Рішення № 92383334, 13.10.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2020м. ДніпроСправа № 904/3753/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Уперєвої Д.В.

та представників:

від позивача – Крохмаль С.М. - адвокат;

від відповідача – Павлюк М.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпро

до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення 22 705,95 грн

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради 22 705,95 грн, з яких: 21 019,23 грн - основний борг, 1 151,74 грн - пеня, 198,67 грн - 3% річних, 336,31 грн - інфляційні втрати.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Заявлена до стягнення сума основного боргу стосується як міських, так і міжміських, мобільних та міжнародних розмов за березень 2019 року згідно з рахунком-актом №1240000010028250.3.2019 на загальну суму 17 516,02 грн без ПДВ, щодо яких 17.03.2019 та 19.03.2019 позивачем було зафіксовано відхилення від нормального профілю абонентів та виявлено нелегальну оригінацію міжнародного трафіку (17.03.2019 – Мальдіви, мобільний зв`язок, 19.03.2019 – Мальдіви) на мережу оператора ПАТ “Укртелеком” з презентацією національних телефонних номерів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем законодавства України у сфері телекомунікації та грошових зобов`язань за договором № 1002825 від 01.03.2019 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти.

17.09.2019 представник відповідача подав через канцелярію суду відзив на позов, в якому посилається на те, що працівників та/або сторонніх осіб у приміщенні відповідача 17.03.2019 не було, оскільки це був вихідний день. Доступу до системи телефонії та/або сторонніх осіб у приміщенні відповідача бути не могло, ключі від кабінетів знаходилися в охоронця, будь-яких порушень співробітниками Управління правил користування послугою відомчої телекомунікаційної мережі "Хмарна АТС" під час службового розслідування не виявлено. Відповідні дзвінки здійснювались у вихідні дні, коли доступ працівників до будівлі обмежений та фіксується у відповідному журналі.

Крім того, відповідач стверджує, що телефонна проводка для підключення номерів 7207782, 7207779 відсутня, телефонні розетки не встановлені.

Відповідач також зазначає, що за результатами дослідження та порівняльного аналізу розшифровок вихідних дзвінків ним було встановлено, що відомості щодо номерів телефонів, з яких здійснено виклик та щодо номерів телефонів, що викликалися, а також щодо тривалості дзвінків збігаються та є ідентичними. Тривалість дзвінків та різниця між дзвінками з одного й того ж номеру була короткою, тоді як позивачем у розшифровці вказано більш тривалий час телефонного дзвінка, що є неможливим.

Також відповідач вважає, що нарахування штрафних санкцій є неправомірним у зв`язку з відсутністю заборгованості перед позивачем.

На думку відповідача ці телефонні дзвінки є несанкціонованим втручанням, яке відбулося не з вини відповідача, а у зв`язку з відсутністю належного рівня захисту, вразливістю хмарних сервісів, які позивач надає в користування, тобто з вини чи недбалості самого позивача.

За цим фактом 30.09.2019 відповідач звернувся до суду з клопотанням постановити окрему ухвалу за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 361 Кримінального кодексу України – несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів) автоматизованих систем комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку та надіслати окрему ухвалу до органу досудового розслідування за підслідністю (а.с. 129 – 131 том 1).

14.11.2019 позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначає, що саме на відповідача покладається забезпечення схоронності та безпеки доступу до власного обладнання та програмного забезпечення як його працівників, так і будь-яких інших осіб. Позивач стверджує, що саме відповідач несе відповідальність за безпеку власного обладнання та програмного забезпечення, а також несе усі ризики, пов`язані з недостатнім захистом обладнання, зокрема, за неправомірні термінації міжнародного трафіку. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх припущень щодо незаконних дій третіх осіб, пов`язаних із несанкціонованим втручанням у роботу телекомунікаційних систем та щодо неналежного захисту позивачем власного обладнання та хмарних сервісів.

Відповідач 19.11.2019 надав суду заперечення на відповідь на відзив, в якому наполягає на тому, що всі спірні міжнародні розмови відбувалися без його відома та внаслідок неналежного рівня захисту, наявності вразливості тих хмарних сервісів, які позивач надає в користування, тобто з вини чи недбалості позивача.

Ухвалою суду від 30.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті було призначено на 30.09.2019.

У судових засіданнях 30.09.2019, 23.10.2019 оголошувалася перерва до 23.10.2019 та 24.10.2019 відповідно.

