Ухвала суду № 92380721, 22.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

22 жовтня 2020 року м. Київ № 640/21361/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Акціонерного товариства «Укртрансгаз» доПечерського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,-В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Укртрансзаг» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДР: 30019801) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Печерського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01011, м. Київ, вул. Різницька, 11-Б, код ЄДР: 34979022), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу ДВС міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. від 11.08.2020 № 51137955 про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00 грн., прийняту в рамках оцінки/перевірки виконання рішення господарського суду.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на виконанні у Печорському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального перебуває виконавче провадження № 51137955 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/10186/15 про зобов`язання ПАТ «Укртрансгаз» поновити в обліку в підземному сховищі газу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» природного газу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке Об`єднання Азот» в об`ємі 132 527,147 тис. куб. м., про відбір якого було складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ №163/02-14 від 25.12.2014.

Пояснює, що 24.04.2020 до AT «Укртрансгаз» надійшла вимога державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л. І від 15.04.2020 ВП № 51137955 про надання інформації стосовно виконання вищезгаданого виконавчого документа.

Як зазначено у позовній заяві, зі змісту вказаної вимоги вбачається, що державний виконавець зобов`язав AT «Укртрансгаз» повідомити «про стан виконання вищезазначеного рішення суду або ж причини його не виконання не пізніше наступного дня після отримання вимоги державного виконавця».

27.04.2020 AT «Укртрансгаз» повідомило державного виконавця про неможливість виконання рішення суду, оскільки з ПАТ «Сєвєродонецьке Об`єднання Азот» відсутній діючий договір на зберігання

Таким чином, за словами позивача, державного виконавця повідомлено про те, що в AT «Укртрансгаз» відсутня можливість виконання рішення суду у зв`язку з відсутністю укладеного між боржником та стягувачем договору на зберігання природного газу, що перешкоджає виконанню рішення про поновлення обліку в підземних сховищах газу природного газу ПАТ «Сєвєродонецьке Об`єднання Азот».

Однак, 11.08.2020 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л. І., в межах вищезгаданого виконавчого провадження № 51137955 винесено постанову про накладення штрафу на AT «Укртрансгаз» в розмірі 5 100,00 грн.

В той же час, позивач наголошує, що штраф державним виконавцем може бути накладений лише за невиконання рішення саме без поважних причин, відтак прийняттю рішення про накладення на боржника штрафу мають передувати дії виконавця, спрямовані на встановлення факту невиконання рішення суду та з`ясування причин невиконання рішення суду, а також надання оцінки державним виконавцем поважності цих причин.

При цьому, стосовно наявності поважних причин невиконання рішення суду AT «Укртрансгаз» зазначає, що зі змісту резолютивної частини рішення Господарського суду м. Києва вбачається, що визначені резолютивною частиною дії мають відношення саме до зберігання природного газу в ПСГ, а відтак мають вчинятись в порядок і спосіб визначений Кодексом газосховищ.

Оператор газосховищ надає послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу на підставі договору зберігання (закачування, відбору) природного газу укладеного між оператором та замовником, та на умовах, визначених Кодексом. Типова форма договору зберігання (закачування, відбору) природного газу затверджується Регулятором та публікується на веб-сайті оператора газосховищ (розділ IV Кодексу газосховищ).

Договір зберігання (закачування, відбору) природного газу є документом, який регулює відносини між оператором газосховища і окремим замовником (розділ VI Кодексу газосховищ).

Оператор газосховища забезпечує функціонування інформаційної платформи, за допомогою якої обліковується передача природного газу, що зберігається в газосховищах (пункт 2 глави 1 розділу VIII Кодексу газосховищ).

Відтак, за висновком позивача, враховуючи вищезазначені обставини, відсутність діючого між боржником та стягувачем договору на зберігання природного газу є перешкодою для виконання рішення про поновлення обліку в підземних сховищах газу природного газу ПАТ «Сєвєродонецьке Об`єднання Азот».

Тобто, зі слів позивача, причини не надання боржником, на вимогу державного виконавця, документального підтвердження виконання рішення суду є поважними, оскільки неможливо поновити в обліку обсяги природного газу, на рахунку зберігання, за відсутності діючого договору на зберігання газу та відповідного рахунку зберігання.

