Постанова № 9238191, 14.01.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2010 р. Справа № 2-а-2093/09/1805

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Макаренко Я.М., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Карнаух А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Управлінням праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 23.06.2009р. по справі№2-а-2093/09/1805

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, Міністерства праці та соціальної політики України

третя особа Головне управління Державного казначейства України в Сумській області

про визнання неправомірними бездіяльність, стягнення заборгованності з щомісячної допомоги по догляду за дитиною,

ВСТАНОВИЛА:

26.01.2009 року ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради (надалі по тексту перший відповідач), Міністерства праці та соціальної політики України ( надалі по тексту другий відповідач), третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Сумській області, в якому просила суд:

- визнати причину пропущення процесуального строку звернення до суду поважною;

-визнати неправомірною бездіяльність Міністерства праці та соціальної політики Українита Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради по недоплаті в період з липня по грудень 2007 року державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

-зобовязати Міністерство праці та соціальної політики України перерахувати на рахунок Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради 1897, 35 грн. заборгованості по державній допомозі по догляду за її дитиною ОСОБА_2 до досягнення ним трирічного віку за період з липня по грудень 2007 року;

-стягнути Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на її користь 1897, 35 грн. заборгованості по державній допомозі по догляду за дитиноюОСОБА_2 до досягнення ним трирічного віку за період з липня по грудень 2007 року.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 23.06.2009р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради в частині недоплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розмірів, встановлених ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», в редакції станом на 09.07.2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», в розмірі 1897 грн. 35 коп.. В іншій частині позову відмовлено.

Перший відповідач не погодившись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст..ст. 75, 85, 95 Конституції України, ст..ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.. ст. 21, 22, 23, 102 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка має малолітню дитину сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У 2007 році Управлінням праці та соціального захисту населення Сумської міської ради позивачці була виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з липня по грудень 2007 року в розмірі 90 164, 43 грн. Розмір допомоги був визначений управлінням праці у відповідності до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради в частині недоплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розмірів, встановлених ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», в редакції станом на 09.07.2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», в розмірі 1897 грн. 35 коп., суд першої інстанції виходив з Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення статей 29, 36, п.14 ст.71 та інших та абз. 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради з 9 липня 2007 року повинно було діяти у відповідності з нормою ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми». Призначувати та здійснювати позивачці нарахування допомоги у розмірі встановленого законом, на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачці призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відповідно до Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми». Таким чином, позивачка є особою, незастрахованою в системі загальнообовязкового державного соціального страхування (16).

Згідно до п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», на 2007 рік зупинено дію ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми».

Відповідно до абзацу 3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» на 2007 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми».

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з 09.07.2007 року Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради повинно було призначити, нараховувати та сплачувати позивачці допомогу, у розмірі визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», яка набула чинності із зазначеної дати, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 проживає в м. Суми, а тому обов'язок по призначенню та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку покладено на Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, за місцем проживання позивачки.

Проте, колегія суддів вважає, що суд при ухваленні рішення допустив порушення норм процесуального права, а саме ст..ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.

Позивачка звернулася до суду з позовом 26.01.2009 року, а тому, враховуючи річний строк на звернення до суду, права позивача підлягають захисту з 25.01.2008 року.

Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пропуск строку звернення до суду позивачка мотивує тим, що про порушене право вона дізналася із засобів масової інформації наприкінці грудня 2008 року.

Між тим, доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, тому колегія суддів вважає, що позивачка пропустила його без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі наполягали на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України ( а.с. 16, 35-36).

Таким чином, колегія суддів, вважає, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом про зобовязання відповідача провести донарахування та до виплату недотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по 25.01.2008 року, а тому постанова в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Відповідно приписів ч. 7 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, п. «З»ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 «Про державне мито»з наступними змінами та доповненнями, колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 1,70 грн (одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код ОКПО 24134113, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору, відповідно до ст. 4 зазначеного Декрету, відповідач не має.

Керуючись ст.ст. 89, 160, 195, п.3 ст.198, 200, ч. 4 ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управлінням праці та соціального захисту населення Сумської міської ради - задовольнити.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 23.06.2009р. по справі№2-а-2093/09/1805 скасувати в частині визнання неправомірною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради в частині недоплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розмірів, встановлених ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», в редакції станом на 09.07.2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», в розмірі 1897 грн. 35 коп., прийняти нову постанову, якою в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В іншій частині постанову Зарічного районного суду м. Суми від 23.06.2009р. по справі№2-а-2093/09/1805 залишити без змін.

Стягнути з Управлінням праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код ОКПО 24134113, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Донець Л.О. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 18.01.2010 р.