Ухвалою суду від 24.10.2019 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.11.2019, після чого протокольною ухвалою засідання відкладалося до 05.12.2019.

19.11.2019 відповідач подав до суду клопотання про призначення судової телекомунікаційної експертизи, проти якої представник відповідача заперечував з підстав її недоцільності.

Ухвалою суду від 05.12.2019 у справі було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

1. Чи можливо користуватися послугою “Хмарна АТС” по номерах (056)7207779, (056)7207782 поза офісним приміщенням у будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52?

2. Чи можливо користуватися послугою “Хмарна АТС” по номерах (056)7207779, (056)7207782, якщо логін і пароль доступу до вказаної послуги невідомий?

3. Чи був відкритий доступ до міжнародного зв`язку по номерах (056)7207779, (056)7207782 при користуванні послугою “Хмарна АТС” 17 та 19 березня 2019 року?

4. Чи є ознаки втручання (несанкціонованого доступу) в роботу телекомунікаційної системи сторонніх осіб 17 та 19 березня 2019 року при користуванні послугою “Хмарна АТС” по номерах (056)7207779, (056)7207782 та у чиї саме засоби/пристрої телекомунікації (позивача чи відповідача) відбулось таке втручання?

5. Чи може несанкціоноване втручання в роботу телекомунікаційних мереж бути наслідком розголошення абонентом, якому надаються послуги “Хмарна АТС” по номерах (056)7207779, (056)7207782, логінів і паролів доступу до вказаної послуги?

6. До якого оператора відноситься фізична адреса розташування ІР адреси, з якої виконано телефонні виклики 17 та 19 березня 2019 року при користуванні послугою “Хмарна АТС” по номерах (056)7207779, (056)7207782?

7. Яка МАС-адреса обладнання, з якого виконано телефонні виклики 17 та 19 березня 2019 року при користуванні послугою “Хмарна АТС” по номерах (056)7207779, (056)7207782?

8. Чи можливо визначити за МАС-адресою обладнання виробника обладнання, з якого виконано телефонні виклики 17 та 19 березня 2019 року при користуванні послугою “Хмарна АТС” по номерах (056)7207779, (056)7207782? Якщо можливо, то яке саме обладнання виробника?

9. Чи мало обладнання та/або телекомунікаційна мережа абонента - Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради при користуванні послугою “Хмарна АТС” 17 та 19 березня 2019 року по номерах (056)7207779, (056)7207782 захист від зовнішнього втручання з Інтернет ресурсів, комп`ютерів, електронних пристроїв тощо? Якщо так, вказати в чому полягав такий захист? Чи відповідає вказаний захист вимогам технічного захисту інформації в Україні та яким саме?

10. Чи можливо користуватися послугою “Хмарна АТС” по номерах (056)7207779, (056)7207782 поза офісним приміщенням у будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52 за умови, якщо у користувача є доступ до мережі Інтернет і йому відомий логін і пароль доступу до вказаної послуги?

Ухвалою суду від 05.12.2019 провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи до отримання висновку експерта.

Після повернення справи з експертної установи разом із висновком експерта № 28403/10655-1066 провадження у справі було поновлено ухвалою суду від 28.08.2020 з призначенням підготовчого засідання на 17.09.2020.

31.08.2020 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про виклик у підготовче засідання експерта для надання роз`яснень складеного ним висновку.

За результатом обговорення заявленого клопотання ухвалою суду від 17.09.2020 у його задоволенні було відмовлено, підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 13.10.2020.

У судовому засіданні 13.10.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі – виконавець, позивач) та Інспекцією з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради (далі – замовник, відповідач) укладено договір № 1002825 від 01.03.2019 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти (код 2240) /далі – договір/.

Згідно з пунктом 1.1 договору виконавець (позивач) зобов`язався у 2019 надавати замовнику послуги з передавання даних і повідомлень (телекомунікаційні послуги), а також послуги, пов`язані технологічно з телекомунікаційними послугами (далі – послуги телефонії), що визначаються у замовленні послуг та у відповідних додатках до цього договору, а замовник зобов`язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до вимог цього договору і Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком", затверджених виконавцем, та опублікованих на офіційному веб-сайті ПАТ "Укртелеком" http://ukrtelekom.com.ua.

Відповідно до пункту 1.2 договору перелік та опис замовлених послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг виконавця визначаються в замовленні послуг та в окремих додатках до цього договору, що підписуються сторонами і є невід`ємною частиною цього договору.

