Рішення № 92380736, 22.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року м. Київ № 640/2375/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними дій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 1), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 2), в якому просить: визнати протиправним та скасувати припис Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1916865 від 21 серпня 2019 року та доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 вересня 2019 року № 064-5227 в частині вжиття заходів шляхом демонтажу гаража невідомого підприємства за адресою АДРЕСА_1 ; визнати протиправними дії Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо здійснення демонтажу (знесення) належного позивачу (інваліду з опорно-рухового апарату) ОСОБА_1 гаражу, що фактично знаходиться за адресою по вулиці Червоноткацькій, 16 Дніпровського району міста Києва, та дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо здійснення демонтажу гаража та видання доручення на демонтаж гаражу; стягнути судові витрати в сумі 840,80 гривень на користь позивача з Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); стягнути судові витрати в сумі 840,80 гривень на користь позивача з Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що гараж за адресою: АДРЕСА_1 розміщено ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпровської районної Ради народних депутатів №275 від 12 червня 1978 року, постанови Ради Міністрів УРСР від 12 липня 1962 року №778 та рішення Київського міськвиконкому від 16 лютого 1976 року, отже такий гараж не є самовільно встановленою тимчасовою спорудою, що свідчить про протиправність оскаржуваних припису № 1916865 від 21 серпня 2019 року та доручення від 12 вересня 2019 року № 064-5227, а також дій щодо здійснення демонтажу гаража та видання доручення на демонтаж гаражу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у відзиві на позов зазначає, що з метою з`ясування правомірності розміщення елементу благоустрою винесено припис № 1916865 від 21 серпня 2019 року, який наклеєно на здійснено фото фіксацію; оскільки припис позивачем не виконано, доручення про демонтаж вказаного елементу благоустрою є правомірним. Також представник Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказує на відсутність порушеного права позивача, оскільки остання не оформила право власності на демонтований гараж.

Представник Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у відзиві на позов вказує, що оскаржуване доручення видане відповідно до чинного законодавства та у спосіб, передбачений Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішень Київської міської ради, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Крім того, представник Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наголошує, що позивачем не оформлено право власності на гараж, який демонтовано.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2020 року в задоволенні клопотання Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

У відповіді на відзив представник позивача вказує, що Комунальним підприємством "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не надано доказів, що демонтований гараж є об`єктом благоустрою та такий гараж не є самовільно розміщеною спорудою. Крім того, представник позивача вказує, що розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 27 грудня 2019 року позивачу надано дозвіл на встановлення тимчасового збірно-розбірного гаража у масиві багатоквартирної житлової забудови на вулиця Червоноткацька, буд 16 у Дніпровському районі міста Києва.

У письмових поясненнях представник Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказує, що розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 27 грудня 2019 року, яким позивачу надано дозвіл на встановлення тимчасового збірно-розбірного гаража у масиві багатоквартирної житлової забудови на АДРЕСА_2 видано після вчинення демонтажу та винесення оскаржуваних припису та доручення.

У додаткових поясненнях представник позивача наголошував, що рішення Виконавчого комітету Дніпровської районної Ради народних депутатів №275 від 12 червня 1978 року, на підставі якого було розміщено гараж було чинним, отже гараж не є самовільно встановленим.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

21 серпня 2019 року провідним інспектором Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) встановлено порушення пункту 13.3.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051, та запропоновано усунути порушення шляхом подання дозвільної документації на розміщення ТС (тимчасова споруда - гараж), в разі відсутності дозвільної документації ТС демонтувати власними силами, відновивши благоустрій. В разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

Докази наклеєння припису на тимчасову споруду та відповідну фотофіксацію долучено до матеріалів справи.

12 вересня 2019 року Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручив Комунальному підприємству "Київблагоустрій" вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема, тимчасової споруди - гаражу за вказаною вище адресою.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту проведення демонтажу (переміщення) від 27 вересня 2019 року №367 проведено демонтаж гаражу за адресою: вулиця (Бажова) Червоноткацька, 16 Дніпровського району міста Києва.

Листом від 21 жовтня 2019 року на запит позивача повідомлено про проведення демонтажу гаражу за адресою: вулиця (Бажова) Червоноткацька, 16 Дніпровського району міста Києва та місцезнаходження демонтованого майна.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» від 15 січня 1999 року №401-XIV у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року №2807-ІV, норми якого також спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року № 2807-IV визначено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою м. Києва, якими визначено правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста Києва, та які спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини (далі - Правила).

Відповідно до пункту 13.1.1 Правил благоустрою міста Києва розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 №198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

За приписами пункту 13.2.3. Правил благоустрою міста Києва самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

Відповідно до пункту 20.2.11 Правил благоустрою міста Києва у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП «Київблагоустрій» самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.

Згідно пункту 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.

У разі відмови особи отримати припис в графі «Припис одержав» робиться про це запис.

Одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності).

Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

Таким чином, винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Згідно з підпунктом 13.2.3 пункту 13.2 розділу ХІІІ Правил, самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

У разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у пп. 13.3.3 п. 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

Рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Таким чином, у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) ТС, у тому числі ТС торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, уповноважені особи Департаменту, структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу ТС.

Якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення) ТС не здійснили демонтаж в строки, зазначені у приписі, Департамент, районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної ТС.

На підставі аналізу наведених вище положень законодавства вбачається, що порядок та реалізація повноважень суб`єктом владних повноважень щодо демонтажу тимчасової споруди залежить від виду об`єкта, що підлягає демонтажу.

Суб`єкт владних повноважень має повноваження приймати рішення про демонтаж об`єктів, якщо такі належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів від 12 червня 1978 року №275 дозволено інвалідам утримувати автомобілі з ручним керуванням, одержані ними від органів соціального забезпечення безкоштовно і придбані за власні кошти та дозволено встановити збірно-розбірні тикові металеві гаражі у садибах будинків за місцем проживання слідуючим громадянам: ОСОБА_2 , садиба будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки МСЕК №008777 від 11 січня 2010 року позивач є інвалідом ІІІ групи з захворюванням опорно-рухового апарату.

Згідно довідки Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №051/ОП/З-11181-005 позивач належить на праві власності автомобіль ЗАЗ 968 АБ-2 1978 року випуску.

Так, розміщення гаражів на території міста Києва регулюється рішенням Київської міської ради від 05 квітня 2012 року №404/7741, яким затверджено Порядок надання інвалідам дозволів на встановлення тимчасових збірно-розбірних гаражів у масивах багатоквартирної житлової забудови в м. Києві (далі - Порядок).

Пунктом 1.2 Порядку визначено, що дозволи на встановлення тимчасових гаражів можуть надаватись категорії громадян із захворюванням опорно-рухового апарату, які мають в користуванні транспортний засіб і за станом здоров`я не можуть користуватися відкритими автостоянками чи гаражно-будівельними кооперативами.

Відповідно до пункту 1.9 Порядку у разі смерті особи, якій надано дозвіл встановлення тимчасового гаража (крім випадків, коли спадкоємець чи набувач відноситься до категорії осіб, зазначених у пункті 1.2 цього Порядку), зміни місця реєстрації, порушень умов використання тимчасового гаража згідно з цим Порядком тощо, якщо втрачаються підстави щодо надання права користування тимчасовими гаражами дозвіл на право встановлення тимчасового гаража скасовується шляхом видання розпорядження відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.

Пунктом 2.2 Порядку особи, зазначені в пункті 1.2 цього Порядку, звертаються за місцем реєстрації з письмовою заявою на ім`я голови відповідної районної в місті Києві державної адміністрації щодо надання дозволу на встановлення тимчасового гаража із зазначенням бажаного місця розташування гаража.

До заяви додаються такі документи: копія паспорта, включаючи сторінку з відміткою про реєстрацію місця проживання; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; згода або обґрунтована відмова балансоутримувача; копія довідки про отримання мотоколяски або автомашини з ручним управлінням через органи соціального захисту (або про зняття з обліку у разі придбання такого автомобільного транспортного засобу за власні кошти або подарованого) разом з копією технічного паспорта на такий транспортний засіб; копія довідки МСЕК про групу та причину інвалідності; копія посвідчення водія; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що належить інваліду з захворюванням опорно-рухового апарату; ситуаційна схема із зазначення бажаного місця розташування гаража; викопіювання з кадастрового плану міста.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку відповідна районна в місті Києві державна адміністрація протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви розглядає подані документи. У разі наявності підстав щодо можливості розміщення тимчасового гаража районна в місті Києві державна адміністрація звертається з копіями документів, зазначених у пункті 2.2 цього Порядку, до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - структурні підрозділи КМДА) стосовно надання інформації щодо можливості розміщення тимчасового гаража із зазначенням місця розташування тимчасового гаража.

Так, матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 27 грудня 2019 року позивачу надано дозвіл на встановлення тимчасового збірно-розбірного гаража у масиві багатоквартирної житлової забудови на АДРЕСА_2 .

З системного аналізу викладеного вбачається, що документи на розміщення збірно-розбірного гаража у масиві багатоквартирної житлової забудови на АДРЕСА_2 позивачем отримано від 27 грудня 2019 року, станом на час вчинення оскаржуваних дій та винесення оскаржуваних доручення та припису у позивача була відсутня дозвільна документація на встановлення тимчасового збірно-розбірного гаража у масиві багатоквартирної житлової забудови на АДРЕСА_2 .

Як зазначено вище, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже станом до часу виникнення спірних правовідносин, а саме серпня 2019 року, позивач мала достатньо часу для оформлення права на збірно-розбірний гараж у масиві багатоквартирної житлової забудови на АДРЕСА_2 , проте нею таке право оформлено лише в грудні 2019 року.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко