Рішення № 92384333, 20.10.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року Справа № 915/2036/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Говоріної А.Е.

та представників сторін:

від позивача та ТОВ НВКФ “КАСКАД” – Ферлій А.А., дог. від 24.09.2019, дог. від 13.10.2019, ордер від 28.07.2020 серії МК № 89320;

від відповідача та ТОВ “МГЗ” представники не з?явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/2036/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “БаГор-Форт”,

вул. Шнеєрсона, 12/39, м. Миколаїв, 54001;

до товариства з обмеженою відповідальністю “Нові Технології ЛТД”,

вул. Набережна, 64, с. Галицинове , Вітовський район, Миколаївська область, 57286;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод”,

вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська обл., 57286;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ? товариство з обмеженою відповідальністю НВКФ “КАСКАД”,

вул. Космонавтів, 61-В, м. Миколаїв, 54028;

про витребування майна та стягнення неустойки в сумі 61691 грн. 52 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “БаГор-Форт” звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Нові Технології ЛТД” з позовом про:

1) витребування належного позивачу майна, яке знаходиться на території товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Миколаївський глиноземний завод”: крана дизель-електричного гусеничного РДК 250-3, 1990 р.в., реєстраційний номер 1303; КАМАЗ-5320, державний номер НОМЕР_1 ; вантажного сідлового тягача – E MAN, державний номер НОМЕР_2 ; напівпричепу фургону ізотерм – E FRUEHAUF, державний номер НОМЕР_3 ;

2) стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 61691 грн. 52 коп. ? неустойки за укладеним між сторонами договором відповідального зберігання.

Позивач зазначає, що ним 12.02.2019 укладено з ТОВ “Нові Технології ЛТД” договори купівлі-продажу №№ 12/02/19 (два договори), 12/02/19-250, у відповідності до умов яких придбано у відповідача указану вище техніку, після чого у той же день передано цю техніку відповідачу на відповідальне зберігання за договором від 12.02.2019 № 12/02-1, проте у подальшому ТОВ “Нові Технології ЛТД” залишено без реагування вимогу ТОВ “БаГор-Форт” від 27.08.2019 про повернення майна у порядку п. 3.2 договору відповідального зберігання, внаслідок чого позивачем за кожний день затримки повернення майна нараховано неустойку в порядку п. 4.6 договору відповідального зберігання.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2019 (суддя О.В.Ткаченко) відкрито провадження в даній справі; залучено до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод”; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Іншою ухвалою від 21.11.2019 задоволено самовідвід головуючого у справі судді О.В.Ткаченка.

Ураховуючи, що за результатом повторного автоматизованого розподілу даної справи, проведеного у зв?язку з викладеними вище обставинами та на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 21.11.2019 № 329, головуючим суддею в даній справі призначено Давченко Т.М., ухвалою від 25.11.2019 справу прийнято до провадження нововизначеного складу суду, вирішено розгляд справи почати спочатку та призначено підготовче засідання на 24.12.2019.

Ухвалою від 24.12.2019, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено термін підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 11.02.2020; ухвалою від 11.02.2020, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 20.02.2020; ухвалою від 20.02.2020, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та, з урахуванням часу перебування головуючого судді у плановій відпустці, призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 01.04.2020, проте в указану дату засідання не відбулося у зв?язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, про що сторонам у справі направлено відповідне повідомлення, в якому також зазначено що про дату, час та місце проведення наступного судового засідання сторін буде повідомлено ухвалою суду.

З огляду на впровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (в редакції постанови від 04.05.2020 № 343) (далі ? постанова № 211) на період з 12.03-22.05.2020 на всій території України карантину, а також на запровадження з 16.03.2020 на території адміністративної будівлі Миколаївської обласної ради, в якій розташований Господарський суд Миколаївської області, обмежувальних та профілактичних заходів (згідно розпорядження від 13.03.2020 № 35-р голови Миколаївської обласної ради “Про заходи щодо недопущення поширення випадків захворювань, спричинених новим коронавірусом”), ? з 16.03.2020 доступ громадян та учасників судового процесу до Господарського суду Миколаївської області було обмежено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” внесено зміни до постанови № 211, зокрема, продовжено карантин до 22.05.2020 із послабленням частини карантинних обмежень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів” з 22.05.2020 до 22.06.2020 продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою № 211, а також вирішено про послаблення протиепідемічних заходів на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією.

