Ухвала суду № 9238400, 12.01.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2010 р.Справа № 2-а-22575/08/2070

судова колегія Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів: - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря Галан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2009 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства “Тріада +” до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

У жовтні 2008 року ПП “Тріада +” звернулося з позовом до суду про, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, визнання недійсним податкового повідомлення - рішення відповідача від 13 жовтня 2008 року № 0001932302/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток.

На обґрунтування позовних вимог позивачем визначено про відсутність порушень п.п. 5.2.1 п. 5.2., 5.3.9, п. 5.3, ст. 5, п.п. 7.13.7, п. 7.13, ст. 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР “Про оприбуткування прибутку підприємств” (подалі - Закон № 334/94-ВР).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2009 року позовні вимоги ПП “Тріада +” задоволені в повному обсязі.

Будучи незгодною з вказаною постановою суду, відповідач ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою у звязку з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову, якою просить відмовити в задоволені позовних вимог позивачу.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2009 року слід залишити без змін, з наступних підстав.

За матеріалами справи вбачається, що за наслідками проведення планової виїзної перевірки діяльності ПП “Тріада +” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 березня 2008 року ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова складено акт перевірки № 2500/23-212/32238547 від 02 жовтня 2008 року, яким, окрім іншого, встановлені порушення підприємством п.п. 5.2.1 п. 5.2., 5.3.9, п. 5.3, ст. 5, п.п. 7.13.7, п. 7.13, ст. 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, а саме: неперерахування в встановлені строки коштів, вивільнених у звязку з наданням платникам податку податкових пільг, що потягло за собою нецільове використання вивільнених коштів, безпідставного включення до складу валових витрат транспортних послуг, що не повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (за взаємовідносинами з ФОП ОСОБА_1 занижений обєкт оподаткування на загальну суму 12.065 грн.: у 2007 році 7.460 грн. /податок 1.865 грн./, у 2008 році 4.605 грн. /податок 1.151,25 грн./) та безпідставного включення до складу валових витрат по наданню поліграфічних послуг в 1 кварталі 2007 року в розмірі 20.000 грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 (занижений податок 5.000 грн.), в наслідок чого підприємство занизило прибуток, що підлягає оподаткуванню: у 2007 році в загальній сумі - 449.781,25 грн., а за 1 квартал 2008 року 4.605 грн. та, відповідно занизило податок на прибуток: за 2007 рік 449.781,25 грн., за 1 квартал 2008 року 1.151,25 грн.

Одним із видів діяльності, яку здійснює ПП „Тріада +” є поліграфічна діяльність, підприємство має свідоцтво Державного Комітету телебачення і радіомовлення України про внесення субєкта видавничої справи до державного реєстру видавництв, виробників та розповсюджувачів видавничої продукції серії ДК № 1870, видане 16 липня 2004 року, що надає право на видавничу діяльність, виготовлення видавничої продукції, розповсюдження видавничої продукції.

ПП “Тріада +”у періоді, що перевірявся здійснювало виготовлення книжкової продукції (учбової літератури, підручників, дитячих книжок), інших періодичних видань.

За приписами пп. 7.13.7 п. 7.13 ст. 7 Закону N 334/94-ВР, в редакції що діяла на час виникнення правовідносин, тимчасово, до 1 січня 2009 року, звільняються від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру. При цьому суми коштів, вивільнених у звязку з наданням податкових пільг, спрямовуються суб'єктом господарської діяльності платником податків на переоснащення видавничо-поліграфічної бази, розроблення i запровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, оскільки відповідно до пп. 7.13.7 п. 7.13 ст. 7 Закону N 334/94-ВР видавництва, видавничі організації, підприємства поліграфії та розповсюджувачі книжкової продукції звільняються від оподаткування частини прибутку, отриманого від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення i розповсюдження книжкової продукції, виробленої в Україні, то на операції платника податку з видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії та розповсюджувачами книжкової продукції, для яких такі операції повязані з видавничою справою безпосередньо, поширюється чинність пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону N 334/94-ВР.

При цьому оскільки згідно зі ст. 1 розділу першого Закону N 318/97-ВР субєкти видавничої справи поряд з видавничою справою можуть займатися й іншими видами діяльності, то прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії та розповсюджувачів книжкової продукції, отриманий від інших видів діяльності, підлягає оподаткуванню в загальному порядку, тобто при здійсненні платником податку з видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії та розповсюджувачами книжкової продукції операцій, що не мають для таких суб'єктів видавничої справи відношення до видавничої справи, застосовується пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону N 334/94-ВР.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону N 334/94-ВР встановлено, що під терміном “валові витрати виробництва та обігу” (далі валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження включення витрат на транспортні та поліграфічні послуги, отримані від ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що порушення правил бухгалтерського обліку не є безумовною підставою для нарахування податкового зобовязання, а сам факт отримання позивачем транспортних та поліграфічних послуг від ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова не заперечується.

Обмеження для позивача щодо отримання пільги з податку на прибуток, відповідно до положень пп. 7.13.7 п. 7.13 ст. 7 Закону N 334/94-ВР, є виготовлення і розповсюдження книжкової продукції рекламного та еротичного характеру.

Пунктами 4 та 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 1643 від 15 жовтня 2003 року „Про затвердження Порядку спрямування коштів, вивільнених у звязку з наданням податкових пільг на переоснащення видавничо-поліграфічної бази, розроблення і впровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції” встановлені додаткові користування пільгою.

Відповідно до п. 4 цієї Постанови, не перераховані на окремий рахунок в строки сплати податку на прибуток кошти вважаються такими, що використані не за цільовим призначенням.

Згідно із п. 5 Постанови, у разі нецільового використання вивільнених коштів платники податків включають суми отриманих валових доходів і валових витрат під час провадження видавничої діяльності, виготовлення і розповсюдження книжкової продукції, виробленої в Україні з урахуванням яких визначено прибуток, звільнений від оподаткування, до загальних валових доходів і валових витрат у податковому (звітному періоді), в якому отримані такі звільнені доходи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що такі додаткові умови та обмеження не зазначені прямо та ніяк не витікають з положень пп. 7.13.7 п. 7.13 ст. 7 Закону і змінюють механізм надання пільги, що не допускається та суперечить положенням ст. 1 цього Закону.

В пп. 7.13.7 п. 7.13 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не встановлено, що кошти, перед тим як бути спрямованими на спеціальні цілі, повинні акумулюватися на окремому рахунку в певні строки і не передбачено санкції у вигляді позбавлення права на пільгу за не вчинення цих дій (акумулювання на окремому рахунку в певні строки.

Як зафіксовано в акті перевірки (п. 2.12) у податковому періоді, в якому було застосовано податкову пільгу - 2007 рік та 1 квартал 2008 року, сума податку, несплаченого через отримання податкової пільги складає відповідно 467.968,00 грн. та 807.227, 00 грн. В декларації про прибуток позивача за спірний період, яка міститься в матеріалах справи, зазначена сума прибутку, звільненого від оподаткування.

Оскільки ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова не надала доказів нецільового використання позивачем коштів, вивільнених у звязку з наданням податкових пільг, а сам факт порушення акумуляції коштів не може, на думку колегії суддів, позбавити ПП „Тріада +” пільг, передбачених чинним законодавством, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог підприємства позивача.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.

Головуючий суддя - (підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 18 січня 2010 року.

Згідно з оригіналом

Суддя Л.В. Мельнікова