Ціна цього договору становить 15000,00 грн, у тому числі ПДВ 2500,00 грн (п. 2.1 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом здійснення оплати замовником після пред`явлення виконавцем рахунка на оплату послуг (разом з рахунком надається акт здавання-приймання надання послуг) або рахунка-акта на оплату послуг (при цьому рахунок-акт одночасно є актом здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за кожний розрахунковий період.

Порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг – кредитна (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.6 договору сторони узгодили, що у разі перевищення ціни договору замовник сплачує фактично отримані послуги згідно з діючими тарифами виконавця.

За умовами пунктів 4.1, 4.2, 4.3 договору виконавець організовує замовнику лінію зв`язку для надання послуг або у разі відсутності технічної можливості пропонує замовнику інші варіанти підключення. Строк організації надання послуг визначається сторонами у додатках до цього договору. Місця та параметри надання послуг визначаються у відповідних таблицях до додатків та замовленні послуг, що є невід`ємною частиною договору.

Датою початку надання замовлених замовником послуг вважається дата, яка визначена у відповідному акті та/або в наряді на підключення послуг (п. 4.5 договору).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що сторони за цим договором мають права та несуть інші обов`язки, передбачені чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про телекомунікації», Правилами та Умовами Укртелекому.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.02.2019 (п. 7.2 договору).

Відповідно до пункту 8.7 договору сторони дійшли спільної згоди, що на підставі письмової заяви замовника виконавець припиняє надання послуги/послуг протягом тридцяти календарних днів з дати отримання Укртелекомом такої заяви про припинення, якщо більший строк не зазначений у заяві замовника.

Додатком № 1 від 01.03.2019 до договору сторони погодили перелік засобів зв`язку в користуванні абонента за договором та перелік послуг, які надаються абоненту в залежності від обраної категорії АВН (а.с. 18 том 1).

Додатком № 2 від 01.03.2019 до договору сторони погодили тарифи, встановлені Укртелекомом на послуги, замовлені абонентом станом на 01.01.2019 (а.с. 18 том 1).

Крім того, між сторонами укладено до договору Угоду № 1 від 01.03.2019 про надання послуг відомчої телекомунікаційної мережі з використанням мережі Інтернет (послуга «Хмарна АТС» (а.с. 20-21 том 1) (далі - угода).

Відповідно до пункту 1.1 угоди виконавець надає замовнику на території України послугу відомчої телекомунікаційної мережі з використанням мережі Інтернет з наданням міського номера або номера 0-892 (далі ? послуга «Хмарна АТС»), а замовник отримує зазначену послугу «Хмарна АТС», користується нею на умовах договору і цієї угоди та сплачує їх вартість у порядку, передбаченому договором та визначену в замовленнях про надання/зміну послуги «Хмарна АТС» (Додатках до цієї Угоди).

Підключення та зміна параметрів послуги «Хмарна АТС» здійснюються виконавцем (за наявності технічної можливості) на підставі підписаного сторонами замовлення про надання/зміну послуги «Хмарна АТС» на кожну точку підключення (п. 1.2 угоди).

Пунктом 2 угоди передбачено визначення таких термінів:

Віртуальна АТС – програмно-апаратний комплекс, що належить виконавцю, розміщений на ресурсах виконавця та експлуатується виконавцем, який дозволяє замовнику організувати телефонний зв`язок в офісі, без придбання обладнання та спеціального програмного забезпечення для офісної АТС, що спрощує організацію корпоративного зв`язку і знижує витрати на побудову та обслуговування офісної телефонної мережі замовника.

SIP (Session Initiation Protocol) – протокол встановлення сесії, стандарт на спосіб встановлення і завершення користувацького сеансу, що включає обмін голосовими даними, або іншим мультимедійним контентом.

SIP-сесія – сесія, яка встановлюється, підтримується та завершується засобами пакетної мережі за протоколом SIP.

Абонентське обладнання – обладнання доступу (IP PBX, PBX, IP phone, термінал, комп`ютер, маршрутизатор тощо), яке використовується для безпосереднього отримання телекомунікаційних послуг від виконавця; знаходиться у приміщенні замовника та під його контролем і обслуговуванням.

Користувач замовника – фізична особа, якій замовник дав право користуватися телефонним зв`язком за допомогою його віртуальної АТС та наданого користувачу короткого номера.