Ураховуючи викладені обставини, зокрема, послаблення з 11.05.2020 карантинних заходів та подальше відновлення доступу громадян до приміщення Господарського суду Миколаївської області; беручи до уваги тривалість знаходження справи у провадженні суду, ухвалою від 03.06.2020 призначено дану справу до розгляду в судовому засіданні на 01.07.2020.

Ухвалою від 01.07.2020 залучено до участі в даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) НВКФ “КАСКАД”, зобов?язано сторони направити третій особі копії позовної заяви з додатками, а також інших документів, поданих суду після відкриття провадження в даній справі, та оголошено перерву в судовому засіданні до 29.07.2020; у судовому засіданні в даній справі 29.07.2020 оголошено перерву до 22.09.2020; у судовому засіданні в даній справі 22.09.2020 оголошено перерву до 20.10.2020.

ТОВ “Нові Технології ЛТД” у відзиві від 11.11.2019 позов не визнало, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, зокрема, так як:

1) майно, витребування якого є предметом спору в даній справі, згідно листа Регіонального сервісного центру МВС в Миколаївській області від 06.09.2019 № 31/14-2831, досі зареєстроване за ТОВ “Нові Технології ЛТД”;

2) правочини щодо відчуження ТОВ “Нові Технології ЛТД ” техніки на користь ТОВ “БаГор-Форт” є сумнівними у зв?язку з недовірою засновників відповідача директору ОСОБА_1 , яким вони підписані від імені ТОВ “Нові Технології ЛТД”; учасниками загальних зборів товариства від 12.08.2019 прийнято рішення щодо проведення аудиту фінансової звітності ТОВ “Нові Технології ЛТД” за період з січня 2017 року по серпень 2019 року та поставлено під сумнів усі правочини, що здійснювалися від імені діючого на той час директора товариства; 05.09.2019 Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області за згодою засновників на підставі заяви виконавчого директора товариства про злочин зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) кримінальне провадження за № 120191500000000460 з ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, яке виявилося у зловживанні службовими особами ТОВ “Нові Технології ЛТД” своїм службовим становищем, яке спричинило розтрату майна підприємства з завданням значних збитків;

3) на момент звернення ТОВ “БаГор-Форт” до суду з позовом у даній справі, згідно поданих позивачем документів, спірне майно знаходиться в оренді у ТОВ НВКФ “КАСКАД”, а тому саме до указаного товариства можуть бути пред?явлені вимоги про повернення майна та сплату неустойки; викладене, на думку ТОВ “Нові Технології ЛТД”, також свідчить про те, що товариство не є належним відповідачем у даній справі ? натомість, ним є ТОВ НВКФ “КАСКАД”;

4) ТОВ “Нові Технології ЛТД” не отримувало від позивача лист щодо повернення майна за договором відповідального зберігання.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ? товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївський глиноземний завод” (далі ? ТОВ “МГЗ”) у клопотанні від 06.11.2019 зазначило, що перебуває в договірних відносинах з відповідачем з приводу оренди останнім нерухомого майна, а інші господарські та договірні відносини сторін у справі ТОВ “МГЗ” невідомі, у зв?язку з чим надати пояснення з приводу заявлених позовних вимог не має можливості; третя особа також просила суд про розгляд даної справи за відсутності її представника.

Від відповідача та ТОВ “МГЗ”, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, представники у судове засідання не з?явилися.

