Рішення № 92384387, 19.10.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2020 року Справа № 915/783/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

розглянувши без виклику сторін

справу № 915/783/20

за позовом приватного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль,

Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020;

до державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод,

вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв, 54001;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 53628 грн. 72 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватним акціонерним товариством (ПрАТ) Миколаївська теплоелектроцентраль пред`явлено позов про стягнення з державного підприємства (ДП) Миколаївський суднобудівний завод грошових коштів у загальній сумі 53628 грн. 72 коп., із яких: 34485 грн. 53 коп. основний борг; 18363 грн. 10 коп. пеня; 338 грн. 70 коп. 3 % річних; 441 грн. 39 коп. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на неналежне виконання підприємством зобов`язань за укладеним з державним підприємством Миколаївська теплоелектроцентраль, правонаступником якого є позивач, договором від 01.08.2002 № 2439 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі договір), а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленої теплової енергії, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, а на суми прострочень позивачем нараховано пеню, в порядку п. 7.4.2 договору, а також здійснені нарахування у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

ПАТ Миколаївська теплоелектроцентраль також просить суд про стягнення з ДП Миколаївський суднобудівний завод грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

Ухвалою від 15.06.2020 відкрито провадження в даній справі і визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження; цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву ? п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Указану ухвалу відповідачем отримано 22.06.2020, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення в матеріалах справи.

Отже, ДП Миколаївський суднобудівний завод мало право на подання відзиву на позовну заяву у строк до 07.07.2020.

Разом із тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням змін, з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

У зв`язку з викладеними обставинами прийнято Закон України від 30.03.2020 № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), у відповідності до якого, зокрема, розділ X Прикінцеві положення ГПК України з 02.04.2020 доповнено пунктом 4 наступного змісту:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020), визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, усі процесуальні строки, продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, закінчилися через 20 днів після набрання чинності цим Законом ? тобто з 07.08.2020.

Від відповідача в указаний строк відзив на позовну заяву не надійшов.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Державним підприємством Миколаївська теплоелектроцентраль, правонаступником якого, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є позивач, укладено з державним підприємством Суднобудівний завод імені 61 Комунара, назву якого в подальшому змінено на Миколаївський суднобудівний завод, договір від 01.08.2002 № 2439 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі договір), згідно умов якого попередник позивача (енергопостачальна організація) зобов`язався постачати відповідачу (споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1 договору).

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гаряче водопостачання протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря (п. 2.1 договору).

У додатку № 1/1 до договору зазначено, що енергопостачальна організація постачає споживачу в період з 01.08.2002 по 01.08.2003 теплову енергію в гарячій воді для теплопостачання будинку по вул. Чкалова , 108, в межах 61,010 Гкал/рік з максимальним тепловим навантаженням 0,0352 Гкал/год., зокрема, на опалення 0,0166 Гкал/год.

Дата зняття споживачем показань приладів обліку 25-те число поточного місяця; подання звіту енергопостачальній організації не пізніше 28-го числа (п. 3 додатку 1/1 до договору).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться по тарифам, установлених ДП Миколаївська ТЕЦ, в грошовій формі, або по узгодженню сторін іншими, не забороненими діючим законодавством, засобами. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.п. 6.1-6.3 договору).

У відповідності до п. 7.4.2 договору, несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію пеня в розмірі 1 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, на підставі положення Закону України від 20.05.99 № 686-XIV.

Розбіжності та спори між сторонами, пов`язані з виконанням, зміною та розірванням договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод. Пропозиції щодо зміни договірних величин теплопостачання надаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку кварталу. У разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутися до суду для вирішення спірного питання (п.п. 8.1-8.2 договору).

При виникненні обставин, не обумовлених договором, сторони зобов`язані користуватися Законом України Про електроенергетику, Правилами користування тепловою енергією, Тимчасовими правилами обліку відпуску та споживання теплової енергії, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючого обладнання і теплових мереж ті іншими нормативними документами, що регулюють відносини сторін з приводу теплопостачання (п. 10.3 договору).

Сторонами погоджено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2003; договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 9.1, 9.4 договору).

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, договір діє і на даний час.

На виконання зобов`язань за договором позивачем у період листопад 2019 року квітень 2020 року поставлено відповідачу теплову енергію в обсягах, зазначених у відомостях споживання теплової енергії абонентом за спірний період, загальною вартістю 34485 грн. 53 коп. згідно актів прийому-передачі теплової енергії у гарячі воді: від 30.11.2019 № 2439 на суму 2892 грн. 91 коп. з ПДВ; від 31.12.2019 № 2439 на суму 8261 грн. 98 коп. з ПДВ; від 31.01.2020 № 2439 на суму 8006 грн. 65 коп. з ПДВ; від 29.02.2020 № 2439 на суму 8287 грн. 79 коп. з ПДВ; від 31.03.2020 № 2439 на суму 5395 грн. 26 коп. з ПДВ; від 30.04.2020 № 2439 на суму 1640 грн. 94 коп. з ПДВ.

