Ухвала суду № 92383856, 20.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.10.2020Справа № 910/11892/19

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київська поліграфічна фабрика «Зоря»

до 1)Київської міської ради

2)Дочірнього підприємства «Альтернатива»

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники: згідно з протоколом судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Дочірнього підприємства "Альтернатива" про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 1 прийнято незаконне рішення №973/1977 від 23.02.2017, яким передано відповідачу 2 земельну ділянку площею 0,4386 га з кадастровим номером 8000000000:78:214:0015 по вул. Луговій 1А в м. Києві. За наведених обставин, позивач просить суд визнати недійним та скасувати вказане рішення та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між відповідачами, від 14.06.2017.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 01.10.2019.

У підготовчому засіданні 11.08.2020 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.09.2020.

У судовому засіданні 15.09.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення про відмову у задоволенні позову.

24.09.2020 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 суд ухвалив: призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 20.10.2020.

15.10.2020 через відділ діловодства суду від відповідача 2 (заявника) надійшло клопотання про розгляд заяви щодо розподілу судових витрат за відсутності представника заявника.

16.10.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові заперечення на заяву про розподіл судових витрат.

У судове засідання 20.10.2020 прибув представник позивача, який заперечив проти задоволення заяви Дочірнього підприємства "Альтернатива" щодо розподілу судових витрат.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 (заявника) в судове засідання не прибули.

Розглянувши заяву Дочірнього підприємства "Альтернатива" про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідач 2 зазначає, що 14.07.2020 між адвокатом Чимерисом Т.П. та Дочірнім підприємством «Альтернатива» було укладено договір про надання професійної правової допомоги № 35-ЮО, про що також вказано в клопотанні, поданому 14.07.2020 через відділ діловодства суду. Судові витрати відповідача в зв`язку з розглядом даної справи становили 9600,00 грн, а останній платіж було проведено 23.09.2020, що унеможливлювало подання копій підтверджуючих документів раніше. Разом з тим, у зв`язку зі складним фінансовим становищем відповідача, у тому числі й через дії позивача, спрямовані на зрив роботи підприємства та подання інших судових позовів, частина витрат була/буде сплачена після ухвалення судового рішення по суті спору.

Позивач заперечує проти задоволення заяви відповідача 2 та зазначає, зокрема, що до закінчення судових дебатів відповідач не звертався до суду з заявою про відшкодування судових витрат; відповідачем не було надано попередній (орієнтовний) розрахунок розміру судових витрат разом з відзивом; відповідачем всупереч положенням ч. 9 ст. 80 ГПК України не надано докази надсилання документів, які додані до заяви іншим учасникам справи; матеріали заяви містять докази оплати (платіжні доручення № 995 від 15.07.2020 та № 1024 від 27.07.2020), які відповідач мав до ухвалення рішення у справі, однак, суду завчасно їх не надав.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з першої заяви по суті спору, а саме відзиву відповідача 2 Вих № 11/11 від 11.11.2019, який 11.11.2019 надійшов через відділ діловодства суду, зазначений відзив не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, практична реалізація відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем 2 до закінчення судових дебатів не надано жодних доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а також до закінчення судових дебатів у справі не зроблено заяву в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України про те, що такі докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Суд зазначає, що зі змісту статті 129 випливає, що судові витрати підлягають відшкодуванню за умови надання стороною належних доказів, що їх підтверджують. При цьому, у разі, якщо такі докази не можуть бути надані до закінчення судових дебатів, сторона повинна зробити відповідну заяву і подати докази протягом встановленого строку.

Таким чином, у разі подання доказів, що підтверджують понесені витати на правничу допомогу, пізніше ніж 5 днів після ухвалення рішення така заява залишається судом без розгляду.

У даному випадку відповідачем 2 взагалі не було заявлено про намір подати заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення суду, а зазначення в тексті клопотання, яке 14.07.2020 подано представником ДП «Альтернатива» через відділ діловодства суду про намір подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат не може розцінюватися як заява про відшкодування суми судових витрат, враховуючи, що безпосередньо попередній розрахунок суми судових витрат у встановлений строк відповідачем 2 подано не було.

Поряд з цим, відповідно до ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Суд зазначає, що не бере до уваги докази, які додані відповідачем 2 до заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки, ним не надано суду доказів їх надіслання іншим учасникам справи.

З огляду на викладене, враховуючи, що під час розгляду справи відповідач 2 разом з першою заявою по суті спору - відзивом не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, враховуючи, що до закінчення судових дебатів не було зроблено заяву про надання доказів, які підтверджують витрати, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а також те, що докази, додані до заяви про ухвалення додаткового рішення на підтвердження понесених витрат судом до уваги не беруться в силу приписів ч. 9 ст. 80 ГПК України, суд відмовляє у відшкодуванні заявлених відповідачем 2 судових витрат.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 2, 3, 4, 5 вказаної статті визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 123, 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті додаткового рішення про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" на користь Дочірнього підприємства "Альтернатива" судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9600 (дев`ять тисяч шістсот) грн 00 коп. відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Картавцева