Внутрішній (короткий) номер – номер користувача послуги «Хмарна АТС», на який він приймає виклики, які надходять з ТМЗК на віртуальну АТС замовника та адресуються користувачу за ознакою додаткового набору внутрішнього (короткого) номера, або які надходять від інших користувачів послуги «Хмарна АТС» замовника.

Доступність послуги «Хмарна АТС» – наявність у замовника можливості користування послугою «Хмарна АТС» у певний момент чи проміжок часу. В певний момент часу кожна послуга може бути або доступною, або недоступною.

Підключення до послуги «Хмарна АТС» здійснюється за умови доступності в точках надання послуги «Хмарна АТС» доступу до Інтернет, який надається виконавцем або іншим оператором (провайдером) телекомунікацій (п. 3.1 угоди).

Відповідно до пунктів 3.3 - 3.5 угоди передумовами надання послуги «Хмарна АТС» є наявність у замовника абонентського обладнання, яке підтримує SIP-протокол з авторизацією. Точкою розподілу зон відповідальності між замовником та виконавцем є Інтернет–інтерфейс обладнання виконавця з IP-адресою, на яку замовник встановлює SIP-з`єднання. Суть послуги «Хмарна АТС» – можливість здійснювати з обладнання, підключеного до віртуальної АТС через віртуальні голосові канали, вихідні виклики на ТМЗК, а також здійснювати виклики між користувачами послуги «Хмарна телефонної мережі Замовник по внутрішніх (коротких) номерах.

За умовами підпунктів 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3, 4.1.4 пункту 4.1 угоди оператор/виконавець прийняв на себе наступні зобов`язання.

Після підписання замовлення про надання/зміну послуги «Хмарна АТС» організувати та надати для замовника послуги «Хмарна АТС», що полягають у можливості для замовника здійснювати з абонентського обладнання, підключеного до віртуальної АТС через віртуальні голосові канали (через Інтернет або віртуальну приватну мережу), вихідні виклики на ТМЗК та отримувати вхідні виклики з ТМЗК, а також здійснювати виклики між користувачами послуги «Хмарна АТС» всередині віртуальної телефонної мережі замовника.

Підготувати та надати для підписання замовника акт здавання-приймання виконаних робіт з підключення послуг «Хмарна АТС».

На умовах цієї угоди надати в користування замовника міські номери відповідної номерної (географічно) нумерації та налаштувати маршрутизацію вхідних і вихідних викликів, що зазначаються у замовленні послуги «Хмарна АТС».

Виконавець (оператор, позивач) обслуговує такі вихідні (від замовника) виклики з використанням нумерації:

виклики в межах нумерації 0892 набором: Х1Х2Х3Х4Х5Х6Х7;

міжнародні виклики з набором: 00 – [NN код країни] [NN код міста] [NN абонента, що викликається];

міжміські виклики з ТМЗК України з набором: 0 ? [NN код міста або код оператора стільникового (мобільного) зв`язку] [NN абонента, що викликається];

внутрішньозонові виклики з набором 0 – (для Київської області 0 – 45) [NN код населеного пункту відповідної області] [NN абонента, що викликається] та місцеві виклики для міських номерів;

виклики до всіх загальнонаціональних служб, доступ до яких здійснюється через префікс « 1»;

виклики на номери спеціальних служб (101,102,103, 104, 112).

Пунктом 4.2 угоди передбачені зобов`язання замовника, а саме:

- використовувати віртуальну АТС для отримання послуги «Хмарна АТС» за цією угодою лише в межах населеного пункту для замовлених міських номерів, визначених в замовлені про надання/зміну послуги «Хмарна АТС»;

- забезпечити нерозголошення наданих йому та його користувачам паролів і логінів доступу до послуги «Хмарна АТС»;

- змінити свій пароль доступу відразу після виконання першої авторизації;

- підписати та передати виконавцю акт здавання-приймання виконаних робіт з підключення послуги «Хмарна АТС» протягом одного робочого дня після активації та успішного спільного тестування послуги «Хмарна АТС»;

- не допускати нелегальної термінації через послуги «Хмарна АТС» міжнародного та мобільного трафіку на мережу оператора/виконавця.

Оператор не несе відповідальність за наслідки зловживань замовником та третіми особами, які можуть виникнути при некоректному налаштуванні або недостатньому захисті обладнання замовника. Відповідальність за розголошення мережних реквізитів повністю покладається на замовника (п. 6.5 угоди).

За змістом пункту 6.6 угоди управління послугою «Хмарна АТС» замовник здійснює самостійно через веб-інтерфейс управління, доступний йому через Інтернет.