Вислухавши пояснення та доводи учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами у справі укладені три договори купівлі-продажу від 12.02.2019 №№ 12/02/19 (два договори), 12/02/19-250 (далі ? договори купівлі-продажу), у відповідності до ідентичних умов яких (крім предметів договору) ТОВ “Нові Технології ЛТД” (продавець) взяло на себе зобов?язання надати ТОВ “БаГор-Форт” (покупцю) у власність майно:

1) кран дизель-електричний гусеничний РДК 250-3 (1990 р.в.), реєстраційний номер 10364, заводський номер НОМЕР_4 ;

2) КАМАЗ-5320, державний номер НОМЕР_5 , який належить продавцю на підставі технічного паспорту серії НІС № 314780;

3) вантажний сідловий тягач ? Е MAN, державний номер НОМЕР_6 , який належить продавцю на підставі технічного паспорту серії САА № 568520, та напівпичіп фургон ізотерм ? Е FRUEHAUF, державний номер НОМЕР_7 , який належить продавцю на підставі технічного паспорту серія ВЕС № 005688, ?

у подальшому ? товар, а покупець зобов?язався прийняти указаний товар та оплатити його (п.п. 1.1 договорів купівлі-продажу).

Сторони домовились, що вартість товару визначається у додатковій угоді; оплата товару здійснюється в українській гривні шляхом переводу коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 120 календарних днів з моменту підписання даного договору; днем оплати по даному договору вважається день списання коштів з рахунка покупця (п.п. 2.1-2.3 договорів купівлі-продажу).

Передача товару здійснюється за згодою та домовленістю сторін; право власності на товар переходить від продавця покупцю з моменту підписання акту прийому-передачі (п.п. 2.4-2.5 договорів купівлі-продажу).

Сторонами погоджено, що зміни та доповнення до договорів вносяться шляхом складання та підписання сторонами відповідних письмових угод, які є їх невід?ємною частиною; договори набувають чинності з дня їх підписання і діють до повного виконання сторонами своїх зобов?язань за даними договорами (п.п. 4.2, 5.1 договорів купівлі-продажу).

Сторонами того ж дня укладено додаткові угоди до всіх трьох договорів купівлі-продажу, в яких погоджено вартість товарів за договорами, а саме:

- вартість крану дизель-електричного гусеничного РДК 250-3 (1990 р.в.) реєстраційний номер 10364, заводський номер НОМЕР_4 ? 270577 грн. 16 коп. з ПДВ;

- вартість КАМАЗ - 5320, державний номер НОМЕР_5 ? 81173 грн. 15 коп. з ПДВ;

- вартість вантажного сідлового тягача Е MAN, державний номер НОМЕР_6 ? 108230 грн. 86 коп. з ПДВ;

- вартість напівпричіпу фургон ізотерм - Е FRUEHAUF, державний номер НОМЕР_7 ? 54114 грн. 91 коп. з ПДВ.

Придбані позивачем товари (далі ? Техніка) передані йому ТОВ “Нові Технології ЛТД” у той же день згідно відповідних актів приймання-передачі основних засобів від 12.02.2019 і видаткових накладних від 12.02.2019 №№ 2, 3, 4, та оплачені ТОВ “БаГор-Форт” згідно платіжних доручень: від 24.04.2019 № 156 на суму 270577 грн. 16 коп. з призначенням платежу “Сплата за кран РДК 250-3 зг. дог. № 12/02/19-250 від 12.02.19. в т.ч. НДС 20% - 45096.19 грн.”; від 24.04.2019 № 157 на суму 81173 грн. 15 коп. з призначенням платежу “Сплата за автомобіль КАМАЗ зг. дог. № 12/02/19-К від 12.02.19. в т.ч. НДС 20% - 13528.86 грн.”; від 24.04.2019 № 155 на суму 162345 грн. 78 коп. з призначенням платежу “Сплата за автомобіль MAN і полуприцеп фургон зг. дог. № 12/02/19-М від 12.02.19. в т.ч. НДС 20% - 27057.63 грн.”.

Судом встановлено, що у той самий день сторонами також укладено договір відповідального безоплатного зберігання з правом користування від 12.02.2019 № 12/02-1 (далі ? договір відповідального зберігання), згідно умов якого ТОВ “БаГор-Форт” (Сторона 1) передано, а ТОВ “Нові Технології ЛТД” (Сторона 2) прийнято на відповідальне безоплатне зберігання указану вище Техніку, придбану позивачем у відповідності до договорів купівлі-продажу (п. 1.1 договору відповідального зберігання).

