Ухвала суду № 92383478, 13.10.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

13.10.2020м. ДніпроСправа № 904/2022/20

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"

до Комунального підприємства "Дерой"

про стягнення трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання в розмірі 2326,23 грн.

Суддя Панна С.П.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Дерой" стягнення трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання в розмірі 2326,23 грн., з яких пеня - 1948,82 грн., 3% річних - 377,41 грн. та сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу №3135/1718-БО-5 в частині здійснення своєчасних розрахунків за природний газ.

Ухвалою господарського суду від 16.04.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою господарського суду від 09.06.2020р. здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.07.2020р.

16.06.2020р. до господарського суду від представника позивача надійшли пояснення по справі в яких зазначено, що 27.04.2020 р. відповідачем сплачено позивачу 4428,23 грн., з яких 2326,23 грн. - сума пред`явлених вимог та 2102 грн. сума сплаченого позивачем судового збору, що підтверджується журналом операцій від 30.04.2020 р., підписаного позивачем.

10.07.2020р. до господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Ухвалою господарського суду від 17.07.2020р. підготовче засідання по справі відкладене на 14.09.2020р.

У судове засідання від 14.09.2020р. представники сторін не з`явились, витребуваних ухвалою суду від 09.06.2020р. документів не надали.

Ухвалою господарського суду від 14.09.2020 р. закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.10.2020р. о 14:00год..

В призначене судове засідання представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №4930012377616 направленого судом на адресу його офіційного місцезнаходження.

При цьому суд зазначає, що учасники судового провадження, мають в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що наголошував Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України".

Окрім цього, згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для цих цілей існує Єдиний державний реєстр судових рішень.Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Таким чином суд зазначає, що відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись із прийнятими по даній справі судовими рішеннями на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.09.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яке надалі змінило найменування на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (постачальник) та Комунальним підприємством "Дерой" (далі – Відповідач) укладено договір постачання природного газу №3135/1718-БО-5 далі - Договір).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 226 «Деякі питання акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» перейменовано в Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

За умовами п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії яка споживається бюджетними установами/організаціями.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 67,0 тис.куб.м, у тому числі за місяцями.

Як зазначено у п. 3.7 договору, приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Згідно з п. 3.8 договору споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

- підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. (п. 3.9 договору)

Відповідно до п. 3.10 договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов`язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному місяці.

Відповідно до пункту 6.1 Договору, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа(включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з пп. 6 п. 7.2 договору споживач зобовязаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені договором.

Пунктом 8.2 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 11.01.2018, передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 12.1 договору).

На виконання умов договору позивач передав у власність Відповідача природний газ загальну суму 510915,84 грн., що підтверджується актами приймання – передачі природного газу за жовтень 2017 року – березень 2018 року, наявними в матеріалах справи (а.с.23-28).

Однак, в порушення взятих на себе зобов`язань, відповідач несвоєчасно здійснив оплату отриманого від позивача природного газу.

Станом на час подання позовної заяви до суду заборгованість у відповідача за спожитий природний газ відсутня, що підтверджується матеріалами справи (а.с.29-54).

За порушення умов договору, позивач, відповідно до п. 8.2 договору та приписів ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу: пеню в розмірі 1948,82 грн. за період з 28.11.2017 р. по 15.07.2018 р., та три відсотки річних в розмірі 377,41 грн. за період з 28.11.2017 р. по 15.07.2018 р..

На час прийняття рішення у справі відповідачем доказів сплати пені, інфляційних втрат та 3% річних не надано.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами частин 1 і 7 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1948,82 грн. за загальний період з 28.11.2017 р. по 15.07.2018 р..

Господарський суд, перерахувавши згідно системи «Законодавство» розрахунок пені, наданий позивачем, встановив, що він є обґрунтованим та підлягає до стягнення.

Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 377,41 грн. за період з 28.11.2017 р. по 15.07.2018 р..

Як встановлено матеріалами справи, 27.04.2020 р. відповідачем сплачено позивачу 4428,23 грн., з яких 2326,23 грн. - сума пред`явлених вимог та 2102 грн. сума сплаченого позивачем судового збору, що підтверджується журналом операцій від 30.04.2020 р., підписаним та скріпленим печаткою позивача (а.с.70-71).

Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що оскільки заявлений розмір позовних вимог, які є предметом розгляду у даній справі був сплачений відповідачем позивачу, то спір між сторонами щодо стягнення пені в розмірі 1948,82 грн. та 3% річних у розмірі 377,41 грн. відсутній.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з приписами частини 3 статті 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись статтями ст.231, 234, 235 ГПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №904/2022/20 закрити

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України

Суддя С.П. Панна