Відповідно до пункту 6.9 угоди дата початку надання послуги «Хмарна АТС» фіксується в акті здавання-приймання виконаних робіт з підключення послуг «Хмарна атс» та/або в наряді на підключення послуги «Хмарна АТС». У разі неповернення замовником виконавцю протягом одного робочого дня після активації та успішного спільного тестування послуги «Хмарна АТС» підписаного акта здавання-приймання виконаних робіт з підключення послуг «Хмарна АТС», датою початку надання послуги «Хмарна АТС» для проведення розрахунків буде вважатися дата першого з`єднання із замовленого номера замовника, що зафіксоване технічними засобами виконавця.

Ця угода набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє до дати припинення дії укладеного договору (п. 5 угоди).

Відповідно до укладеної сторонами угоди сторонами було підписано замовлення відповідача про надання послуг «Хмарна АТС» для споживачів сегментів, SME – малі та середні сторони, яким погоджено підключення відповідачу додаткової послуги «Хмарна АТС». Адреса підключення – 49004, м. Дніпро, вул. Староказацька, буд. 52, вид послуг – «Хмарна АТС» Cloud PBX, тарифний план «Хмарна АТС 10+», кількість міських телефонних номерів – 4 додаткових номери. Це замовлення набуває чинності з дати його підписання сторонами, стає невід`ємною частиною Угоди № 1 від 01.03.2019 і діє до дати припинення Угоди про надання послуги відомчої телекомунікаційної мережі з використанням мережі Інтернет (послуга «Хмарна АТС»), набирає чинності з дати, зазначеної в акті здавання-приймання виконаних робіт з підключення послуг «Хмарна АТС» та/або в наряді на підключення послуги «Хмарна АТС». Підписуючи це замовлення, замовник підтвердив, що отримав повну та детальну інформацію щодо умов надання замовленої послуги «Хмарна АТС» та згоден з положеннями договору, Угоди про надання послуги відомчої телекомунікаційної мережі з використанням мережі Інтернет (послуга «Хмарна АТС») та Умовами Укртелекому (а.с. 19 том 1).

Відповідно до наряду № ORD394493.3 від 01.03.2019 відповідачу було здійснено 11.03.2019 підключення до послуги «Хмарна АТС» в діапазоні його телефонних номерів НОМЕР_1 – НОМЕР_2 (а.с. 156 том 1).

Прийняття робіт з підключення зазначеної послуги оформлено сторонами актом здачі-приймання виконаних робіт (о/о 1240000010028250) від 11.03.2019 за участю підрядника (а.с. 155 том 1).

На підставі укладеного договору № 1002825 від 01.03.2019 з додатками до нього позивачем у березні 2019 року були надані відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 22 335,71 грн з ПДВ, що підтверджується наданим позивачем рахунком-актом № 1240000010028250.3.2019 від 31.03.2019 (а.с. 29 том 1).

За відомістю розшифровок розмов по особовому рахунку відповідача НОМЕР_3 за березень 2019 року відповідач скористався послугами телефонії, серед іншого, за наступними напрямками:

Мальдіви та мобільний зв`язок - 17.03.2019 з номера телефону 7207779; 21 розмова загальною тривалістю 16356 хв на загальну суму 13 045,62 грн без ПДВ (15654,74 грн з ПДВ);

Мальдіви – 19.03.2019 з номера телефону 7207782; 6 розмов загальною тривалістю 5340 хв на загальну суму 4 470,40 грн без ПДВ (5664,48 грн з ПДВ).

Усього – на суму 21 019,22 грн з ПДВ.

Отримані у березні 2019 року послуги телефонії оплачені відповідачем частково у сумі 1316,48 грн, доказом чого є платіжне доручення № 114 від 18.04.2019 (а.с. 103 том 1).

Не сплаченою залишилася сума 21 019,23 грн (22335,71 - 1316,48 = 21 019,23).

Листом № 1254-ВИХ-DP-12К420-2019 від 20.03.2019 позивач звернувся до відповідача, яким повідомив, що 17.03.2019 та 19.03.2019 було зафіксовано відхилення від нормального профілю абонентів, виявлено нелегальну оригінацію міжнародного трафіку з номерів НОМЕР_2 та НОМЕР_1 , у зв`язку з чим він припиняє надання послуг за номерами 0567207782 та 0567207779 через послугу «Хмарна АТС» міжнародного трафіку до з`ясування всіх обставин (а.с. 35 том 1).