Сторонами погоджено, що Сторона 1 передає майно Стороні 2 згідно акту прийому-передачі, який є невід?ємною частиною цього договору; вартість технічних засобів виражається в національній валюті України та визначається в актах прийому-передачі (п.п. 1.2-1.3 договору відповідального зберігання).

Сторона 2 зобов?язана: прийняти всі необхідні міри для забезпечення зберігання майна в належному стану в період дії цього договору; нести повну відповідальність за втрату або ушкодження майна Сторони 1, що знаходиться у нього, незалежно від причини ушкодження або втрати, з моменту одержання майна від Сторони 1 до закінчення терміну його зберігання; повернути майно Стороні 1 по першій вимозі в трьох денний термін (п. 2.1 договору відповідального зберігання).

Сторона 2 має право користуватись майном, переданим на зберігання для своїх виробничих потреб за умови використання майна за його прямим призначенням, відшкодувати вартість зносу майна у розмірах, узгоджених зі Стороною 1 (п. 2.3 договору відповідального зберігання).

Сторона 1 має право у будь-який час вимагати у Сторони 2 повернення повністю або частково майна, яке знаходиться на зберіганні (п. 3.2 договору відповідального зберігання).

У випадку порушення своїх зобов?язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. У випадку неповернення майна Стороні 1 за першою вимогою, Сторона 2 повинна виплатити Стороні 1 неустойку у розмірі 0,5% від вартості майна за кожний день затримки (п.п. 4.1, 4.6 договору відповідального зберігання).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до моменту вимоги Стороною 1 повернення повністю або частково майна (п. 6.1 договору відповідального зберігання).

На виконання умов договору відповідального зберігання позивачем передано Техніку на зберігання ТОВ “Нові Технології ЛТД” згідно акту приймання-передачі техніки на відповідальне зберігання від 12.02.2019.

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, передана на відповідальне зберігання Техніка зберігається на території промислового майданчика, який ТОВ “Нові Технології ЛТД” орендує у третьої особи ? ТОВ “МГЗ”, за адресою: вул. Набережна 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область; Техніка використовувалася у своїй виробничій діяльності відповідача.

У подальшому позивачем (орендодавцем) укладено з ТОВ НВКФ “КАСКАД” (орендарем) договір від 23.08.2019 № 23/08-1 оренди вантажопідйомної техніки та транспортних засобів (далі ? договір оренди), у відповідності до п. 1.1 якого надано орендарю Техніку в безстрокове платне використання.

Згідно п. 4.2 договору оренди, об?єкт оренди вважається переданим орендодавцем та прийнятим орендарем з моменту підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі.

За твердженнями позивача, ним у зв?язку з необхідністю виконання умов договору оренди та передачі Техніки в користування ТОВ НВКФ “КАСКАД” 27.08.2019 направлено відповідачу вимогу про повернення Техніки в порядку п. 3.2 договору відповідального зберігання, а саме, забезпечення працівникам ТОВ НВКФ “КАСКАД” до 31.08.2019 доступу до Техніки з метою її демонтажу та подальшого транспортування.

Позивач зазначає, що, хоча указана вимога відповідачем отримана, про що свідчить підпис заступника директора ТОВ “Нові Технології ЛТД” на корінці вимоги, її залишено відповідачем без реагування та виконання, а Техніку не повернуто зі зберігання і досі.

Викладені обставини є підставою для звернення ТОВ “БаГор-Форт” до суду з позовом у даній справі.

Відповідач, у свою чергу, посилається, зокрема, на те, що спірна Техніка, згідно листа Регіонального сервісного центру МВС в Миколаївській області від 06.09.2019 № 31/14-2831, досі зареєстрована за ТОВ “Нові Технології ЛТД”.

Тобто, в даному випадку між сторонами у справі існує спір про право власності на Техніку, про витребування якої просить позивач.

