністю за порушення строків оплати, регулювання яких здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України тощо.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено: що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Водночас, відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Нормами статті 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом, 15.03.2018р. між ТОВ «Агрофірма ім. В. Д. Слободяна» (Продавець) та ПП «Іква-Агро» (Покупець – відповідач) укладено договір товарного кредиту пивоварного ячменю № 8/03Н, згідно якого Продавець зобов`язався передати Покупцю пивоварний ячмінь для посіву на умовах товарного кредиту, а Покупець в свою чергу зобов`язується прийняти товар, провести розрахунок за нього на умовах визначених цим договором та зобов`язується запропонувати весь вирощений ячмінь, із отриманого насіння, для реалізації на ТОВ «Агрофірма ім. В.Д. Слободяна». Покупець здійснює розрахунок за поставлений товар, на умовах товарного кредиту, шляхом поставки пивоварного ячменю урожаю 2018 року, в кількості 19,800 тонн (кількість товару за товарним кредитом х 1,8) вирощеного із ячменю Продавця. (п. 1.1, п. 5.2 Договору).

На виконання умов даного договору ТОВ «Агрофірма ім. В.Д. Слободяна» передано, а ПП «Іква-Агро» прийнято товар - насіння ячменю пивоварного сорту «Себастьян» в кількості 11,00 тонн, на загальну суму 88000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 111 від 19.03.2018р.

Порядок заміни кредитора у зобов`язанні регулюється статтями 512-519 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до п. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

29.03.2019р. між ТОВ «Агрофірма ім. В.Д. Слободяна» (Первісний кредитор) та ПАТ «Оболонь» (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № б/н, згідно якого, «Первісний кредитор» поступається правом вимоги боргу «Новому кредитору» за договором № 8/03Н від 15.03.2018р., який укладений між Первісним кредитором ТОВ «Агрофірма ім. В. Д. Слоблдяна» і Боржником ПП «Іква-Агро». (п. 1.1 договору).

09.04.2019р. ПАТ «Оболонь» на адресу ПП «Іква-Агро» надіслало повідомлення № 750/0/2-19 про відступлення прав вимоги (заміну кредитора) за договором товарного кредиту пивоварного ячменю № 8/03Н від 15.03.2018р., та у зв`язку з не проведенням відповідачем розрахунків звернулось до суду з позовом про стягнення 88000,00 грн. основного боргу, 17600,00 грн. штрафу, 4626,02 грн. 3% річних, 10450,49 грн. інфляційних втрат.

Щодо стягнення 88000 грн. основного боргу, судом зазначається, що

Судом встановлено, що відповідно до договору про відступлення права вимоги від 29.03.2019 року, Первісний кредитор поступається правом вимоги боргу Новому кредитору за договором № 8/03Н від 15.03.2018р. (п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги).

Умовами договору № 8/03Н товарного кредиту пивоварного ячменю встановлено, що Продавець зобов`язався передати Покупцю пивоварний ячмінь для посіву на умовах товарного кредиту, а Покупець в свою чергу зобов`язується прийняти товар, провести розрахунок за нього на умовах визначених цим договором та зобов`язався запропонувати весь вирощений ячмінь, із отриманого насіння, для реалізації на ТОВ «Агрофірма ім. В.Д. Слоболяна». Покупець здійснює розрахунок за поставлений товар, на умовах товарного кредиту, шляхом поставки пивоварного ячменю урожаю 2018 року, в кількості 19,800 тонн (кількість товару за товарним кредитом х 1,8) вирощеного із ячменю Продавця. Покупець зобов`язується здійснити поставку ячменю самостійно не пізніше 01 вересня 2018 року, або інший термін за обов`язковим письмовим погодженням Сторін. (п. п. 1.1, 5.1, 5.2, Договору).

Порушенням зобов`язання, за змістом ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Фактично, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 88000 грн., позивач посилається на неналежне виконання зобов`язань за договором відповідачем.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, наслідком порушення зобов`язань за договором є, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків.

Необхідність в поверненні виконаного однією із сторін договору виникає у разі дострокового припинення договору (до його повного виконання). Якщо одна сторона своє зобов`язання до цього належно виконала, таке виконання втрачає правову підставу. В цій частині визначається, що сторона договору не має права вимагати повернення того, що було виконане сторонами за зобов`язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Так, право вимагати повернення виконаного надається не стороні договору, а суб`єкту, який вже втратив статус сторони договору. Аналогічно і обов`язок повернення несе не сторона договору, а суб`єкт, який мав такий статус у минулому.

