Рішення № 92383754, 20.10.2020, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/424/20Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Благогаз Збут",

вул. Сахарова, буд.43, оф.406, м.Львів, 79026;

до відповідача: Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради,

вул.Кардинала Любомира Гузара, буд.15, м.Івано-Франківськ, 76019;

про стягнення 510 026,75грн.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Благогаз Збут" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення 1 245 715, 13грн за неналежне виконання грошового зобов"язання за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №93/18/1450 від 26.12.2018.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В підготовчому засіданні 24.09.2020 судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог №01/07-09 від 01.07.2020 (вх№9436/20 від 06.07.2020), а спір вирішується відповідно до зменшеної ціни позову - 510 026,75грн.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 24.09.2020. Однак адресував суду заяву №20/10-11 (вх№14011/20) від 20.10.2020 в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд проводити розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги позивач виклав у позовній заяві, обґрунтовує їх неналежним виконанням відповідачем грошового зобов"язання обумовленого пунктом 4.2.3. укладеного між сторонами договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №93/18/1450 від 26.12.2018, у зв"язку з чим неоплаченою в повному обсязі залишилась вартість поставленого у січні - квітні 2020 природного газу в сумі 510 026,75грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку. Позовні вимоги мотивовані приписами статей 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 24.09.2020. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог відповідач суду не подав. Однак адресував суду заяву б/н (вх№13939/20) від 20.10.2020 про відкладення судового засідання. Клопотання мотивоване тим, що у представника відповідача виникла необхідність ознайомитись з матеріалами справи.

Оцінивши заявлене представником відповідача клопотання б/н (вх№13939/20) від 20.10.2020 про відкладення розгляду справи суд прийшов до висновку про відмову в його задоволенні.

Правила частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України надають право учасникам справи ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях; брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Водночас норми пунктів 1, 2 частини 2 статті 42, частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України зобов"язують учасників справи виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; добросовісно користуватися процесуальними правами та не зловживати ними.

Так Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що кожен зобов"язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов"язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.06.2020 у відповідності до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України вручена відповідачу завчасно - 06.07.2020 (а.с.56) і відповідно Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради за переконанням суду мав достатньо часу (з 06.07.2020 до 20.10.2020) для того щоб скористатись своїми правами наданими йому приписами статей 42, 165, 178 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, зважаючи на те, що підстави для відкладення розгляду справи обумовлені частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України - відсутні та норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи те, що позивач адресував суду заяву про розгляд спору без його участі, а відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників сторін за матеріалами справи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Благогаз Збут" (постачальник/позивач) та Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради (споживач/відповідач) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №93/18/1450 від 26.12.2018 з додатковими угодами №3 від 26.12.2019, №6 від 21.01.2020. Згідно умов договору постачальник передає у власність споживачу у 2019 році природний газ в обсязі обумовленому пунктом 1.2. договору, а споживач приймає та оплачує вартість газу визначену пунктом 3.2. договору не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (пункти 1.1., 4.2.3. договору).

На виконання умов договірних відносин позивач поставив, а відповідач прийняв у січні-квітні 2020 року природний газ на загальну суму 1 245 715,13грн, підписав без жодних зауважень та скріпив печаткою акти приймання-передачі та видаткові накладні №РН-0000148 від 31.01.2020, №РН-0000433, №РН-0000434 від 29.02.2020, №РН-0000730 від 31.03.2020, №РН-0000972 від 30.04.2020 (а.с.15-23, 45).

Однак доказів здійснення повного розрахунку з позивачем за отриманий природний газ на суму 510 026,75грн відповідачем суду не подано.

Наявність неоплаченої вартості поставленого природного газу обумовленого договором

№93/18/1450 від 26.12.2018 в розмірі 510 026,75грн визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2020 (а.с.58).

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача 510 026,75грн - неоплаченої вартості поставленого природного газу.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №93/18/1450 від 26.12.2018 з додатковими угодами №3 від 26.12.2019, №6 від 21.01.2020 укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (стаття 204 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вказують приписи частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Нормою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

У відповідності до пункту 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїми правами, наданим йому статтями 42, 46, 165, 251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 11, 204, 509, 525, 526, 530, 551, 599, 610, 611, 612, 625-629 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Благогаз Збут" до відповідача Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення 510 026,75грн - задовольнити.

Стягнути з Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради, вул.Кардинала Любомира Гузара, буд.15, м.Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 40312499) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Благогаз Збут", вул. Сахарова, буд.43, оф.406, м.Львів, 79026 (ідентифікаційний код 41849377) 510 026,75грн (п"ятсот десять тисяч двадцять шість грн 75коп.) - заборгованості, 7 650,40грн (сім тисяч шістсот п"ятдесят грн 40коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 23.10.2020

Суддя С.Кобецька