У відповідь відповідач листом № 7/4-645 від 15.04.2019 зазначив, що 17.03.2019 та 19.03.2019 не користувався послугами міжнародного трафіку й припустив при цьому ймовірність можливої зовнішньої атаки на мережу оператора, у зв`язку чим просив відновити надання послуги «Хмарна АТС» за значеними номерами, а також не нараховувати абонентську плату за час, протягом якого відповідна послуга не надавалася не з вини замовника (а.с. 36 том 1).

Несплата відповідачем заборгованості за надані позивачем послуги на суму 21 019,23 грн і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини щодо обов`язку відповідача сплатити послуги «Хмарна АТС» за березень 2019 року у заявленій позивачем до стягнення сумі 21 019,23 грн.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Загальний порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг, а також засади регулювання відносин між операторами, провайдерами телекомунікацій та споживачами послуг передбачені Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 № 295 (далі - Правила).

Ці Правила регулюють відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій (далі - оператори, провайдери) та споживачами послуг (далі - споживачі).

На підставі зазначених Правил сторонами було погоджено Умови та порядок надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» (далі – Умови), прийняті відповідно до Законів України «Про телекомунікації», «Про захист прав споживачів», «Про звернення громадян», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295) (далі – Правила), Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (далі – НКРЗІ) від 09.11.2012 № 624, та інших нормативно-правових актів України.

Умови визначають основні правила та порядок надання ПАТ «Укртелеком» телекомунікаційних послуг та послуг, пов`язаних технологічно з телекомунікаційними послугами (п. 1.2 Умов).

Умови є складовою частиною укладеного між Укртелекомом та Абонентом Договору (п. 1.4 Умов).

Згідно з пунктом 2 Умов терміни та визначення вживаються у такому значенні:

Абонент – споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі Укртелекому. За Договором Абонент може виступати як бізнес-абонент або замовник.

Абонентський номер – сукупність цифрових знаків для позначення (ідентифікації) кінцевого обладнання Абонента в телекомунікаційній мережі, який присвоюється Абоненту Укртелекомом на підставі Договору. При цьому право власності на Абонентський номер Абоненту не передається.

Абонентна плата – фіксований платіж, який може встановлювати Укртелеком для абонента за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту отримання послуг.

Абонентська проводка – частина абонентської лінії зв`язку від кінцевого обладнання Споживача до кінцевих кабельних пристроїв розподільчої частини абонентської лінії (розподільчої коробки, кабельного ящика тощо).

Кредитно-авансова форма оплати – внесення Абонентом абонентної/щомісячної плати за телекомунікаційні послуги поточного розрахункового періоду до 20 числа цього періоду в розмірі не менш як розмір абонентної/щомісячної плати за попередній розрахунковий період. Оплата інших телекомунікаційних послуг (міжміські, міжнародні розмови тощо) понад обсяг послуг, який включено у абонентну/щомісячну плату, здійснюється на умовах наступної оплати.

Кінцеве обладнання – обладнання, призначене для з`єднання з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до телекомунікаційних послуг Укртелекому. Кінцеве та/або інше обладнання Абонента, яке підключається до телекомунікаційної мережі Укртелекому і повинно мати виданий в установленому порядку документ про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій та/або використання радіочастотного ресурсу та бути включеним до переліку технічних засобів, що можуть застосовуватися в телекомунікаційних мережах загального користування, або Реєстру радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватися на території України в смугах радіочастот загального користування, або застосування такого обладнання повинно бути погоджене з Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі – Адміністрація Держспецзв`язку) в порядку, встановленому чинним законодавством.

Послуга з доступу до мережі Інтернет – забезпечення можливості з`єднання кінцевого обладнання Споживача з Інтернетом (всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв`язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами).

Послуга передавання даних – обмін даними між Кінцевим обладнанням Абонентів з використанням телекомунікаційних мереж.

Трафік – сукупність інформаційних сигналів (мова, аудіо, факсимільні сигнали, відео, дані в двійковій системі, а також сигнали управління, необхідні під час встановлення або завершення з`єднання), що передаються за допомогою 4 технічних засобів операторів, провайдерів телекомунікацій за визначений інтервал часу телекомунікаційною мережею, лінією або каналом зв`язку.

Згідно зі статтею 1 Закону «Про телекомунікації» терміни вживаються в такому значенні:

Інформаційна безпека телекомунікаційних мереж - здатність телекомунікаційних мереж забезпечувати захист від знищення, перекручення, блокування інформації, її несанкціонованого витоку або від порушення встановленого порядку її маршрутизації.

Послуга пропуску трафіка - телекомунікаційна послуга щодо здійснення термінації та/або транзиту трафіка, що надається оператором телекомунікацій іншим операторам.

Термінація трафіка - встановлення, підтримка фізичного та/або логічного з`єднання, пропуск трафіка між телекомунікаційною мережею, з якої надходить виклик або ініціюється з`єднання, та кінцевим обладнанням, до якого спрямовується виклик або ініціюється з`єднання.

Телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням.

Транзит трафіка - встановлення, підтримка телекомунікаційною мережею оператора фізичного та/або логічного з`єднання, пропуск трафіка між двома іншими телекомунікаційними мережами.

За змістом підпунктів 4.2.8, 4.2.10, 4.2.11, 4.2.12 пункту 4.2 Умов абонент, серед іншого, зобов`язаний:

- не допускати дій, що можуть перешкоджати безпечній експлуатації телекомунікаційної мережі Укртелекому, підтримці цілісності та взаємодії телекомунікаційних мереж, захисту їх інформаційної безпеки, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим споживачам;

- не виконувати будь-яких дій (програмування, модернізацію, підключення до мережі будь-якого обладнання чи застосування інших технологій), які в сукупності або окремо можуть будь-яким чином вплинути на процес або результати тарифікації послуг чи на нормальне функціонування телекомунікаційних мереж, або призвести до будь-яких інших негативних наслідків як для Укртелекому, так і для інших споживачів;

- не використовувати технічних можливостей телекомунікаційної мережі Укртелекому з метою доступу до послуг для направлення на телекомунікаційну мережу Укртелекому трафіку з інших телекомунікаційних мереж, у тому числі мереж передавання даних;

- не використовувати будь-яких пристроїв для маршрутизації вхідних та/або вихідних викликів, у тому числі для надання послуг третім особам.

Пунктом 5.3 Умов передбачено, що у разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної (кредитної) форми оплати рахунок за телекомунікаційні послуги оплачується абонентом не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до пункту 5.15 Умов послуги міжміського та міжнародного телефонного зв`язку надаються у кредит за додаткову плату в розмірі двох відсотків від суми наданої послуги, якщо це передбачено діючими на момент надання послуги тарифами. У разі, коли абонент протягом розрахункового періоду вніс авансовий платіж, додаткова плата нараховується на суму, що перевищує аванс.

У разі затримки оплати за надані послуги абонент сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг, у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати (пп. 7.2.2 Умов).

Отже, відповідно до укладених між сторонами договору та додатків до нього, Угоди про надання послуг «Хмарна АТС», а також погоджених ними Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» відповідач набув з 11.03.2019 можливість самостійно управляти за допомогою веб-інтерфейсу, доступного йому через Інтернет, послугою «Хмарна АТС», маючи при цьому доступ із телефонних номерів у діапазоні НОМЕР_1 – НОМЕР_2 до міжнародних та міжміських телефонних дзвінків з оплатою їх в кредит.

При цьому користування послугою «Хмарна АТС» допустиме ним з використанням логіна й пароля, самостійно ним зміненого в порядку виконання обов`язку, передбаченого підпунктом 4.2.6 Угоди, після підключення його до послуги, а відтак відомого лише йому особисто.

Тому, цілком логічним є передбачений пунктом 4.2 Угоди обов`язок відповідача забезпечити нерозголошення наданих йому та його користувачам паролів і логінів доступу до послуги «Хмарна АТС», а також не допускати нелегальної термінації через послугу «Хмарна АТС» міжнародного та мобільного трафіку на мережу оператора/виконавця (відповідача).

Відтак, відповідальність та наслідки за можливий небажаний витік інформації щодо логіна й пароля покладається саме на відповідача.

Оцінюючи доводи-заперечення відповідача, наведені ним у відзиві на позов, суд вважає їх не переконливими та такими, що не спростовують позовних вимог.

Так, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів (стаття 73 ГПК України).

Відповідно до висновку експерта № 28403/10655-10664 від 15.07.2020 встановлено наступне.

Послугою «Хмарна АТС», по номерах (056)7207779, (056)7207782 поза офісним приміщенням у будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька. 52, користуватися можливо за наявності у абонента логіна/пароля, SIP-обладнання та підключення до мережі Інтернет.

Послугою «Хмарна АТС» користуватися не можливо, якщо логін і пароль доступу до вказаної послуги невідомий.