Так, в силу приписів ч. 4 статті 653 Цивільного кодексу України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, у даному випадку позивач мав довести наявність факту припинення договірних відносин з відповідачем за укладеним договором товарного кредиту пивоварного ячменю, оскільки у відповідності до п. 8.4. договору № 8/03Н, даний договір вступає у дію з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань, а згідно з пунктом 5.10 цього ж Договору встановлено, що Погашення товарного кредиту в інший спосіб або ячменю іншого сорту, можливе лише за обов`язковою письмовою згодою Сторін і у вартості яка буде визначена додатковою угодою.

Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплаченого товару або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно, тобто або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Реалізація покупцем права на вимогу про повернення боргу в грошовому еквіваленті означає, що він відмовився від прийняття виконання неналежно виконаного зобов`язання. Отже, після пред`явлення кредитором на власний вибір боржнику вимоги про повернення боргу за договором, який виражений в грошовому еквіваленті зобов`язання останнього по поставці товару припиняється, проте у нього виникає грошове зобов`язання з повернення коштів.

Наведене дає підстави стверджувати, що лише у разі відмови позивача від прийняття виконання неналежно виконаного зобов`язання з поставки товару, вказане зобов`язання припиняється, і тоді у відповідача може виникнути зобов`язання з повернення позивачу коштів за вказаним договором. Проте, позивач не скористався своїм правом на вимогу про відмову від виконання зобов`язання в натурі.

З урахуванням наведеного в позові, в частині стягнення 88000 грн. заборгованості належить відмовити.

Щодо заявленого до стягнення з відповідача штрафу в сумі 17600,00 грн., судом зазначається наступне.

Обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов`язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов`язання.

Право вимоги нового кредитора на стягнення з відповідача штрафу в сумі 17600 грн., виникло у останнього на підставі п. 1. 1 Договору про відступлення права вимоги, згідно з яким ТОВ «Агрофірма ім. В. Д. Слободяна» (Первісний кредитор) поступається правом вимоги боргу ПАТ «Оболонь» (Новий кредитор) за договором № 8/03Н від 15.03.2018р.

Відповідно до п. 6.4 Договору № 8/03Н, у разі неповернення товарного кредиту, часткового його повернення, в т.ч. з причин зараження урожаю шкідниками, псування урожаю, невідповідності вимогам по прийманню, повернення кредиту у грошовому еквіваленті Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 20% від суми договору.

Враховуючи, що відповідач своїх зобов`язань щодо повернення товарного кредиту, шляхом поставки пивоварного ячменю належним чином не виконав, позивач просить стягнути з відповідача 20% штрафу в сумі 17600,00 грн.

За таких обставин, враховуючи зазначені вимоги законодавства, суд прийшов до висновку що позов в частині стягнення 20% штрафу обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 10450,49 грн. та 3% річних у розмірі 4626,02 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З встановлених судом обставин вбачається, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, в межах яких відповідач повинен був поставити товар.

Зобов`язання поставити товар за своєю природою не є грошовим зобов`язанням.

Отже вимога про стягнення інфляційних втрат та 3% річних не є наслідком порушення відповідачем грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав повернення товару (поставки пивоварного ячменю).

Відповідно, застосування позивачем статті 625 Цивільного кодексу України, щодо стягнення з відповідача суми індексу інфляції та трьох процентів річних є помилковим.

За таких обставин, в позові в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 10450,49 грн. та 3% річних у розмірі 4626,02 грн. належить відмовити.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України). Статями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов приватного акціонерного товариства «Оболонь» м. Київ до приватного підприємства «Іква-Агро» смт. Стара Синява, Хмельницької області про стягнення 120676,51 грн. задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Іква-Агро» (смт. Стара Синява, Хмельницької області, вул. Філатова,26, код 38595077) на користь приватного акціонерного товариства «Оболонь» (04212, м. Київ, вул. Богатирська,3, код 05391057 ) – 17600,00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.) 20% штрафу, 306,56 грн. (триста шість гривень 56 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 88000,00 грн. основного боргу, 10450,49 грн. індексу інфляції та 4626,02 грн. 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням ч. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення".

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.

Повний текст підписано 23.10.2020р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук: 3 прим.:

1- до справи

2- позивачу (04212, м. Київ, вул. Богатирська,3)(реком. з повід.)

3 - відповідачу (смт. Стара Синява, Хмельницької обл., вул. Філатова,26)(реком. з повід)