Підсумовуючи викладене позивач зазначив, що підстави для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу, відсутні, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та встановлено строк для їх усунення.

Ухвалою суду від 05.10.2020 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, за результатами ознайомлення з документами, у т.ч. додатково наданими заявником на виконання вимог вказаних вище ухвал, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 та п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перш за все слід зазначити що, постанова про накладення штрафу прийнята в межах основного виконавчого провадження (про зобов`язання вчинити певні дії) та не виділена в окреме виконавче провадження.

Ця постанова по своїй суті є наслідком здійснення контролю виконання рішення господарського суду, який в силу ч. 3 ст. 1291 Конституції України здійснює контроль за виконанням рішення господарського суду, та ця постанова продовжує виконуватися в рамках основного виконавчого провадження про зобов`язання Боржника вчинити певні дії за рішенням іншого суду у господарській справі.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 1291 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, що відповідно передбачає судовий контроль з боку суду, який прийняв відповідне судове рішення, у даному випадку - Господарський суд м. Києва.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами (ч. 3 ст. 327 ГПК України).

Частиною 1 ст. 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

В той же час, згідно з ч. 1 ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу (ГПК України), порушено їхні права.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення).

Виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Слід додати, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 цього Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Тобто, стадія виконання рішення суду, що в силу ч. 3 ст. 1291 Конституції України включає в себе і стадію оцінки/контролю за його виконанням та оцінки наслідків невиконання є невід`ємними стадіями завершальної стадії судового процесу, у даному випадку - господарського.

З наведеного у сукупності вбачається, що контроль за виконання судового рішення у господарській справі, здійснюється судом, який прийняв відповідне судове рішення, що забезпечує виконання ч. 3 ст. 1291 Конституції України та завдання господарського провадження у господарських справах, що також кореспондується з правилами та вимогами, визначеними у статтях 326, 327, 338 та 339 Господарського процесуального кодексу України.

Так, як видно з наданих позивачем до позовної заяви матеріалів, постанова від 11.08.2020 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. прийнята в межах виконавчого провадження № 51137955 відкритого за наказом Господарського суду м. Києва від 16.05.2016 № 910/10186/15, виданого в межах господарської справи на забезпечення виконання рішення Господарського суду м. Києва від 03.12.2015.

При цьому, як вже зазначалося, варто звернути увагу на те, що як видно із Автоматизованої системи виконавчих проваджень спірна постанова про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за № 51137955 в окреме виконавче провадження не виділялась, а відтак правила ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» не застосовуються.

Слід додати, що в силу вимог ст. 19 КАС України щодо визначення юрисдикції адміністративних судів та завдань адміністративного судочинства (ч. 1 ст. 2 КАС України), слід зазначити, що вирішення питань контролю виконання рішення суду у господарській справі, виходить за межі юрисдикції (компетенції) адміністративних судів.

Слід також додати, що підставою для звернення до суду з даним позовом та скасування постанови про накладення штрафу, є, за твердження позивача, неможливість виконання рішення Господарського суду м. Києва щодо поновлення в обліку в підземному сховищі газу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» природного газу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке Об`єднання Азот» в об`ємі 132 527,147 тис. куб. м., оскільки між боржником та стягувачем не укладено договору на зберігання природного газу.

По суті неможливість виконання рішення Господарського суду м. Києва зводиться до не укладення між суб`єктами господарювання договору на зберігання природного газу.

Тобто, у даному випадку заявник просить адміністративний суд вирішити певні (процесуальні) питання (щодо наявності поважних причин невиконання рішення господарського суду) за правилами адміністративного судочинства, серед яких є питання дослідження необхідності укладення або не укладення між суб`єктами господарювання договору зберігання природного газу, що вочевидь виходить за межі компетенції адміністративного суду.

У зв`язку з чим та враховуючи вищезгадані положення статей 1, 19 та 74 Закону України «Про виконавче провадження» в кореспонденції з приписами п. 4 ч. 1 ст. 19 КАС України, які підлягають застосування з урахуванням положень ч. 3 ст. 1291 Конституції України, спірні відносини підлягають розгляду господарським судом в порядку господарського судочинства як судом, який видав виконавчий документ та здійснює контроль за виконанням судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 160-162, 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДР: 30019801), - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КАС України ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст.ст. 292 - 297 КАС України п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя О.А. Кармазін