Оцінюючи можливу відповідальність позивача в контексті забезпечення безпеки користування абонентами телекомунікаційною мережею, слід зазначити, що обов`язки операторів, провайдерів телекомунікацій передбачені статтею 39 Закону України «Про телекомунікації».

За змістом цієї норми закону одним із них є обов`язок вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.

У судовому висновку експерт зазначив, що надані на дослідження матеріали справи та додаткові матеріали, надані на його клопотання, не містять будь-яких ознак втручання в роботу телекомунікаційної системи сторонніх осіб 17 та 19 березня 2019 року при користуванні послугою «Хмарна АТС» по номерах (056)7207779 та (056)7207782 у засоби/пристрої телекомунікації.

Отже, докази за неналежне виконання позивачем як оператором своїх законних обов`язків щодо недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж сторонніх осіб відсутні.

Системний аналіз законодавчих норм та укладеного сторонами договору свідчить про те, що саме на відповідача покладається забезпечення схоронності та безпечності доступу осіб до його SІP-обладнання та програмного забезпечення, а тому саме на нього покладаються й ризики та наслідки, пов`язані з термінацією міжнародного трафіку, а також обов`язок виконання прийнятих на себе зобов`язань з оплати послуг «Хмарна АТС».

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до пункту 3.2 договору, пункту 5.3 Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком», а також статті 254 Цивільного кодексу України щодо закінчення строку, якщо останній день строку припадає на вихідний день, оплата за телекомунікаційні послуги, отримані відповідачем у березні 2019 року, мала бути здійснена ним не пізніше 22.04.2019.

Отримання відповідачем розрахункових документів для сплати коштів підтверджується реєстром доставки пакетів розрахункових документів (а.с. 32 – 35 том 1).

Надані послуги відповідач оплатив 18.04.2020 лише частково у сумі 1316,48 грн, у зв`язку з чим його заборгованість становить 21 019,23 грн та є доведеною. Перевіркою відомості розшифровок розмов за березень 2019 року неузгодженостей, на які посилається відповідач у відзиві, не встановлено.

Строк оплати є таким, що настав.

За таких обставин позов щодо стягнення основного боргу у сумі 21 019,23 грн є законним та обгрунтованим.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Заявлена позивачем до стягнення відповідно до пункту 6.1 договору та підпункту 7.2.2 Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» пеня розрахована у сумі 1 151,74 грн за період з 23.04.2019 по 15.08.2019 із заборгованості у сумі 21 019,23 грн (а.с. 16 том 1).

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку судом порушень не встановлено.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 336,31 грн інфляційних втрат за період з квітня 2019 по липень 2019 та 198,67 грн 3% річних за період з 23.04.2019 по 15.08.2019 нараховані внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання зі сплати основного боргу у сумі 21 019,23 грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних порушень не встановлено.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 викладений правовий висновок про те, що при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19).

Зокрема, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19).

Також об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

З урахуванням викладеного інфляційні втрати із заборгованості у сумі 21 019,23 грн підлягають перерахунку за період із травня 2019 року по липень 2019 року, за який фактично мала місце дефляція на рівні 99,60%.

З огляду на викладене заявлені до стягненні інфляційні втрати задоволенню не підлягають.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 22 369,64 грн, з яких: 21 019,23 грн - основний борг, 1151,74 грн – пеня, 198,67 грн – 3% річних.

Клопотання відповідача про постановлення окремої ухвали за фактом вчинення правопорушення за ознаками статті 361 Кримінального кодексу України – несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів) автоматизованих систем комп`ютерних мереж чи мереж електрозв`язку задоволенню не підлягає, оскільки під час розгляду справи правових підстав для цього не встановлено.

Відповідач не позбавлений права самостійно звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 892,55 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам (22369,64х1921,00/22705,95 = 1 892,55).

Судові витрати за проведення судової експертизи також покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради про стягнення 22 705,95 грн задовольнити частково.

Стягнути з Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 41169207, місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (ідентифікаційний код 21560766, місцезнаходження: 01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 18) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (ідентифікаційний код 25543196, місцезнаходження: 49501, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Херсонська, буд. 26) основний борг у сумі 21 019,23 грн, пеню у сумі 1151,74 грн, 3% річних у сумі 198,67 грн, судовий збір у сумі 1 892,55 грн.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI “Перехідні положення” цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23.10.2020.

Суддя І.І. Колісник