Рішення № 92384673, 21.10.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2020 р. Справа № 924/202/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Баськової Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області, м. Городок Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, - Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ в особі Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, м. Житомир

до приватного підприємства “Транс-Авто-Д”, м. Волочиськ Хмельницької області

про стягнення 26198,96 грн (що еквівалентно 889,35 Євро відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день проведення розрахунку) плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні

за участю представників:

прокуратури: Коломий О.Є. – прокурор відділу

позивача: Столаба Ю.М. – згідно з довіреністю від 24.12.2019

відповідача: Петровський В.А. - юрисконсульт

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області, м. Городок Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, - Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ в особі Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, м. Житомир звернувся до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства “Транс-Авто-Д”, м. Волочиськ Хмельницької області плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 889,35 євро, що еквівалентно 26198,96 грн відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день проведення розрахунку.

В обґрунтування позову прокурор посилається на здійснення Управлінням Укртрансбезепеки у Житомирській області 20.05.2019 габаритно-вагового контролю автомобіля, власником якого є відповідач, за результатами чого зафіксовано порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутність документа про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень на визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. 909 ЦК України, ст. ст. 1, 6, 33, 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879, Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 №363.

Ухвалою суду від 16.03.2020 відкрито провадження у справі та зупинено провадження до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі №912/2385/18.

Ухвалою суду від 18.07.2020 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання у справі на 01.09.2020, яке відкладено на 23.09.2020.

Ухвалою суду від 23.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 07.10.2020.

Ухвалою суду від 07.10.2020 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 21.10.2020.

У заяві (від 20.08.2020) прокурор, посилаючись на п. 27 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879, просив п. 1 позовних вимог вважати викладеними у редакції, а саме: стягнути з приватного підприємства “Транс-Авто-Д” на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті 26198,96 грн, що еквівалентно відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день проведення розрахунку 889,35 євро шляхом зарахування їх на вказаний рахунок. Призначення платежу: 22160100; плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідач у відзиві на позов (від 27.08.2020) проти позову заперечив, посилаючись, зокрема на відсутність наказу Державної служби України з безпеки на транспорті та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок, що свідчить про порушення Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 №1567; на те, що з наданих актів неможливо ідентифікувати місце зупинки та проведення перевірки. Повідомив, що виконання умов договору з перевезення вантажу здійснювалось на підставі дозволу на участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні від 20.05.2019 №13008901-19652 НГ, з терміном дії з 20.05.2019 по 30.05.2019, пояснення водія про наявність якого не було взято до уваги. Стверджує, що з огляду на масу автомобіля, вказану в технічному паспорті, та технічні характеристики вантажу загальна вага автомобіля з вантажем не могла перевищувати вагу 40 т, вказану в п. 1.4 дозволу, та становила 38554 кг (38,6 т). Також звернув увагу на відсутність підтвердження того, що габаритно-ваговий контроль проводився тими приладами, копії сертифікатів яких долучено до позовної заяви. Зазначив, що плата за проїзд повинна розраховуватися, виходячи з пройденої частини маршруту по території України (а не зазначеної в ТТН відстані між пунктами).

Позивач у відповіді на відзив (від 06.10.2020) зауважив, зокрема, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, що належить відповідачу, здійснений 20.05.2019 о 22 год. 18 хв. у пересувному пункті габаритно-вагового контролю а.д. М-06 Київ-Чоп 86 км на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок та направлення на перевірку №004681 від 20.05.2019. Зазначив, що документи габаритно-вагового контролю (акт, довідка) складаються за затвердженою формою і не містять графи, яка б визначала марку, модель та заводський номер вимірювально-зважувального обладнання, на що посилається відповідач. Звертає увагу на те, що плата за проїзд великоваговим транспортним засобом за своєю правовою природою не є штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Звернув увагу на сплату відповідачем адміністративно-господарського штрафу за відсутність дозволу на перевищення габаритно-вагових параметрів в сумі 1700 гривень. Також стверджує, що оскільки під час проведення перевірки 20.05.2019 у водія була наявна товарно-транспортна накладна, на підставі якої здійснювалось перевезення вантажу, а водієм було підтверджено зафіксований в ній маршрут, відстань між пройденими населеними пунктами України було прораховано відповідно до вказаних в ній відомостей, а саме: з м. Житомир до с. Княжичі Київської області, що складає 121 км. Крім того, позивач мав право на момент здійснення перевірки виконати пункти 23 та 24 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, щодо приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб, однак цим не скористався. Разом з тим, будь-яких доказів того, що транспортний засіб позивача після рейдової перевірки не продовжив подальший рух за маршрутом, вказаним в акті маршрутом, або продовжив його з приведенням габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність, матеріали справи не містять, тому була врахована повна протяжність маршруту, яку «перевізник мав намір проїхати» з порушенням вагових обмежень (згідно п. 31-1 вказаного Порядку).

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив.

Представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на позов.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

На підставі направлення на рейдову перевірку від 20.05.2019 №004681 працівниками управління Укртрансбезпеки у Житомирській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено акт від 20.05.2020 №121640.

В акті зазначено, що на ділянці автомобільної дороги М06 Київ-Чоп км.86 було проведено перевірку транспортного засобу DAF номерний знак НОМЕР_1 (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 ), NOOTEBOOM номерний знак НОМЕР_3 (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 ), що належать ПП "Транс-Авто-Д", водій ОСОБА_1 . В акті зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення внутрішні вантажні перевезення згідно ТТН від 20.05.2019 Стояк залізобетонний ЛЕП, вантажовідправник - ТОВ "Сучасні залізобетонні рішення", вантажоодержувач - ТОВ "Сучасні залізобетонні рішення", порушено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": абз. 3 ч. 1 - відсутній дозвіл, який надає право на рух а/д України з перевищенням вагових та габаритних параметрів, або документ про внесення плати за проїзд великовагових та великогабаритних т/з.

У поясненнях водія про причини порушень вказано про те, що дозвіл на проїзд великовагового ТЗ забув на фірмі на момент перевірки був відсутній.

Акт підписаний водієм транспортного засобу та посадовими особами, що провели перевірку.

У матеріали справи надано підписані водієм та посадовою особою, що здійснює габаритно-ваговий контроль, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 20.05.2019 №121640, яким зафіксовано, зокрема маршрут руху із зазначенням пройденої відстані дорогами загального користування - Житомир-Княжичі (Київська область) 121 км, та габаритні параметри вищезазначених транспортних засобів: довжина - допустима 22 м, фактична 23,5 м; ширина - допустима 2,6 м, фактична норма, висота - допустима 40 м, фактична норма.

Також згідно з довідкою від 20.05.2019 №121640 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, яку складено щодо вищенаведених транспортних засобів, повна маса транспортного засобу - 55,83 тон (навантаження на осі: 1 - 5,915 т, 2 - 8,15 т, 3 - 7,85 т, 4 - 10,75 т, 5 - 10,99 т, 6 - 12,175 т), довжина - 23,5 м, ширина та висота - в межах норми.

Позивачем складено розрахунок від 20.05.2019 №121640 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 20.05.2019 №121640 (постанова КМУ від 27.06.2007 №879).

Відповідно до зазначеного розрахунку пройдена відстань становить 121 км; фактична загальна маса ТЗ становить 55,83 т (39,58% перевищення параметрів від нормативу), плату за проїзд нараховано на 15,83 т із розрахунку 0,27 євро/км; фактичне навантаження на строєну здвоєні шини - 33,915 т (54,18% перевищення параметрів від нормативу), плату нараховано на 11,99 т із розрахунку 1,17 євро/км; фактична довжина - 23,5 м (6,82% перевищення параметрів від нормативу), плату нараховано на 1,5 м із розрахунку 0,03 євро/км. Всього за 1 км проїзду - 1,47 євро/км.

Зазначено, що розрахунок виконано відповідно до затвердженої формули (з урахуванням норм постанови КМУ від 27.06.2007 №879): П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, км; К - коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру до 10 в% - К=2; від 10% до 40% - К=3; більші ніж 40% - К=5).

У розрахунку вказано загальну суму до сплати - 889,35 євро та зазначено, що проплату необхідно провести в гривнях відповідно до офіційного курсу НБУ на день проведення розрахунку.

Позивач звернувся до відповідача з листом (від 21.05.2019), у якому повідомив про виявлене порушення та нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та великогабаритного транспортного засобу марки DAF д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 889,35 євро (додаток - розрахунок від 20.05.2019 №121640), яку необхідно сплатити до 21.06.2019.

У подальшому Управлянням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області винесено постанову від 04.07.2019 №141036 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою, враховуючи те, що ПП "Транс-Авто-Д" 20.05.2019 о 22 год. 18 хв., Житомирська обл., Ф/Д М-06, 86 км допущено порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", постановлено стягнути з ПП "Транс-Авто-Д" адміністративно-господарський штраф в сумі 1700 гривень.

Згідно з копією платіжного доручення від 11.10.2019 №5024 ПП "Транс-Авто-Д" сплачено 1700,00 грн штрафу згідно постанови №141036 від 04.07.2019.

У матеріали справи надано:

- копію товарно-транспортної накладної від 20.05.2019 про перевезення автомобілем DAF НОМЕР_1 з причепом НОМЕР_3 вантажу перевізником "Транс-Авто-Д" для ТОВ "Сучасні залізобетонні рішення";

- копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (спеціалізований вантажний сідловий тягач DAF, НОМЕР_1 ), повна маса - 19000, маса без навантаження - 10300) та СХТ481458 (загальний напівпричіп NOOTEBOOM, ВХ2129ХР, повна маса - 47000, маса без навантаження - 9000), зареєстрованих за ПП "Транс-Авто-Д";

- копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/5326 від 08.02.2019, чинне до 08.02.2020 (прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі 030Т-AS2-PWIA), сертифіката відповідності та сертифіката перевірки типу від 27.11.2017., вагового чеку зважування транспортних засобів.

Відповідачем у матеріали справи надано:

- копію договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів від 17.05.220 №17/05/19-1, укладеного між ПП "Транс-Авто-Д" (перевізник) та ТОВ "Сучасні залізобетонні рішення" (замовник), згідно з п. 1.1 якого замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов`язання надати відповідно до умов даного договору послуги по перевезенню вантажів (негабаритних) замовника автомобільним транспортом перевізника; у п. 1.3 договору вказано, що дані, необхідні для надання послуг вказуються у заявках на перевезення вантажу, що є невід`ємними частинами даного договору;

- копію заявки на перевезення вантажу, у якій вказано: дата та місце завантаження - 19-20.05.2019, м. Житомир; місце розвантаження - с. Княжичі Київської області; вид вантажу, його вага та кількість - СК22.2-1.1 3 шт. вага 19 тон 254 кг, термін доставки - 20-21.05.2019; номер автопоїзда - DAF 95XF530 ВХ5379АК / NOOTEBOOM НОМЕР_3 ; водій ОСОБА_2 );

- копію товарно-транспортної накладної від 20.05.2019 №С3Р0000657, у якій перевізником визначено ПП "Транс-Авто-Д"; автомобіль MAN НОМЕР_1 (тягач 20 т), причіп НОМЕР_3 ; замовник та вантажовідправник - ТОВ "Сучасні залізобетонні рішення"; вантажоодержувач - ТОВ "Енергоінвестмонтаж"; пункт навантаження - м. Житомир; пункт розвантаження - с. Княжичі; маса бруто - 19,254 т;

- копію дозволу №13008901-19652 НГ від 20.05.2019 на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, строком дії з 20.05.2019 по 30.05.2019. У дозволі зазначено транспортний засіб - MAN, НОМЕР_1 , причіп: NOOTEBOOM 0VB-48VV, НОМЕР_3 , маршрут, зокрема, автодорога М06 та параметри транспортних засобів: довжина - 24 м, ширина - 2,6 м, висота - 4 м, загальна вага автопоїзда з вантажем - 40 т, навантаження на найбільш навантажену вісь - 11 т;

- інформацію про вагу стояків залізобетонних для опор ЛЕП СК 22.2-1.1 (вага виробу - 6,418 т).

Крім того, у матеріалах справи наявні листи управління Укртрансбезпеки у Житомирській області від 09.01.2019, 27.01.2020, адресовані прокуратурі Хмельницької області, Городоцькій місцевій прокуратурі, в яких з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, якою затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Закон України «Про автомобільний транспорт», вважає, що Укртрансбезпеку законодавством не наділено правом звернення до суду щодо стягнення грошових коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що відповідач нараховану плату за проїзд автомобільними дорогами у зв`язку з виявленим фактом перевищення вагових та габаритних параметрів на належному йому транспортному засобі в добровільному порядку не сплатив, прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача з позовом про стягнення з відповідача цієї плати.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у відсутності такого органу.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.

Частинами третьою - п`ятою статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

В обґрунтування наявності підстав для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, - Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, прокурор посилається на те, що позивач є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не вжито заходів щодо стягнення з відповідача нарахованої плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу відповідача в заявленому до стягненні розмірі, що зумовлює ненадходження коштів до Державного бюджету України, та дає право прокурору здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт», який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Частиною 7 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Підпунктами 2, 15, 27 п. 5 Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного слідує, що Укртрансбезпека виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення вагових або габаритних параметрів транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з ч. 14 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч. 17 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

За приписами ч. ч. 1, 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок), який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Підпунктом 3 п. 2 Порядку визначено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до визначення, наведеного у п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), габаритно-ваговий контроль - це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Також згідно з підпунктом 4 п. 2 Порядку габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 Порядку).

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (п. 21 Порядку).

Згідно з п. 27 Порядку плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Пунктом 28 Порядку визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра (п. 30 Порядку).

Відповідно до п. 31-1 Порядку якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Як убачається з матеріалів справи, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Житомирській області на 86 км автодороги М06 по маршруту м. Житомир - м. Княжичі Київської області проведено перевірку належних відповідачу транспортних засобів: DAF номерний знак НОМЕР_1 (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 ), NOOTEBOOM номерний знак НОМЕР_3 (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 ), за результатами якої складено акт від 20.05.2019 №121640 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.05.2019 №121640, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 20.05.2019 №121640, а також здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 20.05.2019 №121640.

Зокрема, згідно з вищенаведеним актом про проведення перевірки виявлено порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке полягає у відсутності дозволу, що надає право на рух а/д України з перевищенням вагових та габаритних параметрів, або документа про внесення плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів. З акту про перевищення параметрів слідує перевищення габаритних параметрів транспортних засобів, а саме: довжини (допустима 22 м, фактична 23,5 м). Довідка про результати здійснення контролю містить відомості про повну масу транспортного засобу - 55,83 тон (з визначенням маси на кожну вісь).

Відповідач із виявленими порушеннями не погоджується, вказуючи, зокрема на те, що позивачем не надано наказ на перевірку та графік проведення перевірок, а зі складених документів неможливо встановити місце зупинки транспортних засобів і місце проведення перевірки, відсутні відомості про використаний для перевірки засіб вимірювальної техніки.

Однак, вищезазначені посилання відповідача судом оцінюються критично з огляду на те, що відповідачем дії позивача як органу, уповноваженого здійснювати нагляд та контроль за додержанням вимог законодавства у спірних правовідносинах, вчинені під час проведення перевірки та оформлені відповідними документами, оскаржені не були з жодної із підстав, на які відповідач посилається. Натомість, як убачається з матеріалів справи, акти перевірки підписані без зауважень, відповідачем на виконання постанови позивача про застосування адміністративно-господарського штрафу було сплачено штрафні санкції.

З вищезазначених підстав не є достатньо обґрунтованими та такими, що спростовують обставини, встановлені актом перевірки, і посилання відповідача на неправильне обрахування відстані, покладеної в основу розрахунку, та ваги транспортних засобів, яка, за підрахунками її показників, що містяться в документах на транспортні засоби та на вантаж, не могла перевищувати допустиму. З цього приводу суд вважає за необхідне додатково зауважити, що складений за участі акт перевірки підписаний водієм без зауважень щодо визначення відстані, пройденої дорогами загального користування, а спосіб визначення ваги навантаженого транспортного засобу, виходячи із її нормативних показників, в даному випадку не гарантує отримання достовірної інформації, оскільки не враховує можливого додаткового навантаження під час перевезення документально неоформленого вантажу. Крім того, судом враховується наявний в матеріалах справи ваговий чек щодо зважування транспортних засобів.

Разом з тим, відповідач також наголошує на тому, що перевезення здійснювалось на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, однак такий дозвіл був відсутній на момент перевірки.

Однак з цього приводу суд звертає увагу на положення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", якими передбачено обов`язок перевізників, водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, зокрема дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, з-поміж іншого, на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил (п. «г»).

Також згідно з п. 2.4-1 вказаних Правил у місці здійснення габаритно-вагового контролю на вимогу працівника пункту габаритно-вагового контролю або поліцейського водій вантажного автомобіля (в тому числі механічного транспортного засобу) повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) передати для перевірки документи, зазначені в підпунктах "а", "б" і "г" пункту 2.1 цих Правил; б) надати транспортний засіб та причіп (за наявності) для вагового та/або габаритного контролю відповідно до встановленої процедури.

Забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред`являтися на вимогу уповноважених осіб (п. 25 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30).

Виходячи із сукупності наведених приписів, обов`язок із забезпечення наявності необхідної документації, зокрема під час здійснення габаритно-вагового контролю, покладається на водія транспортного засобу/перевізника, як і будь-які негативні наслідки за невиконання такого обов`язку.

Крім того, судом враховується, що наданий у матеріали справи дозвіл на участь у дорожньому русі від 20.05.2019 не містить підпису водія, який підтверджує його ознайомлення зі змістом дозволу.

Таким чином, наведені відповідачем доводи та надані докази не спростовують виявленого факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який належить відповідачу, без відповідного дозволу.

Зі складеного позивачем розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 20.05.2019 №121640 слідує, що розмір плати за проїзд визначено позивачем відповідно до вимог Порядку №879 та відповідно до Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879. Доказів, які би спростовували зазначене, суду не подано.

Аналіз вищенаведених законодавчих норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкта господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Доказів сплати відповідачем нарахованої плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в заявленому до стягнення розмірі, доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахованої плати за проїзд автомобільними дорогами суду не надано.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частинами 1, 2 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

За частиною першої статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Зміст і призначення закріпленої у Порядку № 879 плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає насамперед у відшкодуванні матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Пунктами 37, 41 Порядку передбачено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством. Дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

З огляду на зазначене та враховуючи, що відповідач факт перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який належить йому на праві власності, не спростував, нараховану плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не сплатив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 26198,96 грн (що еквівалентно 889,35 Євро відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день проведення розрахунку) плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є доведеними, обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Такий висновок у подібних правовідносинах викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №926/16/19, від 12.02.2020 у справі №917/210/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Також у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України" Суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відшкодування витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області, м. Городок Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, - Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ в особі Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, м. Житомир до приватного підприємства “Транс-Авто-Д”, м. Волочиськ Хмельницької області про стягнення 26198,96 грн (що еквівалентно 889,35 Євро відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день проведення розрахунку) плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства “Транс-Авто-Д”, Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Запорізька, буд 7 (код 34412482) на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14 (код 39816845) 26198,96 грн (двадцять шість тисяч сто дев`яносто вісім гривень 96 коп.) (що еквівалентно 889,35 Євро відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день проведення розрахунку) плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Стягнути з приватного підприємства “Транс-Авто-Д”, Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Запорізька, буд 7 (код 34412482) на користь Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 23.10.2020.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 6 прим.: 1 - до справи; 2 - Державній службі України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14); 3 - Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області (10014, м. Житомир, майдан, ім. С.П. Корольова, 12); 4 - ПП "Транс-Авто-Д" (31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Запорізька, буд. 7); 5 - Городоцькій місцевій прокуратурі Хмельницької області (32000, Хмельницька область, м. Городок, вул. Грушевського, 80); 6 - прокуратурі Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3). Всім рек. з пов. про вруч.