Рішення № 92383416, 22.10.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2020м. ДніпроСправа № 904/2935/20

За позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

до Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення вартості недоврахованої електроенергії у розмірі 52 394,29 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради про стягнення вартості недоврахованої електроенергії у розмірі 52 394,29 грн.

Ухвалою суду від 04.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Законом України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, яким передбачено продовження процесуальних строків на час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Згідно із Законом України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав законної сили 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

З урахуванням положень Закону України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" перебіг процесуальних строків у даній справі розпочався з 06.08.2020, а 20-денний строк на подання клопотань про продовження цих строків - закінчився.

Відповідач не надав суду ані відзиву на позов у встановлений судом строк, ані передбаченого Законом України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" клопотання про продовження процесуальних строків для подання заяв по суті справи.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального суду України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Положеннями ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального суду України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду від 04.06.2020 була надіслана відповідачу на його юридичну адресу, вказану в ЄДР, а саме: 49127, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Агнії Барто, будинок 19, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу.

На адресу суду не повернулось ні рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення вказаної вище ухвали суду, ні повернення відповідного поштового відправлення.

За інформацією з офіційного веб-сайту оператора поштового зв`язку https://ukrposhta.ua/ станом на 30.09.2020 поштове відправлення ухвали суду від 04.06.2020 за № 4930012702681, яке у зв`язку з відсутністю фінансування суду фактично було відправлене 14.09.2020, з 16.09.2020 перебуває у точці видачі кореспонденції. Дані про його вручення або повернення на зворотну адресу відсутні.

У зв`язку з відсутністю відомостей щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи, судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.

06.10.2020 Господарським судом Дніпропетровської області до Дніпропетровської дирекції ПАТ "Укрпошта" направлено запит № 904/2935/20/46593/20 про надання інформації щодо вручення/невручення адресату поштового відправлення № 49300012702681 та документів, що її підтверджують.

15.10.2020 від позивача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання, в якому зазначено, що до позовної заяви помилково додано копію договору № 063866 від 04.03.2015 на 12 аркушах, який позивач просить не брати до уваги.

За інформацією з офіційного веб-сайту оператора поштового зв`язку https://ukrposhta.ua/ станом на 22.10.2020 поштове відправлення ухвали суду від 04.06.2020 за № 4930012702681 було вручене адресатові 09.10.2020.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позивач зазначає, що представниками АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" 31.05.2019 було зафіксовано порушення пп. 5.6.7, п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії Комунальним підприємством "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради за адресою: м. Дніпро, просп. Миру, 65, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, яка не належить електропостачальнику, повз прилад обліку електричної енергії без порушення схеми. Самовільне підключення виконано у під`їзді № 3 поверх 6 та 8 дротом АПВ 2*2,5мм та у під`їзді № 4 поверх 5 та 7 дротом АПВ 2*2,5мм з метою безоблікового користування електричною енергією. Порушення виявлено за допомогою РК-120 № 4016 (рік повірки 1 кв. 2018). При включеній напрузі лічильний механізм приладу обліку не враховує електричну енергію, показники лічильника не змінюються. Порушення споживачу продемонстровано.

На підставі виявленого порушення було складено Акт про порушення № 123690 від 31.05.2019, який підписано представником відповідача (заступницею директора Бойко Л.М.) без заперечень.

Крім того, 31.05.2019 представниками АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" складено акт № 123688 про усунення порушення, який також підписаний представником відповідача.

Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ відповідач повідомлений про проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення № 123690 від 31.05.2019.

12.06.2019 відбулося засідання комісії енергопостачальника по розгляду акту про порушення № 123690 від 31.05.2019, на якому прийнято рішення у вигляді протоколу № 4-30 про нарахування кількості недоврахованої електроенергії. Нарахування було здійснено у відповідності до п. 2.9 по формулі 2.7 Методики. Період нарахування було взято з 19.11.2018 (день проведення попередньо технічної перевірки) по 31.05.2019 (день виявлення порушення) за 193 дня.

Сума за недовраховану електроенергію склала 52 394, 29 грн відповідно до розрахунку кількості недоврахованої електроенергії по акту № 123688 від 31.05.2019.

Відповідачеві виставлений рахунок № 111/687/32-1/123690 від 12.06.2019 за недовраховану активну електроенергію на суму 52 394, 29 грн.

Відповідач виставлений рахунок не сплатив, що й стало причиною звернення позивача до суду.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору про постачання електричної енергії; факт самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі з метою безоблікового споживання; наявність підстав для стягнення з відповідача вартості не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії електричної енергії в заявленому позивачем розмірі.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

26.03.1998 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - постачальник, позивач) та ЖЕК-32 Самарського району, правонаступником якого є Комунальне підприємство "Житлове господарство Самарського району" (далі - споживач, відповідач) укладений договір про постачання електричної енергії № 687.

Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" 19.04.2018 ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" з 21.05.2018 було перейменовано у Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі».

Листом № 1067/600 від 09.02.2011 споживача було повідомлено про зміну номеру договору з 687/32/1 на 032001.

Додатковою угодою № 032001/4105/1600 від 25.01.2016 сторонами були внесені зміни до договору № 032001 від 26.03.1998.

Відповідно до пункту 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії – межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем, та "Загальна схема електропостачання", які є невід`ємною частиною даного договору або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов`язуються керуватися законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

У пункті 9.8.1 договору сторони передбачили, що договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

В матеріалах справи відсутні докази того, що сторони мали намір припинити дію договору про постачання електричної енергії № 032001 від 26.03.1998. Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних відносин договір був чинним.

Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Частиною 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ст. 216 Господарського кодексу України).

Приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

При цьому, господарським судом було враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, відповідно до якої нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, не є оперативно-господарською санкцією.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), зокрема, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, які набрали чинності 11.06.2018 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів), здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору, своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень, не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

За нормами п. 8.4.2 визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема, яке зазначено у пункті 7: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.

Згідно пункту 8.4.6 у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави застосовуються за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі (крім випадків, передбачених цим пунктом).В акті про порушення зазначаються відомості про дії представників оператора системи, вжиті для виявлення місця підключення (наприклад, використання спеціальних технічних засобів (із зазначенням їх типу та способу застосування), здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів та/або демонтажу приладів чи їх захисних панелей тощо).

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Акт про порушення № 123690 від 31.05.2019 відповідає наведеним вимогам та не оскаржений у встановленому законом порядку, отже є чинним.

Відтак, порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено постачальником електроенергії з дотриманням вимог пп. 7 пункту 8.4.2 Правил щодо змісту акту про порушення № 123690 від 31.05.2019.

Згідно з п. 8.2.6 ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та Методики.

Пунктом 1.2 Методики встановлено, що Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

За приписами підпункту 7 пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення порушень ПКЕЕ, зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення розраховується за формулою 2.7 Методики (пункт 2.9 Методики).

Формулою 2.7 Методики передбачено, що за згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні усіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

Тобто необхідною умовою визначення сили струму виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні усіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність є згода сторін, у тому числі й електропостачальної організації.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Як зазначалось вище, 12.06.2019 відбулося засідання комісії з розгляду акту про порушення № 123690 від 31.05.2019, на якому прийнято рішення у вигляді протоколу № 4-30 про нарахування кількості недоврахованої електроенергії відповідно до пункту 2.9 по формулі 2.7 Методики.

Як вбачається, представником відповідача без заперечень та зауважень підписано протокол № 4-30 від 12.06.2019 року, в якому є наявним розрахунок необлікованої електричної енергії на суму у розмірі 52 394, 29 грн.

При цьому, представником відповідача отримано рахунок на оплату та повідомлення про припинення подачі електроенергії.

Відповідно до підпункту 4 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих правил та умов договору.

Підпунктом 8.2.7 ПРРЕЕ встановлено, що споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Доказів на підтвердження оплати вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, в сумі 52 394, 29 грн відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 52 394,29 грн, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252, пунктом 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпровської міської ради (49127, м. Дніпро, вулиця Агнії Барто, будинок 19; ідентифікаційний код 05451368) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, будинок 22; ідентифікаційний код 23359034) 52 394, 29 грн вартості недоврахованої електроенергії та 2 102 грн витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22.10.2020.

Суддя В.І. Ярошенко