На оплату поставленої теплової енергії позивачем виставлені ДП Миколаївський суднобудівний завод відповідні рахунки: № 2439, згідно якого за період 01-30.11.2019 нараховано 2892 грн. 91 коп. з ПДВ; № 2439, згідно якого за період 01-31.12.2019 нараховано 8261 грн. 98 коп. з ПДВ; № 2439, згідно якого за період 01-31.01.2020 нараховано 8006 грн. 65 коп. з ПДВ; № 2439, згідно якого за період 01-29.02.2020 нараховано 8287 грн. 79 коп. з ПДВ; № 2439, згідно якого за період 01-31.03.2020 нараховано 5395 грн. 26 коп. з ПДВ; № 2439, згідно якого за період 01-30.04.2020 нараховано 1640 грн. 94 коп. з ПДВ.

Зазначені акти та рахунки на оплату вартості спожитої теплової енергії позивачем направлені ДП Миколаївський суднобудівний завод, що підтверджується відповідними реєстрами відправки споживачам остаточних рахунків та актів прийому-передачі теплової енергії за спірний період та списками згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих до поштового відділення, з відмітками цього відділення та підписами його уповноваженого представника, а також відповідними фіскальними чеками органу зв`язку.

Із змісту позовної заяви вбачається, що ДП Миколаївський суднобудівний завод рахунки на оплату теплової енергії на загальну суму 34485 грн. 53 коп. не оплачені і досі.

У зв`язку з несплатою ДП Миколаївський суднобудівний завод у повному обсязі спожитої у спірний період теплової енергії, ПрАТ Миколаївська теплоелектроцентраль звернулося до відповідача з претензією від 27.01.2020 № 13-Ю про сплату заборгованості, направлення якої відповідачу підтверджується реєстром відправки претензій та списком згрупованих поштових відправлень поштового відділення з відповідною позначкою поштового відділення, а також фіскальним чеком від 29.01.2020 № 3000330983.

Зазначену претензію ДП Миколаївський суднобудівний завод залишено без реагування та виконання.

За твердженнями ПрАТ Миколаївська теплоелектроцентраль, на даний час теплова енергія на суму 34485 грн. 53 коп. залишилася неоплаченою відповідачем.

Господарським законодавством передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах (ч.ч. 1, 3 ст. 275 ГК України).

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ураховуючи викладене, суд визнає доведеним, що відповідачем порушені договірні зобов`язання щодо своєчасної оплати поставленої на його об`єкт теплової енергії, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 34485 грн. 53 коп., і указану суму заборгованості належить стягнути з відповідача.

Щодо вимог ПрАТ Миколаївська теплоелектроцентраль про стягнення з ДП Миколаївський суднобудівний завод пені, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом. У разі несвоєчасної сплати платежів за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами (ст.ст. 24, 25 Закону України Про теплопостачання).

Поданий позивачем розрахунок пені в сумі 18363 грн. 10 коп., нарахованої на загальний період 13.11.2019-11.03.2020, суд визнає вірним, а зазначену суму підлягаючою до стягнення з ДП Миколаївський суднобудівний завод.

Щодо вимог ПрАТ Миколаївська теплоелектроцентраль про стягнення з ДП Миколаївський суднобудівний завод нарахувань у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Цивільним законодавством визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Суд визнає, що ПрАТ Миколаївська теплоелектроцентраль обґрунтовано на прострочені суми оплати вартості поставленої теплової енергії здійснено нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, і погоджується з виконаними позивачем розрахунками 3 % річних у сумі 338 грн. 70 коп., нарахованих за загальний період прострочення 13.11.2019-18.05.2020, та інфляційних втрат у сумі 441 грн. 39 коп., нарахованих за період прострочення грудень 2019 року ? квітень 2020 року, а тому указані суми нарахувань належить стягнути з відповідача.

Ураховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягають: основний борг у сумі 34485 грн. 53 коп., пеня у сумі 18363 грн. 10 коп., 3 % річних у сумі 338 грн. 70 коп., інфляційні втрати 441 грн. 39 коп., а загалом грошові кошти в сумі 53628 грн. 72 коп.

Отже, позовні вимоги ПрАТ Миколаївська теплоелектроцентраль підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

Отже, ураховуючи те, що судом визнано позовні вимоги обґрунтованими у повному обсязі, витрати ПрАТ Миколаївська ТЕЦ на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 09.06.2020 № 20157 на суму 2102 грн. належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов приватного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства Миколаївський суднобудівний завод, вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 14313240, на користь приватного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль, Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 30083966, грошові кошти у загальній сумі 53628 (п`ятдесят три тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 72 коп., із яких:

34485 (тридцять чотири тисячі чотириста вісімдесят п`ять) грн. 53 коп. основний борг на р/р НОМЕР_1 в АТ Державний Ощадний Банк України, МФО 326461;

18363 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят три) грн. 10 коп. пеня; 338 (триста тридцять вісім) 70 коп. 3 % річних; 441 (чотириста сорок одна) грн. 39 коп. інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. на р/р НОМЕР_2 в ПАТ АБ Укргазбанк, МФО 320478.

3. Копії даного рішення направити учасникам справи на адреси, зазначені у вступній частині рішення.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Коваль.