З огляду на те, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності ? це певний юридичний механізм, з яким закон пов?язує виникнення в особи суб?єктивного права власності на певні об?єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об?єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Пунктом 2 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8 (далі ? Порядок № 8), передбачено, що:

- великотоннажний та інший технологічний транспортний засіб (далі - технологічний транспортний засіб) - великотоннажний автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів, транспортування розкривних порід і корисних копалин на відкритих гірничих розробках чи ґрунту на будівництві, а також інший механічний транспортний засіб, у тому числі обладнаний спеціальними пристроями чи механізмами, або транспортний засіб, призначений для руху тільки у поєднанні з іншим транспортним засобом, який керується машиністом (оператором, водієм) і використовується власником для забезпечення виробничих процесів під час провадження ним господарської діяльності (виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг), а також для переміщення сировини (матеріалів), що обробляється, і відходів виробництва;

- реєстраційні дії - дії, пов`язані з реєстрацією, перереєстрацією або тимчасовою реєстрацією технологічного транспортного засобу на певний строк;

- реєстрація технологічного транспортного засобу - здійснення комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою та за необхідності дослідженням ідентифікаційних номерів вузлів і агрегатів та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та присвоєнням номерних знаків;

- перереєстрація технологічного транспортного засобу - проведення реєстраційних дій у разі настання обставин, у зв`язку з якими виникла потреба у внесенні змін у реєстраційні документи.

Юридичні і фізичні особи, іноземні фізичні і юридичні особи, особи без громадянства (що перебувають в Україні на законних підставах), які є власниками технологічних транспортних засобів чи використовують їх на законних підставах, або уповноважені ними особи (далі - власники) зобов`язані зареєструвати зазначені транспортні засоби протягом 10 днів після придбання або виникнення інших законних прав на їх використання, у тому числі у разі тимчасового ввезення на територію України.

У такий же строк власники зобов`язані перереєструвати технологічні транспортні засоби у разі настання обставин, у зв`язку з якими виникла потреба у внесенні змін у реєстраційні документи.

Реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація, взяття на облік та зняття з обліку технологічного транспортного засобу здійснюється після перевірки територіальними органами Держпраці наявності обтяжень машини за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація та взяття на облік технологічного транспортного засобу, який перебуває у податковій заставі, заставі, під арештом або є предметом іншого обтяження, здійснюється виключно за умови надання письмової згоди всіх виявлених обтяжувачів.

Технологічний транспортний засіб, що належить юридичній особі, реєструється за місцезнаходженням органу управління юридичної особи, а той, що належить фізичній особі, - за місцем проживання або перебування фізичної особи.

Допускається реєстрація технологічного транспортного засобу за місцем його експлуатації, у тому числі того, що перебуває у постійному користуванні або оренді юридичної чи фізичної особи (п.п. 6-7 Порядку № 8).

Перереєстрація технологічного транспортного засобу здійснюється у разі зміни найменування чи імені власника, форми власності, місця знаходження органу управління юридичної особи чи місця проживання або перебування фізичної особи - власника технологічного транспортного засобу; втрати або непридатності до подальшого використання свідоцтва про реєстрацію; зміни вузлів та агрегатів, що мають ідентифікаційні номери; у разі переобладнання технологічного транспортного засобу за умови проведення фахівцями експертної організації технічного огляду та в інших випадках, передбачених цим Порядком.

Перереєстрація технологічного транспортного засобу здійснюється на підставі письмової заяви власника за формами згідно з додатками 1 і 2, до якої додаються: свідоцтво про реєстрацію технологічного транспортного засобу; акт технічного огляду технологічного транспортного засобу.

До перереєстрації технологічного транспортного засобу з метою звірки відповідності ідентифікаційних номерів обліковим даним і перевірки технічного стану проводиться його технічний огляд. За результатами перереєстрації видається нове свідоцтво про реєстрацію. У розділі “Особливі примітки” нового свідоцтва зазначаються серія, номер попереднього свідоцтва про реєстрацію та найменування органу реєстрації, який його видавав.

В усіх випадках перереєстрації технологічного транспортного засобу його облікові дані вносяться до журналу реєстрації великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів (п.п. 24-28 Порядку № 8).

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про автомобільний транспорт”,

транспортний засіб спеціального призначення - транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо);

транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху (ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, передбачено, що транспортний засіб ? це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Механічний транспортний засіб ? це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини й механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

З огляду на наведене транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна перевищує встановлену вказаним визначенням межу. Водночас для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього відповідною правовою нормою не передбачено.

Отже, будь-який транспортний засіб, що приводиться у рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об?єму належить до механічних транспортних засобів.

Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (зі змінами) (далі ? Порядок № 1388).

Цей Порядок є обов?язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов?язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень (п.п. 1-2 Порядку № 1388).

Пунктом 7 Порядку № 1388 передбачено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов?язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

У відповідності до положень п. 8 Порядку № 1388, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України “Про дорожній рух”).

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку:

договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;

укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;

договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб?єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб?єктів уповноваженою особою;

договір комісії між власником транспортного засобу і суб?єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб?єкт господарювання, які підписані від імені суб?єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб?єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу;

свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати;

рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном;

рішення власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність;

копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;

довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;

акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;

митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане органом доходів і зборів посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

договір фінансового лізингу;

акт про проведені електронні торги або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів, за яким продавцем виступає Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, або акт про реалізацію активів на електронних торгах, виданий Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в уповноважених органах МВС, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою уповноваженого органу МВС про зняття транспортного засобу з обліку. Переобладнання (крім переобладнання для роботи на газових паливах), відчуження, передача права користування і (або) розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у уповноважених органах МВС, не допускається.

У відповідності до п. 33 Порядку № 1388, перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

При перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться.

Для проведення перереєстрації транспортних засобів, зазначених в абзаці третьому цього пункту, до сервісних центрів МВС або до центрів надання адміністративних послуг подаються засвідчені підписами сторін акти приймання-передачі транспортних засобів із зазначенням їх кольору, марки, моделі, року випуску, ідентифікаційних номерів складових частин (далі - реквізити), а для проведення перереєстрації транспортних засобів у разі їх відчуження - документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби, разом із зазначеними актами.

Таким чином, спірні кран дизель-електричний гусеничний РДК 250-3, КАМАЗ-5320, вантажний сідловий тягач – E MAN, та напівпричіп фургон ізотерм – E FRUEHAUF є майном, право власності на яке в обов?язковому порядку підлягає державній реєстрації.

Незважаючи на те, що надані позивачем договори купівлі-продажу вчинені у письмовій формі, містять підписи продавця і покупця та скріплені їх печатками, вони не у повній мірі відповідають наведеним вище вимогам щодо документів, які підтверджують правомірність придбання транспортних засобів/їх складових частин.

Статтею 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 328, ч. 4 ст. 334 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

У статті 34 Закону України “Про дорожній рух” встановлено обов`язкову державну реєстрацію, перереєстрацію, облік транспортних засобів та їх власників, що здійснюються відповідними територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов?язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

З аналізу наведених норм права вбачається, що договір купівлі-продажу транспортного засобу є укладеним лише з моменту його державної реєстрації.

Таким чином, договори купівлі-продажу указаної вище Техніки, вчинені у простій письмовій формі, не створюють прав і обов?язків для сторін та не породжують правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця.

Отже, спірна Техніка у власність позивача не перейшла, оскільки відповідні правочини не були оформлені у встановленому законом порядку.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 по справі № 331/3792/18 та від 30.09.2019 у справі № 683/2694/16-ц.

Цивільним законодавством визначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб?єктів права власності. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.ст. 386, 387 ЦК України).

Господарським процесуальним законодавством визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.ст. 73, 74 ГПК України).

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст.ст. 77, 78 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об?єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем не подано доказів наявності у нього права власності на Техніку, витребування якої предметом спору в даній справі, у зв?язку з чим відсутні підстави для витребування цієї техніки у ТОВ “Нові Технології ЛТД”.

Крім того, з урахуванням викладених вище встановлених судом обставин, відсутні підстави і для стягнення з відповідача неустойки за неповернення Техніки.

Суд зауважує, що оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі “Трофимчук проти України” Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, в задоволенні позову ТОВ “БаГор-Форт” належить відмовити повністю.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того, що ст. 129 ГПК України передбачено покладення на позивача судового збору в разі відмови в задоволені позову.

У судовому засіданні 20.10.2020, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю “БаГор-Форт” відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2020.

Суддя Т.М.Давченко